Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №820/262/17

адміністративне провадження №К/9901/22417/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Мельник Т.О, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року (суддя Присяжнюк О.В.),

в с т а н о в и в :

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 14 лютого 2017 року відмовив у задоволенні позову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - СДПІ) до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Мельник Т.О. про визнання дій незаконними.

На зазначену постанову позивач подав апеляційну скаргу.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 березня 2017 року залишив апеляційну скаргу СДПІ без руху та надав апелянту строк для усунення недоліків, а саме - для надання квитанції про сплату судового збору.

Оскільки у встановлений строк СДПІ не усунула недоліків апеляційної скарги, ухвалою від 11 квітня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд повернув скаргу апелянту.

Відтак 12 травня 2017 року позивач повторно подав апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2017 року залишив без руху апеляційну скаргу СДПІ у зв'язку з тим, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, на думку цього суду, не є поважними, відповідно надав строк для додаткового обґрунтування поважності причин несвоєчасного звернення до суду.

Зокрема апеляційний суд вказав на те, що як обставину, що зумовила несвоєчасне звернення до суду позивач зазначив сплату судового збору лише 26 квітня 2017 року, утім з апеляційною скаргою він звернувся 12 травня 2017 року і причини зволікання не пояснив.

На виконання вимог ухвали суду апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначив, що СДПІ на теперішній час не сплачує судового збору у зв'язку з тим, що триває процедура реорганізації шляхом злиття з Офісом великих платників податків ДФС, якому і передано кошторис. Строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, оскільки квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі отримано від Офісу великих платників податків ДФС лише 3 травня 2017 року.

З приводу повідомлених обставин суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою з 3 травня по 12 травня 2017 року апелянт не надав, у зв'язку з чим і дійшов висновку, що вказані СДПІ причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, відповідно апеляційна скарга, за правилами частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), підлягає поверненню.

У касаційній скарзі Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року і направити справу для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС, серед іншого, зазначило, що апеляційний суд повернув її апеляційну скаргу з мотивів відсутності документа про сплату судового збору, попри те, що СДПІ зверталася до суду з клопотанням про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки остання перебуває у процесі реорганізації і сплату судового збору здійснює Офіс великих платників податків ДФС, відповідно сплата судового збору займе певний час. 25 квітня 2017 року судовий збір сплачено в повному обсязі, відтак Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС заново подало апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, порушив його право на справедливий судовий захист.

Ухвалою від 3 листопада 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII). Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 327 КАС судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною другою статті 186 КАС апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до абзацу четвертого статті 189 КАС якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою від 17 липня 2017 року суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження з мотивів відсутності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження (позаяк апелянт не довів протилежного), а не у зв'язку з відсутністю документа про сплату судового збору, як зазначив позивач у касаційній скарзі. Клопотання про продовження строку для усунення недоліків у зв'язку з необхідністю сплати судового збору не стосувалося ухвали від 22 травня 2017 року, відповідно при постановленні оскарженої ухвали не було предметом розгляду. Тому доводи заявника про звернення з цим клопотанням, як і неврахування апеляційним судом обставин, зазначених у клопотанні про поновленні строку апеляційного оскарження, на думку колегії суддів, не спростовують висновків цього суду, яких він дійшов при постановленні оскарженої ухвали від 17 липня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС (у чинній редакції) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши оскаржене судове рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду апеляційної інстанції в цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Доводи касаційної скарги висновків суду і фактичних обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді В.М. Бевзенко

О.В. Білоус