Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2019 року

Київ

справа №812/200/16

касаційне провадження №К/9901/28764/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у спрощеному провадженні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Інспекція) на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 (суддя - Ковальова Т.І.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 (головуючий суддя - Арабей Т.Г., судді - Геращенко І.В., Сіваченко І.В.) у справі за позовом Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5» (далі - Підприємство) до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій щодо невизнання податкової декларації,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Підприємство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило: визнати протиправними дії Інспекції, які полягали у невизнанні податкової декларації Підприємства за січень 2016 року від 22.02.2016 податковою декларацією; визнати податкову декларацію Підприємства за січень 2016 року такою, що подана 22.02.2016, із відображенням цих даних в особовій картці платника податків.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що у зв`язку із закінченням строку дії посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису 16.01.2016 та зміною керівника Підприємство отримало посилені сертифікати електронного цифрового підпису на підставі до договору №СДС 20184663 від 19.01.2016, укладеного ним з АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна». 09.02.2016 засобами телекомунікаційного зв`язку Підприємство подало до Інспекції договір про визнання електронних документів, проте отримало квитанцію №1 від 10.02.2016 про неприйняття документу, відповідно до якої діючий договір відсутній, помилка - сертифікат має тип підпису «Директор, але в ЄДРПОУ для особи ОСОБА_1 визначений тип «Право підпису». Оскільки підприємство розташоване у м. Лисичанську та на нього поширюються положення частини третьої статті 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Підприємство звернулось до Інспекції із листом від 19.02.2016 № 263, у якому просило розірвати договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку у відповідності до пункту 6.4 договору та дозволити Підприємству подавати податкову звітність з податку на додану вартість у паперовому вигляді до вирішення питання про зняття заборони на здійснення реєстраційних дій в зоні проведення антитерористичної операції. З огляду на викладені обставини та відсутність можливості дотримання умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, Підприємство вважає, що подання ним 22.02.2016 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року у паперовій формі відповідає вимогам пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 19.04.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016, позов задовольнив повністю: визнав протиправними дії Інспекції стосовно неприйняття та невизнання декларації в паперовому вигляді від 22.02.2016 Підприємства з податку на додану вартість за січень 2016 року; зобов`язав Інспекцію визнати податкову декларацію Підприємства з податку на додану вартість за січень 2016 року такою, що подана 22.02.2016, із відображенням цих даних в особовій картці платника податків.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: оскільки строк дії посилених сертифікатів ключів електронного підпису закінчився 16.01.2016, а нові посилені сертифікати не працюють у зв`язку із неможливістю внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з огляду на положення частини третьої статті 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», то Підприємство позбавлене можливості дотримання умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, та, як наслідок, правомірно подало 22.02.2016 податкову звітність з податку на додану вартість у паперовому вигляді, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.07.2016 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: Інспекція не розривала договір про визнання електронних документів № 15 від 11.11.2099, укладений з Підприємством, у односторонньому порядку; подаючи декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року у паперовому вигляді Підприємство порушило вимоги пункту 49.4 статті 459 Податкового кодексу України, тоді як Інспекція діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, оскільки до повноважень податкового органу не відноситься право застосовувати аналогію закону чи права при здійсненні чітко регламентованих законодавством дій.

Підприємство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.07.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 02.07.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від Підприємство знаходиться за адресою: 93107, м. Лисичанськ, квартал Дружби народів, буд. 34.

До 01.12.2015 начальником Підприємства був ОСОБА_2 , який був звільнений з цією посади згідно розпорядження міського голови Лисичанської міської ради № 238-к у зв`язку із закінченням строку дії контракту.

Розпорядженням міського голови Лисичанської міської ради № 264-к від 25.12.2015 начальником Підприємства було призначено ОСОБА_1 .

01.01.2016 згідно наказу Підприємства № 1 ОСОБА_1 було прийнято на посаду начальника Підприємства.

У зв`язку з неможливістю внесення змін стосовно керівника Підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розпорядженням міського голови Лисичанської міської ради № 12 від 12.01.2016 було виключено ОСОБА_2 зі складу фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені Підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо та включено до складу таких осіб ОСОБА_1 .

11.11.2009 між Інспекцією та Підприємством був укладений договір №15 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронних цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу (пункт 1 статті 1). Згідно з пунктами 3, 4, 5 статті 6 цього договору договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник подає до органу ДПС нові посилені сертифікати електронного цифрового підпису, цей договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації. Уразі припинення дії договору надісланий платником податків документи в електронному вигляді не приймається.

Оскільки строк дії посилених сертифікатів ключів електронного підпису закінчився 16.01.2016, 09.02.2016 Підприємство отримало у АЦСК ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» нові посилені сертифікати, у яких директором Підприємства була вказана ОСОБА_1

09.02.2016 засобами телекомунікаційного зв`язку Підприємство подало до Інспекції договір про визнання електронних документів, проте отримало квитанцію №1 від 10.02.2016 про неприйняття документу, відповідно до якої діючий договір відсутній, помилка - сертифікат має тип підпису «Директор, але в ЄДРПОУ для особи ОСОБА_1 визначений тип «Право підпису».

У зв`язку з викладеним, Підприємство звернулось до Інспекції із листом від 19.02.2016 № 263, у якому просило розірвати договір про визнання електронних документів в односторонньому порядку у відповідності до пункті 6.4 договору та дозволити Підприємству подавати податкову звітність з податку на додану вартість у паперовому вигляді до вирішення питання про зняття заборони на здійснення реєстраційних дій в зоні проведення антитерористичної операції.

22.02.2016 Підприємство подало до Інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року з відповідними додатками у паперовій формі, проте 26.02.2016 отримало від Інспекції повідомлення від 24.02.2016 № 1454 про те, що подана 22.02.2016 Підприємством податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2016 року вважається неприйнятою (не вважається податковою звітністю), оскільки відповідно до пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Також, у повідомленні було вказано, що за даними ЄДРПОУ керівником підприємства значиться ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 - особою, що має право підпису. В нових сертифікатах, отриманих Підприємством, ОСОБА_1 має тип підпису «директор», що не відповідає даним ЄДРПОУ. Також Інспекція зазначила, що для подальшого надання податкової звітності в електронному вигляді Підприємству необхідно привести у відповідність дані стосовно керівника підприємства.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Положеннями пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що Податковим кодексом України для платників податку на додану вартість, що належать до великих та середніх підприємств, з метою подання податкової звітності з податку на додану вартість встановлені спеціальні вимоги щодо подачі податкової звітності з податку на додану вартість, яка має бути подана у електронній формі, проте за обов`язкової умови - реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

З огляду на те, що строк дії посилених сертифікатів ключів електронного підпису закінчився 16.01.2016 та, як наслідок, строк дії договору про визнання електронних документів № 15 від 11.11.2009 припинився та пролонгований не був, оскільки нові посилені сертифікати не працюють у зв`язку із неможливістю внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з огляду на положення частини третьої статті 4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», у зв`язку з чим Підприємство звернулось до Інспекції із листом від 19.02.2016 № 263про розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку у відповідності до пункту 6.4 договору, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що Підприємство правомірно скористалось правом, подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, що передбачено положеннями абзацу 3 пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, оскільки Підприємство позбавлене можливості дотримання умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, доводи Інспекції, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна