ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №2а-34/11/1370

адміністративне провадження №К/9901/47504/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 (суддя Качур Р.П.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 (судді Іщук Л.П., Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.)

у справі № 2а-34/11/1370

за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

до ОСОБА_2

про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник Державної податкової інспекція у Шевченківському районі м. Львова) (далі - позивач, Личаківська ОДПІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2.), в якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 18 960 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що сума податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації не зарахована на єдиний казначейський рахунок державного бюджету, що є підставою вважати, що відповідач не виконав обов'язку зі сплати податку. Крім того, протиправне проведення органами МРЕВ державної реєстрації транспортного засобу без попередньою сплати особою, що здійснює таку реєстрацію, відповідної суми податку не впливає на обсяг податкового обов'язку такої особи та не може бути розцінене як юридичний факт, що припиняє такий податковий обов'язок. Відповідачем не надано суду копії квитанції, що підтверджує сплату ним такого податку.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що згідно з даними УДАІ ГУМВСУ у Львівській області 15.09.2009 року на ім'я ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4 (НОМЕР_1), 2000 року випуску.

З розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу вбачається, що відповідач повинен був сплатити 18960,00 грн.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 18960,00 грн. при реєстрації транспортного засобу на ОСОБА_2 до місцевого бюджету не надійшов.

Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог ст.2 цього Закону, є об'єктами оподаткування.

Згідно статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.

Статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Згідно частини шостої статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

Відповідно до пункту 8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1371, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до частини 6 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2013 Шевченківським районним судом м. Львова винесено вирок в кримінальній справі № 1-233/11 по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що раніше працював на посаді начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, у вчиненні злочинів, передбачених частиною З статті 364, частиною 1 статті 365 Кримінального кодексу України (номер судового рішення в Єдиному реєстрі судових рішень 33195653); вирок набрав законної сили.

Вказаним вироком встановлено, що, зокрема, протягом січня 2009 - березня 2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів без сплати та із частковою сплатою податку з власників транспортних засобів на наступних фізичних осіб, в тому числі, т.з. VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т4, 2000 р.в., зареєстровано 15.09.2009, ОСОБА_2, несплата податку 18960,00 грн.

У вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 01.07.2013 вказано, що з оглянутих у судовому засіданні реєстраційних справ стосовно вищевказаних транспортних засобів вбачається, що спеціалістами Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, які здійснювали перевірку поданих документів, у всіх випадках перевірялась наявність квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів, про що зроблені відповідні відмітки на бланку заяви про реєстрацію транспортного засобу.

З огляду на зміст наведених положень законодавства, колегія суддів зазначає, що державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура сплати відповідних платежів. При цьому, відсутність документів про сплату податку з власників транспортних засобів є умовою, за якою перша реєстрація в Україні транспортних засобів не може бути здійснена. Відтак, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, що відсутність факту надходження грошових коштів до бюджету не може свідчити про відсутність факту сплати грошових коштів за реєстрацію транспортного засобу з урахуванням наявності кримінальної справи.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі № 2а-34/11/1370 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно