Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.04.2021 року у справі №340/3224/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №340/3224/20

касаційне провадження № К/9901/16110/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі"

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Добродняк І. Ю.; судді - Бишевська Н. А., Семененко Я. В. )

у справі № 340/3224/20

за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області

до Комунального підприємства "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі" (далі - КП "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі"; відповідач) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 2959020,98 грн.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 15 жовтня 2020 року позов задовольнив.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, КП "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі" оскаржило його в апеляційному порядку.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху та надав відповідачу десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 29428,00 грн.

Вимоги суду, викладені в ухвалі від 07 грудня 2020 року, КП "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі" не виконано, натомість подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в обґрунтування якого зазначено про відсутність можливості усунути недоліки апеляційної скарги в строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках та порушенням питання про банкрутство відповідача ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2015 року.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 січня 2021 року апеляційну скаргу повернув КП "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі".

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог КП "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі" посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому наголошує на тому, що, повертаючи апеляційну скаргу, Третій апеляційний адміністративний суд позбавив відповідача права на захист, що також суперечить статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року.

Верховний Суд ухвалою від 25 травня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі".

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Зі змісту положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" та Кодексу адміністративного судочинства України надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою, та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

За позицією, викладеною в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі ", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих та об'єктивних підстав.

При цьому умовою продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Особа, яка має намір подати, в тому числі апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, у розглядуваній ситуації відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, а лише зазначено про відсутність коштів на рахунках та порушення питання про банкрутство ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2015 року.

Частина 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції правильно застосував вказані норми процесуального права, а тому касаційна скарга КП "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Новомиргородські муніципальні інженерні мережі" залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко