Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2018 року

Київ

справа №806/1899/17

провадження №К/9901/2433/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Шарапи В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/1899/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення суми, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Капинос О.В.) від 19 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Моніча Б.С., суддів: Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.) від 30 жовтня 2017 року,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 05 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просила:

1.1. стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 9491,58 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем несвоєчасно проведено розрахунок при звільненні, а саме: одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 7329,42 грн. виплачена лише 28.04.2017, у той час, як вона звільнена із органів поліції 07.02.2017. Крім того, просить стягнути 2162,16 грн. компенсації за затримку виплати компенсації за 9 днів невикористаної відпустки. На думку позивача, відповідач несе відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену статтями 116, 117 Кодексу законів про працю України. Тому просить стягнути на його користь компенсацію за таку затримку.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 19 липня 2017 року Житомирський окружний адміністративний суд вирішив:

3.1. Позов задовольнити частково.

3.2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області код ЄДРПОУ 40108625) на користь ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1) компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 6980,40 грн. (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень сорок копійок).

3.3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки одноразову грошову допомогу позивачу виплачено із затримкою, а тому відповідно до ст.117 КЗпПУ позивач має право на виплату середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 30 жовтня 2017 року Житомирський апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 10 листопада 2017 року Головне управління Національної поліції в Житомирській області подало касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить:

8.1. Скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі № 806/1899/17, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

8.2. Судові витрати за подачу касаційної скарги покласти на позивача.

9. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.

10. Ухвалою Верховного Суду від 2 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Житомирській області та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

11. Станом на дату ухвалення даного судового рішення позивачем відзиву до суду касаційної інстанції не подано.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

12.1. Виплата компенсації за затримку виплати розрахунку при звільненні осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ не передбачена, а норми КЗпПУ на них не поширюються. Пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні у терміни після звільнення працівника поліції зі служби, не може нараховуватись компенсація за затримку при виплаті одноразової грошової допомоги.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з 13.01.2003 року по 07.04.2017 року проходила службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України на різних посадах.

14. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області №63 о/с від 07.04.2017 року звільнена з служби на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України №580-VIII від 02.07.2015 року "Про Національну поліцію" з виплатою компенсації за 9 діб невикористаної чергової відпустки за фактично відпрацьований час в 2017 році (а.с.9). Однак, в день звільнення, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні відповідачем не була проведена.

15. Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 сформованої АТ "Ощадбанк" від 04.07.2017 року грошову допомогу в розмірі 76277,59 грн. виплачено 28.04.2017 року (а.с.10).

16. Вважаючи, що за період з 07.04.2017 року по 28.04.2017 року має бути виплачена компенсація за затримку розрахунку при звільненні, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України

17.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII

18.1. Стаття 102. Пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

19. Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII

19.1. Стаття 9. Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

20. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року №393

20.1. Пункт 10. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

21. Кодекс законів про працю України

21.1. Стаття 116. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

21.2. Стаття 117. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

22. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100

22.1. Пункт 2. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

24. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

25. Слід зауважити, що непоширення норм Кодексу законів про працю України на поліцейських стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.

26. Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських зі служби в поліції (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

27. В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

28. Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено дату проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпПУ як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення зі служби в поліції.

29. Таким чином, доводи скаржника щодо відсутності підстав для застосування до спірних відносин норм Кодексу законів про працю України є необґрунтованими.

30. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

31. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

32. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про стягнення суми - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

В.М. Шарапа