ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа №814/2110/15

адміністративне провадження №К/9901/4005/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 (суддя В.О. Скрипченко) у справі № 814/2110/15 за позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Миколаївгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство по газифікації та газопостачанню "Миколаївгаз" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення рішення від 10.02.2014 № № 0000015104.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10. 2015 року адміністративний позов задоволено.

При цьому, зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції у письмовому провадженні, постанову отримано представником СДПІ нарочно в канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду 18.11. 2015, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції СДПІ від 18.11. 2015 за №170/9 та копією повідомлення про вручення копії постанови, що міститься в матеріалах справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 26.11. 2015 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою від 29.01.2016 Одеський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у зв`язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

30.05.2017 Офіс великих платників податків ДФС як правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Офіс) подав повторну апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 року, порушивши також й питання поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, в обґрунтування чого зазначив, що повторно звертається з апеляційною скаргою у зв`язку зі сплатою 25.04.2017судового збору.

Втім Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.06. 2017 на підставі абзацу 3 частини 4 статті 189 КАС України відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою з огляду на її подання поза межами річного строку після проголошення рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.06.2017, Офіс звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права й залишення поза увагою тієї обставини, що апеляційна скарга податковим органом подається вдруге, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не надав.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

При цьому, в абзаці 3 частини 4 статті 189 КАС України закріплено, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.10. 2015 була ухвалена у письмовому провадженні, постанову отримано представником СДПІ нарочно в канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду 18.11. 2015, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції СДПІ від 18.11. 2015 за №170/9 та копією повідомлення про вручення копії постанови, що міститься в матеріалах справи, тоді як апеляційну скаргу подано лише 30.05.2017, касаційний суд вважає, що Офісу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 3 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017.

Доводи ж касаційної скарги про те, що 30.05.2017 податковим органом була подана повторна апеляційна скарга, а при поданні первісної апеляційної скарги (залишеної без руху з підстав несплати судового збору та в подальшому повернутої судом) строк апеляційного оскарження відповідачем пропущено не було, не приймаються касаційним судом до уваги, оскільки будь-яких відповідних застережень з цього приводу положення КАС України та, зокрема, абзац 3 частини 4 її статті 189 КАС України не містять, а навпаки встановлюють обов`язок суду, не надаючи оцінки поважності наведених суб`єктом владних повноважень, що подає апеляційну скаргу після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, відмовляти у відкритті апеляційного провадження.

Водночас, у касаційній скарзі відсутні відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді В.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник