Посилання на можливі фінансові збитки у вигляді неотриманої вигоди, шкоду діловій репутації та перспективу втрати клієнтських портфелів не є достатніми підставами для заходів забезпечення позову (ВС КАС № 380/11600/20 від 11.08.2021 р.)

Фабула судового акту: А саме - не виявилося достатніми доводами для застосування такого заходу забезпечення позову, як зупинення розпорядження Нацкомфінпослуг про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг. В рішенні ВС КАС, також, охарактеризував деякі підстави для застосування заходів забезпечення позову.

Позивач - фінансова компанія звернулась з позовом до суду, з метою скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі - “Нацкомфінпослуг”) та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - “НКЦПФР”). Разом із тим - просило зобов`язати НКЦПФР внести позивача до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів та реєстру професійних учасників ринку цінних паперів.

Згодом, позивач подав ще заяви про забезпечення позову, де просив зупинити дію розпорядження Нацкомфінпослуг про анулювання ліцензії та заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів та реєстру професійних учасників ринку цінних паперів відносно позивача - а також - видалення на час розгляду справи, з сайту https://www.nssmc.gov.ua записи про виключення з реєстру та записи про анулювання ліцензії.

Пояснював позивач це тим, що в його управлінні знаходяться 23 фонди фінансування будівництва (ФФБ), з яких 17 - це об`єкти, які вже введені в експлуатацію за період 2014 - 2018 рр., 6 (шість) ФФБ перебувають на стадії будівництва. І з моменту опублікування на офіційному веб-сайті відповідача відомостей про анулювання його ліцензії до нього звертаються клієнти (довірителі ФФБ) із заявами про розірвання договорів, які були укладені, та повернення коштів, наданих ними в управління в порядку та на умовах Правил ФФБ, Договору про участь у ФФБ.

Суд першої інстанції (із яким погодився суд апеляційної інстанції) погодився із доводами та задовольнив заяву про забезпечення позову частково - зупинив дію розпорядження Нацкомфінпослуг. Водночас - ВС КАС скасував їх рішення та у задоволенні заяви відмовив. Пояснював це наступним:

Положеннями ч. 1, 2 ст. 150 КАС Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

ВС КАС зазначив, що ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Отже у цій справі: Забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Нацкомфінпослуг до набрання законної сили рішенням по даній справі є вочевидь неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Посилання судів на можливі фінансові збитки позивачау вигляді неотриманої вигоди, шкоду діловій репутації та перспективу втрати клієнтських портфелів не є достатніми підставами для застосування заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач.

Чесно кажучи, правовідносини між довірителями і фінкомпанією у складній структурі ФФБ - це механізм в якому не можна допускати втрати довіри інвесторів. На ринку забудов і так мало прозорих та чітко врегульованих схем інвестування, як схема із ФФБ - тому підриваючи довіру анулюванням ліцензії, Нацкомфінпослуг - на мій погляд - дійсно могла унеможливити необхідність в подальшому захисту прав позивача. Тим більше, ВС КАС не назвав які ж неспівмірні збитки завдасть забезпечення позову (зупинення рішення)... Рішення на мій погляд не обґрунтовує відмову у забезпеченні позову - а лише черговий раз дає підстави неоднозначно тлумачити підстави для застосування засобів забезпечення позову.

Аналізуйте судовий акт: Вжиття заходів забезпечення позову не може бути обґрунтоване необхідністю захисту прав третіх осіб (ВС/КАС у справі № 160/8226/20 від 04.06.2021);

Заява про забезпечення позову може бути розглянута до відкриття провадження у справі. Відступ від попереднього висновку. (ОП ВС/КЦС у справі № 308/8567/20 від 14.06.2021);

Порушення предметної юрисдикції не є підставою для скасування заходів забезпечення позову (ВС/КЦС № 243/10605/18 від 02.10.2019);

Немотивована ухвала про забезпечення позову має наслідок дисциплінарну відповідальність судді, який виніс таку ухвалу (ВП/ВС у справі № 9901/241/19 від 6 лютого 2020р.).

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2021 року

Київ

справа №380/11600/20

адміністративне провадження № К/9901/21097/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №380/11600/20

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Новий Львів» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року(суд у складі головуючої судді - Сидор Н.Т.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року(колегія суддів у складі головуючого судді - Ільчишин Н.В., суддів: Коваля Р.Й., Гуляка В.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 08 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Новий Львів» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, № 1137 від 13.06.2019 «Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТзОВ «ФК «Новий Львів», яким анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Новий Львів» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», видану розпорядженням Нацкомфінпослуг № 203 від 22.05.2012 та інформація щодо якої актуалізована в Державному реєстрі фінансових установ відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг №162 від 26.01.2017;

- зобов`язати Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку внести Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Новий Львів» (код ЄДРПОУ 37964899; адреса: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3) до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів та реєстру професійних учасників ринку цінних паперів.

2.Ухвалою судді від 22 грудня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

3. 21 грудня 2020 року на розгляд суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просив:

- зупинити дію розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, № 1137 від 13.06.2019 «Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТзОВ «ФК «Новий Львів», яким анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Новий Львів» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме па управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», видану розпорядженням Нацкомфінпослуг № 203 від 22.05.2012 та інформація щодо якої актуалізована в Державному реєстрі фінансових установ відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг №162 від 26.01.2017;

- заборонити Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вулиця Бориса Грінченка, 3, код. ЄДРПОУ 38062828), Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. З, код. ЄДРПОУ 37956207) вчиняти будь-які дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів та реєстру професійних учасників ринку цінних паперів відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Новий Львів» (код ЄДРПОУ 37964899; адреса: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3) про анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів);

- зупинити дію розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, № 1137 від 13.06.2019 «Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТзОВ «ФК «Новий Львів» шляхом видалення на час розгляду справи, з комплексної інформаційної системи, розташованими за адресами: https://www.nssmc.gov.ua/fmansovi-ustanovv/#tab-2, а саме: записи про виключення з реєстру та записи про анулювання ліцензії на підставі оскаржуваного розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, № 1137 від 13.06.2019 «Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТзОВ «ФК «Новий Львів».

4.Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року заяву позивача про забезпечення позову у справі задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, № 1137 від 13.06.2019 «Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТзОВ «ФК «Новий Львів», яким анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Новий Львів» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме - на управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», видану розпорядженням Нацкомфінпослуг № 203 від 22.05.2012 та інформація щодо якої актуалізована в Державному реєстрі фінансових установ відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг №162 від 26.01.2017.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

5. Рішення судів мотивовані тим, що заходи забезпечення адміністративного позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення відповідають предмету позову. Вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду в судовому засіданні з аналізом всіх обставин справи.

На думку судів, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

6. Не погодившись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанції, 03 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі № 380/11600/20 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не наведено, а судами не встановлено перешкод у виконанні потенційного рішення суду у даній справі.

Касатор зазначає, що судами залишено поза увагою, що рішення суду у справі за позовом про оскарження розпорядження про анулювання ліцензії та зобов`язання поновити запис про ліцензію, полягає у констатації судом факту неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування та поновлення запису в реєстрі. Відтак у справі за вказаним позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в подальшому.

8. Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2021 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

9. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

11.Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

12. Положеннями ч. 1, 2 ст. 150 КАС Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.

Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 151 КАС Українипозов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частинами 1, 4, 5 та 6ст. 154 КАС Українипередбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20.

13. Як вбачається зі встановлених по справі обставин, позивач не погоджується із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 1137 від 13.06.2019, яким анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Новий Львів» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме - на управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», видану розпорядженням Нацкомфінпослуг № 203 від 22.05.2012.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує те, що в управлінні ТОВ «ФК «Новий Львів» знаходяться 23 фонди фінансування будівництва (ФФБ), з яких 17 - це об`єкти, які вже введені в експлуатацію за період 2014 - 2018 рр., 6 (шість) ФФБ перебувають на стадії будівництва.

Зазначає, що з моменту опублікування на офіційному веб-сайті відповідача відомостей про анулювання ліцензії ТОВ «ФК «Новий Львів» до Товариства звертаються клієнти (довірителі ФФБ) із заявами про розірвання договорів, які були укладені, та повернення коштів, наданих ними в управління ТОВ «ФК «Новий Львів» як Управителя в порядку та на умовах Правил ФФБ, Договору про участь у ФФБ.

Наголошує, що зміна положення господарюючого суб`єкта позивача на ринку цінних паперів (анулювання ліцензій внаслідок прийнятого відповідачем розпорядження) призведе до втрати залучених коштів та можливого порушення строків введення Об`єкту в експлуатацію та передачі його під заселення, а у випадку неможливості добудови об`єктів - інвестори (установники, довірителі ФФБ) не зможуть отримати належні їм об`єкти інвестування.

Позивач стверджує, що не застосування заходів попереднього судового захисту у вигляді зупинення дії оскарженого акта відповідача може унеможливити поновлення прав інвесторів будівництва та призвести до настання шкоди майну.

Анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності і надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТОВ «ФК «Новий Львів» може спричинити значні фінансові збитки, оскільки внаслідок анулювання ліцензій на провадження діяльності Товариство буде позбавлене можливості виконувати свої договірні зобов`язання.

14. Оцінюючи необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, № 1137 від 13.06.2019 «Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) ТзОВ «ФК «Новий Львів», суди попередніх інстанцій виходили з того, що такий захід забезпечення позову відповідає предмету позову.

Суди вказали, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, буде мати наслідком збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті.

15. З цього приводу колегія суддів зазначає, що висновки судів про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову не можна вважати обґрунтованими, оскільки забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, № 1137 від 13.06.2019 до набрання законної сили рішенням по даній справі є вочевидь неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суди попередніх інстанцій фактично втрутилися у компетенцію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, позов не може бути забезпечений у спосіб, заявлений позивачем, оскільки такий спосіб фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень про забезпечення позову не вбачається, що суди належним чином обґрунтували мотиви, з яких вони дійшли висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також, колегія суддів звертає увагу, що ні позивачем, ні судами попередніх інстанцій не зазначено, в чому полягає неможливість захисту порушених прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, не мотивовано наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Посилання судів на можливі фінансові збитки ТОВ «ФК «Новий Львів» у вигляді неотриманої вигоди, шкоду діловій репутації та перспективу втрати клієнтських портфелів не є достатніми підставами для застосування заходів забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що анулювання ліцензії позивача провадження господарської діяльності лише в частині управління майном для фінансування об`єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю не позбавляє ТОВ «ФК «Новий Львів» проводити діяльність на ринку цінних паперів.

Відтак відсутні підстави стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Наказу унеможливить діяльність ТОВ «ФК «Новий Львів» як суб`єкта господарювання.

Суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.

Колегія суддів зазначає, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС Українизазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16509/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 640/13245/19, від 20 березня 2019 року у справі №826/14951/18.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій про застосування заходів забезпечення позову є такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та без належного обґрунтування, а тому підлягають скасуванню.

16.Частиною першою статті 351 КАС Українипередбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

17. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Новий Львів» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

18. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» - задовольнити.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року по справі №380/11600/20 - скасувати.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Новий Львів» про забезпечення позову - відмовити.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій