Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 09.04.2019 року у справі №1940/1857/18 Ухвала КАС ВП від 09.04.2019 року у справі №1940/1...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.04.2019 року у справі №1940/1857/18



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 1940/1857/18

адміністративне провадження № К/9901/9062/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Єзеров А. А., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 у складі судді Баб'юк П. М. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
28.02.2019 у складі колегії суддів: Большакової О. О. (головуючий), Глушка І. В., Макарика В. Я. у справі №1940/1857/18 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного економічного університету, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство покупців радгосп "Тернопільський", відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Тернопільського національного економічного університету (надалі - відповідач 1, ТНЕУ), Регіонального відділення фонду державного майна України по Тернопільській області (надалі - відповідач 2, РВ ДМУ по Тернопільській області), треті особи:

Товариство покупців радгосп "Тернопільський", Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради, із вимогами про:

1.1. визнання протиправним та скасування наказу №218 від 08.08.1997 Тернопільської академії народного господарства "Про створення навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" філії Тернопільської академії народного господарства";

1.2. зобов'язання ТНЕУ вчинити дії, тобто, відновити статус юридичної особи структурного підрозділу (радгоспу "Тернопільський" - навчально-дослідного господарства Тернопільської академії народного господарства) та закріпити за ним належне йому майно, в тому числі, земельну ділянку;

1.3. визнання протиправним та скасування наказу РВ ДМУ по Тернопільській області №495 від 16.12.2003 в частині відміни дії наказу №291 від 15.07.1994 РВ ДМУ по Тернопільській області "Про приватизацію державного майна радгоспу "Тернопільський";

1.4. визнання протиправною бездіяльності РВ ДМУ по Тернопільській області з
29.11.1994 по 17.07.1997 та зобов'язання його вчинити дії, тобто відновити розпочату приватизацію майна радгоспу "Тернопільський" в 1994 році та видати належні позивачу частки майнового та земельного паю.

2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2019:

2.1. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу №218 від 08.08.1997 Тернопільської академії народного господарства "Про створення навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" філії Тернопільської академії народного господарства", зобов'язання ТНЕУ вчинити дії, тобто, відновити статус юридичної особи структурного підрозділу (радгоспу "Тернопільський" - навчально-дослідного господарства Тернопільської академії народного господарства) та закріпити за ним належне йому майно, в тому числі, земельну ділянку - у зв'язку з тим, що вказані вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

2.2. Позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу РВ ДМУ по Тернопільській області №495 від 16.12.2003 в частині відміни дії наказу №291 від 15.07.1994 РВ ДМУ по Тернопільській області "Про приватизацію державного майна радгоспу "Тернопільський", визнання протиправною бездіяльності РВ ДМУ по Тернопільській області з 29.11.1994 по 17.07.1997 та зобов'язання його вчинити дії, тобто відновити розпочату приватизацію майна радгоспу "Тернопільський" в 1994 році та видати належні позивачу частки майнового та земельного паю - залишено без розгляду - у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 скасовано ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 в частині залишення без розгляду позовних вимог та направлено справу в цій частині позовних вимог для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від
10.01.2019 залишено без змін.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні фактичні обставини справи:

4.1. З 11.01.1988 позивач працювала оператором по вирощуванню молодняка великої рогатої худоби на фермі у радгоспі "Тернопільський", а з 18.02.1991 по
22.10.1998 - телятницею молочно-товарної ферми у радгоспі "Тернопільський", навчально-дослідному господарстві Тернопільської академії народного господарства та навчально-дослідному виробничому господарстві "Наука".

4.2. Членами трудового колективу радгоспу "Тернопільський" було створено товариство покупців, яке зареєстроване наказом РВ ДМУ по Тернопільській області №206 від 30.05.1994 з видачою відповідного свідоцтва, членом якого є позивач.

5. Приймаючи судові рішення в частині закриття провадження у справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що переданий позивачем на вирішення суд спір в цій частині не є публічно-правовим, оскільки Тернопільська академія народного господарства, приймаючи наказ №218 від 08.08.1997 про створення навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" - структурного підрозділу (філії) Тернопільської академії народного господарства, не виступала в ролі суб'єкта владних повноважень, а діяла як господарюючий суб'єкт в процесі реалізації своїх корпоративних прав. Крім того, на думку судів попередніх інстанцій, заявлений в цій частині позов пов'язаний із приватизацією об'єкта державної власності, а позовні вимоги спрямовані на захист майнових прав та інтересів позивача як учасника приватизаційних процесів.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Позивач - ОСОБА_1, подала касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу №218 від 08.08.1997 Тернопільської академії народного господарства "Про створення навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" філії Тернопільської академії народного господарства", зобов'язання ТНЕУ вчинити дії, тобто, відновити статус юридичної особи структурного підрозділу (радгоспу "Тернопільський" - навчально-дослідного господарства Тернопільської академії народного господарства) та закріпити за ним належне йому майно, в тому числі, земельну ділянку, скасувати.

6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що Тернопільська академія народного господарства, приймаючи наказ №218 від
08.08.1997, не виступала в ролі суб'єкта владних повноважень, адже остання не могла діяти як господарюючий суб'єкт у відношенні до радгоспу "Тернопільський" - навчально-дослідного господарства Тернопільської академії народного господарства, який виступав державною організацією. Також, на переконання скаржника, приймаючи вказаний наказ, Тернопільська академія народного господарства вчиняла владні управлінські функції на виконання делегованих їй наказом Міністерства освіти України №275 від 17.07.1997 повноважень.

7. Відповідачі - ТНЕУ та РВ ДМУ по Тернопільській області, подали відзиви на дану касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7.1. На обґрунтування відзивів вказують, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги вважають безпідставними.

Відповідачі наголошують, що приймаючи оспорюваний наказ Тернопільська академія народного господарства діяла на виконання власних, а не владних, повноважень, як навчальний заклад та суб'єкт господарювання.

8. Позивач - ОСОБА_1, подала відповідь на відзив, в якому виклала свої аргументи щодо наведених відповідачами у відзивах заперечень. Просить їх відхилити та додатково наголошує на порушенні процедури реорганізації радгоспу "Тернопільський" - навчально-дослідного господарства Тернопільської академії народного господарства.

9. Третіми особами відзивів на касаційну скаргу та/або письмових пояснень подано не було.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

10. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

11. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

12. Вжитий у вказаній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, чи наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу).

13. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

14. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад і участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції, оскільки необхідною ознакою спору за участю суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.

15. Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу особи. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

16. Суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, виходили з того, що відповідач не є суб'єктом владних повноважень та не здійснював будь-яких публічно-владних управлінських функцій в межах спірних правовідносин.

17. Як вбачається з матеріалів справи, позивач, яка працювала у радгоспі "Тернопільський", членами якого у подальшому створено та зареєстровано товариство покупців, в межах цього позову оскаржила до суду наказ Тернопільської академії народного господарства №218 від 08.08.1997 "Про створення навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" філії Тернопільської академії народного господарства", яким вирішено, відповідно до наказу Міністерства освіти України №275 від 17.07.1997, створити вказане навчально-дослідне виробниче господарство "Наука", як структурний підрозділ Тернопільської академії народного господарства.

18. У свою чергу, як слідує зі змісту наказу Міністерства освіти України №275 від 17.07.1997, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 №78-р про передачу радгоспу "Тернопільський" до сфери управління Міністерства освіти і з метою удосконалення життєдіяльності Тернопільської академії народного господарства, Міністерством освіти України було вирішено реорганізувати радгосп "Тернопільський" у навчально-дослідне виробниче господарство "Наука" - структурний підрозділ Тернопільської академії народного господарства (пункт 1).

19. Цим наказом на ректора Тернопільської академії народного господарства покладені обов'язки щодо розробки і затвердження положення про навчально-дослідне виробниче господарство "Наука" та подання до Міністерства освіти України матеріалів про прийом будівель, споруд, майна та основних і обігових коштів радгоспу "Тернопільський" на баланс академії (пункт 2).

20. Скаржник наголошує на тому, що Тернопільська академія народного господарства, приймаючи оспорюваний наказ, виступала суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки здійснювала публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих їй наказом Міністерства освіти України №275 від 17.07.1997 повноважень.

21. КАС України не містить визначення поняття "делегованих повноважень", проте ключовим для його тлумачення є факт наділення одним суб'єктом іншого суб'єкта публічно-владними управлінськими функція на підставі та в межах законодавства.

22. Пунктом 1.2. положення про навчально-дослідне виробниче господарство "Наука", затвердженого ректором Тернопільської академії народного господарства
15.08.1997, визначено, що юридичною основою для його створення є статут Тернопільської академії народного господарства.

23. Таким чином, зважаючи на те, що наказ Міністерства освіти України №275 від
17.07.1997 стосувався виключно питань реорганізації радгоспу "Тернопільський" і не покладав на ректора Тернопільської академії народного господарства будь-яких прямих обов'язків щодо створення навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" від імені Міністерства освіти України, то відсутні підстави вважати, що приймаючи наказ №218 від 08.08.1997 Тернопільська академія народного господарства (правонаступником якої виступає ТНЕУ), діяла саме на виконання делегованих повноважень.

24. Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приймаючи оспорюваний наказ №218 від 08.08.1997 "Про створення навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" філії Тернопільської академії народного господарства" Тернопільська академія народного господарства не виступала в ролі суб'єкта владних повноважень, адже цей наказ стосувався виключно питань, віднесених до її внутрішньої діяльності.

25. Крім того, позивач у позовній заяві та у поданій нею касаційній скарзі, порушення своїх прав оспорюваним наказом убачає в тому, що на її думку, на підставі наказу Тернопільської академії народного господарства №218 від
08.08.1997 радгосп "Тернопільський", членом якого була позивач, був протиправно позбавлений статусу юридичної особи, а в результаті і майна.

26. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

27. Частинами 1, 2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

28. Враховуючи те, що спірні відносини, фактично, пов'язані з захистом майнових прав позивача, як члена радгоспу "Тернопільський", із чим вона сама частково погоджується, колегія суддів вважає, що цей спір не є публічно-правовим і повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

29. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що даний спір має приватноправовий характер і зважаючи на суб'єктний склад учасників справи повинен вирішуватися за правилами цивільного судочинства та закрили провадження у справі за наявності підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України.

30. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 (КАС) - № 420/3453/19.

31. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

32. За практикою Європейського Суду з прав людини" фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (..) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006).

33. За приписами статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №1940/1857/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В. М.

Судді Єзеров А. А.

Чиркін С. М.
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати