Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року

м. Київ

справа № 580/2611/19

провадження № К/9901/11675/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 (головуючий суддя Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Вівдиченко Т.Р., суддів Василенка Я.М., Шурка О.І.)

у справі №580/2611/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузія), отриманого під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 29.12.2015 з урахуванням висновків суду.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2019, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020, у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погодившись з такими судовим рішення, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове судове рішення про задоволення позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з копією військового квитка серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 28 листопада 1987 року по 20 листопада 1989 року проходив строкову військову службу в Радянській армії, з них з 10 травня 1988 року по 26 лютого 1989 року в діючій армії в Демократичній Республіці Афганістан.

5. Відповідно до копії Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААБ №345516 від 17 липня 2013 року позивачу з 08 липня 2013 року встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, безстроково.

6. З копії Довідки №П-87 від 29 січня 2018 року, виданої Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, убачається, що позивачу 12 вересня 2013 року виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 64 512 грн у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції».

7. Згідно з Витягом з протоколу №2703 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 06 листопада 2013 року, вогнепальні осколкові поранення голови (контузія головного мозку у 1988 році) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , 1969 року народження, що підтверджено актом судово-медичного обстеження від 22.10.2013 №1390 Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи, в подальшому призвели до розвитку захворювань. За висновком Центральної військової лікарської комісії поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії.

8. При повторному огляді позивач з 28 грудня 2015 року був визнаний інвалідом ІІІ групи, причина інвалідності - поранення, контузія та захворювання, ТАК, пов`язані з військовою службою при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, безстроково. Вказана обставина підтверджується копією Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №204762 від 01 серпня 2016 року.

9. 03 січня 2018 року позивач звернувся до Черкаського об`єднаного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із настанням інвалідності внаслідок отримання травми під час виконання обов`язків військової служби, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

10. У подальшому, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №2340/3782/18, на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене протоколом від 24 травня 2019 року №62, про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги з наступних підстав:

- згідно з ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. Згідно зі ст. 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються у Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи. Витрати, пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги мають здійснюватися Міністерством внутрішніх справ України.

- згідно з пунктом 7 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у разі, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором. Позивач у 2013 році отримав одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 (довідка управління МВС України в Черкаській області від 29.01.2018 №П-87), тобто, скористався своїм правом на отримання допомоги.

- також, згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом 2 років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Заявнику групу інвалідності змінено понад дворічний термін після встановлення первинної групи інвалідності.

11. Не погоджуючись із відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що:

- причинний зв`язок між пораненням (контузією) та захворюваннями, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, встановлено згідно з протоколом Центральної військово-лікарської комісії №2703 від 06.11.2013, тобто, майже одночасно з первісним встановленням групи інвалідності внаслідок іншої причини, тому позивач скористався правом вибору виплати одноразової грошової допомоги, саме, відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-Х11;

- доводи позивача про те, одноразова грошова допомога була виплачена по ІІ групі інвалідності, встановленої на підставі загального захворювання, яке не пов`язано з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, є необґрунтованими, оскільки, встановлення ІІІ групи інвалідності відбулося внаслідок повторного огляду МСЕК позивача, при цьому, ОСОБА_1 вже отримав виплату одноразової грошової допомоги, внаслідок встановлення ІІ групи інвалідності при первинному його огляді.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

13. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суди дали невірну оцінку обставинам справи, а саме:

- первинно інвалідність (ІІ групу) позивачу встановлено у зв`язку з проходженням служби в ОВС, а в подальшому ІІІ групу інвалідності - вже через виконання ним обов`язків військової служби;

- право на отримання грошової допомоги по ІІІ групі інвалідності у позивача виникло лише в 29.12.2015, тому на час отримання грошової допомоги в 2013 році він не мав права вибору, а отже пункт 7 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до спірних правовідносин не застосовний.

14. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив рішення судів залишити без змін.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

17. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

18. Згідно з пунктом 7 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

19. У цій справі суди встановили, що у 2013 році отримав одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 (довідка управління МВС України в Черкаській області від 29.01.2018 №П-87). Позивач зазначену обставину не заперечував, проте зазначав, що право на отримання грошової допомоги по ІІІ групі інвалідності у позивача виникло лише в 29.12.2015, тому на час отримання грошової допомоги в 2013 році він не мав права вибору, а отже пункт 7 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до спірних правовідносин не застосовний.

20. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд вже розглядав справу з подібними правовідносинами.

21. У постанові від 16.04.2019 у справі №822/975/18 Верховний Суд дійшов до висновку, що факт отримання грошової допомоги (компенсаторних виплат) позбавляє особу можливості у майбутньому повторно претендувати на отримання такого ж виду соціальної допомоги, як одноразова грошова допомога відповідно до інших законів, зокрема, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

22. Обставини цієї справи і справи №822/975/18 цілком тотожні (у зазначеній справі у позивача на час отримання грошової допомоги за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» теж ще не було права на отримання грошової допомоги по Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»). Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.

23. Таким чином, враховуюче вищевказане, колегія суддів вважає вірним висновок судів про те, що відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до п. 7 ст. 16-3 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є законною.

24. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

25. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

26. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 350 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №580/2611/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб