Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Поліцейська історія. Злочин та покарання.

Поліцейська історія. Злочин та покарання.

Відключити рекламу
 - 98e04a700caeaa1c73a5733c03552b0c.jpg

Правоохоронна система України повинна надавати швидку та ефективну допомогу громадянам у разі правопорушень. Однак, на практиці, громадяни зіштовхуються з різноманітними перешкодами та непрофесійним підходом поліцейських, які повинні приймати заяви, звертати увагу на інформацію, оцінювати терміновість. Тобто, все з точністю навпаки.

Насамперед заявнику доводиться боротися за свої права та захищатися від нападок самої поліції, змусити їх хоч щось зробити.

І добре, якщо заявник має уявлення про роботу системи й знає, як реагувати, не піддається на провокації й не лякається, коли поліцейські спробують із потерпілого зробити порушника.

Чи можливо протистояти такому відношенню? Розглянемо актуальний приклад, можливе рішення і чим такі ситуації завершуються для представників правоохоронних органів.

Частина перша. «Кіднепінг в законі».

Те, як на законному рівні в Україні «легалізували» кіднепінг вже було описано раніше в цій статті.

Приклад з міста Краматорськ є ілюстрацією недбалого ставлення поліцейських до звернень громадян. Батько дитини, громадянин Ізраїлю, стикнувся зі значними перешкодами у спробі звернутися до поліції щодо викрадення своєї дитини. Поліцейський відмовився впустити батька та його адвоката до міськвідділу, не дав можливості представити документи та пояснити хто вони такі. Замість цього, поліцейський звинувачував батька та його адвоката у введенні в оману поліцейських, вказуючи на нічний час та необхідність збереження працездатності поліції.

Дано:

  • Викрадена дитина; (Цей статус визнаний навіть Естонським судом першої інстанції);
  • Батько дитини - громадянин Ізраїлю (але вже багато років в Україні), шукає свого сина;
  • Намагання батька звернутися до поліції за допомогою;

Що маємо?

При спробі звернутися до поліції міста Краматорськ, коли дитину викрали, батько стикнувся з непередбачуваними перешкодами.

- Якими?

- Наша ж (своя) поліція - нас береже. Так, «береже». Але лише у денний час (цитата співробітника поліції). Й лише місцевих правопорушників й кривдників.

В істеричному тоні працівник поліції не впускає батька дитини і його адвоката до міськвідділу, мотивуючи це тим, що «зараз нічний час», «не зривайте роботу поліції». Він також не дав можливості адвокату представити свої документи і пояснити хто вона така. Також звучали звинувачення в «введені в оману працівників поліції», без будь-якого конструктиву. - «Зараз вам у відділку робити нічого»... «Я з вами балакати не хочу».

Тобто в поліції вже все по бажанню, а не по наказам, кодексам і Закону?

Фактично, своїми діями, працівник поліції став на заваді виконанню професійній діяльності адвоката батька…

В кінці кінців, ця плідна розмова не призвела ні до чого. В відділок батько з адвокатом так і не потрапили. Відповідь по перевірці стану дитини, яку на очах батька, адвоката і поліцейських невідомий посадив у машину без номерів і відвіз у невідомому напрямку, сказали чекати відповіді 15-30 днів. Точну цифру поліцейський так і не назвав.

І чим же це закінчилось для всіх сторін?

Батько з адвокатом пішли, співробітник поліції був притягнутий до дисциплінарної відповідальності (тобто нічого йому не сталося). А дитина остаточно зникла.
Ну і, звичайно, не помірні витрати нервових клітин, враховуючи наслідковий результат.


Частина друга. Міграційна феєрія.

Неймовірно, але факт. У кривдника, - матері, оточення якої і здійснило викрадення дитини, та у працівника Краматорської поліції є одна спільна риса. Вони обидва погрожували батьку (нагадаємо, громадянину Держави Ізраїль) викликом міграційної служби. Мати, навіть зверталася туди. Якщо це збіг, то дуже неприємний. Чи в поліції вчать дискримінувати за національністю?

А що б було якби на місці батька був громадянин нашої держави? - А просто «закрили» би…щоб не заважав.

І що з цього?

А те що, це ніщо інше ніж узаконений кіднепінг. І якщо на той момент, у батька ще була якась «правда». То зараз, бездіяльність поліції можна прикрити “Законом Верещук”.

Поки будуть розбиратися чи законною була «евакуація» - слід дитини буде вже загублений остаточно.

Цей крок добре відпрацьовано в описаному вище випадку, та заповнює ще одну прогалину всього ланцюжка схеми «кіднепінгу в законі».

Чи є рішення?

На жаль, однозначного рішення немає.

Однак є необхідні кроки, які допоможуть, як мінімум, «врятувати» заявника:
1. Звернутися на лінію 102 і повідомити про те, що відбувається. Саме на 102, оскільки це окремий від місцевих відділів контактний центр, де все автоматично фіксується.
2. При зверненні на 102 слід вимагати надіслати групу моніторингу. Це окремий підрозділ поліції, до якого повинні входити співробітники внутрішньої безпеки поліції.
3. Після звернення на 102, необхідно звернутися на гарячу лінію ДБР і відразу подати заяву про скоєння злочину з боку поліцейських.
4. Якщо є адвокат, звернутися за допомогою. Якщо ні – на гарячу лінію Безкоштовної Правової Допомоги.

Ці чіткі дії повинні «стримати запал правопорушень». І лише після цього вже написати заяву на самих поліцейських. Дуже важливо звернути увагу на те, що має бути доказано факт здійснення кримінального правопорушення поліцейськими, а не просто незадовільна поведінка. Тому важливо добре підготуватися до написання заяви та надати якомога більше доказів (свідчень, записів, фото чи відеоматеріалів), що підтверджують здійснення кримінального правопорушення. Обов'язково вказати, що ця заява про кримінальне правопорушення й подається в рамках статті 214 КПК України, а не як звернення громадян.

Заяву повинні прийняти та зареєструвати. Якщо протягом 24 годин з моменту подання заяви дані не будуть внесені до ЄРДР, необхідно. подати до суду «скаргу на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до єдиного реєстру досудових розслідувань». Найзручніше це зробити через особистий кабінет «Електронного суду».

Такі дії, принаймні, захистять заявника від відвертого свавілля і ситуацію «замовкнути» буде складніше. Занадто багато учасників.

Якщо звернення до місцевих органів не призвело до результатів, заявник може звернутися до вищих рівнів, таких як національна поліція, Генеральна прокуратура або Міністерство Внутрішніх Справ.

Крім того, можна звернутися до громадських організацій, які займаються захистом прав людини, та міжнародних організацій захисту прав людини. Вони можуть надати додаткову підтримку, залучити до справи медіа та підвищити громадський тиск на поліцію.

І головне – не треба боятися поліції й за жодних умов не грубіянити і не проявляти агресії. Необхідно поводитися ввічливо, але наполегливо. І бути впевненими у своїх правах.

Повертаючись до конкретного випадку, вина поліцейських, переросла вже у кримінальний злочин за статтею 146-1 ККУ та інші статті, розслідування яких у компетенції зовсім інших силових структур.

Однак це аж ніяк не допомагає викраденій та утримуваній в заручниках малолітній дитині та батькові. Схема "human trafficking" працює.

Автор статті: Acco Service / (Акко сервіс)

  • 1242

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1242

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст