ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа №П/811/3526/15, адміністративне провадження №К/9901/61823/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Мороз Л. Л., Кравчук В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2016р. (суддів - Брегей Р. І., Мирошниченко В. С., Хилько Л. І.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
15.08.2018р. (судді - Олефіренко Н. А., Білак С. В., Шальєва В. А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У грудні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо включення її до Загального реєстру вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК", які не мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та Уповноважену особу Фонду включити її до Загального реєстру вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та надати додаткову інформацію до Фонду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2016р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення позивача до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язано відповідача включити позивача до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині позову відмовлено у задоволенні.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 р. скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018р. по справі № П/811/3526/15 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
15.08.2018р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", перевіркою виявлено, що правочин з банком за участі позивача має ознаки нікчемності правочину на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до неї правомірно застосовано відповідні наслідки.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
15.01.2015р. Правління Національного банку України постановою №16/БТ віднесло ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії проблемних. (а. с. 38-40)

22.01.2015р. між позивачем та ПАТ "ІМЕКСБАНК" укладено Договір № 1010020115 банківського рахунку в національній валюті, за умовами якого банком відкрито вкладнику поточний рахунок № НОМЕР_2 (а. с. 8-9)

22.01.2015р. між позивачем та ПАТ "ІМЕКСБАНК" укладено Договір № 1010020117 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від
20.01.2014р. Вклад "Постійний клієнт" 3міс.17%"., сума вкладу 149 750 грн, дата повернення вкладу 27.04.2015р. (а. с. 10)

Виконання зазначеного договору підтверджується випискою з особового рахунку вкладника ОСОБА_1, згідно даним якої рахунок відкрито на суму 149 750 грн. (а. с. 11)

23.01.2015р. зроблено додатковий внесок у сумі 22 950 грн (а. с. 12)

26.01.2015р. Правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 50 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.01.2015р. № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27.01.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію - Северина Ю. П. (а. с. 41-45)

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 84 від
23.04.2015р. строк проведення тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 включно. (а. с. 46)

Листом від 13.05.2015р. Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що за результатами перевірки правочинів банку встановлено, що за участю позивача проведено ряд операцій, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності на підставі п. 7 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а нетиповий характер їх вчинення - свідчить про здійснення спроби клієнтами за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог та коштів Фонду. Позивача, також, повідомлено про тимчасове зупинення виплат за всіма операціями, проведеними з його участю та запропоновано надати письмові пояснення та документи. (а. с. 190)

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015р. № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015р. № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку Северина Ю. П. строком на один рік з 27.05.2015 по 26.05.2016 включно. (а. с. 47-48)

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суд виходив з того, що Уповноваженою особою не доведено, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок юридичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави, а також є необгрунтованими посилання Уповноваженої особи Фонду на те, що здійснивши зазначену вище операцію банк надав кредитору переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.

Крім того, суди виходили з того, що при здійсненні спірної операції додаткових пільг чи переваг надання банком кредитору або вкладнику судом не встановлено, а тому є безпідставним посилання Уповноваженої особи Фонду на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як встановлену підставу визнання вказаної операції нікчемною. При цьому питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок держави.

Також суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не надано доказів наявності інших підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" внаслідок яких договір є нікчемним.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Крім того, посилання відповідача в касаційній скарзі на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2017р. про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках 361 фізичної особи, зокрема і на рахунок ОСОБА_1, є безпідставним, оскільки у цій справі спірні правовідносини виникли у 2015 році, тобто задовго до того як виникла ця обставина.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2016р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
15.08.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

Л. Л. Мороз

В. М. Кравчук