Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2018 року у справі №813/2726/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2018 року

Київ

справа №813/2726/17

адміністративне провадження №К/9901/48805/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 (головуючий суддя - Сакалош В.М.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 (головуючий суддя - Святецький В.В., судді - Гудим Л.Я., Пліш М.А.)

у справі № 813/2726/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна»

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.04.2017 № 0003091201.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючим органом порушено порядок проведення камеральної перевірки, оскільки перевірка проведена поза межами визначеного Податковим кодексом України (далі - ПК України) строку, а предметом перевірки станом на дату її проведення не охоплювалися питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Також позивач вважає, що відповідач до 01.01.2016 не міг застосовувати штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 ПК України, з огляду на те, що порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує та реалізує державну податкову і митну політику, не існувало.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 31.10.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, адміністративний позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 21.04.2017 №0003091201, а також вирішив питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовано тим, що камеральна перевірка позивача проведена з порушенням вимог податкового законодавства, що тягне за собою визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Суди, пославшись на положення пункту 120-1.3 статті 120-1 ПК України, дійшли висновку, що відсутність до 1 січня 2016 року порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виключає застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, складених до 1 січня 2016 року та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Львівській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити Товариству в задоволенні позову.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що суди, встановивши порушення позивачем законодавчо визначених термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад та грудень 2015 року, не звернули належної уваги на те, що відповідальність за вказане порушення була передбачена чинною на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення нормою ПК України. Внесення Законом України № 909-VIII змін до статті 120-1 ПК України, а саме виключення пункту 120-1.3 статті 120-1 ПК України не виключає необхідності застосовувати штрафну санкцію, яка передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Городоцькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивача з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 27.12.2016 № 677/12-00/32483750.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області 21.04.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0003091201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 82 648,73 грн. за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених у листопаді та грудні 2015 року.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак рішенням ДФС України від 23.06.2017 №13548/6/99-99-11-03-01-25 скарга Товариства залишена без задоволення.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, сам факт порушення Товариством податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем, спірним є питання звільнення Товариства від відповідальності з підстав, наведених у рішеннях судів попередніх інстанцій.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, об'єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки ГУ ДФС у Львівській області встановило порушення Товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних за листопад-грудень 2015 року, що і стало підставою для накладення штрафу.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо порушення контролюючим органом строку проведення камеральної перевірки, оскільки предметом камеральної перевірки було не своєчасність подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість, правильність її заповнення та наявність всіх обов'язкових реквізитів, а дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, на думку колегії суддів, безпідставними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність до 1 січня 2016 року Порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого на виконання пункту 120-1.3 статті 120-1 ПК України, унеможливлює застосування до позивача штрафних санкцій.

Так, у період порушення Товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних пунктом120-1.3 статті 120-1 ПК України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Однак Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII зазначений пункт статті 120-1 ПК України було виключено.

Касаційний адміністративний суд з цього приводу вважає за необхідне зауважити, що прийняття чи неприйняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 ПК України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми ПК України або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ПК України за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та не свідчить про відсутність у контролюючого органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим Законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 826/13930/16 (К/9901/3714/17) та від 08.05.2018 у справі №805/808/17-а (К/9901/760/17).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.04.2017 № 0003091201 прийнято ГУ ДФС у Львівській області правомірно.

Згідно з приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають наведеним вимогам КАС України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 242, 349, 351, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЛЯ Україна» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова