ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

м. Київ

справа №820/12122/15

адміністративне провадження №К/9901/64746/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О. П.,

судді - Берназюк Я. О., Кравчук В. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016р. (суддя - Мельников Р. В. ) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018р. (судді - Перцова Т. С., Курило Л. В., Жигилій С. П. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду та Фонду, у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог просила:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку від 09.07.2015р. №18481/П-1-980, укладеного між позивачкою та Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк";

- зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує її право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2016р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018р., позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку №18481/П-1-980 від 09.07.2015р., укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством "Радикал Банк".

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в свою чергу суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що правочин, вчинений позивачем, а саме транзакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь позивача грошових коштів, має ознаки нікчемного правочину відповідно до ч. 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування просив касаційну скаргу задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що
09.07.2015р. між позивачем та ПАТ "Радикал Банк" було укладено договір банківського рахунку №18481/П-1-980, відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1, здійснювати його розрахунково-касове обслуговування протягом операційного часу, але в межах режиму роботи установи банку, в якому здійснюється операція, та здійснювати нарахування процентів, на умовах та у порядку, визначених чинним законодавством України.

Того ж числа між позивачем та ПАТ "Радикал Банк" укладено додаткову угоду №1 до договору банківського рахунку №18481/П-1-980, відповідно до умов якого ОСОБА_1 підтверджує ознайомлення з умовами гарантування Фондом відшкодування коштів за договором.

Факт внесення на депозитний рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 195 тис. 256 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції від
09.07.2015р.

Правління Національного банку України постановою від 09.07.2015р. №452/БТ віднесло ПАТ "Радикал Банк" до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду рішенням від 09.07.2015р. №130 в ПАТ "Радикал Банк" запровадила тимчасову адміністрацію та призначила уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Радикал Банк".

Згідно з постановою правління Національного банку України 09.11.2015р. №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" виконавча дирекція Фонду того ж дня прийняла рішення №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Листом (у формі повідомлення) від 17.11.2015р. №3528/15 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача, що відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) між нею та Банком, а саме: транзакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу "поповнення поточного рахунку" на суму 195256 грн., дата вчинення трансакції
09.07.2015р., час вчинення трансакції 19:46 год.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку.

При цьому суди виходили з того, що відповідачем не надано доказів наявності передбачених статтями 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав, для визнання нікчемної транзакції (правочину).

Крім того суди виходили з того, що відповідно до п.1.13 розділу ІV Інструкції про касові операції, у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп "вечірня" або "післяопераційний час".

Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

Враховуючи, що у наданій позивачем копії квитанції про здійснення спірної трансакції відсутня відмітка банку про здійснення прийняття від позивача коштів та зарахування їх на її поточний рахунок у післяопераційний час, а також відмітка про час приймання документів, суди дійшли висновку що відсутні підстави вважати правочин, у вигляді поповнення поточного рахунку, позивача таким, що вчинений у післяопераційний час.

Крім того, суди виходили з того, що оскільки позивач безпосередньо не має доступу до проведення операцій із грошовими коштами в банку, навіть за умови неналежного виконання працівниками банку своїх посадових обов'язків або неналежного функціонування вказаної системи внаслідок технічних причин тощо, позивач як добросовісна сторона договору поточного рахунку банківського вкладу не повинен нести відповідні негативні наслідки. Наведені обставини не виключають правомірну поведінку позивача, та не є доказами порушень з його боку.

Також суди дійшли висновку щодо безпідставності доводів відповідачів з приводу звернення до правоохоронних органів, оскільки Уповноваженою особою Фонду до суду не надано вироку по кримінальній справі, порушеній за її зверненням, а сам по собі факт звернення до правоохоронних органів не свідчать про протиправність дій позивача, чи доведеність протиправних дій інших осіб.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Фонду гарантування включити позивача до Загального реєстру вкладників, суди виходили з того, що Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом гарантування на підставі Переліку, який складається Уповноваженою особою Фонду.

Враховуючи, що Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до Переліку вкладників, позовні вимоги, заявлені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є передчасними.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Посилання відповідача на Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є безпідставним, оскільки згідно транзакції банком не здійснювалось безоплатно відчуження майна на користь позивача, банк не відмовлявся від власних майнових вимог, а прийняті зобов'язання виникли на підставі договору банківського рахунку після внесення коштів позивачем на рахунок в банку, що підтверджується наявною у позивача квитанцією. Крім того, відповідачем не зазначено які переваги чи пільги отримав саме позивач внаслідок укладення договору банківського рахунку, а доводи відповідача свідчать про можливість отримання таких переваг (пільг) третьою особою, однак такі обставини не були предметом дослідження у даній справі.

Крім того, суду не було надано доказів того, що саме правочин за участю позивача призвів до неплатоспроможності чи неможливості виконання банком грошових зобов'язань перед іншими кредиторами, а тому посилання відповідача на пункт 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як на підставу нікчемності правочину також є безпідставним.

Також безпідставними є посилання Уповноваженої особи Фонду на те, що спірні операції були здійснені в післяопераційний час, як на підставу їх нікчемності, оскільки такі обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов договору банківського вкладу (рахунку). Доводи про наявність у працівників банку та позивача спільного умислу на неправомірні дії не підтверджуються жодними доказами, а факт знаходження коштів на рахунку позивача не заперечується відповідачем.

Доводи Уповноваженої особи Фонду щодо ймовірних протиправних дій співробітників банку, звернення до правоохоронних органів та відкриття з цього приводу кримінального провадження не може вважатися належним доказом нікчемності правочинну, договору банківського рахунку позивача, оскільки сам по собі факт реєстрації заяви про злочин не доводить факту кримінального діяння, крім того, кримінальне провадження зареєстроване по факту вчинення дій працівниками банківської установи, а належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій осіб, на яких вказує відповідач суду останнім надано не було.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від
09.06.2016р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
29.08.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

Я. О. Берназюк

В. М. Кравчук