Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.10.2018 року у справі №826/25834/15

[herb.gif]

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/25834/15

адміністративне провадження №К/9901/40568/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову

Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року (колегія у складі суддів: І.О. Лічевецький, В.П. Мельничук, В.Е. Мацедонська)

у справі №826/25834/15

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна хвиля"

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Срібна хвиля" (далі - Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від № 000061/26-57-21-30 від 07 серпня 2015 року.

Позов обґрунтовано тим, що відсутність на пляшках алкогольних напоїв марок акцизного податку встановленого зразка обумовлене тим, що суб'єктом господарювання здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями на розлив, що передбачає в собі відкупорювання пляшок з пошкодженням або/та зняття акцизних марок встановленого зразка.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовані висновки податкового органу про зберігання алкогольних напоїв з метою подальшої реалізації без марок акцизного податку встановленого зразка.

Так, працівниками Товариства не було надано обґрунтованих заперечень до акта перевірки; не було приєднано до акта перевірки фотографій пляшок алкогольних напоїв або інших переконливих доказів стосовно пляшок алкогольних напоїв, зазначених в акті перевірки та які містять марки акцизного податку; надані позивачем фотографії пляшок алкогольних напоїв неможливо об'єктивно спів ставити та ототожнити з пляшками алкогольних напоїв, виявлених перевіряючими під час перевірки; надані позивачем фотографії пляшок алкогольних напоїв в більшості відрізняються за найменуванням від тих, які зазначені в акті перевірки.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та задоволено позов повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 000061/26-57-21-30 від 07 серпня 2015 року.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, зазначив, що матеріалами перевірки контролюючого органу не доведено допущення порушення позивачем вимог ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від
19.12.1995 р. № 481/95-ВР.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі. В касаційній скарзі зазначені підстави аналогічні тим, які вказані в рішенні суду першої інстанції.

Від позивача відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що посадовими особами ДПІ проведено фактичну перевірку ресторану, який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Пшенична, 2, що належить Товариству, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами перевірки оформлено акт № 398/26/15-21-01-20 від 16 липня 2015 року. Відповідно висновків Акта встановлено порушення положення статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (надалі за текстом - "Закон № 481/95-ВР"), внаслідок зберігання алкогольних напоїв з метою подальшої реалізації без марок акцизного податку встановленого зразка.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято рішення № 000061/26-57-21-30 від 07 серпня 2015 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за порушення ст. 17 Закону № 481/95-BP.

Відповідно до п.п. 14.1.107 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (пп. 14.1.109 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно п. 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

За нормами п. 226.5 статті 226 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 затверджено "Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Відповідно до п. 20 Положення №1251 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до п.228.9 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Статтею 17 Закону № 481/95-BP, визначено, що за порушення норм статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а саме виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, заперечуючи проти висновків акта перевірки позивач зазначав, що при огляді пляшок останні були відкупорені, неповні, так як використовувались для продажу алкогольних напоїв на розлив та приготування коктейлів. Контролюючим органом такі твердження позивача не спростовано, а акт перевірки не містить доказів того, що алкогольні напої призначались для продажу у пляшках, а не знаходились на реалізації на розлив.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суб'єкт господарювання не наділений повноваженнями щодо відновлення первинного стану марки після її розриву під час відкупорювання пляшки, що виключає порушення з боку позивача.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 26.06.2018 по справі № 826/22328/15.

Таким чином, суд касаційної інстанції визнає, що апеляційний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає..................................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду