Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №826/13874/17

адміністративне провадження №К/9901/49727/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року (суддя-доповідач Федотов І.В., судді: Сорочко Є.О., Літвінова Н.М.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року Головне управління ДФС у Тернопільській області (далі - Управління) звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 95980,88 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що зазначена постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2018 року; далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору в сумі 2400,00 грн.

При цьому, позивачеві надано п'ятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення встановленого судом недоліку апеляційної скарги.

Копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року Управління одержало 22 березня 2018 року.

Ухвалою від 28 березня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

Не погоджуючись з постановленою апеляційним судом ухвалою від 28 березня 2018 року, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилався на порушення судом норм процесуального права та ту обставину, що в межах наданого для усунення недоліку апеляційної скарги строку ним засобами поштового зв'язку було надіслано докази сплати судового збору, які, однак, не було враховано апеляційним судом, в зв'язку з чим просив ухвалу від 28 березня 2018 року скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, відповідно до частини 5 якої до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, за змістом частин 1 та 2 якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України).

Разом з тим, приписами частини 5 статі 298 КАС України встановлено, що питання про повернення апеляційної скарги суд вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення її недоліків.

При цьому, відповідно до частин 5, 8 та 9 статті 120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день, який триває до двадцять четвертої години, й строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Постановляючи ухвалу від 28 березня 2018 року, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що копію ухвали від 14 березня 2018 року позивач отримав 22 березня 2018 року, проте в межах наданого для усунення недоліку апеляційної скарги п'ятиденного строку (який закінчився 27 березня 2018 року) доказів сплати судового збору не подав.

Разом з тим, в матеріалах справи наявне клопотання (а фактично супровідний лист) Управління, до якого останнім додано платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 2400,00 грн. та яке згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті було надіслано до Київського апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв'язку 27 березня 2018 року, тобто в останній день наданого для усунення недоліку апеляційної скарги строку, що, в свою чергу, свідчить про своєчасне виконання позивачем вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене вище, ухвала суду попередньої інстанції не відповідає вимогам зазначеної статті.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду