Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.09.2018 року у справі №826/14073/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2018 року

м. Київ

справа №826/14073/17

адміністративне провадження №К/9901/61006/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний Банк»

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2018 (судд Амельохін В.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 (колегія суддів у складі суддів Собківа Я.М., Петрика І.Й., Сорочка Є.О.)

у справі №826/14073/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний Банк»

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання незаконною та нечинною частини рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач) про визнання незаконним і нечинним підпункту 1.13 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.07.2012 №1073, що діє в редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 №823 (з усіма змінами і/або доповненнями до нього).

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 в задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.07.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 залишив без змін.

4. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування зазначених судових рішень та задоволення його позову.

5. Ухвалою від 12.09.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження та призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2018.

6. У судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач не скористався правом на участь в судовому засіданні.

7. Після пояснень позивача, на підставі ухвали суду від 24.10.2018 розгляд справи продовжено в письмовому провадженні.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 31.07.2012 відповідач прийняв Рішення №1073 «Про затвердження Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства та Змін до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.08.2012 за №1431/21743 (далі - Порядок №1073).

9. Рішенням від 14.05.2013 №823 «Про затвердження Змін до Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2013 за №859/23391, відповідач доповнив пункт 1 глави 4 розділу ІІ Порядку №1073, що встановлює перелік документів, які подаються емітентом для реєстрації випуску акцій у разі збільшення статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу (його частини) або спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини).

10. Зокрема, підпунктом 1.15 наступного змісту: «Копію платіжного документа, який підтверджує сплату державного мита відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито», засвідчену підписом керівника і печаткою товариства».

11. Порядковий номер оскаржуваної норми було змінено з 1.15 на 1.13 рішенням відповідача від 27.09.2016 №950 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (щодо переведення зобов'язань в акції)», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2016 за №1399/29529.

12. Водночас пунктом 9 ч.1 ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (далі - Декрет КМУ) визначено, що державне мито справляється за операції з емісії цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів.

13. Підпунктом (п) пункту 6 статті 3 Декрету КМУ передбачено, що ставки державного мита за вчинення дій за операціями з цінними паперами, зокрема, за реєстрацію випуску цінних паперів встановлюються у розмірі - 0,1 відсотка номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше п'ятдесятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня поточного року.

14. Не погоджуючись з підп. 1.13 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку №1073, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

15. Позивач вважає, що підпункт 1.13 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку №1073, що діє в редакції рішення відповідача №823 від 14.05.2013 (з усіма змінами і/або доповненнями до нього), суперечить положенням акту вищої юридичної сили, а саме нормам статей 2 і 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», у правовідносинах, що стосуються зміни розміру статутного капіталу шляхом зміни номінальної вартості цінних паперів (акцій).

16. На думку позивача, при зміни розміру статутного капіталу шляхом зміни номінальної вартості цінних паперів (акцій) не відбуває випуску (емісії) цінних паперів, а тому положення пункту 9 ч.1 ст.2 та пункту 6 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» на ці правовідносини не поширюються.

Відтак, не ґрунтується на законі вимога відповідача, зазначена в підпункті 1.13 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку №1073, про подання копії платіжного документа, який підтверджує сплату державного мита відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито», засвідчену підписом керівника і печаткою товариства, відповідач .

17. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на відсутність у його діях порушень вимог чинного законодавства. У своїх доводах зауважив, що оскаржувана норма є відсилочною до норми Декрету Кабінету Міністрів і напряму залежить лише від неї.

18. Рішення №823 прийнято у зв'язку зі змінами у чинному законодавстві з метою вдосконалення порядку реєстрації випуску акцій акціонерних товариств при збільшенні або зменшенні статутного фонду, відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 7, п. 13 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», ч. 10 ст. 6, ст.ст. 28-30, 32, 33, 35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ч. 4 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про акціонерні товариства».

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний підпункт 1.13 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку №1073 не містить додаткових підстав для справляння державного мита ніж ті, що зазначені в Декреті КМУ, а отже не порушує прав та обов'язків позивача. Крім того, позивач не довів, що оскаржувана частина рішення відповідача порушує його права та обов'язки, намагаючись захистити свої права на майбутнє.

20. До таких висновків суд першої інстанції дійшов, проаналізувавши абзаци 1-2,5-6 ч.1 ст.3, ч.1 ст.5, ч.1, ч.27 ст.6, пункти 1,3 ч.1, підпункти 1,3,5 ч.2 ст.7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів України» від 30.10.1996 №448/96-ВР (далі - Закон №448), ч.4 ст.14, ч.1 ст.15 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI (далі - Закон №514), ч.10 ст.6, абзац 1 ч.4 ст.29 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-ІV (далі - Закону №3480), пункт 1 глави 4 розділу II Порядку 1073.

21. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, застосувавши ті самі норми законодавчих актів.

22. Суди врахували, що Рішення № 823 є чинним нормативно-правовим актом, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України та внесено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

23. Крім того, суди не врахували як доказ порушення прав позивача лист відповідача від 18.09.2017 №12/01/18538, підписаний членом Комісії, мотивуючи відсутністю в нього повноважень надавати офіційне роз'яснення Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства.

24. Проаналізувавши норми чинного законодавства та оцінивши зібрані у справі докази, суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

25. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права, не погоджується з їх мотивацією та просить прийняти постанову про задоволення позову у повному обсязі.

26. Посилаючись на п.9 ст.2, п.2 ч.6 ст.3 Декрету КМУ, ст.15 Закону №514 зазначає, що державне мито сплачується лише за умови проведення реєстрації випуску цінних паперів, що пов'язане з емісією цінних паперів, тобто процесом їх відчуження емітентом та придбання майбутніми власниками. У такому випадку сплата державного мита відбувається за умови розміщення додаткових акцій із залученням додаткових внесків. Тому не потребує сплати державного мита збільшення статутного капіталу шляхом зміни номінальної вартості акцій, що відбувається без залучення додаткових внесків.

27. Спірним підпунктом пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку №1073 на акціонерне товариство покладено обов'язок подати реєструвальному органу серед інших документів, які подаються для реєстрації випуску акцій при збільшенні розміру статутного капіталу товариства, шляхом підвищення номінальної вартості акцій, копію платіжного документа, який підтверджує сплату державного мита відповідно до Декрету КМУ.

28. Така вимога ототожнюється відповідачем з обов'язком безпосередньо сплатити державне мито в якості передумови реєстрації випуску акцій при збільшення статутного капіталу товариства шляхом підвищення номінальної вартості акцій, що суперечить п.9 ст.2 та підп.2 ч.6 ст.3 Декрету КМУ, оскільки за положеннями ст.1 Закону №3480 та ст.15 Закону №514 зобов'язання щодо сплати державного мита для реєстрації випуску цінних паперів, що пов'язане з емісією цінних паперів, відбувається лише в тому випадку, коли відбувається додаткове розміщення акцій із залученням додаткових внесків.

29. Акцентує увагу, що в оскаржуваних рішеннях суди не зазначили мотиви незастосування п.9 ст.2 та підп. «п» ч.6 ст.3 Декрету КМУ у взаємозв'язку з поняттями, розкритими в ст.1 Закону №3480 та ст.15 Закону №514, ст.ст.8, 92 Конституції України.

30. В судовому засіданні представник позивача додатково звернув увагу, що застосування підпункту 1.13 пункту 1 глави 4 розділу ІІ Порядку №1073 призводить до того, що кожного разу, коли ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» збільшує статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій, йому доводиться сплачувати державне мито з усього розміру статутного капіталу. Позивач вважає такий підхід неправильним, на що звертав увагу відповідача.

31. Відповідач надав письмове заперечення на касаційну скаргу. Доводи заперечень збігаються з мотивами судових рішень, які оскаржуються.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

33. Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є питання щодо необхідності сплати державного мита у разі збільшення статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу (його частини) або спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини).

34. Пункт 1 глави 2 розділу ІІ Порядку №1073 містить перелік документів, які необхідно надати для реєстрації випуску акцій у разі збільшення статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу (його частини) або спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини).

35. Відповідно до підпункту 1.15 цей перелік доповнено копією платіжного документа, який підтверджує сплату державного мита відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", засвідчену підписом керівника і печаткою товариства.

36. Пунктом 9 ст.2 зазначеного Декрету КМУ до об'єктів справляння мита віднесено операції з емісії цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, та з видачі приватизаційних паперів.

37. Відповідно до пункту «п» ч.6 ст.3 цього Декрету визначено розміри ставок мита за операції з цінними паперами, зокрема за реєстрацію випуску цінних паперів - 0,1 відсотка номінальної паперів - вартості випуску цінних паперів, але не більше п'ятдесятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня поточного року;

38. Отже, для вирішення спору необхідно з'ясувати чи охоплюється поняттям «емісія» та «випуск» цінних паперів операція зі збільшення статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу (його частини) або спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини).

39. Поняття «емісії» наведене у Законі «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006.

Відповідно до пункту 5 ч.1 ст.1 цього Закону «eмісія - сукупність дій емітента, що провадяться в установленій законодавством послідовності і спрямовані на розміщення емісійних цінних паперів серед їх перших власників».

Водночас, у пункті 18 зазначено, що «розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів у процесі їх емісії у порядку, встановленому законодавством, та з урахуванням положень проспекту».

Відповідно до статті 6 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (ч. 1).

Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка (ч. 4).

Враховуючи наведене, номінальна вартість акцій є її істотною ознакою.

40. Згідно з положеннями ст.15 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

41. Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.07.2012 №1073 при збільшенні статутного капіталу товариства за рахунок спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу (його частини) або спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини) здійснюється реєстрація випуску акцій, звіт про результати розміщення акцій до реєструвального органу для реєстрації не подається.

42. Відповідно до пункту 25 розділу І вищезазначеного Порядку після реєстрації випуску акцій при збільшенні статутного капіталу за рахунок спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу (його частини) або спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини), або після реєстрації випуску акцій при зменшенні статутного капіталу емітенту видається свідоцтво про реєстрацію випуску акцій (додатки 3, 4), яке є підставою для присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера, укладання з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій у разі відсутності діючого договору переоформлення та депонування глобального сертифіката.

43. Додатком № 3 передбачено форму Свідоцтва про реєстрацію випуску акцій. У ньому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку засвідчує випуск простих іменних акцій на певну загальну суму, з певною номінальною вартістю та у певній кількості.

44. З наведеного слідує, що у разі збільшення статутного капіталу акціонерного товариства шляхом спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини) відбувається підвищення номінальної вартості акцій, що є зміною істотної ознаки акції. При цьому збільшення номінальної вартості стосується усіх акцій, які перебувають в обігу. Внаслідок цього акції попередньої номінальної вартості перестають існувати, а замість них випускаються акції нової (збільшеної) номінальної вартості, які розміщуються серед того самого кола акціонерів.

45. Відповідно до пункту 28 розділу І Порядку №1073 обіг акцій дозволяється після реєстрації реєструвальним органом звіту про результати розміщення акцій та/або видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

46. За таких обставин, акції нової, збільшеної номінальної вартості можуть бути предметом правочинів, пов'язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами (перебувати в обігу) лише після видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

47. З огляду на вищенаведене, під час збільшення статутного капіталу акціонерного товариства шляхом підвищення номінальної вартості акцій виникають нові акції нової номінальної вартості, а єдиним законним способом їх виникнення є емісія.

48. Враховуючи вищенаведене, Суд дійшов висновку, що операції зі збільшення статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу (його частини) або спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини) є об'єктом справляння державного мита відповідно пункту «п» ч.6 ст.3 цього Декрету від 21 січня 1993 року N 7-93 «Про державне мито».

49. Як наслідок, збільшення статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок спрямування до статутного капіталу додаткового капіталу (його частини) або спрямування до статутного капіталу прибутку (його частини) залежить від сплати державного мита.

50. З огляду на це, відповідає закону підпункт 1.15 пункту 1 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31.07.2012 №1073, що діє в редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 №823 (з усіма змінами і/або доповненнями до нього), який містить вимогу надати копію платіжного документа, який підтверджує сплату державного мита відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", засвідчену підписом керівника і печаткою товариства.

51. Зважаючи на зазначене, касаційна скарга є необґрунтованою, а рішення судів є правильними по суті, хоч і ухвалені з інших мотивів.

52. Відповідно до ч.1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

53. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а оскаржені судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 345, 349, 350- 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний Банк» відмовити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі № 826/14073/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя О.П.Стародуб

Суддя Т.О.Анцупова