Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.10.2018 року у справі №810/1567/16

[herb.gif]

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №810/1567/16

адміністративне провадження №К/9901/13978/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2016 року (суддя Балаклицький А.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року (судді: Беспалов О.О. (головуючий), Грибан І.О., Губська О.А.) у справі № 810/1567/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2016 №100250001/2016/000013/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2016 №100250001/2016/00022.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу (резервного) визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість, зокрема і ті що стосуються вартості транспортування оцінюваних товарів. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2016 №100250001/2016/000013/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2016 №100250001/2016/00022.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийняв оскаржуване рішення, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, не знайшли свого підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та Фірмою SIR SAFETY COMPANY SRL (Румунія) (продавець) укладено контракт №040315 від 04.03.2015, відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити покупцю товар згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною договору. Згідно додаткової угоди та специфікації №4 від 16.03.2016, до контракту №040315 від 04.03.2015 продавець зобов'язувався поставити покупцю на умовах FCA - Бакау, Румунія (згідно Інкотермс 2010) чоботи з ПВХ двох артикулів.

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару (водонепроникненого взуття (чоботи спеціальні з ПВХ для захисту від механічних дій та води) торговельної марки Welly двох артикулів - A00-NONO-01 (Safety work S5-N) та G10-NONO-00 (Hercules)) до Київської міської митниці ДФС для проведення розмитнення придбаного товару було подано митну декларацію та товаросупровідні та комерційні документи: контракт з компанією SIR SAFETY COMPANY SRL від
04.03.2015 №040315; додаткові угоди до контракту та специфікації №1 від
31.03.2015, №2 від 29.05.2015, №3 від 28.07.2015, №4 від 16.03.2016; інвойс від
16.03.2016 №38, із записом про країну походження товару; міжнародну товарно-транспортну накладну (СMR) №00022 від 18.03.2016; страховий поліс №078-18.03.16 від 18.03.2016; довідку про транспортні витрати №160318/1 від
18.03.2016, згідно якої вартість перевезення товару за маршрутом м. Бакау (Румунія) - п/п Порубне (Україна) становить 11076,00 грн.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору у розмірі 786189,54 грн, додавши в якості складової митної вартості товару витрати на його транспортування до митного кордону України в розмірі 11
076,00 грн.

Під час митного оформлення позивачем на вимогу посадової особи митного органу було надано копії наступних додаткових документів: видаткові накладні №10588 від
28.12.2015, №9685 від 26.11.2015, №10527 від 25.12.2015, №10354 від 17.12.2015; податкові накладні №1125 від 26.11.2015, №991 від 28.12.2015, №663 від
17.12.2015, №752 від 25.12.2015; прайс-лист виробника товару на 2016 рік; митна декларація країни відправлення MRN 16ROIS0600E0011564; інвойс №0047/16 від
02.03.2016, згідно якого постачальник - SIR SAFETY COMPANY SRL придбав Товар у виробника - THE WELLY D.O.O.; експертний висновок №28 від 23.03.2016, складений ТОВ "Експерт"; договір доручення на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів №201061 від 06.01.2012 з доповненнями та договір-заявка до нього №АА -16015; договір №401082 від 04.08.2014 на перевезення вантажів автомобільним транспортом ТОВ "Кэпитал Лоджистик энд Транспорт Юкрейн" та ТОВ "Миртранс"; каталог виробника товарів; пакувальний лист б/н від 16.03.2016.

Проте відповідачем у процесі перевірки заявленої позивачем у МД митної вартості імпортованих товарів встановлено, що позивач не надав документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у наданих основних та додаткових документах містяться неточності та розбіжності, а саме: не надано рахунок - фактуру чи акт виконаних робіт на транспортно-експедиційне обслуговування (перевезення), що підтверджує вартість перевезення; прайс - лист адресований конкретному покупцю; в експертному висновку не міститься аналізу цін виробника.

За результатом розгляду поданих позивачем документів Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2016 № 100250001/2016/000013/2, відповідно до якого митну вартість товару відповідачем визначено за шостим (резервним) методом, внаслідок чого збільшено вартість товару, та оформлено картку відмову в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2016 № 100250001/2016/00022.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем подано нову митну декларацію, в якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

В той же час, на підставі частини 8 статті 55 Митного кодексу України, якою передбачено право декларанта протягом 80 днів з дня випуску товарів надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, позивач разом із заявою №08/04-1 від
08.04.2016 надав документи, що підтверджують вартість перевезення та просив розглянути подані додаткові документи і винести рішення щодо визнання заявленої у митній декларації №100250001/2016/103754 від 21.03.2016 митної вартості оцінюваного товару, скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2016 №100250001/2016/000013/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2016 №100250001/2016/00022, а надану фінансову гарантію повернути на банківський рахунок.

Проте, відповідач, листом від 14.04.2016 №2696/10/26-70-19-01 відмовив позивачу у визначенні митної вартості товару за ціною договору, вказавши на те, що позивачем до розрахунку заявленої митної вартості товару не була додана експедиторська винагорода, яка є частиною витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, внаслідок чого ним була невірно визначена митна вартість імпортованих товарів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на наявність розбіжностей у поданих декларантом документах та відсутністю у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, зокрема ненадання документів, які підтверджують витрати на перевезення товару.

9. Товариством надано заперечення на касаційну, в якому позивач вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а судові рішення просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII Митний кодекс України та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у Митний кодекс України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у Митний кодекс України.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень Митний кодекс України.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у Митний кодекс України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митний кодекс України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митний кодекс України.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями Митний кодекс України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених Митний кодекс України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, включаючи і витрати на перевезення товару, (транспортні витрати) які не містять жодних неточностей чи розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.

19. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

20. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості транспортних витрат суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі витрати підтверджено наданою контролюючому органу довідкою про транспортні витрати № 160318/1 від
18.03.2016, згідно з якою транспортні витрати з перевезення вантажу до Порубного (Україна) склали 11076,00 грн, до складу яких входять витрати на дизельне пальне, заробітна плата водія, витрати на відрядження та інші витрати.

Щодо твердження контролюючого органу, що понесені перевізником витрати на експедитора не включені до зазначеної довідки, то як встановили суди попередніх інстанцій перевізник (ТОВ "Миртранс") здійснював виключно транспортування вантажу та не виконував обов'язків експедитора, а тому висновки контролюючого органу про надання позивачу перевізником експедиторських послуг "на всій протяжності маршруту транспортування", не відповідають дійсності та не спростовані контролюючим органом.

Обґрунтовано суди попередніх інстанцій відхили і посилання контролюючого органу на те, що прайс - лист адресований конкретному покупцю ("Промсиз ЛТД)",що суперечить самій суті прас - листа, який має знеособлену спрямованість і адресований необмеженій кількості потенційних покупців, а тому такий прас лист не може бути підтвердженням заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару, оскільки законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати зміст, форма та порядок заповнення прас - листа, тому зазначення в ньому конкретного покупця не може бути достатньою підставою для неврахування вказаних у такому прас - листі цін, особливо у тому разі, якщо така (ціна) відповідає цінам, підтверджені й іншими первинними документами.

Безпідставними є і посилання контролюючого органу, як на підставу не підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, відсутності в експертному висновку аналізу цін виробника, оскільки такий висновок носить консультаційний характер та, як вже зазначено вище, відсутні встановлені вимоги що конкретних відомостей, які обов'язково повинні бути зазначені у тому числі і в експертному висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року у справі № 810/1567/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду