Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.03.2021 року у справі №420/6218/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року

м. Київ

справа № 420/6218/20

адміністративне провадження № К/9901/7345/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Національні інформаційні системи", ОСОБА_1, про визнання протиправним і скасування наказу (в частині), зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року (суддя-доповідач Димерлій О. О., судді Єщенко О. В., Танасогло Т. М. ),

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 01.06.2020 №1827/5 "Про задоволення скарги", яким анульовано доступ приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; зобов'язано Міністерство юстиції України поновити доступ приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення суду першої інстанції залишено без розгляду.

У касаційній скарзі Міністерство юстиції України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняту ним ухвалу від 11 лютого 2021 року, а справу направити для продовження апеляційного розгляду. Зазначає, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції поновив пропущений процесуальний строк, тобто вирішив питання щодо поважності причин його пропуску, проте надалі постановив процесуальне рішення про залишення скарги без розгляду з підстави пропуску строку. Отже, за доводами відповідача, у справі постановлено два протилежні судові рішення, що є неприпустимим.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивачки - адвокат Барановська В. В. просить залишити оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, уважаючи правильним висновок цього суду щодо пропуску відповідачем без поважних причин строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 2 статті 295 КАС України (частина 3 статті 295 КАС України).

Як убачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Апеляційну скаргу на це судове рішення Міністерство юстиції України подало через суд першої інстанції 25 листопада 2020 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.

В апеляційній скарзі відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року він не отримував, а дізнався про нього з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів несплати судового збору.

Ухвалою від 17 грудня 2020 року П'ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі, зазначивши про усунення відповідачем недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору. Крім того, цією ухвалою суд задовольнив клопотання Міністерства юстиції України і поновив йому строк на апеляційне оскарження з посиланням на відсутність у матеріалах справи жодних належних і допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем рішення суду першої інстанції.

Попри це 11 лютого 2021 року П'ятий апеляційний адміністративний суд на підставі частини 4 статті 123 КАС України постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги Міністерства юстиції України без розгляду.

Таке рішення суд апеляційної інстанції мотивував передчасністю свого попереднього висновку щодо наявності підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку, зважаючи на встановлені судом обставини отримання Міністерством юстиції України 28 вересня 2020 року засобами електронного зв'язку копії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року.

Перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції вимог процесуального закону при вирішенні питання щодо наслідків пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, колегія суддів виходить з такого.

За приписами частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Неподання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або визнання судом неповажними наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі (частина 1 статті 300 КАС України).

Отже, наведеними нормами КАС України обумовлено три алгоритми дій суду апеляційної інстанції при отриманні апеляційної скарги, поданої з пропуском строку апеляційного оскарження: 1) поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження у справі; 2) залишення апеляційної скарги без руху в порядку, передбаченому частиною 3 статті 298 КАС України, і відкриття апеляційного провадження у справі в разі усунення відповідного недоліку апеляційної скарги; 3) залишення апеляційної скарги без руху в порядку, передбаченому частиною 3 статті 298 КАС України, і відмова у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо відповідний недолік апеляційної скарги не був усунутий.

При цьому глава 1 "Апеляційне провадження" розділу III КАС України не містить бланкетної (відсилочної) норми щодо можливості застосування на стадії апеляційного провадження статті 123 КАС України, яка регламентує наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду та, зокрема, визначає підстави для залишення позовної заяви без розгляду після відкриття провадження в адміністративній справі.

Натомість указаною главою КАС України унормовано, що після відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний розгляд справи або закриває апеляційне провадження з підстав, вичерпно визначених у статті 305 КАС України.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження у цій справі не мав правових підстав для застосування за аналогією закону частини 4 статті 123 КАС України і залишення апеляційної скарги без розгляду.

У силу вимог частин 1 і 4 статті 353 КАС України порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, є підставою для її скасування з направленням справи для продовження апеляційного розгляду.

Оскільки в касаційному порядку справа по суті позовних вимог не переглядалася, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. А. Уханенко

Судді: В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська