Розділ xix. прикінцеві положення

1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:

підпункту 20.1.15.2 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

статті 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року;

абзацу третього пункту 46.2 статті 46, який набирає чинності з 1 січня 2013 року;

{Абзац четвертий пункту 1 розділу XIX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року;

{Абзац шостий пункту 1 розділу XIX виключено на підставі Закону № 1166-VII від 27.03.2014 }

підпункту 166.3.4 пункту 166.3 статті 166 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування;

{Абзац пункту 1 розділу XIX виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 }

статті 265 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року;

{Абзац дев'ятий пункту 1 розділу XIX із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 4834-VI від 24.05.2012 }

{Абзац десятий пункту 1 розділу XIX виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) з 1 січня 2011 року:

Закон України "Про акцизний збір" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 172);

Закон України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 2, ст. 10; 1999 р., № 41, ст. 374; 2003 р., № 23, ст. 149);

Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 40, ст. 297 із наступними змінами);

Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82 із наступними змінами);

Закон України "Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 32, ст. 151; 1997 р., № 34, ст. 212; 1999 р., № 52, ст. 464; 2001 р., № 4, ст. 16; 2005 р., NN 17-19, ст. 267; 2007 р., № 3, ст. 31; 2009 р., № 18, ст. 246);

Закон України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 42, ст. 201 із наступними змінами);

Закон України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 38, ст. 360 із наступними змінами);

Закон України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 39, ст. 510 із наступними змінами);

Закон України "Про податок на додану вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156 із наступними змінами);

Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5-6, ст. 39 із наступними змінами);

Закон України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 8, ст. 32 із наступними змінами);

Закон України "Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 10, ст. 78);

Закон України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 180 із наступними змінами);

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10, ст. 44 із наступними змінами);

Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308 із наступними змінами);

Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 11, ст. 150 із наступними змінами);

пункти 4, 5, 7, 8, 8 - 1 і 8 - 2 розділу II "Прикінцеві положення", додатки № 1 і № 2 до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 27-28, ст. 253; 2009 р., № 16, ст. 223; 2010 р., №№ 22-25, ст. 263, № 30, ст. 398);

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 "Про акцизний збір" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 82 із наступними змінами);

Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 24-93 "Про податок на промисел" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 19, ст. 208; 1995 р., № 16, ст. 111, № 30, ст. 229; 1996 р., № 45, ст. 237);

Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 "Про місцеві податки і збори" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 30, ст. 336 із наступними змінами);

Постанова Верховної Ради УРСР від 25 червня 1991 року № 1252-XII "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 39, ст. 511);

Постанова Верховної Ради України від 11 грудня 1991 року № 1964-XII "Про введення в дію Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 11, ст. 151);

Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1991 року № 1997-XII "Про порядок введення в дію Закону України "Про акцизний збір" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 173);

Постанова Верховної Ради України від 21 лютого 1992 року № 2148-XII "Про ставки акцизного збору на окремі товари" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 21, ст. 298; 1993 р., № 20, ст. 214);

Постанова Верховної Ради України від 3 липня 1992 року № 2536-XII "Про введення в дію Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 38, ст. 561);

Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 1994 року № 321/94-ВР "Про введення в дію Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 2, ст. 11);

Постанова Верховної Ради України від 28 грудня 1994 року № 335/94-ВР "Про введення в дію Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 4, ст. 29, № 16, ст. 116);

Постанова Верховної Ради України від 15 вересня 1995 року № 330/95-ВР "Про порядок введення в дію Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 40, ст. 298; 1996 р., № 41, ст. 197);

Постанова Верховної Ради України від 6 лютого 1996 року № 31/96-ВР "Про введення в дію Закону України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 8, ст. 33);

Постанова Верховної Ради України від 23 березня 1996 року № 99/96-ВР "Про введення в дію Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 83, № 32, ст. 153, № 38, ст. 176);

Постанова Верховної Ради України від 7 травня 1996 року № 179/96-ВР "Про введення в дію Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 28, ст. 132);

Постанова Верховної Ради України від 24 травня 1996 року № 217/96-ВР "Про введення в дію Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 32, ст. 152);

2) з 1 квітня 2011 року:

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 4, ст. 28 із наступними змінами), крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року;

3) виключено;

4) з 1 січня 2017 року стаття 209 цього Кодексу;

{Підпункт 4 пункту 2 розділу XIX із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

5) з 1 січня 2013 року Закон України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 191; 2003 р., № 46, ст. 365; 2009 р., № 29, ст. 397; 2012 р., № 6, ст. 50, № 24, ст. 248; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5463-VI).

{Пункт 2 розділу XIX доповнено абзацом згідно із Законом № 5519-VI від 06.12.2012 }

3. У зв'язку з набранням чинності цим Кодексом припиняється відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України дія:

з 1 січня 2011 року:

1) Указу Президента від 11 травня 1998 року № 453/98 "Про платників та порядок сплати акцизного збору";

2) Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору".

4. Кабінету Міністрів України:

запровадити починаючи з 1 січня 2011 року механізм компенсації втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного збору з пального для фізичних осіб, які користувалися пільгами щодо сплати податку з власників транспортних засобів щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см чи одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 750 куб. см або одного човна моторного чи катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м, а саме осіб, які зазначені:

у пунктах 1 і 2 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

статтях 4-11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

статтях 6 і 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні";

осіб з інвалідністю незалежно від групи інвалідності (у тому числі дітей з інвалідністю за поданням органів соціального захисту).

{ Абзац сьомий пункту 4 розділу XIX "Прикінцеві положення" виключено на підставі Закону № 1791-VIII від 20.12.2016 }

{Абзац восьмий пункту 4 розділу XIX "Прикінцеві положення" виключено на підставі Закону № 5083-VI від 05.07.2012 }

щорічно до 1 червня у разі необхідності вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до цього Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з таких податків і зборів:

{Абзац дев'ятий пункту 4 розділу XIX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

1) акцизний податок;

{Підпункт 1 пункту 4 розділу XIX в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

2) екологічний податок;

{Підпункт 2 пункту 4 розділу XIX в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

3) рентна плата;

{Підпункт 3 пункту 4 розділу XIX в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

до 31 грудня 2011 року разом із зацікавленими релігійними організаціями розробити програму і внести до Верховної Ради України пропозиції щодо альтернативного обліку фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номера (реєстраційного номерів облікової картки платника податків);

одночасно з поданням до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України на 2011 рік подати проект закону щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України з метою приведення його норм у відповідність із Податковим кодексом України, у тому числі щодо зарахування частини екологічного податку (у 2013 році - 33 відсотки, з 2014 року - 50 відсотків) до спеціального фонду Державного бюджету України із спрямуванням таких коштів на фінансування виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку у порядку, що встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.

5. Органам місцевого самоврядування забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.

У разі невстановлення місцевих податків і зборів, передбачених пунктом 10.3 статті 10 цього Кодексу, рішеннями місцевого самоврядування такі податки і збори сплачуються платниками у порядку, встановленому цим Кодексом за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів.

РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

Підрозділ 1. Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб

1. Податок на доходи фізичних осіб, нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов'язанням та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбачених цим Кодексом.

2. Інвестиційний збиток, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб на 1 січня року набрання чинності цим Кодексом, враховується при обчисленні інвестиційного прибутку, отриманого за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, починаючи з результатів за такий рік у частині збитків, понесених внаслідок продажу інвестиційних активів через професійних торговців цінними паперами. Обов'язок документального підтвердження розміру зазначених збитків покладається на платника податку.

3. Не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що сплачені за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами у період підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, зокрема (але не виключно) у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових таким особам (крім резидентів України незалежно від їх участі у проведенні зазначеного чемпіонату):

{Абзац перший пункту 3 підрозділу 1 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3292-VI від 21.04.2011 }

представникам або посадовим особам асоціацій - членів УЄФА;

членам делегацій, що беруть участь у чемпіонаті, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у чемпіонаті;

фізичним особам, акредитованим УЄФА.

Дохід інших нерезидентів, отриманий у період підготовки та проведення чемпіонату із джерел походження з України, підлягає оподаткуванню на загальних підставах з урахуванням положень міжнародних договорів України про усунення подвійного оподаткування доходів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

{Абзац п'ятий пункту 3 підрозділу 1 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3292-VI від 21.04.2011 }

4. Не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що відповідно до закону, що регулює питання створення та функціонування фондів банківського управління, виплачуються в період дії цього Закону фізичним особам згідно з договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, та договорами пенсійних вкладів, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти знімаються такими фізичними особами з порушенням умов відповідно пенсійного вкладу або фонду банківського управління).

{Абзац перший пункту 4 підрозділу 1 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

Встановити, що на період дії закону, що регулює питання створення та функціонування фондів банківського управління, не підлягають оподаткуванню цим податком (не відображаються в його річній податковій декларації) та не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку в межах норм, встановлених цим Кодексом, такі доходи:

{Абзац другий пункту 4 підрозділу 1 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

доходи, що були нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору та згодом перераховані на його пенсійний вклад або на його рахунок учасника фонду банківського управління, відкритий відповідно до закону, як під час їх нарахування, так і під час їх перерахування на такий вклад або такий рахунок;

кошти, що нараховуються та вносяться особою, яка не є платником податку, або її працедавцем (третьою особою) на користь платника податку на пенсійний вклад або рахунок учасника фонду банківського управління такого платника податку;

кошти, перераховані фізичною особою до власного пенсійного вкладу чи на власний рахунок у фонді банківського управління або до пенсійного вкладу чи на рахунок у фонді банківського управління членів сім'ї такої фізичної особи першого ступеня споріднення;

доходи, нараховані платнику податку за договором пенсійного вкладу або за договором довірчого управління, укладеного з уповноваженим банком відповідно до закону.

{Абзац сьомий пункту 4 підрозділу 1 розділу XX виключено на підставі Закону № 3609-VI від 07.07.2011 }

5. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

{Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012 }

{Пункт 6 підрозділу 1 розділу XX виключено на підставі Закону № 5211-VI від 06.09.2012 }

7. На період з 1 квітня до 1 липня 2014 року призупинити дію підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу в частині включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, вклад (депозитний) до небанківських фінансових установ згідно із законом або на депозитний (ощадний) сертифікат та абзаців другого - четвертого пункту 167.2 статті 167 цього Кодексу у частині оподаткування процентів.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 1200-VII від 10.04.2014 }

8. Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 321-VIII від 09.04.2015 }

9. Тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проект), не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб доходи, що нараховані (виплачені, надані) громадянам Японії (незалежно від їхнього резидентського статусу) японськими суб’єктами з реалізації Проекту у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами. Зазначене звільнення застосовується лише до тієї частини доходів, що пов’язана з реалізацією Проекту.

Японським суб’єктом з реалізації Проекту може бути:

а) юридична особа, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

б) зареєстроване в Україні постійне представництво юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

в) юридична особа, що є дочірнім підприємством юридичної особи, яка є резидентом Японії і зареєстрована відповідно до законодавства Японії;

г) договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (з участю у такому договорі більше ніж 50 відсотків) є особи, визначені у підпунктах "а"-"в" цього пункту, укладений виключно з метою здійснення спільної діяльності з реалізації Проекту.

Визначення терміна "японський суб’єкт з реалізації Проекту" застосовується у пункті 46 підрозділу 2, пункті 38 підрозділу 4 та пункті 16 - 1 підрозділу 10 цього розділу.

У разі якщо японським суб’єктом з реалізації Проекту виступатиме договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (з участю у такому договорі більше ніж 50 відсотків) є особи, визначені у підпунктах "а"-"в" цього пункту, норми цього пункту застосовуються виключно до доходів громадян Японії, що нараховуються (виплачуються, надаються) оператором такої спільної діяльності.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 903-VIII від 23.12.2015 }

10. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи, отримані до 1 червня 2018 року з джерела їх походження в Україні, та іноземні доходи, отримані за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами для цілей підготовки та проведення в Україні фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, зокрема, але не виключно, у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових, оплати проживання, забезпечення медичного страхування та/або страхування життя таким особам або третім особам на користь таких осіб (крім резидентів України у розумінні підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу) незалежно від їх участі у проведенні зазначених фінальних матчів:

представникам або посадовим особам асоціацій - членам УЄФА;

членам делегацій, які беруть участь у фінальних матчах чемпіонату, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у фінальних матчах;

фізичним особам, акредитованим УЄФА, зокрема працівникам та тимчасовим працівникам, представникам засобів масової інформації, партнерам УЄФА, представникам спонсорів.

Для цілей цього пункту термін "УЄФА" вживається у значенні "Союз європейських футбольних асоціацій".

Дохід інших нерезидентів, отриманий до 1 червня 2018 року із джерел походження з України, підлягає оподаткуванню на загальних підставах з урахуванням положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2374-VIII від 22.03.2018 }

11. Установити, що за результатами 2020, 2021 та 2022 років, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 цього Кодексу, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених підпунктом 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 цього Кодексу.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

12. Тимчасово суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з доходів у вигляді доплат до заробітної плати, визначених відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу II Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", та нарахованих за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за переліком, що визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, компенсуються таким працівникам у повному розмірі за рахунок коштів державного бюджету України. Порядок виплати такої грошової компенсації затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

13. На період з 2 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 47 - 1 Закону України "Про зайнятість населення".

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

14. Тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків:

1) акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи у разі дотримання усіх таких умов:

а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

в) іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23 травня 2020 року або було зареєстровано не пізніше 23 травня 2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

2) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника) у розумінні пункту 103.3 статті 103 цього Кодексу за умови дотримання вимог підпунктів "а" - "в" підпункту 1 цього пункту. При цьому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті "б" підпункту 1 цього пункту, зобов’язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Щодо доходів у грошовій формі, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, проводяться всі заходи щодо встановлення джерел походження таких доходів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу.

{Пункт 14 підрозділу 1 розділу XX доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1539-IX від 15.06.2021 }

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 ; в редакції Закону № 1117-IX від 17.12.2020 }

15. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається дохід у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, що виплачується (надається) такому платнику податку за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 15 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 }

16. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається дохід, виплачений (наданий) роботодавцем за рахунок коштів одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, що виплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 3 Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 }

17. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються:

суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також суми пені та штрафів, нараховані на ці суми недоїмки, списані платнику єдиного внеску відповідно до пункту 9 - 15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування";

суми, списані відповідно до пунктів 2 - 3, 2 - 4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу.

{Абзац третій пункту 17 підрозділу 1 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1617-IX від 01.07.2021 }

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 }

18. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми "Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва" та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

19. Дохід, отриманий платником податку від продажу (відчуження) майнових прав чи отриманий у результаті виконання зобов’язання, право вимоги за яким було посвідчено відповідними майновими правами, може бути зменшений на вартість таких майнових прав, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 - 4 розділу XX цього Кодексу.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 20 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

20. Установити, що за результатами 2021 та 2022 років при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 цього Кодексу до податкової знижки платника податку у звітному податковому році в повному обсязі включаються витрати на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 20 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

21. Установити, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 цього Кодексу до податкової знижки платника податку у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 }

22. Установити, що за результатами податкових (звітних) періодів за 2022 рік у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності, а також у складі витрат фізичної особи - підприємця від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 22 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 }

{Пункт 23 підрозділу 1 розділу XX виключено на підставі Закону № 2480-IX від 29.07.2022 }

24. Положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" щодо внесення змін до підпунктів 165.1.54, 165.1.56 пункту 165.1 статті 165 та підпунктів 170.7.2, 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2022 року.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 2520-IX від 15.08.2022 }

25. Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до його припинення або скасування, положення абзацу четвертого підпункту "в" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до визначення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, статус фізичних осіб - платників податку, які отримують благодійну допомогу, виплачену (надану) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", визначається самостійно надавачами благодійної допомоги.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 25 згідно із Законом № 2520-IX від 15.08.2022 ; в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 }

26. Тимчасово, починаючи з дати введення в Україні воєнного стану, що введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до його припинення або скасування положення підпункту "в" підпункту 170.7.2 пункту 170.2 статті 170 цього Кодексу застосовуються з урахуванням такої особливості: до прийняття Кабінетом Міністрів України порядку підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб - платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, статус таких осіб визначається самостійно надавачами цільової або нецільової благодійної допомоги.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 2520-IX від 15.08.2022 }

27. До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки не включаються доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг) (далі - допомога), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Якщо платник податку отримував доходи, передбачені цим пунктом, то його обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) вважається виконаним і податкова декларація не подається. У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до інших положень цього Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені цим пунктом.

{Пункт 27 підрозділу 1 розділу XX доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023 }

Податкові повідомлення-рішення, які були винесені платникам податків за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації у випадках, передбачених цим пунктом, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно".

{Пункт 27 підрозділу 1 розділу XX доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023 }

Положення абзацу третього цього пункту застосовуються до податкових (звітних) періодів 2022 та 2023 років.

{Пункт 27 підрозділу 1 розділу XX доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023 }

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 27 згідно із Законом № 2520-IX від 15.08.2022 }

28. Положення підпункту 170.7.2 пункту 170.7 статті 170 цього Кодексу в редакції з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України", застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2022 року.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 28 згідно із Законом № 2520-IX від 15.08.2022 }

29. Установити, що положення підпункту "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу щодо обов’язковості документального підтвердження витрат благодійників - фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпунктах "а", "в" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, не застосовується до витрат таких благодійників у період з 24 лютого 2022 року до 1 травня 2022 року.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 29 згідно із Законом № 2600-IX від 20.09.2022 }

30. Положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" щодо внесення змін до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 лютого 2022 року.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 30 згідно із Законом № 2600-IX від 20.09.2022 }

31. Установити, що положення підпункту "б" підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої благодійниками - фізичними особами, які до 1 січня 2023 року включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 24 лютого 2022 року до дати їх включення до зазначеного Реєстру.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 31 згідно із Законом № 2747-IX від 16.11.2022 }

32. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2023 податковий (звітний) рік не включаються доходи у вигляді коштів та/або майна, отримані в рамках реалізації експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для забезпечення ефективного споживання електричної енергії населенням на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 32 згідно із Законом № 2918-IX від 07.02.2023 }

33. У період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані:

а) у вигляді вартості використання житла у розмірі не більше двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, наданого працівнику, який має статус внутрішньо переміщеної особи, у безоплатне користування роботодавцем, що є виробником/постачальником товарів оборонного призначення за державними оборонними контрактами (договорами) з оборонних закупівель та/або виконавцем робіт та послуг оборонного призначення, та/або є підприємством-співвиконавцем за зазначеними контрактами (договорами) у розумінні Закону України "Про оборонні закупівлі", за умови що таке житло розташоване на території України та було придбане, споруджене або орендоване роботодавцем під час воєнного стану;

б) у вигляді безоплатного користування житлом, розташованим на території України, членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення працівника, зазначеного у підпункті "а" цього пункту, за умови їх спільного проживання у такому житлі згідно з договором.

Положення цього пункту застосовуються щодо податкового періоду (місяця), протягом якого роботодавець здійснював виконання (співвиконання) хоча б одного державного оборонного контракту (договору) з оборонних закупівель.

{Підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 33 згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024 }

Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість

1. У період до 1 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу (далі - переробні підприємства), справляється з урахуванням таких особливостей:

{Абзац перший пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 }

1) норми цього пункту не поширюються на операції з постачання продукції, виготовленої переробними підприємствами з імпортованої сировини, сировини, поставленої не в живій вазі, сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарських підприємств, визначених розділом V Кодексу, інших юридичних і фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену цим Кодексом (далі - сільськогосподарські товаровиробники);

{Підпункт 1 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 }

2) податкова накладна покупцю надається в порядку, встановленому розділом V Кодексу;

3) переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (далі - продукція), і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції;

4) переробне підприємство суму сплаченого (нарахованого) податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, розподіляє виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання продукції та відповідно в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу;

5) переробне підприємство операції з вивезення за межі митної території України продукції у митному режимі експорту відображає у податковій декларації з податку на додану вартість і має право на відшкодування з бюджету податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включена до вартості експортованої продукції. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку;

6) переробне підприємство позитивну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, сплачує до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах:

{Абзац перший підпункту 6 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012 }

у 2012 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 30 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 70 відсотків;

у 2013 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 40 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 60 відсотків;

у 2014 році - до спеціального фонду Державного бюджету України - у розмірі 50 відсотків, а на спеціальний рахунок - у розмірі 50 відсотків.

Переробне підприємство суму податку на додану вартість, перераховану на спеціальний рахунок, використовує виключно для виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продані ними молоко і м'ясо в живій вазі (далі - компенсація).

Порядок використання сплачених переробними підприємствами сум податку на додану вартість до спеціального фонду Державного бюджету України встановлюється Кабінетом Міністрів України;

7) переробне підприємство від'ємну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, зараховує у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів;

8) звітним (податковим) періодом є один календарний місяць;

9) переробне підприємство у строки, встановлені пунктом 203.1 статті 203 Кодексу, подає до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції за місцем реєстрації переробного підприємства. У податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції окремо відображаються сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок для виплати компенсації, та сума податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України;

10) перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу.

Для підтвердження перерахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробне підприємство разом з податковою декларацією з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції надає реєстр платіжних доручень про фактично зараховані на такий спеціальний рахунок кошти за звітний (податковий) період і виписку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з такого рахунка;

{Абзац другий підпункту 10 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012 }

11) сума компенсації розподіляється між сільськогосподарськими товаровиробниками за поставлене ними молоко або м'ясо в живій вазі переробним підприємством щомісяця згідно з Розрахунком розподілу суми компенсації з урахуванням наступного:

а) компенсація для кожного сільськогосподарського товаровиробника визначається з урахуванням коефіцієнта, розрахованого як співвідношення суми компенсації, визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, до вартості закуплених молока або м'яса в живій вазі без урахування податку на додану вартість;

б) визначений коефіцієнт застосовується до всіх сільськогосподарських товаровиробників на гривню вартості поставленого молока або м'яса в живій вазі без урахування податку на додану вартість.

Форма Розрахунку розподілу суми компенсації та порядок його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики за попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику;

{Абзац четвертий підпункту 11 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012 , № 404-VII від 04.07.2013 }

12) виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам за платіжними дорученнями шляхом перерахування на їх окремі рахунки, відкриті в обслуговуючих банках, фізичним особам - готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.

Підтвердженням виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації є Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.

Форма Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам та порядок її заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики за попереднім погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику;

{Абзац третій підпункту 12 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012 , № 404-VII від 04.07.2013 }

13) суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету;

14) суми компенсації не включаються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання молока і м'яса в живій вазі.

{Пункт 1 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 4268-VI від 22.12.2011 }

2. Тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:

{Абзац перший пункту 2 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

а) постачання техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива", на території України;

б) імпорту за кодами УКТ ЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива", техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалива, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються в Україні.

Порядок ввезення зазначених техніки, обладнання, устаткування, технічних та транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в день ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період із дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкових зобов'язань.

3. Тимчасово, до 1 січня 2023 року, суб’єкти космічної діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про космічну діяльність", звільняються від сплати податку на додану вартість за операціями з:

{Абзац перший пункту 3 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014 , № 1797-VIII від 21.12.2016 ; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 }

а) ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених у підпункті 4 пункту 4 розділу ХХI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, у межах граничних обсягів, встановлених Кабінетом Міністрів України, за умови цільового використання таких товарів у виробництві космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), резидентами - суб'єктами космічної діяльності, які отримали ліцензію на право здійснення такої діяльності та беруть участь у реалізації таких міжнародних договорів. Перелік таких резидентів - суб'єктів космічної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері космічної діяльності.

{Абзац перший підпункту "а" пункту 3 підрозділу 2 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012 , № 5083-VI від 05.07.2012 }

У разі порушення цільового використання товарів або перевищення граничних обсягів їх імпорту, встановлених Кабінетом Міністрів України, відповідний суб'єкт космічної діяльності, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог чинного законодавства;

б) постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб космічної діяльності. З метою застосування цієї пільги Кабінет Міністрів України встановлює порядок ведення реєстру зазначених науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

{Абзац четвертий пункту 3 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 }

У разі порушення умов звільнення від оподаткування результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, а саме при їх поставці для цілей, не пов’язаних з космічною діяльністю, платник податку, що фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог закону.

{Абзац п'ятий пункту 3 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 }

4. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", звільняються від сплати податку на додану вартість по операціях з:

ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 2 пункту 4 розділу ХХI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України;

{Абзац другий пункту 4 підрозділу 2 в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012 }

постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

У разі порушення вимог, встановлених цим підрозділом, до платників податку - суб'єктів літакобудування застосовуються норми розділу II цього Кодексу.

4 - 1 . Тимчасово, до 1 січня 2025 року, суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", звільняються від оподаткування податком на додану вартість по операціях з:

ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із підпунктом 13 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України;

постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

У встановлений період операції з продажу продукції (послуг), виробленої зазначеними підприємствами за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

У разі порушення вимог, встановлених цим підрозділом, до платників податку - суб’єктів літакобудування застосовуються норми розділу II цього Кодексу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 4 - 1 згідно із Законом № 1795-VIII від 20.12.2016 }

5. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому дохід такого суб'єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб'єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його доходу за попередній звітний (податковий) рік.

6. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.

7. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

{Абзац перший пункту 7 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 }

операції із ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 1 пункту 4 розділу ХХI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, для використання у власній виробничій діяльності;

{Абзац пункту 7 підрозділу 2 розділу XX в редакції Законів № 3609-VI від 07.07.2011 , № 4915-VI від 07.06.2012 }

операції з постачання товарів, визначених підпунктом 1 пункту 4 розділу ХХI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

{Абзац пункту 7 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 }

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

8. На період до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх власністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.

{Абзац перший пункту 8 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 4834-VI від 24.05.2012 , № 344-IX від 05.12.2019 }

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі подання відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу та позитивного рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

{Абзац третій пункту 8 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012 , № 344-IX від 05.12.2019 }

При порушенні вимог цього пункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій надається у порядку, встановленому законодавством.

{ Пункт 8 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1654-VII від 14.08.2014 }

9. До 1 вересня 2012 року податок на додану вартість не справляється під час ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, що звільняються від оподаткування ввізним митом згідно з абзацом четвертим підпункту 3 пункту 4 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

{Абзац перший пункту 9 розділу XX в редакції Закону № 4915-VI від 07.06.2012 }

При порушенні цільового використання таких предметів або при їх відчуженні на митній території України за будь-яку компенсацію до платників податків застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог закону.

{Пункт 10 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 1166-VII від 27.03.2014 }

11. Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, складена при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

{Абзац шостий пункту 11 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 71-VIII від 28.12.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014 , № 1797-VIII від 21.12.2016 }

До платників податку, для яких на дату складання накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

{Абзац сьомий пункту 11 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

{Пункт 11 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

12. Тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України "Про кінематографію", виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.

{Пункт 12 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015 , № 1797-VIII від 21.12.2016 ; в редакції Закону № 2176-VIII від 07.11.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020 }

13. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).

13 - 1 . Тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження, показу та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 13 - 1 згідно із Законом № 2176-VIII від 07.11.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020 }

13 - 2 . Тимчасово, з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та показу демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів та іноземних фільмів, які дубльовані, озвучені державною мовою на території України, за умови, що такі національні фільми та іноземні фільми адаптовані відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 13 - 2 згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020 }

14. При від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в пункті 200.1 статті 200 цього Кодексу, по підприємствах суднобудування і літакобудування відшкодування з бюджету здійснюється у податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку в порядку і строки, передбачені статтею 200 цього Кодексу.

{Пункт 15 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 }

{Пункт 15 - 1 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 }

{Пункт 15 - 2 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 909-VIII від 24.12.2015 }

16. У період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2014 року включно операції з постачання необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (товарні позиції 4101-4103, 4301), у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

{Абзац перший пункту 16 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 713-VII від 19.12.2013 }

У разі вивезення в митному режимі експорту таких товарів нульова ставка не застосовується.

17. Виключено.

{Пункт 18 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 3609-VI від 07.07.2011 }

19. Операції з постачання УЄФА квитків та послуг, що є невід'ємною частиною квитка, тимчасово, до 1 вересня 2012 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Тимчасово, до 1 вересня 2012 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених нормами абзацу третього підпункту 3 пункту 4 розділу ХХI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

{Пункт 19 підрозділу 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 3675-VI від 08.07.2011 - вводиться в дію одночасно з набранням чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають під пільговий режим оподаткування (18.10.2011) - див. п.2 розділу II Закону № 3675-VI від 08.07.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012 }

Обсяги та порядок ввезення таких товарів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Пункт 19 підрозділу 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 3675-VI від 08.07.2011 - вводиться в дію одночасно з набранням чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають під пільговий режим оподаткування (18.10.2011) - див. п.2 розділу II Закону № 3675-VI від 08.07.2011 }

У разі порушення цільового використання таких товарів або їх відчуження на митній території України до платників податків застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог закону.

{Пункт 19 підрозділу 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 3675-VI від 08.07.2011 - вводиться в дію одночасно з набранням чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають під пільговий режим оподаткування (18.10.2011) - див. п.2 розділу II Закону № 3675-VI від 08.07.2011 }

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 3292-VI від 21.04.2011 }

20. На період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" для учасників списання заборгованості, визначених цим Законом, що є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, податок на додану вартість попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платників податку.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом згідно із Законом № 3320-VI від 12.05.2011 - зміна діє до 30 червня 2012 року; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

21. Для осіб, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і зареєстровані платниками податку на додану вартість, операції з постачання товарів/послуг, які були оплачені у вигляді авансів (передоплати) у період перебування таких платників податку на додану вартість на спрощеній системі оподаткування і оподатковані єдиним податком, не оподатковуються податком на додану вартість.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

{Пункт 22 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 4834-VI від 24.05.2012 }

23. Тимчасово до 1 січня 2027 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Абзац перший пункту 23 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-VI від 24.05.2012 , № 713-VII від 19.12.2013, № 1621-VII від 31.07.2014 , № 71-VIII від 28.12.2014 , № 2628-VIII від 23.11.2018 }

Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 23 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016 , № 1914-IX від 30.11.2021 }

24. Норма абзацу першого пункту 188.1 статті 188 цього Кодексу, згідно з якою до бази оподаткування податком на додану вартість не включаються суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку, застосовується з дня набрання чинності цим Кодексом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011 }

25. Тимчасово до 31 грудня 2012 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання, у тому числі операції з ввезення на митну територію України спеціалізованих транспортних засобів, таких як автомобілі швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, які призначені для використання закладами охорони здоров'я і оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту (постачання) таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 25 згідно із Законом № 4279-VI від 22.12.2011 }

25 - 1 . Відновити з 1 грудня 2013 року до 1 січня 2015 року дію пункту 25 цього підрозділу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 25 - 1 згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013 }

26. Тимчасово, на період виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:

ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), якщо такі товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок ввезення зазначених товарів визначається Кабінетом Міністрів України. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до цього Кодексу;

постачання на митній території України товарів (крім підакцизних) та надання послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок здійснення таких операцій визначається Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог, встановлених цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції, встановлені цим Кодексом.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються.

{Пункт 26 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 }

26 - 1 . Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим - сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;

примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;

будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;

криптографічні засоби захисту інформації.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом згідно із Законом № 5091-VI від 05.07.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012 ; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 }

27. На період дії контракту, укладеного для реалізації національного проекту "Повітряний експрес", затвердженого Кабінетом Міністрів України, яким передбачено:

спорудження залізничного пасажирського сполучення м. Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль";

будівництво міської кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на ділянці Київ - Бориспіль;

будівництво дороги від Подільського мостового переходу до проспекту Ватутіна у м. Києві, справляння податку на додану вартість проводиться з урахуванням такого:

а) щодо операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення товарів, що ввозяться сторонами контракту, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

Перелік та обсяги товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування у межах виконання національного проекту "Повітряний експрес", встановлюються Кабінетом Міністрів України;

б) звільняються від оподаткування:

операції з постачання послуг на митній території, пов'язаних з реалізацією національного проекту "Повітряний експрес", які надаються особою-нерезидентом, не зареєстрованою як платник податку на додану вартість, сторонам контракту.

Перелік послуг, які пов'язані з реалізацією національного проекту "Повітряний експрес" та підлягають звільненню від оподаткування, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

операції з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, що не виробляються в Україні або виробляються в Україні, але не відповідають вимогам проекту за кодами згідно з УКТ ЗЕД, передбачені підпунктом 9 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

Перелік та обсяги ввезення таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України;

операції з постачання виконавцем замовнику, які є сторонами контракту, спорудженого об'єкта (або його частин), передбаченого контрактом, під час реалізації національного проекту "Повітряний експрес".

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених у цьому пункті товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що має бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період з дати ввезення на митну територію України таких товарів до дати збільшення податкових зобов'язань.

Термін "сторона контракту", зазначений у розділі XX "Перехідні положення" цього Кодексу, для цілей оподаткування визначає замовника та виконавця, серед яких замовником є державне підприємство, визначене Кабінетом Міністрів України як уповноважена особа з реалізації національного проекту "Повітряний експрес", а виконавцем - нерезидент, який є стороною контракту, укладеного із замовником для реалізації національного проекту "Повітряний експрес" та постійного представництва такого нерезидента.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 27 згідно із Законом № 5043-VI від 04.07.2012 }

28. Тимчасово, на період реалізації проектів (програм) за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до ініціативи країн Великої вісімки "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення", звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з:

ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту, що не виробляються в Україні, визначених підпунктом 11 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України. Перелік та порядок ввезення таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до цього Кодексу;

постачання на митній території України товарів (крім підакцизних товарів і товарів груп 1-24 згідно з УКТ ЗЕД) та надання послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до ініціативи країн Великої вісімки "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення". Перелік товарів/послуг та порядок здійснення таких операцій визначаються Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог, встановлених цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції, встановлені цим Кодексом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 28 згідно із Законом № 5412-VI від 02.10.2012 }

29. На період дії процедури списання заборгованості згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" для учасників процедури списання заборгованості, визначених цим Законом, які є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, податок на додану вартість, попередньо віднесений до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань, не підлягає коригуванню і не змінює склад податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду платників податку.

Не виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість у Державного агентства резерву України при переведенні матеріальних цінностей у грошову форму в межах виконання Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

При відпуску палива з державного резерву відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" в учасників процедури списання заборгованості не виникають податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 29 згідно із Законом № 5414-VI від 02.10.2012 }

30. Тимчасово, до 1 липня 2013 року, зупинити дію підпункту "ї" пункту 201.1 статті 201 цього Кодексу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 30 згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012 }

31. Операції з обслуговування іпотечних активів у складі іпотечного покриття відповідно до Закону України "Про іпотечні облігації", які здійснюються обслуговуючою установою - банком, який був первісним кредитором щодо таких іпотечних активів за дорученням емітента іпотечних облігацій, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Для цілей цього пункту під емітентом іпотечних облігацій слід розуміти фінансову установу, більш ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належить державним банкам.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 31 згідно із Законом № 5519-VI від 06.12.2012 }

32. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

1) спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти, що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори, утримуючі системи тощо), що класифікуються у товарній підкатегорії 6507 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; бронежилети (у тому числі плитоноски), що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів;

2) лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту "в" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

3) лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України;

4) товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України "Про оборонні закупівлі", що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

a) 3601 00 00 00 (тільки для порохів, що використовуються в оборонних цілях), 3602 00 00 00 (тільки для вибухових речовин, що використовуються в оборонних цілях), 3603 (тільки для ударних капсулів, детонаторів, запалів до гранат та метальних зарядів, що використовуються в оборонних цілях), 3604 90 00 00 (тільки для освітлювальних та сигнальних ракет, що використовуються в оборонних цілях);

б) 8525 60 00 00;

в) 8529 90 20 00 (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

г) 8524 (виключно для підкатегорій 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90) (тільки для частин і приладдя до апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, що класифікуються за кодом 8525 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);

ґ) 8543 20 00 00 (тільки для засобів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби, що використовуються в оборонних цілях);

д) 8702-8705 (тільки для автомобілів спеціального призначення, радіолокаційних станцій та причепів до них, що класифікуються у товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, мобільних ремонтних майстерень, які використовуються в оборонних цілях; пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею);

е) 8710 00 00 00;

є) 8806;

ж) 8807 (тільки для частини для безпілотних літальних апаратів);

з) 8804 00 00 00 (тільки для парашутів та інших пристроїв, призначених для десантування військовослужбовців та/або військової техніки);

и) 8906 (тільки для військових кораблів, катерів та їх складових, безпілотних морських систем, що використовуються в оборонних цілях);

і) групи 90 (тільки для біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї, якщо вони не поставлені разом із військовою зброєю, для якої вони призначені, інші оптичні, навігаційні та топографічні прилади та інструменти, що використовуються в оборонних цілях);

ї) групи 93, крім включених до товарної позиції 9303 та товарної підкатегорії 9304 00 00 00, а також 9305 (лише призначених для виробів товарних позицій 9303-9304), 9306 90 90 00 та 9307 00 00 00;

й) тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено підпунктом "й" згідно із Законом № 3287-IX від 28.07.2023 }

к) далекоміри, що класифікуються у товарній позиції 9015 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено підпунктом "к" згідно із Законом № 3287-IX від 28.07.2023 }

л) портативні радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам (антидронові рушниці), що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено підпунктом "л" згідно із Законом № 3287-IX від 28.07.2023 }

м) 8526 10 00 90;

{Підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено підпунктом "м" згідно із Законом № 3522-IX від 20.12.2023 }

н) тактичні навушники спеціального військового призначення, що класифікуються у товарній підкатегорії 8518 30 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено підпунктом "н" згідно із Законом № 3853-IX від 16.07.2024 }

5) товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель:

прокату плоского з інших легованих сталей завширшки 600 мм або більше, що класифікується у товарній підкатегорії 7225 40 60 00 згідно з УКТ ЗЕД;

скла безпечного, включаючи скло зміцнене (загартоване) або багатошарове, що класифікується у товарній позиції 7007 згідно з УКТ ЗЕД;

оптичних приладів для слідкування, що класифікуються у товарних підкатегоріях 9013 10 90 00, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, що класифікуються у товарній підпозиції 8517 69 та у товарних підкатегоріях 8525 60 00 00, 8529 90 20 00, 8524 11 00 90, 8524 12 00 90, 8524 19 00 90, 8524 91 00 90, 8524 92 00 90, 8524 99 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД;

метеостанцій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9015 80 20 00 згідно з УКТ ЗЕД;

тепловізійні біноклі, монокуляри та бінокуляри, прилади нічного бачення (біноклі та монокуляри), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8525 89 00 10, 8525 89 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3287-IX від 28.07.2023 }

далекоміри, що класифікуються у товарній позиції 9015 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3287-IX від 28.07.2023 }

радіоелектронні засоби виявлення та протидії безпілотним літальним апаратам, що класифікуються у товарній позиції 8543 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі антидронові рушниці;

{Підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3287-IX від 28.07.2023 ; в редакції Закону № 3853-IX від 16.07.2024 }

радіолокаційних приладів, що класифікуються у товарній підкатегорії 8526 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3522-IX від 20.12.2023 }

броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703, 8705 90 80 90, 8710 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 32 згідно із Законом № 1561-VII від 01.07.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1658-VII від 02.09.2014 , № 555-VIII від 30.06.2015 , № 1797-VIII від 21.12.2016 , № 2463-VIII від 19.06.2018 , № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 2120-IX від 15.03.2022 , № 2173-IX від 01.04.2022 ; в редакції Закону № 3019-IX від 10.04.2023 }

32 - 1 . Тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари:

придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану;

придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану.

Не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

{Абзац четвертий пункту 32 - 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022 }

До наведених у цьому пункті операцій норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 32 - 1 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 }

32 - 2 . Тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:

включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 32 - 2 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 }

33. За вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від’ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 грудня 2014 року.

{Абзац четвертий пункту 33 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 33 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

34. Встановити, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від’ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових Σ НаклОтр , Σ НаклВид та Σ Митн , що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

1) на суму середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців (червень 2014 року - травень 2015 року) / 4 квартали (II квартал 2014 року - I квартал 2015 року) були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу. Платникам податку, які станом на 1 липня 2015 року зареєстровані платниками податку на додану вартість:

більше ніж 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали - таке збільшення здійснюється протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість";

менше ніж 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 1 липня 2015 року, - таке збільшення здійснюється протягом першого числа кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу (протягом першого числа відповідного кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані як такі, що спрямовуються на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, чи залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства відповідно до пункту 209.18 статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком;

2) протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 - 1.6 статті 200 - 1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року/20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов’язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;

3) протягом 10 календарних днів після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року. На суму такого збільшення одноразово:

а) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року / II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету, - зменшується контролюючим органом в інформаційній системі показників стану розрахунку платників інформаційної бази контролюючого органу така сума, задекларована до сплати до бюджету за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року / II квартал 2015 року, з одночасним зменшенням суми податку, що підлягає перерахуванню з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку до бюджету, що зазначається у реєстрі, на підставі якого орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, здійснює таке перерахування;

б) якщо за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року / II квартал 2015 року платником податку задекларовано суми податку на додану вартість до сплати до бюджету в розмірі, що є меншим ніж сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року або задекларовано від’ємне значення податку, - збільшується платником податку сума від’ємного значення, сформована за результатами звітного (податкового) періоду за липень 2015 року / III квартал 2015 року, яка переноситься до податкової звітності з податку звітного (податкового) періоду за серпень 2015 року / IV квартал 2015 року.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з податку на додану вартість вважаються погашеними одночасно із збільшенням суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу;

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від’ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

5) до 20 серпня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період, що дорівнює кварталу, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду та суму непогашеного від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за II квартал 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період за III квартал 2015 року.

Суми такого від’ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 34 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 ; в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015 }

34 - 1 . Для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, у обрахунку суми ∑ Накл беруть участь суми податку, зазначені в податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, за якими право на включення таких сум до податкового кредиту виникає після 1 липня 2015 року.

Такі суми податку беруть участь у обрахунку суми ∑ Накл на підставі податкової декларації з податку за звітний період, у якому платник податку, що застосує касовий метод податкового обліку, відповідно до пункту 187.10 статті 187 цього Кодексу, включає такі суми податку до податкового кредиту (з урахуванням вимог пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу) у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 34 - 1 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

35. Норми пункту 120 - 1.1 статті 120 - 1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

{Абзац перший пункту 35 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 643-VIII від 16.07.2015 }

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу.

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу.

{Пункт 35 підрозділу 2 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015 }

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 35 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

35 - 1 . Установити, що до 31 грудня 2017 року не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 120 - 1.3 статті 120 - 1 цього Кодексу, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 35 - 1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

36. Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких до 1 липня 2015 року були визначені податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у редакції, що діяла до 31 січня 2015 року, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися після 1 липня 2015 року повністю або частково в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податковий кредит визначається на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 36 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 - набирає чинності з 1 липня 2015 року, див. абзац четвертий пункту 1 розділу II Закону № 71-VIII від 28.12.2014}

37. Встановити, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу.

{Абзац перший пункту 37 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

З 1 липня 2015 року до 1 січня 2017 року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пункту 200.11 статті 200 цього Кодексу, а також дія пункту 200.14 статті 200 цього Кодексу в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

{Абзац другий пункту 37 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 }

Бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування до 1 липня 2015 року, здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу у редакції, що діяла станом на 1 липня 2015 року.

{Пункт 37 підрозділу 2 розділу XX доповнено абзацом третім згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 37 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

38. Тимчасово, до 31 грудня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

{Абзац перший пункту 38 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 532-IX від 17.03.2020 , № 2480-IX від 29.07.2022 }

операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, та операції з першого постачання таких лікарських засобів, медичних виробів на митній території України;

операції з першого постачання виробником на митній території України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності;

операції з постачання (передачі) лікарських засобів та медичних виробів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до цього пункту, у системі охорони здоров’я від центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або від державних підприємств, створених за наказом цього центрального органу виконавчої влади, до кінцевого споживача (пацієнта) у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, які визначені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", укладених на виконання угод між центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі, у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.

{Абзац п'ятий пункту 38 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 532-IX від 17.03.2020 , № 466-IX від 16.01.2020 }

У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цього пункту, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства.

Перелік лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, та порядок ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до цього пункту, визначаються Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 38 згідно із Законом № 332-VIII від 09.04.2015 }

38 - 1 . Тимчасово, до 31 грудня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість:

{Абзац перший пункту 38 - 1 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2480-IX від 29.07.2022 }

1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я;

2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються;

3) операції з безоплатного постачання (передачі) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до підпунктів 1 і 2 цього пункту, на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

4) операції з безоплатного постачання (передачі) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1-3 цього пункту, у разі здійснення перерозподілу таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них у встановленому законодавством порядку між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

5) операції з безоплатного постачання (передачі) у системі охорони здоров’я до кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1-4 цього пункту, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання (передача) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них здійснюється за кошти державного бюджету на виконання відповідних угод (договорів), укладених особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, у межах виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та порядок їх ввезення, постачання і цільового використання, а також розподілу (перерозподілу) між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них відповідно до цього пункту платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України (постачанні на митній території України) таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також сплатити пеню відповідно до закону.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 38 - 1 згідно із Законом № 532-IX від 17.03.2020 }

39. Для податкових накладних, дата складення яких припадає на період з 1 липня по 30 вересня 2015 року включно, не застосовуються граничні строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлені пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, та встановлюються такі строки реєстрації:

податкові накладні, складені з 1 по 15 день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

податкові накладні, складені з 16 по останній день (включно) місяця у період, зазначений в абзаці першому цього пункту, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому вони були складені.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 39 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015 }

40. Штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У разі нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування податку на додану вартість зазначених штрафних санкцій такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 40 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015 }

41. У разі якщо контролюючий орган під час перевірки встановлює факт завищення платником податку від’ємного значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу, до такого платника податку, крім штрафів, передбачених статтею 123 цього Кодексу, застосовується штраф у розмірі 10 відсотків суми завищення такого від’ємного значення.

Сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена пунктом 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу, підлягає зменшенню на суму такого завищення на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення.

Для цілей цього пункту до від’ємного значення належить від’ємне значення сум податку на додану вартість, що залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року, що обліковується в податковій звітності з податку на додану вартість та включає:

від’ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

непогашене від’ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 41 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015 - набирає чинності з 01.08.2015, див. пункт 1 розділу II закону № 643-VIII від 16.07.2015}

42. У разі якщо придбані та/або виготовлені до 1 липня 2015 року необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку здійснює перерахунок частки використання таких необоротних активів у оподатковуваних операціях, розрахованої відповідно до пунктів 199.2 та 199.3 статті 199 цього Кодексу (виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій) за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). У разі зняття з обліку платника податку, в тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 42 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015 }

43. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, за результатами звітного (податкового) періоду за червень 2015 року/II квартал 2015 року норми підпунктів "а" та "б" пункту 200.4 статті 200 цього Кодексу в частині обмеження сумою, обчисленою відповідно до пункту 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу, не застосовуються.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 43 згідно із Законом № 643-VIII від 16.07.2015 }

44. Тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

{Абзац перший пункту 44 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1914-IX від 30.11.2021 , № 2480-IX від 29.07.2022 }

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.

{Абзац другий пункту 44 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця;

{Абзац четвертий пункту 44 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця.

{Абзац п'ятий пункту 44 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 44 згідно із Законом № 812-VIII від 24.11.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016 , № 2628-VIII від 23.11.2018 }

45. Тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

{Абзац перший пункту 45 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

{Абзац третій пункту 45 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 45 згідно із Законом № 812-VIII від 24.11.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

46. Тимчасово, до 1 січня 2028 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції:

{Абзац перший пункту 46 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022 }

платників податку - боржника та/або поручителя (майнового поручителя - заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку - боржник та/або поручитель (майновий поручитель - заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 цього Кодексу щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням;

банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів - заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим цього пункту. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі цього пункту, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 46 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 ; в редакції Закону № 425-IX від 20.12.2019 }

47. Тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проект) для японських суб’єктів з реалізації Проекту встановлюються такі особливості оподаткування податком на додану вартість:

а) до операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення товарів, визначених пунктом 4 - 2 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, для виконання робіт та/або надання послуг у рамках реалізації Проекту застосовується умовне повне звільнення від оподаткування;

б) операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 12 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, для виконання робіт та/або надання послуг у рамках реалізації Проекту звільняються від оподаткування;

в) операції з постачання послуг на митній території України, які виконуються за угодами в рамках реалізації Проекту, звільняються від оподаткування. Порядок звільнення від оподаткування таких послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України;

г) операції з постачання послуг у рамках реалізації Проекту із спорудження об’єкта (або його частин) японським суб’єктом з реалізації Проекту українському замовнику з реалізації Проекту ПАТ "АК "Київводоканал" звільняються від оподаткування.

У разі порушення умов звільнення від оподаткування, визначених цим пунктом, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що має бути нарахована на дату виникнення таких податкових зобов’язань, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період з дати виникнення податкових зобов’язань до дати збільшення обсягу податкових зобов’язань".

Термін "японський суб’єкт з реалізації Проекту" вживається у значенні, наведеному у пункті 9 підрозділу 1 цього розділу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом згідно із Законом № 903-VIII від 23.12.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

48. Установити, що рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що додатково відкриті відповідно до пункту 200 - 1.2 статті 200 - 1 цього Кодексу платникам - сільськогосподарським підприємствам, які обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, закриваються з дня, наступного за граничним строком сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року, для платників, які обрали квартальний податковий період, - за четвертий квартал 2016 року.

Для закриття таких рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому закриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 48 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 }

49. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених платниками - сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 цього Кодексу, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року.

Реєстрація зазначених в абзаці першому цього пункту податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням строку, визначеного абзацом першим цього пункту.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 49 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 }

50. Сума від’ємного значення за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 цього Кодексу, сформована платниками - сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року/четвертий квартал 2016 року, переноситься до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, в якій відображаються розрахунки з бюджетом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 50 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 }

51. Установити, що з 1 січня 2017 року до 1 січня 2022 року платники - сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (далі - Реєстр отримувачів бюджетної дотації), у порядку та строки, встановлені цим Кодексом, подають податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком, у якому зазначають обсяг податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16 - 1 .3 статті 16 - 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний податковий період, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців).

{Абзац перший пункту 51 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 }

Форма додатка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може встановити додаткові вимоги до відображення даних щодо окремих видів діяльності, визначених пунктом 16 - 1 .3 статті 16 - 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".

{Абзац другий пункту 51 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 }

Для здійснення у порядку, встановленому статтею 200 - 1 цього Кодексу, розрахунків з бюджетом платників - сільськогосподарських товаровиробників, внесених до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, окремий реєстр, в якому зазначаються назва платника - сільськогосподарського товаровиробника, його податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, сплачена до бюджету.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 51 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 }

52. До 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов’язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 52 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

53. Установити, що 20 січня 2017 року значення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу, збільшується на суму коштів, повернутих у період з 1 січня 2016 року до 1 січня 2017 року платнику податку відповідно до пункту 43.4 статті 43 цього Кодексу на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість: перерахованих з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету; перерахованих з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету за заявою платника відповідно до пункту 200 - 1.6 статті 200 - 1 цього Кодексу, який діяв у цей період.

У межах суми такого збільшення платник податку має право подати заяву та перерахувати кошти з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника податку на його поточний рахунок відповідно до пункту 200 - 1.6 статті 200 - 1 цього Кодексу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 53 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

54. Штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, не застосовуються до сільськогосподарських підприємств, що застосовували спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість відповідно до статті 209 цього Кодексу, за заниження такими сільськогосподарськими підприємствами податкового зобов’язання з податку на додану вартість або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного підпунктом 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року по 1 січня 2017 року.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 54 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

54 - 1 . Для цілей застосування ставки податку на додану вартість з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91, крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 цього Кодексу, встановленої згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції", встановити, що ставка податку, яка діяла до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків, застосовується у разі:

1) постачання на митній території України продукції (товарів), визначеної абзацом першим цього пункту, яке відбувається після перерахування платником податку попередньої оплати (авансу), що була отримана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків;

2) коригування податкових зобов’язань при поверненні попередньої оплати (авансу) або повернення продукції (товарів), що були отримані до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків;

3) коригування податкових зобов’язань при зміні договірної (контрактної) вартості продукції (товарів), визначеної абзацом першим цього пункту, поставка якої відбулася до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків.

У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України продукції (товарів), визначеної абзацом першим цього пункту, яка була придбана до першого числа звітного (податкового) періоду, з якого застосовується ставка податку на додану вартість у розмірі 14 відсотків, за таким платником податку зберігається податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі, який був нарахований при придбанні та/або постачанні такої сільськогосподарської продукції (товарів).

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 54 - 1 згідно із Законом № 1115-IX від 17.12.2020 }

55. Установити, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 55 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

56. До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 56 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

57. Період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 57 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

57 - 1 . Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200 - 1.3 та 200 - 1.9 статті 200 - 1 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім:

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу;

податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 цього Кодексу.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 57 - 1 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

58. Контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін до 36 календарних місяців без нарахування процентів та пені, визначених пунктом 129.5 статті 129 цього Кодексу, при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТ ЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8419 33 00 00, 8419 35 00 00 згідно з УКТ ЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві.

{Абзац перший пункту 58 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість відповідно до цього пункту встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання устаткування та обладнання, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, платник податку зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 58 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

59. Контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін до 36 календарних місяців без нарахування процентів та пені, визначених пунктом 129.5 статті 129 цього Кодексу, при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання (його частин), що класифікується у товарних підкатегоріях 8421 39 15 20, 8421 39 25 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8485 90 90 90 (тільки частини (крім частин із чавуну або сталі) до машин для пошарового нарощування шляхом нанесення пластмас та гуми), 8480 71 00 90 згідно з УКТ ЗЕД для виробництва тільки медичних виробів.

{Абзац перший пункту 59 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 1914-IX від 30.11.2021 , № 3553-IX від 16.01.2024 }

Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість відповідно до цього пункту встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання устаткування та обладнання, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, платник податку зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 59 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

60. Установити, що до 31 грудня 2017 року значення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200 - 1.3 статті 200 - 1 цього Кодексу, збільшується на суму коштів, що були перераховані з 1 по 30 січня 2017 року з поточних на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, в установах банків, але не більше суми, що мала спрямовуватися на спеціальний рахунок суб’єкта спеціального режиму оподаткування згідно з податковою звітністю за грудень 2016 року, крім уточнюючих розрахунків.

Таке збільшення здійснюється одноразово за заявою платника податку, поданою в довільній формі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, разом з копіями платіжних доручень платника, завіреними в установленому порядку банком, які підтверджують таке перерахування.

У межах суми такого збільшення платник податку має право подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню з рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість такого платника податку на його поточний рахунок відповідно до пункту 200 - 1.6 статті 200 - 1 цього Кодексу, для тих платників податку, у яких такі кошти обліковуються на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 60 згідно із Законом № 1988-VIII від 23.03.2017 }

61. Тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції суб’єктів кінематографії, яким відповідно до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405.

Порядок, обсяги та умови ввезення на митну територію України зазначених у цьому пункті товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 61 згідно із Законом № 2176-VIII від 07.11.2017 }

62. Тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені статтею 120 - 1, статтею 126 цього Кодексу (в частині податку на додану вартість), та не нараховується пеня, встановлена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 цього Кодексу (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений.

Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія цього пункту, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 62 згідно із Законом № 2198-VIII від 09.11.2017 }

{Пункт 63 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020 }

64. Тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 24 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 60 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 64 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 2725-VIII від 16.05.2019 ; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1660-IX від 15.07.2021 , № 3553-IX від 16.01.2024 }

64 - 1 . Тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України нових транспортних засобів (у тому числі вироблених в Україні), оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 64 - 1 згідно із Законом № 1660-IX від 15.07.2021 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

65. До 1 січня 2025 року контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на строк, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених цим Кодексом, під час ввезення на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікуються за такими товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД: 6902 10 00 00; 6902 20 99 00; 6903 90 90 00; 7309 00 59 00; 8402 11 00 00; 8402 12 00 00; 8402 19 10 00; 8402 19 90 00; 8402 20 00 00; 8405 10 00 00; 8416 20 80 00; 8417 10 00 00; 8417 20 10 00; 8417 20 90 00; 8417 80 30 00; 8417 80 50 00; 8417 80 70 00; 8418 69 00 90; 8419 33 00 00; 8419 34 00 00; 8419 35 00 00; 8419 39 00 10; 8419 39 00 90; 8419 40 00 00; 8419 60 00 00; 8419 89 10 00; 8419 89 30 00; 8419 89 98 00; 8420 10 10 00; 8420 10 30 00; 8420 10 81 00; 8420 10 89 10; 8420 10 89 90; 8421 11 00 00; 8421 19 70 90; 8421 21 00 00; 8421 32 00 19; 8421 32 00 90; 8421 39 15 20; 8421 39 15 59; 8421 39 15 91; 8421 39 15 99; 8421 39 25 00; 8421 39 35 90; 8421 39 85 10; 8421 39 85 90; 8422 20 00 00; 8422 30 00 10; 8422 30 00 91; 8422 30 00 99; 8422 40 00 10; 8422 40 00 90; 8423 20 10 00; 8423 20 90 00; 8423 30 10 00; 8423 30 90 00; 8423 81 21 00; 8423 81 23 00; 8423 81 29 00; 8423 81 80 00; 8423 82 20 10; 8423 82 20 90; 8423 82 81 00; 8423 82 89 10; 8423 82 89 90; 8423 89 20 00; 8423 89 80 00; 8424 49 10 00; 8424 49 90 00; 8424 82 10 00; 8424 82 90 10; 8424 82 90 90; 8424 89 40 00; 8424 89 70 00; 8426 20 00 00; 8426 30 00 00; 8428 20 20 00; 8428 20 80 00; 8428 31 00 00; 8428 32 00 00; 8428 33 00 00; 8428 39 20 00; 8428 39 90 00; 8428 70 00 00; 8428 90 71 00; 8428 90 79 00; 8428 90 90 00; 8430 10 00 00; 8430 31 00 00; 8430 39 00 00; 8430 41 00 00; 8430 49 00 00; 8430 50 00 00; 8430 61 00 00; 8430 69 00 00; 8434 10 00 00; 8434 20 00 00; 8435 10 00 00; 8436 10 00 00; 8436 21 00 00; 8436 29 00 10; 8436 29 00 90; 8436 80 10 00; 8436 80 90 00; 8437 10 00 00; 8437 80 00 00; 8438 10 10 00; 8438 10 90 00; 8438 20 00 00; 8438 30 00 00; 8438 40 00 00; 8438 50 00 00; 8438 60 00 00; 8438 80 10 00; 8438 80 91 00; 8438 80 99 00; 8439 10 00 00; 8439 20 00 00; 8439 30 00 00; 8440 10 10 00; 8440 10 20 00; 8440 10 30 00; 8440 10 40 00; 8440 10 90 00; 8441 10 10 00; 8441 10 20 00; 8441 10 30 00; 8441 10 70 00; 8441 20 00 00; 8441 30 00 00; 8441 40 00 00; 8441 80 00 00; 8485 80 00 90 (тільки машини для пошарового нарощування паперової маси); 8443 11 00 00; 8443 12 00 00; 8443 13 10 00; 8443 13 32 00; 8443 13 34 00; 8443 13 38 00; 8443 13 90 00; 8443 14 00 00; 8443 15 00 00; 8443 16 00 00; 8443 17 00 00; 8443 19 20 00; 8443 19 40 00; 8443 19 70 00; 8444 00 10 00; 8444 00 90 00; 8445 11 00 00; 8445 12 00 00; 8445 13 00 00; 8445 19 00 00; 8445 20 00 00; 8445 30 00 00; 8445 40 00 00; 8445 90 00 00; 8446 10 00 00; 8446 21 00 00; 8446 29 00 00; 8446 30 00 00; 8447 11 00 00; 8447 12 00 00; 8447 20 20 00; 8447 20 80 00; 8447 90 00 00; 8449 00 00 00; 8451 10 00 00; 8451 21 00 00; 8451 29 00 00; 8451 30 00 00; 8451 40 00 00; 8451 50 00 00; 8451 80 10 00; 8451 80 30 00; 8451 80 80 00; 8452 21 00 00; 8452 29 00 00; 8453 10 00 00; 8453 20 00 00; 8453 80 00 00; 8454 10 00 10; 8454 10 00 90; 8454 20 00 00; 8454 30 10 00; 8454 30 90 00; 8455 10 00 00; 8455 21 00 00; 8455 22 00 00; 8456 11 10 00; 8456 11 90 00; 8456 12 10 00; 8456 12 90 00; 8456 20 00 00; 8456 30 11 00; 8456 30 19 00; 8456 30 90 00; 8456 40 00 00; 8456 50 00 00; 8456 90 00 00; 8457 10 10 00; 8457 10 90 00; 8457 20 00 00; 8457 30 10 00; 8457 30 90 00; 8458 11 20 00; 8458 11 41 00; 8458 11 49 00; 8458 11 80 00; 8458 19 00 10; 8458 19 00 90; 8458 91 20 00; 8458 91 80 00; 8458 99 00 00; 8459 10 00 00; 8459 21 00 00; 8459 29 00 00; 8459 31 00 00; 8459 39 00 00; 8459 41 00 00; 8459 49 00 00; 8459 51 00 00; 8459 59 00 00; 8459 61 10 00; 8459 61 90 00; 8459 69 10 00; 8459 69 90 00; 8459 70 00 00; 8460 12 00 10; 8460 12 00 90; 8460 19 00 00; 8460 22 00 00; 8460 23 00 00; 8460 24 00 00; 8460 29 10 00; 8460 29 90 00; 8460 31 00 00; 8460 39 00 00; 8460 40 10 10; 8460 40 10 90; 8460 40 90 00; 8460 90 00 10; 8460 90 00 90; 8461 20 00 00; 8461 30 10 00; 8461 30 90 00; 8461 40 11 00; 8461 40 19 00; 8461 40 31 00; 8461 40 39 00; 8461 40 71 00; 8461 40 79 00; 8461 40 90 00; 8461 50 11 00; 8461 50 19 00; 8461 50 90 00; 8461 90 00 00; 8462 11 10 00; 8462 11 90 00; 8462 19 10 00; 8462 19 90 00; 8462 22 10 00; 8462 22 90 00; 8462 23 00 00; 8462 24 00 00; 8462 25 00 00; 8462 26 00 00; 8462 29 10 00; 8462 29 90 00; 8462 32 10 00; 8462 32 90 00; 8462 33 00 00; 8462 39 00 00; 8462 42 00 00; 8462 49 00 00; 8462 51 00 00; 8462 59 00 10; 8462 59 00 20; 8462 59 00 90; 8462 61 10 00; 8462 61 90 10; 8462 61 90 20; 8462 61 90 30; 8462 61 90 90; 8462 62 10 00; 8462 62 90 10; 8462 62 90 20; 8462 62 90 90; 8462 63 10 00; 8462 63 90 10; 8462 63 90 20; 8462 63 90 90; 8462 69 10 00; 8462 69 90 10; 8462 69 90 20; 8462 69 90 90; 8462 90 10 00; 8462 90 90 10; 8462 90 90 90; 8463 10 10 00; 8463 10 90 00; 8463 20 00 00; 8463 30 00 00; 8463 90 00 00; 8464 10 00 00; 8464 20 11 00; 8464 20 19 00; 8464 20 80 00; 8464 90 00 00; 8465 10 10 00; 8465 10 90 00; 8465 20 00 10; 8465 20 00 20; 8465 20 00 30; 8465 20 00 40; 8465 20 00 51; 8465 20 00 59; 8465 20 00 70; 8465 20 00 90; 8465 91 10 00; 8465 91 20 00; 8465 91 90 00; 8465 92 00 00; 8465 93 00 00; 8465 94 00 00; 8465 95 00 10; 8465 95 00 90; 8465 96 00 00; 8465 99 00 10; 8465 99 00 90; 8468 20 00 00; 8468 80 00 00; 8471 41 00 00; 8471 49 00 00; 8471 70 50 00; 8474 10 00 00; 8474 20 00 00; 8474 31 00 00; 8474 32 00 00; 8474 39 00 00; 8474 80 10 00; 8474 80 90 00; 8475 10 00 00; 8475 21 00 00; 8475 29 00 00; 8477 10 00 00; 8477 20 00 00; 8477 30 00 00; 8477 40 00 00; 8477 51 00 00; 8477 59 10 10; 8477 59 10 90; 8477 59 80 00; 8477 80 11 00; 8477 80 19 00; 8477 80 91 00; 8477 80 93 00; 8477 80 95 00; 8477 80 99 00; 8478 10 00 00; 8479 20 00 00; 8479 30 10 00; 8479 30 90 00; 8479 40 00 00; 8479 50 00 00; 8479 60 00 00; 8479 81 00 00; 8479 82 00 10; 8479 82 00 90; 8479 83 00 10; 8479 89 30 00; 8479 89 60 00; 8479 89 70 00; 8479 89 97 10; 8479 89 97 20; 8479 89 97 30; 8479 89 97 50; 8480 10 00 00; 8480 20 00 00; 8480 30 10 00; 8480 30 90 00; 8480 41 00 00; 8480 49 00 00; 8480 50 00 00; 8480 60 00 00; 8480 71 00 10; 8480 71 00 90; 8480 79 00 00; 8485 10 00 00; 8485 20 00 00; 8485 30 10 00; 8485 30 90 10; 8485 80 00 10; 8486 10 00 00; 8486 20 00 10; 8486 20 00 90; 8486 30 00 10; 8486 30 00 30; 8486 30 00 50; 8486 30 00 91; 8486 30 00 99; 8486 40 00 00; 8502 12 00 90; 8502 13 20 90; 8502 13 40 90; 8502 13 80 90; 8502 20 40 90; 8502 20 60 90; 8502 20 80 90; 8502 31 00 00; 8502 39 20 90; 8502 39 80 90; 8502 40 00 90; 8504 21 00 00; 8504 22 10 00; 8504 22 90 00; 8504 23 00 00; 8504 34 00 00; 8504 40 30 00; 8504 50 00 10; 8504 50 00 90; 8507 20 80 90; 8514 11 00 00; 8514 19 10 00; 8514 19 80 00; 8514 20 10 00; 8514 20 80 00; 8514 31 10 00; 8514 31 90 00; 8514 32 10 00; 8514 32 90 00; 8514 39 10 00; 8514 39 90 10; 8514 39 90 90; 8514 40 00 00; 8515 11 00 00; 8515 19 10 00; 8515 19 90 00; 8515 21 00 00; 8515 29 00 00; 8515 31 00 00; 8515 39 13 00; 8515 39 18 00; 8515 39 90 00; 8515 80 10 00; 8515 80 90 00; 8517 61 00 00; 8517 62 00 00; 8517 71 00 19; 8517 79 00 00; 8524 (тільки плоскі дисплейні модулі, які є частинами для товарів позиції 8517); 8537 10 10 00; 8537 10 91 00; 8537 10 95 00; 8537 10 98 90; 8537 20 91 00; 8537 20 99 00; 8543 10 00 00; 8543 20 00 00; 8543 30 40 00; 8543 30 70 00; 9011 10 00 10; 9011 10 00 90; 9011 20 10 00; 9011 20 90 00; 9011 80 00 00; 9012 10 00 10; 9012 10 00 90; 9013 20 00 00; 9013 80 00 00; 8524 11 00 90 (крім плоских дисплейних модулів для приладів та апаратури таких кодів: 8517, 8522, 8529, 8528 42 00 00, 8528 52 10 00 і 8528 62 00 00); 8524 91 00 90 (крім плоских дисплейних модулів для приладів та апаратури таких кодів: 8517, 8522, 8529, 8528 42 00 00, 8528 52 10 00 і 8528 62 00 00); 9024 10 20 10; 9024 10 20 90; 9024 10 40 10; 9024 10 40 90; 9024 10 80 00; 9024 80 00 00; 9030 10 00 00; 9030 20 00 00; 9030 31 00 00; 9030 32 00 00; 9030 33 20 00; 9030 33 70 00; 9030 39 00 00; 9030 40 00 00; 9030 82 00 00; 9030 84 00 00; 9030 89 00 00; 9031 10 00 00; 9031 20 00 00; 9031 41 00 00; 9031 49 10 00; 9031 49 90 00; 9031 80 20 10; 9031 80 20 20; 9031 80 20 90; 9031 80 80 00; 9032 10 20 00; 9032 10 80 00; 9032 20 00 00; 9032 81 00 00; 9032 89 00 00.

{Абзац перший пункту 65 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 ; в редакції Законів № 1914-IX від 30.11.2021 , № 3553-IX від 16.01.2024 }

При наданні розстрочення сплати податку на додану вартість норми статті 100 цього Кодексу не застосовуються.

Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення відповідно до цього пункту встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Залишок суми зобов’язань із сплати податку на додану вартість підлягає забезпеченню виконання відповідно до розділу X Митного кодексу України або банківською гарантією, виданою відповідно до законодавства України, крім випадків, коли залишок суми зобов’язань із сплати податку на додану вартість підлягає забезпеченню виконання шляхом застави обладнання та комплектуючих, що ввозиться відповідно до цього пункту. Кабінет Міністрів України має право встановити випадки, коли залишок суми зобов’язань із сплати податку на додану вартість підлягає забезпеченню виконання шляхом застави обладнання та комплектуючих, що ввозиться відповідно до цього пункту.

{Абзац четвертий пункту 65 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

У разі невиконання платником у встановлені законодавством строки зобов’язань зі сплати податку на додану вартість, забезпечених відповідно до розділу X Митного кодексу України, контролюючий орган направляє гаранту письмову вимогу про сплату суми податку на додану вартість та документи, що підтверджують настання гарантійного випадку. Гарант зобов’язаний не пізніше трьох банківських днів після дня отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму податку на додану вартість до державного бюджету. У разі порушення строку перерахування коштів у рахунок сплати податку на додану вартість відповідно до вимоги контролюючого органу гарант несе відповідальність відповідно до законодавства. У разі несплати гарантом коштів за наданими ним гарантіями суми таких коштів стягуються у порядку, встановленому законодавством. До правовідносин, пов’язаних з видачею гарантій, виконанням гарантами зобов’язань і припиненням гарантії, застосовуються також положення законодавства України про банки і банківську діяльність, Митного кодексу України, законодавства у сфері надання фінансових послуг та цивільного законодавства України в частині, що не врегульована цим Кодексом.

{Абзац п'ятий пункту 65 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

Суми податку, сплачені з урахуванням вимог, встановлених цим пунктом, включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок до бюджету.

Обладнання та комплектуючі ввозяться на митну територію України платником податків для власного виробництва на території України.

{Абзац сьомий пункту 65 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

У разі порушення платником податку умов розстрочення, забезпеченого заставою, продаж заставленого майна такого платника податку здійснюється з використанням дворівневої електронної торгової системи (ЕТС) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Електронна торгова система - дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність електронної торгової системи.

Платники податків, яким надано розстрочення згідно з пунктами 58 і 59 цього підрозділу до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", мають право змінити забезпечення виконання зобов’язань зі сплати податку на додану вартість, надане контролюючому органу відповідно до розділу X Митного кодексу України, на передбачене цим пунктом забезпечення виконання зобов’язань зі сплати податку на додану вартість банківською гарантією, виданою відповідно до законодавства України, або заставою.

Розстрочення сплати податку на додану вартість згідно з цим пунктом не надається при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, якщо воно має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

У разі відчуження, передачі в оренду, суборенду чи передачі права володіння, користування в інший спосіб обладнання та комплектуючих, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, платник податку зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів без застосування особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.

{Абзац одинадцятий пункту 65 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 65 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

66. До 26 травня 2018 року до операцій із ввезення на митну територію України товарів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 4 - 3 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, застосовуються:

звільнення від оподаткування податком на додану вартість у разі поміщення таких товарів у митний режим імпорту;

умовне повне звільнення від оподаткування податком на додану вартість у разі поміщення таких товарів у митний режим тимчасового ввезення.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане таке звільнення або умовне повне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного повного звільнення від оподаткування.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 66 згідно із Законом № 2374-VIII від 22.03.2018 }

67. Тимчасово, до 26 травня 2018 року включно, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання (надання) УЄФА або юридичними особами, уповноваженими УЄФА на здійснення організаційних заходів та/або проведення фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018, квитків та послуг, що є їх невід’ємною частиною.

Для цілей цього пункту термін "УЄФА" вживається у значенні "Союз європейських футбольних асоціацій".

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 67 згідно із Законом № 2374-VIII від 22.03.2018 }

68. Установити, що з 1 січня 2019 року по 30 червня 2019 року не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

З 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року норми пункту 180.2 - 1 статті 180 та підпунктів 191.1.3 і 191.1.4 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу не застосовуються.

З 1 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року нарахування та сплата податку на додану вартість у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються у порядку нарахування та сплати податку на додану вартість, визначеному Митним кодексом України при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача - фізичної особи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 68 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

68 - 1 . Установити, що норми пункту 180.2 - 1 статті 180 та підпункту 191.1.3 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу не застосовуються протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях".

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 68 - 1 згідно із Законом № 1998-IX від 25.01.2022 }

69. Тимчасово, до 1 квітня 2019 року, податкові зобов’язання з податку на додану вартість, що виникли у постачальника електричної енергії на дату отримання від покупця попередньої оплати за електричну енергію, фактичне постачання якої здійснюватиметься новим постачальником електричної енергії, у тому числі постачальником універсальних послуг, підлягають коригуванню на дату перерахування постачальником електричної енергії грошових коштів, отриманих від покупця як попередня оплата, новому постачальнику електричної енергії на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних в загальному порядку, визначеному цим Кодексом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 69 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

70. З метою виконання зобов’язань щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу та щодо забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи, взятих Україною відповідно до Закону України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства", тимчасово:

1) до 1 січня 2021 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з передачі з балансу платника податку на баланс іншої юридичної особи, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якої безпосередньо або опосередковано належать державі, або на баланс органа державної влади майна (основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, інших необоротних активів), що перебуває у державній власності у складі магістральних газопроводів та всіх об’єктів і споруд, пов’язаних з ними єдиним технологічним процесом, і використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами та діяльності оператора газотранспортної системи. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються;

2) до 1 січня 2022 року, за операціями з постачання майна юридичної особи, яке не перебуває у державній чи комунальній власності (основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, інших необоротних активів, запасів) і використовується для забезпечення транспортування природного газу магістральними газопроводами та діяльності оператора газотранспортної системи, дата виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту визначається за касовим методом.

Норма абзацу першого цього підпункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених пунктом 187.1 статті 187 та пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року;

3) до 1 січня 2021 року, не вважаються постачанням товарів (послуг) операції з надання (передачі) та повернення за договором позики природного газу, що використовується для забезпечення діяльності з транспортування природного газу магістральними газопроводами.

Переліки майна, зазначеного у підпунктах 1 і 2 цього пункту, а також перелік суб’єктів господарювання (позикодавців) із зазначенням обсягів природного газу в цілях застосування підпункту 3 цього пункту затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 70 згідно із Законом № 314-IX від 03.12.2019 }

71. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

У разі здійснення операцій, звільнених відповідно до цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу та положення статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 71 згідно із Законом № 530-IX від 17.03.2020 ; в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 }

71. Тимчасово, до 31 грудня 2020 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної передачі у володіння і користування транспортних засобів товарних позицій 8702 та 8703 згідно з УКТ ЗЕД для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також транспортні засоби спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки).

У разі порушення цільового використання таких транспортних засобів або їх відчуження на митній території України платник податків зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент безоплатної передачі таких транспортних засобів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Порядок обліку безоплатно переданих транспортних засобів та контролю за їх цільовим використанням встановлюється Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 71 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

72. Тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), операції, передбачені пунктом 71 цього підрозділу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при обрахунку загальної суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу.

Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 72 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 }

72. Установити, що у період з 1 січня 2016 року по 1 лютого 2020 року до операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, передбачених для гуманітарної допомоги, наданої в Україні дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав і представництвами міжнародних організацій в Україні згідно із Законом України "Про гуманітарну допомогу", застосовується порядок звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановлений пунктом 197.2 статті 197 цього Кодексу.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 72 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

73. Штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов’язань за якими не настав або грошові зобов’язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов’язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

{Абзац перший пункту 73 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 }

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов’язань за якими не настав або грошові зобов’язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов’язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

{Абзац другий пункту 73 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 }

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 73 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

73 - 1 . Установити, що для платників податку на додану вартість, які сплачують єдиний податок та застосовують квартальний звітний (податковий) період, останнім квартальним звітним (податковим) періодом для подання податкової звітності з податку на додану вартість є другий квартал 2020 року.

Першим місячним звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість для таких платників є липень 2020 року.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 73 - 1 згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 }

74. Тимчасово, до 31 грудня 2020 року, з метою забезпечення фінансування видатків за програмами, передбаченими пунктами 31-33 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", під час розрахунку показника Σ ПопРах враховується сума коштів, зарахована на рахунок публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість з рахунків публічного акціонерного товариства "Укрнафта", відкритих у відповідних органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для проведення взаєморозрахунків, сформована для забезпечення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від публічного акціонерного товариства "Укрнафта", визначених пунктами 13 (у частині погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, задекларованими за звітні (податкові) періоди, починаючи з липня 2015 року / IIІ кварталу 2015 року, що підлягали сплаті до державного бюджету) та 15 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Порядок поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з рахунків платників, відкритих у відповідних органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для проведення взаєморозрахунків за рахунок надходжень, визначених пунктами 13 та 15 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", а також порядок та строки перерахування коштів з рахунку платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до спеціального фонду державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 74 згідно із Законом № 1005-IX від 17.11.2020 }

74. Тимчасово, до 1 січня 2023 року, операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 74 згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020 }

75. Тимчасово, на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги від 9 вересня 2015 року, ратифікованого Законом України "Про ратифікацію Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги", за нульовою ставкою податку на додану вартість оподатковуються операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що здійснюються безпосередньо виконавцями, зареєстрованими в Республіці Польща, та їх представництвами, зареєстрованими на митній території України, відповідно до контрактів, укладених на виконання зазначеного Договору із замовниками проектів з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону та інших проектів, що будуть погоджені Договірними Сторонами та фінансуватимуться в рамках окремих контрактів між експортерами з Польщі та юридичними особами - резидентами України.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 75 згідно із Законом № 1016-IX від 01.12.2020 }

76. Тимчасово, до 1 січня 2035 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначених у підпункті 15 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, що ввозяться платником податку - інвестором із значними інвестиціями виключно для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору.

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбачене абзацом першим цього пункту, застосовується в межах строку реалізації інвестиційного проекту та невикористаного на момент митного оформлення товарів загального обсягу надання державної підтримки, визначеного у спеціальному інвестиційному договорі, з урахуванням даних реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями щодо обсягу такої підтримки, а також дати та часу внесення відповідних відомостей до такого реєстру.

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбачене абзацом першим цього пункту, до моменту отримання контролюючим органом відомостей про досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями, не вважається порушенням податкового законодавства і не тягне за собою виникнення обов’язку із сплати податку на додану вартість та/або пені.

Суми податку на додану вартість, не сплачені до бюджету у зв’язку із застосуванням звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбаченого абзацом першим цього пункту, до дати отримання контролюючим органом відомостей про таке досягнення/перевищення або про припинення надання такої підтримки відповідно до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями, підлягають відшкодуванню платником податку - інвестором із значними інвестиціями в порядку, передбаченому законодавством та відповідним спеціальним інвестиційним договором, та на них не поширюються норми цього Кодексу щодо погашення податкового боргу.

У разі відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання або дострокового припинення спеціального інвестиційного договору (крім випадків, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов’язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) платник податку - інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи дострокове припинення спеціального інвестиційного договору, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезені на митну територію України таких товарів, а також зобов’язаний сплатити пеню відповідно до цього Кодексу, розраховану з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов’язання. При цьому встановлені статтею 102 цього Кодексу строки давності не застосовуються.

Терміни "інвестор із значними інвестиціями", "інвестиційний проект із значними інвестиціями", "спеціальний інвестиційний договір" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні".

Положення цього пункту не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою - агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 76 згідно із Законом № 1293-IX від 02.03.2021 }

77. Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби", за умови дотримання положень, передбачених пунктом 9 - 7 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, базою оподаткування податком операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п’яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, є сума акцизного податку, нарахованого відповідно до пункту 36 підрозділу 5 цього розділу.

Строк, передбачений абзацом першим цього пункту, для учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за умови документального підтвердження їх перебування більш як 90 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби" безпосередньо на території проведення операції Об’єднаних сил (ООС), становить 270 днів.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 77 згідно із Законом № 1402-IX від 15.04.2021 - вводиться в дію з 15.06.2021}

78. Тимчасово, до 1 січня 2031 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених підпунктом 16 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, що ввозяться підприємствами, які мають, створюють або модернізують виробничі потужності для промислового виробництва транспортних засобів.

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення товарів на митну територію України здійснюється підприємствами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, для власного виробництва:

транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній позиції 8603 (тільки самохідні вагони трамвайні та вагони метро), товарній підпозиції 8701 24, товарних позиціях 8702-8705 згідно з УКТ ЗЕД;

{Абзац третій пункту 78 підрозділу 2 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

транспортних засобів, оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8702-8705 згідно з УКТ ЗЕД;

{Абзац четвертий пункту 78 підрозділу 2 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

несамохідних трамвайних вагонів та вагонів метро, що класифікуються в товарній підкатегорії 8605 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Порядок ввезення та цільового використання зазначених товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку повинен збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів, а також повинен сплатити пеню відповідно до цього Кодексу.

При цьому встановлені статтею 102 цього Кодексу строки давності не застосовуються.

У цьому пункті терміни "підприємство, яке має виробничі потужності для промислового виробництва транспортних засобів", "підприємство, яке модернізує виробничі потужності для промислового виробництва транспортних засобів", "підприємство, яке створює виробничі потужності для промислового виробництва транспортних засобів", "промислове виробництво транспортних засобів" вживаються у значеннях, наведених у підпункті 16 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

Положення цього пункту не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 78 згідно із Законом № 1660-IX від 15.07.2021 }

79. Особа-нерезидент, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям, не зареєстрованим як платники податку на додану вартість, електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, за 2021 календарний рік сукупно перевищує суму, встановлену пунктом 208 - 1.2 статті 208 - 1 цього Кодексу, до 31 березня 2022 року включно подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги шляхом електронної ідентифікації, заяву про реєстрацію особи-нерезидента як платника податку на додану вартість.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 79 згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021 }

80. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не більше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсації.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього пункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 80 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

81. Тимчасово, до 31 грудня 2024 року, операції з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу (код 51.10.11 та 51.10.12 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010) оподатковуються податком на додану вартість за ставкою у розмірі 7 відсотків.

{Підрозділ 2 розділу ХХ доповнено пунктом 81 згідно із Законом № 2139-IX від 15.03.2022 - щодо набрання чинності та дії Закону див. пункт 1 розділу II}

82. Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

{Абзац перший пункту 82 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 2618-IX від 21.09.2022 }

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковуються за ставкою, встановленою в абзаці першому цього пункту. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податковий) періоду.

{Абзац другий пункту 82 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2142-IX від 24.03.2022 }

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 82 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 }

83. Тимчасово, за звітні періоди 2022 року, учасники процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", які є платниками податку на додану вартість відповідно до розділу V цього Кодексу, не коригують податок на додану вартість, попередньо віднесений до складу податкового кредиту та/або податкових зобов’язань, і не змінюють склад податкових зобов’язань та/або податкового кредиту на суму проведених взаєморозрахунків.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 83 згідно із Законом № 2480-IX від 29.07.2022 }

84. До 31 грудня 2022 року звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" природного газу, що класифікуються за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України протягом 2014-2015 років трубопровідним транспортом під зобов’язання про подання додаткової декларації, щодо якого на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення" митними органами не було оформлено додаткових декларацій.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 84 згідно із Законом № 2480-IX від 29.07.2022 }

85. Установити, що датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за довгостроковими договорами (контрактами) на будівництво житла (об’єктів житлової нерухомості), які були укладені та щодо яких дозвіл на виконання будівельних робіт отримано до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 85 згідно із Законом № 2600-IX від 20.09.2022 }

86. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки відповідно до Закону України "Про ринок природного газу".

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 86 згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022 }

87. Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 травня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення, переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 9 - 21 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

Положення цього пункту не застосовуються до товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 87 згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 }

87 - 1 . Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більш як до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 9 - 36 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

Положення цього пункту не застосовуються до товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 87 - 1 згідно із Законом № 3853-IX від 16.07.2024 }

88. Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 травня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 9 - 23 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, що безоплатно надаються Енергетичним співтовариством як допомога на користь суб’єктів господарювання, що мають ліцензії на окремі види господарської діяльності на ринку електричної енергії (виробництво електричної енергії, передача електричної енергії, розподіл електричної енергії), та ввозяться такими суб’єктами на митну територію України для цілей відновлення та ремонту інфраструктури таких підприємств за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 88 згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 }

88 - 1 . Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більш як до 1 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, перелік яких із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД визначається Кабінетом Міністрів України, що здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Підтвердження, що операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених цим пунктом, здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 88 - 1 згідно із Законом № 3853-IX від 16.07.2024 }

89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 89 згідно із Законом № 2876-IX від 12.01.2023 }

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 90 згідно із Законом № 2876-IX від 12.01.2023 }

{Пункт 91 підрозділу 2 розділу XX виключено на підставі Закону № 3706-IX від 09.05.2024 }

92. Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не більше ніж до 1 січня 2025 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) товарів, визначених пунктом 9 - 24 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України.

{Абзац перший пункту 92 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3474-IX від 21.11.2023 }

Положення цього пункту не застосовуються до товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 92 згідно із Законом № 2906-IX від 06.02.2023 }

93. Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподатковування податком на додану вартість операції з постачання послуг, пов’язаних з програмним забезпеченням військового призначення, міжнародна передача якого підлягає державному контролю, а саме:

послуг з розробки, модифікації, тестування та/або технічної підтримки програмного забезпечення,

послуг з розроблення документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки такого програмного забезпечення), та/або

надання майнових прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення, у тому числі за ліцензійними договорами.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 93 згідно із Законом № 3019-IX від 10.04.2023 }

94. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів, що належать державі в особі Міністерства оборони України, Збройних Сил України, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави, поміщені у митний режим переробки за межами митної території України, та/або продукти їх переробки, які повертаються на митну територію України у митному режимі імпорту після ремонту та/або обслуговування.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 94 згідно із Законом № 3019-IX від 10.04.2023 }

95. Тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі шляхом переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) безпілотних систем, активних засобів протидії технічним розвідкам, а також машин механізованого розмінування (далі - товари), визначених абзацом першим пункту 9 - 27 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, що ввозяться суб’єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8906 згідно з УКТ ЗЕД, активних засобів протидії технічним розвідкам, що класифікуються у товарних позиціях 8517, 8525, 8543 згідно з УКТ ЗЕД, а також машин механізованого розмінування, що класифікуються у товарних позиціях 8427, 8430, 8479 згідно з УКТ ЗЕД.

{Абзац перший пункту 95 підрозділу 2 розділу XX в редакції Закону № 3853-IX від 16.07.2024 }

Для цілей цього пункту операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених абзацом шістнадцятим пункту 9 - 27 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, якщо такі товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту платниками для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту активних засобів протидії технічним розвідкам.

{Пункт 95 підрозділу 2 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3853-IX від 16.07.2024 }

Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених абзацом першим пункту 9 - 27 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, що використовуються для виробництва та/або ремонту активних засобів протидії технічним розвідкам, надається за умови, що зразок такого активного засобу протидії технічним розвідкам прийнятий на озброєння або пройшов кодифікацію у порядку, визначеному відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про оборонні закупівлі".

{Пункт 95 підрозділу 2 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3853-IX від 16.07.2024 }

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

На запит контролюючого органу, визначеного підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, митний орган за місцем розташування підприємства, яким для виробництва та/або ремонту безпілотних систем, активних засобів протидії технічним розвідкам, а також машин механізованого розмінування ввезено товари, операції із ввезення на митну територію України яких звільнено від оподаткування податком на додану вартість відповідно до цього пункту, надає протягом 10 робочих днів інформацію про обсяги ввезення таких товарів та копії отриманих звітів про результати їх використання.

{Абзац п'ятий пункту 95 підрозділу 2 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3853-IX від 16.07.2024 }

Звільнення від оподаткування, встановлене цим пунктом, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 95 згідно із Законом № 3123-IX від 29.05.2023 }

96. Тимчасово, до 1 січня 2024 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту морських суден для використання виключно як пошуково-рятувальні одиниці з метою виконання міжнародних договорів України у сфері охорони людського життя на морі, оснащення, обладнання, спорядження, запасних частин та агрегатів таких суден, спорядження, оснащення та обладнання пошуково-рятувальних команд таких суден, що призначені виключно для проведення операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі у морському пошуково-рятувальному районі України, визначених підпунктом 17 пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України та оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Звільнення від оподаткування, встановлене цим пунктом, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (держави-агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Терміни "пошуково-рятувальна одиниця", "пошук", "рятування" та "пошуково-рятувальний район" вживаються у значеннях, наведених у Міжнародній конвенції про пошук і рятування на морі 1979 року. Термін "пошуково-рятувальна команда" означає підготовлений персонал пошуково-рятувальної одиниці, забезпечений спорядженням, оснащенням та обладнанням, що призначені для швидкого та ефективного проведення операцій з пошуку і рятування людей, які зазнають лиха на морі.

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 96 згідно із Законом № 3325-IX від 10.08.2023 }

97. Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19 - 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення (далі для цілей цього пункту - окремі види товарів), здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

97.1. Платник податку на додану вартість з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів. Вивезення відповідних товарів за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважатиметься окремою оподатковуваною операцією у розумінні підпункту "г" пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу.

Реєстрація податкової накладної, складеної відповідно до абзацу першого цього підпункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

97.2. Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів оподатковуються за ставками податку, визначеними пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу:

а) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками податку на додану вартість, у яких за результатами операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів протягом попередніх 12 календарних місяців (до 11 листопада 2024 року - за фактичний наявний період, починаючи з 11 листопада 2023 року) сума неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів, за якими банком (банками) не був завершений валютний нагляд за дотриманням платником податку - резидентом установлених Національним банком України граничних строків розрахунків (після їх закінчення), не перевищує 20 відсотків загальної суми операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, щодо яких закінчилися встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків, - оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу. Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів та визначення переліку платників податків, які відповідають вимогам цього підпункту, визначаються Кабінетом Міністрів України;

б) операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що здійснюються платниками податку на додану вартість, не зазначеними в підпункті "а" цього підпункту, - оподатковуються за ставками, визначеними підпунктами "а" і "г" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу для операцій з постачання таких товарів на митній території України. До таких операцій ставка, визначена підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, застосовується виключно після підтвердження факту завершення розрахунків у встановленому цим пунктом порядку (шляхом складення та реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної у порядку та на підставах, визначених підпунктом "в" підпункту 97.4 цього пункту).

Положення абзацу другого підпункту 97.1 цього пункту поширюються, у тому числі, на реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених платниками податку на додану вартість, зазначеними в підпункті "а" цього підпункту.

У податковій накладній, що складається за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів:

може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;

одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.

Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо з дати реєстрації податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, в Єдиному реєстрі податкових накладних минуло 30 календарних днів і не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних скасовується.

У податковій накладній, яка складається за операціями з постачання на митній території України окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.

97.3. Базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів є договірна (контрактна) вартість таких видів товарів, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19 - 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня реєстрації податкової накладної.

Базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів на підставі форвардного контракту є договірна (контрактна) вартість таких окремих видів товарів, зазначена у такому контракті, але не менше ніж мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19 - 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" на дату підписання форвардного контракту за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня підписання такого контракту. У разі якщо на дату підписання форвардного контракту мінімально допустимі експортні ціни не були встановлені, база оподаткування визначається за правилами, визначеними абзацом першим цього підпункту.

Для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" ціна операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, що відповідає принципу "витягнутої руки", визначається відповідно до статті 39 цього Кодексу, але не може бути меншою за мінімально допустимі експортні ціни, визначені відповідно до статті 19 - 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів платник податків складає розрахунок коригування на підставі підпункту "в" підпункту 97.4 цього пункту для застосування ставки, визначеної підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Банк протягом трьох робочих днів, наступних за днем завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів, передає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про таке завершення у вигляді електронного документа з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Порядок подання та форма повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для цілей цього пункту під завершенням розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів розуміється настання хоча б однієї з таких обставин:

1) завершення банком, що обслуговує платника податку - резидента, здійснення валютного нагляду за дотриманням таким резидентом граничних строків розрахунків за відповідною операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (крім завершення валютного нагляду у зв’язку із закриттям усіх рахунків резидента у банку та/або зміною обслуговуючого банку в митній декларації);

2) надходження до банку інформації з електронного реєстру митних декларацій про операцію з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, якщо за такою операцією здійснено повну попередню оплату на рахунок резидента у банку в Україні за всю партію товару, оформлену відповідною митною декларацією;

3) надходження на рахунок резидента у банку в Україні грошових коштів у повному обсязі за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, фактурна вартість яких у відповідній митній декларації є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Під час завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів враховуються митні декларації, щодо яких банк отримав інформацію з електронного реєстру митних декларацій, яка подається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше наступного робочого дня після отримання від банку повідомлення про завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів надсилає платнику податку таке повідомлення до електронного кабінету.

97.4. Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, складається та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

а) у зв’язку із зміною кількісних або вартісних показників - виключно до початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України відповідно до вимог митного законодавства;

б) з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації без зміни ставки оподаткування - після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.

Коригування показників податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, після реєстрації розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до підпункту "в" цього підпункту;

в) у зв’язку з приведенням розміру ставки, застосованої відповідно до підпункту 97.2 цього пункту, у відповідність з розміром ставки, визначеної підпунктом "б" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, - після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів та за умови, що такий розрахунок коригування передбачає коригування виключно ставки податку і нарахованої суми податку.

Реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної, складеного відповідно до підпункту "а" цього підпункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

97.5. Операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

У разі виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, за рахунок коригування податкових зобов’язань на підставі підпункту "в" підпункту 97.4 цього пункту така сума підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 цього Кодексу.

97.6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в автоматичному режимі інформацію, яка міститься у зареєстрованій податковій накладній, складеній за операцією з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, в Єдиному реєстрі податкових накладних (з урахуванням розрахунку коригування до податкової накладної, складеного відповідно до підпункту "а" підпункту 97.4 цього пункту, у разі його подання).

{Підрозділ 2 розділу XX доповнено пунктом 97 згідно із Законом № 3706-IX від 09.05.2024 }

Підрозділ 3. Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, платниками податку - підприємствами суднобудівної промисловості та суб'єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць"

{Назва підрозділу 3 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012 }

1. Вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", тимчасово, з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному підпунктом 10 пункту 4 розділу ХХI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов'язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації.

{Пункт 1 підрозділу 3 розділу XX доповнено абзацом другим згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012 }

2. Для забезпечення виконання норм цього підрозділу податковий вексель не підлягає підтвердженню банком шляхом авалю.

Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, що встановлені для первинних бухгалтерських документів.

Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця як платника податку.

3. Податковий вексель видається на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованого за митною декларацією.

Сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за однією митною декларацією не може бути частково оплачена векселем, а частково - коштами. Вексель видається на повну суму податкового зобов'язання окремо за кожною митною декларацією.

Датою видачі векселя є дата подання митної декларації для митного оформлення.

4. Податковий вексель складається у трьох примірниках із зазначенням суми податку в національній валюті виключно на вексельному бланку, що купується у банку, з урахуванням таких особливостей:

перший примірник податкового векселя - оригінал вексельного бланка, придбаного платником в установі банку;

другий і третій примірники податкового векселя - ксерокопії оригіналу вексельного бланка (неоформленого першого примірника), які мають однаковий із першим примірником номер вексельного бланка;

усі необхідні записи в кожному примірнику податкового векселя виконуються окремо, ксерокопіюванню не підлягають, повинні бути тотожними (крім порядкового номера примірника).

У контролюючому органі, який здійснює митне оформлення ввезених на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим контролюючим органом не пізніше ніж на третій день від дати надання векселя контролюючому органу, в якому особа зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Третій примірник векселя залишається у платника податку, який його видав.

5. Строк погашення податкового векселя для підприємств суднобудівної промисловості настає на дату виникнення податкових зобов'язань по постачанню збудованого судна, для будівництва якого були ввезені устаткування, обладнання та комплектуючі, із застосуванням вексельної форми розрахунків з податку на додану вартість.

{Абзац перший пункту 5 підрозділу 3 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012 }

Строк погашення податкового векселя для суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", настає на 60-й календарний день з дня його видачі контролюючому органу.

{Пункт 5 підрозділу 3 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012 }

Погашення податкового векселя здійснюється виключно шляхом перерахування коштів до Державного бюджету України.

Не дозволяється часткове погашення податкового векселя.

Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються.

6. У разі нецільового використання зазначених у пункті 1 цього підрозділу товарів, платник податку зобов'язаний погасити податковий вексель у податковому періоді, на який припадає їх нецільове використання, а також сплатити пеню відповідно до цього Кодексу.

{Абзац перший пункту 6 підрозділу 3 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5211-VI від 06.09.2012 }

У разі несвоєчасного погашення податкового векселя до платника податку, який видав податковий вексель, застосовуються штрафні санкції у розмірі 1 відсотка суми податку на додану вартість, зазначеної у податковому векселі, за кожен день порушення строку, включаючи день погашення, але не більш як 50 відсотків суми векселя.

7. За умови дотримання вимог щодо формування сум податку на додану вартість, які можуть бути віднесені до податкового кредиту, платник податку має право віднести до податкового кредиту звітного (податкового) періоду суму податку на додану вартість за погашеними у такому звітному (податковому) періоді податковими векселями.

8. До податкової декларації з податку на додану вартість платник податку на додану вартість додає перелік та копії податкових векселів, виданих протягом звітного (податкового) періоду, за який подається декларація.

9. Облік податкових векселів здійснюється контролюючими органами.

{Абзац перший пункту 9 підрозділу 3 розділу XX в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013 }

Облік податкових векселів контролюючими органами ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Абзац другий пункту 9 підрозділу 3 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 5083-VI від 05.07.2012 , № 1797-VIII від 21.12.2016 }

Облік податкових векселів контролюючими органами за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, ведеться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{ Абзац другий пункту 9 підрозділу 3 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

Контроль за погашенням податкових векселів здійснюють контролюючі органи на підставі даних таких векселів, податкових декларацій та документів, що підтверджують сплату сум податку за погашеними векселями.

{Абзац четвертий пункту 9 підрозділу 3 розділу XX в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

{Підрозділ 3 розділу XX в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 }

Підрозділ 4. Особливості справляння податку на прибуток підприємств

1. Розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

{Абзац другий пункту 1 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }

У разі повернення авансів (інших платежів), отриманих до набрання чинності розділом III цього Кодексу та врахованих у складі валових доходів, на суму такого повернення відбувається коригування доходу звітного податкового періоду, в якому такі аванси (інші платежі) були повернуті у порядку, передбаченому цим Кодексом. Для авансів, отриманих в іноземній валюті, таке коригування відбувається за офіційним валютним курсом гривні до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення такого повернення.

{Пункт 1 підрозділу 4 розділу XX доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 - застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу}

У разі повернення авансів (інших платежів), виданих до набрання чинності розділом III цього Кодексу та врахованих у складі валових витрат, на суму такого повернення відбувається коригування витрат звітного податкового періоду, в якому такі аванси (інші платежі) були повернуті у порядку, передбаченому цим Кодексом.

{Пункт 1 підрозділу 4 розділу XX доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 - застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу}

У разі відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг) після набрання чинності розділом III цього Кодексу в рахунок авансів, отриманих до такої дати, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та здійснені після дати набрання чинності цим Кодексом, за умови, що вони не були включені до складу валових витрат, визнаються витратами на дату відвантаження таких товарів (виконання робіт, надання послуг).

{Пункт 1 підрозділу 4 розділу XX доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 - застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу}

2. З дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

{Пункт 2 підрозділу 4 розділу XX доповнено абзацом другим згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012 }

Суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", та суб’єкти індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені пунктом 15 підрозділу 10 цього розділу, авансові внески у 2013 році не сплачують, а податкові зобов’язання визначають на підставі податкової декларації за підсумками першого кварталу, першого півріччя, трьох кварталів та за 2013 рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

{Пункт 2 підрозділу 4 розділу XX доповнено абзацом третім згідно із Законом № 422-VII від 04.07.2013 }

3. Пункт 150.1 статті 150 Кодексу, у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовується:

у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення;

у 2012 - 2015 роках з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році:

звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах;

звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення та сум від’ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних періодах до повного погашення такого від’ємного значення.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів або зменшує фінансовий результат до оподаткування наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від’ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, застосовується з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від’ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних періодів, що припадають на 2012-2014 роки або зменшує фінансовий результат до оподаткування звітних (податкових) періодів, починаючи з 2015 року до повного погашення такого від’ємного значення.

{Пункт 3 підрозділу 4 розділу XX в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5083-VI від 05.07.2012 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Пункт 4 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 657-VII від 24.10.2013 }

4 - 1 . Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.

Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості відвантажених (наданих) таких товарів (робіт, послуг), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у подальшому у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка так відноситься до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).

Положення цього пункту застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень розділу III цього Кодексу.

Положення цього пункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 4 - 1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 ; в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023 }

4 - 2 . Положення підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", у частині встановлення для великих платників податків порядку врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування у зменшення фінансового результату до оподаткування вперше застосовується при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами податкових (звітних) періодів 2022 року.

При цьому сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена станом на 1 січня 2022 року, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування наступних податкових (звітних) періодів у порядку, встановленому підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу, до повного погашення.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 4 - 2 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

5. Норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом III цього Кодексу. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку:

порядок урегулювання сумнівної заборгованості, щодо якої заходи із стягнення розпочато до набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Платник податку - продавець зобов'язаний збільшити дохід відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до складу витрат або відшкодованої за рахунок страхового резерву і у разі, якщо протягом такого податкового періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) суд не задовольняє позову (заяви) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позову (заяви) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини;

б) сторони договору досягають згоди щодо продовження строків погашення заборгованості чи списання всієї суми заборгованості або її частини (крім випадків укладення мирової угоди в межах процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначених законом);

в) продавець, який не отримав відповіді на претензію протягом строків, визначених законом, або отримав від покупця відповідь про визнання наданої претензії, але не отримує оплати (інших видів компенсацій у рахунок погашення заборгованості) протягом визначених у такій претензії строків та при цьому протягом наступних 90 днів не звертається до суду (господарського суду) із заявою про стягнення заборгованості або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

На суму додаткового податкового зобов'язання, розрахованого внаслідок такого збільшення, нараховується пеня у розмірах, визначених законом для несвоєчасного погашення податкового зобов'язання. Зазначена пеня розраховується за строк з першого дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого відбулося збільшення витрат, до останнього дня податкового періоду, на який припадає збільшення доходу, та сплачується незалежно від значення податкового зобов'язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

Якщо в майбутньому (з урахуванням строку позовної давності) такий продавець звертається до суду, то він має право збільшити витрати на суму оскаржуваної заборгованості;

у разі якщо платник податку оскаржує рішення суду в порядку, встановленому законом, збільшення доходу, передбачене цим пунктом, не відбувається до моменту прийняття остаточного рішення відповідним судом;

платник податку - покупець зобов'язаний збільшити доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день з дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, або визнаної претензією;

б) або 30-й календарний день від дня ухвалення рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом "а" цього пункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповіді на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені законом.

Строки, визначені абзацом "б" цього пункту, застосовуються незалежно від того, розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи з примусового стягнення боргу чи ні.

Зазначене в цьому підпункті збільшення доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" чи "б" цього підпункту.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно чи за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Заборгованість, попередньо віднесена до складу витрат або відшкодована за рахунок страхового резерву, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкових зобов'язань як покупця, так і продавця у зв'язку з таким визнанням.

6. Для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

7. Дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, у частині вартості таких товарів (робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у разі якщо такі аванси були враховані платником податку у складі валових витрат на дату їх оплати, а також у період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, одночасно з визнанням доходів від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на загальній системі оподаткування до складу витрат включається собівартість таких товарів, робіт, послуг, що склалася в період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, пропорційно сумі визнаних доходів.

Комісійні доходи (витрати) та інші платежі, пов'язані із створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), які були включені до об'єкта оподаткування у звітних податкових періодах до набрання чинності розділом III цього Кодексу, не враховуються при визначенні доходів і витрат відповідно до цього Кодексу.

{Пункт 8 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }

9. У січні - грудні 2015 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

{Пункт 9 підрозділу 4 розділу XX в редакції Законів № 71-VIII від 28.12.2014 , № 909-VIII від 24.12.2015 }

10. Встановити ставку податку на прибуток підприємств:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків;

{Абзац четвертий пункту 10 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 5091-VI від 05.07.2012 }

з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року включно - 18 відсотків, а для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені у пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків;

{Пункт 10 підрозділу 4 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 713-VII від 19.12.2013 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Абзац шостий пункту 10 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 1166-VII від 27.03.2014 }

{Абзац сьомий пункту 10 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 1166-VII від 27.03.2014 }

{Абзац восьмий пункту 10 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Абзац дев'ятий пункту 10 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Абзац деcятий пункту 10 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Абзац одинадцятий пункту 10 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

11. При розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 - 146 та 148 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

{Пункт 11 підрозділу 4 розділу XX в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

12. Норми абзацу другого пункту 137.21 статті 137 цього Кодексу застосовуються до 1 січня 2014 року.

{Пункт 12 підрозділу 4 розділу XX в редакції Закону № 4834-VI від 24.05.2012 }

13. Тимчасово до 1 січня 2014 року датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувається у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

При цьому підприємства житлово-комунального господарства у складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнають витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів, крім випадків якщо така сплата відбувається в рахунок погашення заборгованості за такі роботи, послуги, придбані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Балансова вартість товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів), придбаних до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, а сплачених після цієї дати, визнаються в складі витрат у сумі фактичної сплачених за них коштів.

Цей пункт не поширюється на платників податку - ліцензіатів з постачання електричної та/або теплової енергії.

{Пункт 13 підрозділу 4 розділу XX в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 - застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу}

14. У 2011 році норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 1000 гривень.

{Пункт 15 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Пункт 15 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020 }

{Пункт 16 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 }

16. Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств у розмірі доходу підприємств, отриманого ними від господарської діяльності з використанням газу (метану) вугільних родовищ та/або похідної сировини газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряної суміші із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання, що здійснюється відповідно до Закону України "Про газ (метан) вугільних родовищ".

З метою застосування абзацу першого цього пункту фінансовий результат до оподаткування підприємств, що використовують газ (метан) вугільних родовищ та/або похідну сировину газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряну суміш із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання, зменшується на суму доходу, отриманого від операцій з газом (метаном) вугільних родовищ (реалізація, переробка, спалювання) та/або похідною сировиною газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряною сумішшю із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання.

Суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов’язаних з видобуванням, дегазацією та використанням газу (метану) вугільних родовищ та/або похідну сировину газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряну суміш із вмістом газу (метану), до закінчення наступного податкового року.

У разі відсутності цільового використання вивільнених від оподаткування коштів у термін, передбачений абзацом третім цього пункту, платник податку зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого від реалізації газу (метану) вугільних родовищ, на який було зменшено фінансовий результат до оподаткування відповідно до абзацу другого цього пункту, за результатами податкового року, що настає за податковим періодом застосування пільги.

{До підрозділу 4 розділу XX включено пункт 16 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

17. З метою оподаткування відображення в обліку продавця та покупця заборгованості, що виникла у зв’язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів розпочато відповідно до пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, здійснюється до повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною у такому порядку:

1.1. Платник податку - продавець у разі, якщо суд не задовольняє позову (заяви) продавця або задовольняє його частково чи не приймає позову (заяви) до провадження (розгляду) або задовольняє позов (заяву) покупця про визнання недійсними вимог щодо погашення цієї заборгованості або її частини (крім припинення судом провадження у справі повністю або частково, у зв’язку з погашенням покупцем заборгованості або її частини після подання продавцем позову (заяви)) зобов’язаний:

а) збільшити фінансовий результат до оподаткування відповідного податкового періоду на суму заборгованості (її частини), попередньо віднесеної ним до зменшення доходу згідно з підпунктом 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року;

б) зменшити фінансовий результат до оподаткування відповідного податкового періоду на собівартість (її частини, визначеної пропорційно сумі заборгованості, включеної до доходу відповідно до цього пункту) товарів, робіт, послуг, за якими виникла така заборгованість, попередньо віднесену ним до зменшення витрат відповідно до пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

На суму додаткового податкового зобов’язання, розрахованого внаслідок такого коригування фінансового результату до оподаткування, нараховується пеня, визначена з розрахунку 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення додаткового податкового зобов’язання. Зазначена пеня розраховується за строк із першого дня податкового періоду, що настає за періодом, протягом якого відбулося зменшення доходу та витрат згідно з підпунктом 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, до останнього дня податкового періоду, на який припадає коригування фінансового результату до оподаткування, та сплачується незалежно від значення податкового зобов’язання платника податку за відповідний звітний період. Пеня не нараховується на заборгованість (її частину), списану або розстрочену внаслідок укладення мирової угоди відповідно до законодавства з питань банкрутства, починаючи з дати укладення такої мирової угоди.

Платник податку - покупець зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування після 1 січня 2015 року на вартість заборгованості, визнану судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає день набрання законної сили рішення суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

1.2. Якщо в наступних податкових періодах після 1 січня 2015 року покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення) та віднесеної на зменшення витрат згідно з підпунктом 159.1.2 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, такий покупець зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Водночас продавець, який зменшив суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, відповідно до підпункту 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму заборгованості (її частини) за такі товари, роботи, послуги, погашену покупцем, та зменшує фінансовий результат до оподаткування на собівартість (її частину, визначену пропорційно сумі погашеної заборгованості) цих товарів, робіт, послуг за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

1.3. Заборгованість, попередньо віднесена на зменшення доходу згідно з підпунктом 159.1.1 пункту 159.1 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 159.3 статті 159 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не коригує фінансовий результат до оподаткування як покупця, так і продавця у зв’язку з таким визнанням.

{Пункт 17 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 5412-VI від 02.10.2012 , № 1621-VII від 31.07.2014 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

18. За операціями, по яких дохід для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначався за датою надходження коштів на банківський рахунок або в касу платника податку, і станом на 1 січня 2015 року у платника податку була наявна дебіторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, що надійшла на банківський рахунок або в касу платника податку після 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування.

За операціями, по яких витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування.

{Пункт 18 підрозділу 4 розділу XX в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

19. Сума амортизації, нарахована в бухгалтерському обліку на необоротні активи, що залишилися не введеними в експлуатацію станом на 1 січня 2015 року, вартість яких в бухгалтерському обліку збільшена на суму витрат, що враховані при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток відповідно до підпункту "з" підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування після 1 січня 2015 року.

Сума визнаних втрат від зменшення корисності тих необоротних активів, що залишилися не введеними в експлуатацію станом на 1 січня 2015 року, вартість яких в бухгалтерському обліку збільшена на суму витрат, що враховані при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток відповідно до підпункту "з" підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування після 1 січня 2015 року.

Сума витрат з розвідки/дорозвідки та облаштування нафтових та газових родовищ, які визнані в бухгалтерському обліку витратами звітного періоду у зв’язку з технічною неможливістю та/або економічною недоцільністю подальшого видобутку корисних копалин, та були враховані при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток відповідно до підпункту "з" підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, збільшує фінансовий результат до оподаткування після 1 січня 2015 року.

{Пункт 19 підрозділу 4 розділу XX в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

20. Витрати на сплату процентів, які відповідали вимогам пункту 141.1 статті 141 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями пункту 141.2 статті 141 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, підлягають врахуванню при визначенні фінансового результату до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів з 1 січня 2015 року з урахуванням обмеження, передбаченого пунктом 140.3 статті 140 розділу III цього Кодексу.

{Пункт 20 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

21. Станом на 1 січня 2015 року банк зобов’язаний здійснити перерахунок резерву у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів.

Резерв, сформований банком у зв’язку із зменшенням корисності активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності станом на кінець 2014 року, у сумі, що не перевищує ліміт у розмірі 30 відсотків вартості, яка розраховується як сукупна балансова вартість активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшена на суму резерву за такими активами, згідно з даними фінансової звітності за 2014 рік, вважається резервом на 1 січня 2015 року, визнаним для оподаткування. Сума перевищення резерву над таким лімітом не змінює об’єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування, та вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.

Позитивна (від’ємна) різниця між резервом, розрахованим відповідно до розділу III цього Кодексу на кінець 2014 року, та резервом на 1 січня 2015 року, визнаним для оподаткування згідно з цим пунктом, збільшує (зменшує) фінансовий результат до оподаткування рівними частками протягом трьох років.

У розрахунок різниць згідно з підпунктом 139.3.5 пункту 139.3 статті 139 розділу III цього Кодексу не враховуються суми фактичної оплати банком наданих фінансових гарантій за рахунок резерву, включеного до витрат згідно з цим Кодексом до 1 січня 2015 року.

{Пункт 21 підрозділу 4 розділу ХХ в редакції Законів № 4453-VI від 23.02.2012 , № 71-VIII від 28.12.2014 }

22. Норма пункту 57.1 статті 57 у редакції, викладеній в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", в частині граничного терміну подання декларації з податку на прибуток підприємств застосовується, починаючи із подання декларації з цього податку за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу III Кодексу, викладена в Законі України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих України щодо податкової реформи.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 22 згідно із Законом № 3292-VI від 21.04.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3675-VI від 08.07.2011 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

23. Норми статей 135, 159, 192 та пункту 5 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом згідно із Законом № 3320-VI від 12.05.2011 - зміна діє до 30 червня 2012 року; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 - застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу}

24. До складу витрат включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

25. Витрати на сплату процентів, які відповідали вимогам підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями підпункту 5.5.2 цього пункту до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, підлягають перенесенню на результати майбутніх податкових періодів із урахуванням обмежень, передбачених статтею 141 цього Кодексу.

Сума перевищення авансового внеску з податку на прибуток підприємств, попередньо сплаченого платником до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 пункту 7.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", над сумою податкових зобов'язань з цього податку такого платника, що утворилася станом на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, враховується в майбутніх податкових періодах відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 25 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 - застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу}

26. Балансова вартість товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції станом на кінець звітного податкового періоду, що передував даті набрання чинності розділом III цього Кодексу, визнається витратами в порядку, передбаченому розділом III цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 - застосовується при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток, починаючи з дня набрання чинності розділом III цього Кодексу}

{ Пункт 27 підрозділу 4 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

28. Норми статей 135, 159, 192 та пункту 5 підрозділу 4 розділу XX цього Кодексу не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 28 згідно із Законом Законом № 5414-VI від 02.10.2012 }

{Пункт 29 підрозділу 4 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

30. Операції з відступлення прав вимоги за кредитними договорами, забезпеченими іпотекою на користь фінансової установи, що здійснює діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, з обов'язковим зобов'язанням їх зворотного відступлення, обліковуються з метою оподаткування як отримання фінансового кредиту в податковому обліку платника податку- попереднього кредитора та як надання фінансового кредиту в податковому обліку платника податку - нового кредитора, відповідно до підпунктів 153.4.1 та 153.4.2 пункту 153.4 статті 153 цього Кодексу на основі даних бухгалтерського обліку, якщо згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку відступлення прав вимоги за кредитними договорами, забезпеченими іпотекою, не призводить до припинення визнання таких прав вимоги в бухгалтерському обліку платника податку - попереднього кредитора та їх визнання в бухгалтерському обліку платника податку - нового кредитора.

При недотриманні умови такого зворотного відступлення зазначена операція оподатковується в загальному порядку на підставі пункту 153.5 статті 153 цього Кодексу.

Для цілей цього пункту під фінансовою установою слід розуміти фінансову установу, більш ніж 50 відсотків корпоративних прав якої належить державним банкам.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 30 згідно із Законом № 5519-VI від 06.12.2012 }

31. Від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в іншій, ніж цінні папери, формі, сформований станом на 1 січня 2013 року, не враховується при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в іншій, ніж цінні папери, формі, в наступних звітних податкових періодах.

При визначенні прибутків/збитків у порядку, визначеному пунктами 153.8 і 153.9 статті 153 цього Кодексу, витрати, понесені (нараховані) платниками податків при придбанні цінних паперів, деривативів, корпоративних прав, випущених в іншій, ніж цінні папери, формі до 1 січня 2013 року, враховуються при їх подальшому відчуженні в повному обсязі на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення витрат.

{Абзац другий пункту 31 підрозділу 4 розділу XX в редакції Закону № 657-VII від 24.10.2013 }

При цьому віднесення різниці між витратами, визначеними в абзаці другому цього пункту, та доходами (прибутками/збитками) за операціями з подальшого відчуження цінних паперів до прибутків/збитків, отриманих від операцій з цінними паперами, що перебувають або не перебувають в обігу на фондовій біржі, здійснюється залежновід того, чи визнавалисязазначені цінні папери в момент їх подальшого відчуження такими, що перебувають в обігу на фондовій біржі, відповідно до підпункту 153.8.2 пункту 153.8 статті 153 цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 31 згідно із Законом № 5519-VI від 06.12.2012 }

32. Від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, сформований станом на 1 січня 2014 року, не враховується при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами за результатами звітних (податкових) періодів 2014 року.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 32 згідно із Законом № 713-VII від 19.12.2013 }

33. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, до інших витрат звичайної діяльності без обмежень, передбачених підпунктом "а" підпункту 138.10.6 пункту 138.10 статті 138 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, включаються суми коштів або вартість спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, не проводяться, починаючи з 1 січня 2015 року, щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення антитерористичної операції.

{Пункт 33 підрозділу 4 розділу XX доповнено абзацом другим згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015 }

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 33 згідно із Законом № 1668-VII від 02.09.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015 }

34. Установити, що до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 37 від 24 січня 2013 року.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 липня 2017 року.

{Абзац другий пункту 34 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, а для релігійних організацій - вимогам абзацу другого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

{Абзац третій пункту 34 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 34 згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015 }

35. Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 1 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

{Абзац перший пункту 35 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, а релігійні організації - із нормами абзацу другого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

{Абзац другий пункту 35 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016 , № 2245-VIII від 07.12.2017 }

{Абзац третій пункту 35 підрозділу 4 розділу XX виключено на підставі Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 }

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 35 згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015 }

36. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходів, що виникають у платників податку, які є боржниками (позичальниками) за зовнішніми кредитами (позиками), залученими під державні гарантії, обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, внаслідок здійснення правочинів, зазначених у пункті 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, що виникають у платників податку, зазначених в абзаці першому цього пункту, за правилами бухгалтерського обліку при списанні безнадійної дебіторської заборгованості за поставлені товари (роботи, послуги), що підлягали оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України. Таке збільшення фінансового результату до оподаткування відбувається в розмірі, що не перевищує суму доходів, зазначену в абзаці першому цього пункту.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 36 згідно із Законом № 702-VIII від 17.09.2015 }

37. Не підлягають оподаткуванню доходи нерезидентів з джерелом походження з України за операціями з розміщення нерезидентам державних деривативів та доходи, що виплачуються нерезидентам за державними деривативами, відповідно до умов правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом, затверджених Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 37 згідно із Законом № 702-VIII від 17.09.2015 }

38. Платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 123 цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 38 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

38 - 1 . Тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проект), звільняється від оподаткування прибуток (дохід) японських суб’єктів з реалізації Проекту, за умови що такий прибуток (дохід) отриманий у рамках реалізації Проекту.

Термін "японський суб’єкт з реалізації Проекту" вживається у значенні, наведеному у підпунктах "а"-"в" пункту 9 підрозділу 1 цього розділу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом згідно із Законом № 903-VIII від 23.12.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

39. Тимчасово, до 1 січня 2028 року платник податку на прибуток підприємств:

{Абзац перший пункту 39 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 425-IX від 20.12.2019 , № 2719-IX від 03.11.2022 }

1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов’язань відповідно до положень пункту 37 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також внаслідок анулювання (прощення) його зобов’язань відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації;

{Абзац другий підпункту 1 пункту 39 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 425-IX від 20.12.2019 }

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв’язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов’язань відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами пункту 139.3 статті 139 цього Кодексу;

{Абзац третій підпункту 1 пункту 39 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 425-IX від 20.12.2019 }

2) збільшує фінансовий результат до оподаткування:

на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв’язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 1 цього пункту, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було підписано план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

{Абзац другий підпункту 2 пункту 39 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 425-IX від 20.12.2019 }

3) не змінює фінансового результату до оподаткування:

на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов’язання на умовах плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок реструктуризації зобов’язань на умовах плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.

{Підпункт 3 пункту 39 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 425-IX від 20.12.2019 }

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 39 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

40. Розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у 2015 році здійснюється з урахуванням того, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 40 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

41. Тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств - суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості".

{Абзац перший пункту 41 підрозділу 4 розділу XX в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 }

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня визначаються відповідно до цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 41 згідно із Законом № 1795-VIII від 20.12.2016 }

42. Суми доходів або витрат, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року, не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:

зменшується на суму таких доходів;

збільшується на суму таких витрат.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 42 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

43. Платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи можуть використовувати починаючи з 1 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;

{Абзац третій пункту 43 підрозділу 4 розділу XX в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 }

основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання зазначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимого строку амортизації, визначеного у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

Під час застосування положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

У разі проведення реорганізації чи виділу право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника (ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, отриманих таким правонаступником (ами) згідно з розподільчим балансом чи передавальним актом.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 43 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

43 - 1 . При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

На період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та до кінця календарного року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, вимога до основних засобів щодо неперебування їх у використанні, визначена абзацом сьомим цього пункту, не застосовується до основних засобів, введених в експлуатацію після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства".

{Пункт 43 - 1 підрозділу 4 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024 }

Платники податку на прибуток мають право застосовувати норми, визначені цим пунктом, і до основних засобів, що були у використанні, введених в експлуатацію у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства". Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду, в якому прийнято рішення про застосування положень цього пункту. При цьому балансова (залишкова) вартість таких основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу на перше число такого податкового (звітного) періоду, підлягає амортизації протягом мінімально допустимих строків амортизації відповідної групи основних засобів, визначених цим пунктом. Положення цього абзацу застосовуються до платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками/постачальниками товарів оборонного призначення за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, виконавцями робіт та послуг оборонного призначення або підприємствами-співвиконавцями зазначених контрактів (договорів) у розумінні Закону України "Про оборонні закупівлі".

{Пункт 43 - 1 підрозділу 4 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024 }

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 43 - 1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

44. На період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

Дія цього пункту не поширюється на суб’єктів господарювання, які:

1) утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації;

2) здійснюють:

2.1) діяльність у сфері розваг, визначену в підпункті 14.1.46 пункту 14.1 статті 14 розділу I;

2.2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

2.3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

2.4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

2.5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 - гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);

2.6) діяльність з обміну валют;

2.7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

2.8) операції з нерухомим майном (гр. 68 КВЕД ДК 009:2010);

2.9) поштову та кур’єрську діяльність (гр. 53 КВЕД ДК 009:2010);

2.10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

2.11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення";

2.12) охоронну діяльність;

2.13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

2.14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

2.15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

2.16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

2.17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр. 69 КВЕД ДК 009:2010);

2.18) діяльність у сфері інжинірингу (гр. 71 КВЕД ДК 009:2010).

Платники податку, зазначені у підпунктах "а", "б", "в" цього пункту, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку в порядку, встановленому пунктом 57.1 - 1 статті 57 цього Кодексу, та сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу, за звітний податковий період, у якому здійснювалося нарахування та виплата дивідендів.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 44 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

45. Норми пункту 137.6 статті 137 цього Кодексу в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, застосовуються для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 45 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

46. Звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпункту "б" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 46 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

47. Звільняються від оподаткування доходи, які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 47 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

48. Установити, що розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей, визначений пунктом 14.1.271 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, становить:

з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно - 18 відсотків;

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно - 24 відсотки;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно - 26 відсотків;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно - 28 відсотків;

з 1 січня 2021 року застосовується ставка податку, визначена пунктом 136.6 статті 136 цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 48 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

49. Платники податку, зазначені у пункті 139.3 статті 139 цього Кодексу, зменшують (збільшують) фінансовий результат до оподаткування на позитивну (від’ємну) різницю (яка буде відображена через рахунки обліку капіталу банку) між відкоригованим розміром резервів за активами (у тому числі групами активів), розрахованим станом на початок 2018 року відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, що застосовуватимуться з 2018 року, та розміром резервів, сформованих у зв’язку зі зменшенням корисності активів відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, які застосовувалися станом на кінець 2017 року. Норма цього пункту застосовується до фінансового результату до оподаткування звітного (податкового) періоду, у якому коригування резервів за активами (у тому числі групами активів) відображено у бухгалтерському обліку.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 50 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

50. Платники податку, зазначені у пункті 139.3 статті 139 цього Кодексу, зменшують фінансовий результат до оподаткування на накопичену станом на кінець 2017 року суму перевищення розміру резерву, сформованого у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, над лімітом, розрахованим відповідно до положень цього Кодексу, у тому числі відповідно до пункту 21 цього підрозділу. До суми такого перевищення не враховується частина резерву (у межах перевищення над лімітом), що була використана або розформована у звітних (податкових) періодах до 1 січня 2018 року. Зменшення фінансового результату згідно з цим пунктом відображається платником податку рівними частинами у кожному кварталі 2018 та 2019 років.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 50 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

51. Звільняється від оподаткування прибуток, отриманий до 26 травня 2018 року включно УЄФА та/або його пов’язаними особами від передачі та/або використання комерційних прав, що стосуються фінальних матчів Ліги чемпіонів УЄФА та Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок сезону 2017/2018.

Діяльність УЄФА та/або його пов’язаних осіб для цілей підготовки та/або проведення зазначених матчів провадиться без утворення постійного представництва в Україні в розумінні підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Прибуток, отриманий від такої діяльності, звільняється від оподаткування згідно з розділом III цього Кодексу.

Не оподатковуються доходи із джерелом їх походження з України, визначені у пункті 141.4 статті 141 цього Кодексу та отримані УЄФА та/або його пов’язаними особами від Федерації футболу України та резидентів України, що залучені для підготовки та/або проведення зазначених матчів.

У цьому пункті терміни вживаються в такому значенні:

комерційні права - права, що виникають у зв’язку з проведенням зазначених матчів, у тому числі права на рекламування, маркетинг, збут, ліцензування, комерційну концесію, спонсорство, опублікування, діяльність друкованих засобів масової інформації, телевізійне мовлення, запис і відтворення заходів, пов’язаних з проведенням зазначених матчів;

УЄФА - Союз європейських футбольних асоціацій.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 51 згідно із Законом № 2374-VIII від 22.03.2018 }

51 - 1 . Установити, що у 2020 та 2021 роках коригування, встановлені абзацом першим підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, не застосовуються щодо сум коштів або вартості лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 51 - 1 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1998-IX від 25.01.2022 - щодо застосування норм див. пункт 2 розділу II }

51 - 2 . Тимчасово, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 та 2021 років для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

{Абзац перший пункту 51 - 2 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1998-IX від 25.01.2022 - щодо застосування норм див. пункт 2 розділу II}

зменшується на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними коштів або товарів: лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування або товарів, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; добровільно переданих юридичними та/або фізичними особами протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

збільшується на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання ними коштів або товарів, зазначених у цьому пункті.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 51 - 2 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 }

51 - 3 . Тимчасово, протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, має право безоплатно постачати (передавати) належні їй товари (лікарські засоби, медичні вироби та/або медичне обладнання), необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за податкові (звітні) періоди 2020 та 2021 років для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

{Абзац другий пункту 51 - 3 підрозділу 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1998-IX від 25.01.2022 - щодо застосування норм див. пункт 2 розділу II}

зменшується на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання ними товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств для закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що є платниками податку на прибуток, фінансовий результат до оподаткування:

збільшується на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання ними товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 51 - 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 }

52. Платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з II-IV кварталу 2020 року "виробничого" методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, в якому прийнято рішення про застосування "виробничого" методу.

Якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу, різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням "прямолінійного" методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період.

Якщо балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, ніж балансова (залишкова) вартість таких основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу, при зміні методу нарахування амортизації на "виробничий" метод при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток застосовується балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 52 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

53. Правила обліку процентів, передбачені абзацом першим пункту 140.2 статті 140 цього Кодексу, застосовуються з 1 січня 2021 року до всіх кредитів, позик та інших боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами та які обліковуються на балансі платника податків станом на 1 січня 2021 року.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 53 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 }

54. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді:

отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 2 - 3 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2 - 4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 54 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1617-IX від 01.07.2021 }

55. Тимчасово, до 1 січня 2035 року, застосовуються особливості оподаткування прибутку підприємства - інвестора із значними інвестиціями (крім тих, що реалізують інвестиційні проекти у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин), яке є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні", за умови, що такий прибуток отриманий внаслідок виконання такого спеціального інвестиційного договору.

Терміни "інвестор із значними інвестиціями", "інвестиційний проект із значними інвестиціями", "спеціальний інвестиційний договір" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні".

Для платників, визначених цим пунктом, податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники, визначені цим пунктом, не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.

Зазначений в абзаці першому цього пункту прибуток підприємства - інвестора із значними інвестиціями звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом п’яти послідовних років починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, який визначено платником податку - інвестором із значними інвестиціями у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дати подання такої заяви, а також зазначеної у реєстрі інвестиційних проектів із значними інвестиціями дати виконання інвестором із значними інвестиціями зобов’язань, передбачених спеціальним інвестиційним договором, щодо внесення обсягу значних інвестицій в об’єкти інвестування та початку функціонування таких об’єктів інвестування в рамках реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями та за умови виконання платником податку - інвестором із значними інвестиціями своїх зобов’язань за спеціальним інвестиційним договором. При цьому період застосування такого звільнення не може перевищувати строку дії спеціального інвестиційного договору.

У разі якщо контролюючим органом протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову про застосування звільнення, визначеного цим пунктом, така заява вважається прийнятою. Заява подається платником у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. Повідомлення про відмову у наданні звільнення надається контролюючим органом у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні".

У разі встановлення відповідно до законодавства досягнення/перевищення загального обсягу державної підтримки, отриманої платником податку - інвестором із значними інвестиціями відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні", над встановленим відповідно до цього Закону обмеженням щодо загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку зобов’язаний починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення, нараховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку.

Незалежно від особливостей, визначених цим пунктом, якщо платник податку - інвестор із значними інвестиціями здійснює в рамках діяльності, пов’язаної з виконанням спеціального інвестиційного договору, контрольовані операції, визначені статтею 39 цього Кодексу, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:

перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);

перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки".

Якщо платник податку - інвестор із значними інвестиціями є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39 - 2 цього Кодексу.

Об’єкти оподаткування, визначені абзацами восьмим та одинадцятим цього пункту, не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

У разі дострокового припинення спеціального інвестиційного договору платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування. При цьому такий платник зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

За всі інші попередні періоди застосування звільнення від податку на прибуток підприємств відповідно до цього пункту платник податку зобов’язаний у строк, визначений для квартального податкового (звітного) періоду, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому достроково припинений спеціальний інвестиційний договір, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм цього Кодексу. Положення цього абзацу не застосовуються у разі, якщо дострокове припинення спеціального інвестиційного договору зумовлене порушенням зобов’язань держави щодо надання державної підтримки за спеціальним інвестиційним договором або виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому встановлені статтею 102 цього Кодексу строки давності не застосовуються.

{Підрозділ 4 розділу ХХ доповнено пунктом 55 згідно із Законом № 1293-IX від 02.03.2021 }

56. Тимчасово, до 31 грудня 2035 року (включно), звільняються від оподаткування:

1) прибуток суб’єктів господарювання (виробництво електродвигунів клас 27.11 група 27.1 розділ 27 КВЕД ДК 009:2010), що провадять виключно діяльність з виробництва електродвигунів, призначених для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарних позиціях 8603, 8701 24, 8702-8705 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 1 пункту 56 підрозділу 4 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

2) прибуток суб’єктів господарювання (виробництво літієвих батарей клас 27.20 група 27.2 розділ 27 КВЕД ДК 009:2010), що провадять виключно діяльність з виробництва літій-іонних (літій-полімерних) акумуляторів, призначених для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарних позиціях 8603, 8701 24, 8702-8705 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 2 пункту 56 підрозділу 4 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

3) прибуток суб’єктів господарювання (виробництво зарядних пристроїв для твердих акумуляторних батарей клас 27.90 група 27.2 розділ 27 КВЕД ДК 009:2010), що провадять виключно діяльність з виробництва зарядних пристроїв для літій-іонних (літій-полімерних) акумуляторів, призначених для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарних позиціях 8603, 8701 24, 8702-8705 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 3 пункту 56 підрозділу 4 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

4) прибуток суб’єктів господарювання (виробництво автотранспортних засобів клас 29.10 група 29.1 розділ 29 КВЕД ДК 009:2010), що провадять виключно діяльність з виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарних позиціях 8701 24, 8702-8705 згідно з УКТ ЗЕД;

{Підпункт 4 пункту 56 підрозділу 4 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

5) прибуток суб’єктів господарювання (виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу клас 30.20 група 30.2 розділ 30 КВЕД ДК 009:2010), що провадять виключно діяльність з виробництва електричних транспортних засобів, що класифікуються в товарній позиції 8603 (тільки самохідні вагони трамвайні та вагони метро) та/або в товарній підкатегорії 8605 00 00 00 (тільки несамохідні трамвайні вагони та вагони метро) згідно з УКТ ЗЕД;

6) прибуток суб’єктів господарювання (виробництво автотранспортних засобів клас 29.10 група 29.1 розділ 29 КВЕД ДК 009:2010), що провадять виключно діяльність з виробництва транспортних засобів, оснащених двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газі метані, зрідженому природному газі метані або біогазі, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 23, товарній категорії 8701 29 00, товарних позиціях 8702-8705 згідно з УКТ ЗЕД.

{Підпункт 6 пункту 56 підрозділу 4 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи у галузі електричного транспорту, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з суми використаних не за призначенням вивільнених коштів, штрафні санкції та пеню відповідно до норм цього Кодексу.

Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 56 згідно із Законом № 1660-IX від 15.07.2021 }

57. Тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010: клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей); клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язано з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з суми використаних не за призначенням вивільнених коштів, штрафні санкції та пеню відповідно до норм цього Кодексу.

Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 57 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

58. Тимчасово, до 1 січня 2024 року, платники податку - виробники електричної енергії за "зеленим" тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

1) у період з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом та/або надання послуг із зменшення навантаження у періоді з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

з 1 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу в розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за "зеленим" тарифом та/або за надані послуги із зменшення навантаження, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за "зеленим" тарифом та/або за послуги із зменшення навантаження, продану/надані в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

2) у період з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за "зеленим" тарифом, та витрат на збут електричної енергії за "зеленим" тарифом та/або собівартість послуг із зменшення навантаження у періоді з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

з 1 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за "зеленим" тарифом, та витрат на збут електричної енергії за "зеленим" тарифом, та/або собівартість послуги із зменшення навантаження, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за "зеленим" тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту, та/або за послуги із зменшення навантаження, надані в такий період;

3) платники податку - виробники електричної енергії за "зеленим" тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім підпункту 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 цього Кодексу, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за "зеленим" тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту, та/або за послуги із зменшення навантаження, надані в такий період. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 1 січня 2024 року.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 58 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 ; в редакції Закону № 2480-IX від 29.07.2022 }

59. Норми, визначені підпунктом 135.2.1.15 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135, підпунктом 141.9 - 1.2.12 підпункту 141.9 - 1 .2 пункту 141.9 - 1 статті 141 цього Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2024 року.

Установити, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені підпунктом 135.2.1.15 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135, підпунктом 141.9 - 1.2.12 підпункту 141.9 - 1 .2 пункту 141.9 - 1 статті 141 цього Кодексу, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.

Резиденти Дія Сіті - платники податку на особливих умовах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 59 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021 }

60. У разі якщо платник податку на прибуток підприємств на загальних підставах здійснив перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах або якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах здійснив перехід на оподаткування податком на прибуток підприємств на загальних підставах, такі платники податку визначають об’єкт оподаткування з урахуванням цього пункту.

У разі здійснення емітентом корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, операції з виплати дивідендів за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого такий емітент корпоративних прав не був резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, така операція підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 - 1 статті 141 цього Кодексу в сумі перевищення дивідендів, що виплачуються, над значенням об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо емітент корпоративних прав, який не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, приймає рішення про виплату своїм акціонерам (власникам) дивідендів за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого він був резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, такий емітент нараховує податок на прибуток, що розраховується з суми дивідендів, що виплачуються, за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Такий податок підлягає сплаті у строки, визначені пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.

З суми дивідендів, що підлягають оподаткуванню згідно з цим пунктом, не справляється авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, передбачений пунктом 57.1 - 1 статті 57 цього Кодексу.

Операції резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах з виплати коштів та/або передачі майна (робіт, послуг) на користь осіб, які не є резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах, у рахунок погашення зобов’язань, що виникли в період до переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах, підлягають оподаткуванню за правилами, передбаченими пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9 - 1 статті 141 цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 60 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021 }

61. Виплата коштів та/або передача майна (робіт, послуг) резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах у рахунок погашення зобов’язань, що виникли перед особою, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, не підлягає оподаткуванню відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 - 1 статті 141 цього Кодексу, за умови що на день виплати коштів та/або передачі майна (робіт, послуг) така особа є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 61 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021 }

62. Положення підпункту 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2024 року.

Установити, що у 2024 році розміри придбання майна, робіт, послуг (крім роялті) у платника єдиного податку протягом податкового (звітного) року, передбачені підпунктом 140.5.17 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, визначаються в розмірі, що перевищує 50 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.

Резиденти Дія Сіті - платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом 2024 року (новостворені), у цьому календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 62 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021 }

63. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, та/або грошові кошти, перераховані на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів, та/або наданням благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 63 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2173-IX від 01.04.2022 , № 2520-IX від 15.08.2022 }

64. Тимчасово, за звітні періоди 2022 року, учасники процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", які є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до розділу III цього Кодексу, зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих безпосередньо з державного бюджету відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому дебіторська заборгованість таких платників, для врегулювання якої отримані зазначені кошти з державного бюджету, не може вважатися безнадійною відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 64 згідно із Законом № 2480-IX від 29.07.2022 }

64 - 1 . Протягом 2023 року платники податку, які зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, сплачують такі авансові внески:

з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року - із застосуванням коефіцієнта 0,33;

з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року - із застосуванням коефіцієнта 0,66.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 64 - 1 згідно із Законом № 2720-IX від 03.11.2022 }

65. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняється від оподаткування дохід (прибуток), який виникає у банку внаслідок припинення його зобов’язань відповідно до пункту 23 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 65 згідно із Законом № 2643-IX від 06.10.2022 }

66. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на:

суму нарахованих доходів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням Кабінету Міністрів України об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів;

суму боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 66 згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022 }

67. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованих витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням Кабінету Міністрів України об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 67 згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022 }

68. Установити, що за результатами податкового (звітного) 2023 року базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку банків, а також для застосування щодо банків положень пункту 57.1 - 1 статті 57 цього Кодексу становить 50 відсотків.

Сума податку на прибуток підприємств за 2023 рік за ставкою 50 відсотків визначається за звітний період - 2023 рік у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий податковий (звітний) рік. Нарахування та сплата грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за попередні податкові (звітні) періоди 2023 року (квартал, півріччя та три квартали) за базовою (основною) ставкою, що діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків", не є порушенням правил нарахування та сплати грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

За результатами податкового (звітного) 2023 року банки не застосовують положення, передбачені підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу, та не зменшують фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

У разі застосування за попередні податкові (звітні) періоди 2023 року положень, передбачених підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу, та/або сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, передбачених пунктом 57.1 - 1 статті 57 цього Кодексу за ставкою 18 відсотків, банки у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік відображають уточнені показники (суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних періодів, суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів за ставкою 50 відсотків), що містяться у поданих ними раніше податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств. У разі відображення уточнених показників з підстав, визначених цим пунктом, санкції, передбачені статтею 50 цього Кодексу, не застосовуються. У разі виникнення додаткового грошового зобов’язання, яке виникає внаслідок передбаченого цим пунктом уточнення показників, таке грошове зобов’язання підлягає сплаті у строки, встановлені для сплати податкового зобов’язання за результатами 2023 року.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не врахована у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі отриманого з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, зменшує фінансовий результат до оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2024 року в порядку, визначеному підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 68 згідно із Законом № 3474-IX від 21.11.2023 }

69. Основні засоби у вигляді житлових будинків (окремих квартир, кімнат тощо), розташованих на території України, придбаних або споруджених платником податку на прибуток підприємств (у тому числі за його замовленням) під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вважаються такими, що призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток підприємств, за умови що такі об’єкти придбані або споруджені таким платником у зв’язку з переміщенням підприємства або його працівників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з метою забезпечення житлом працівників такого підприємства та членів їхніх сімей.

{Підрозділ 4 розділу XX доповнено пунктом 69 згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024 }

Підрозділ 5. Особливості справляння акцизного податку та екологічного податку

{Назва підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011 , № 2245-VIII від 07.12.2017 }

1. На спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00), застосовуються такі ставки акцизного податку:

20 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту - з дня набрання чинності цим Кодексом до 31 грудня 2011 року;

27 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня 2012 року до 1 січня 2013 року;

29 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня до 31 грудня 2013 року;

{Абзац четвертий пункту 1 підрозділу 5 розділу XX в редакції Закону № 5503-VI від 20.11.2012 }

32 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня до 31 березня 2014 року;

{Абзац пункту 1 підрозділу 5 розділу XX в редакції Законів № 5503-VI від 20.11.2012 , № 713-VII від 19.12.2013 }

56,42 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 квітня до 31 грудня 2014 року;

{Абзац пункту 1 підрозділу 5 розділу XX в редакції Законів № 5503-VI від 20.11.2012 , № 713-VII від 19.12.2013, № 1166-VII від 27.03.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1638-VII від 12.08.2014 }

59,96 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня до 31 грудня 2015 року;

{Абзац пункту 1 підрозділу 5 розділу XX в редакції Законів № 5503-VI від 20.11.2012, № 1166-VII від 27.03.2014 , № 1638-VII від 12.08.2014 }

63,50 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня до 31 березня 2016 року, а з 1 квітня 2016 року - 89,94 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту;

{Абзац пункту 1 підрозділу 5 розділу XX в редакції Законів № 1638-VII від 12.08.2014 , № 909-VIII від 24.12.2015 }

105,8 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту - з 1 січня до 31 грудня 2017 року (включно);

{Абзац пункту 1 підрозділу 5 розділу XX в редакції Законів № 1638-VII від 12.08.2014 , № 909-VIII від 24.12.2015 , № 1791-VIII від 20.12.2016 }

з 1 січня 2018 року застосовується ставка акцизного податку, визначена підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

{Абзац пункту 1 підрозділу 5 розділу XX в редакції Закону № 1791-VIII від 20.12.2016 }

2. За податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли:

з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 цього Кодексу;

з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно (для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС до 31 грудня 2015 року включно) ставки податку становлять 75 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245, 246 цього Кодексу;

{Абзац третій пункту 2 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 713-VII від 19.12.2013 }

з 1 січня 2014 року (для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС з 1 січня 2016 року) ставки податку становлять 100 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 цього Кодексу.

{Абзац четвертий пункту 2 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 713-VII від 19.12.2013 }

3. Тимчасово, до 31 серпня 2011 року, встановити ставки акцизного податку на такі товари:

{Абзац перший пункту 3 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)

одиниці виміру

ставка

2710 11 25 00

інші спеціальні бензини

євро за 1000 кілограмів

132

Бензини моторні:

бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше:

2710 11 41 11
2710 11 41 31
2710 11 41 91
2710 11 45 11
2710 11 49 11

із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-трет-бутилового етеру або їх суміші:

євро за 1000 кілограмів

132

2710 11 41 19
2710 11 41 39
2710 11 41 99
2710 11 45 99
2710 11 49 99

інші бензини

євро за 1000 кілограмів

132

2710 11 51 00
2710 11 59 00

з вмістом свинцю більш як 0,013 г/л

євро за 1000 кілограмів

132

2710 11 90 00

Інші легкі дистиляти

євро за 1000 кілограмів

132

Важкі дистиляти (газойлі) із вмістом сірки:

2710 19 31 40
2710 19 35 40
2710 19 49 00

більш як 0,2 мас. %

євро за 1000 кілограмів

60

2710 19 31 30
2710 19 35 30
2710 19 41 30
2710 19 45 00

більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %

євро за 1000 кілограмів

39

2710 19 31 20
2710 19 35 20
2710 19 41 20

більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас.%

євро за 1000 кілограмів

32

2710 19 31 10
2710 19 35 10
2710 19 41 10

не більш як 0,005 мас. %

євро за 1000 кілограмів

22

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 3221-VI від 07.04.2011 }

4. Тимчасово до 31 грудня 2012 року звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України спеціалізованих транспортних засобів, таких як автомобілі швидкої медичної допомоги товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, які призначені для використання закладами охорони здоров'я і оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів або за замовленням відповідних розпорядників бюджетних коштів.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму акцизного податку, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 4279-VI від 22.12.2011 }

4 - 1 . Відновити з 1 грудня 2013 року до 1 січня 2015 року дію пункту 4 цього підрозділу.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 4 - 1 згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013 }

5. Тимчасово, до 31 грудня 2012 року, встановити ставки акцизного податку на такі товари:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Базові ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)

одиниці виміру

ставка

Легкі дистиляти:

2710 11 11 00

для специфічних процесів переробки

євро за 1000 кілограмів

182*

2710 11 15 00

для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній підкатегорії 2710 11 11 00

-"-

182*

Бензини спеціальні:

2710 11 21 00

уайт-спірит

-"-

182*

2710 11 25 00

інші спеціальні бензини

-"-

198*

Бензини моторні:

2710 11 31 00

бензини авіаційні

євро за 1000 кілограмів

30

бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше:

2710 11 41 11
2710 11 41 31
2710 11 41 91
2710 11 45 11
2710 11 49 11

із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-трет-бутилового етеру або їх суміші:

-"-

198*

2710 11 41 19
2710 11 41 39
2710 11 41 99
2710 11 45 99
2710 11 49 99

інші бензини

-"-

198*

2710 11 51 00
2710 11 59 00

із вмістом свинцю більш як 0,013 г/л

-"-

198*

2710 11 70 00

Паливо для реактивних двигунів

-"-

30

2710 11 90 00

Інші легкі дистиляти

-"-

198*

Середні дистиляти:

2710 19 11 00

для специфічних процесів переробки

-"-

182*

2710 19 15 00

для хімічних перетворень у процесах, не зазначених у позиції 2710 19 11 00

-"-

182*

Гас:

2710 19 21 00

паливо для реактивних двигунів

-"-

19

2710 19 25 00

інший гас

-"-

182*

2710 19 29 00

Інші середні дистиляти

євро за 1000 кілограмів

182*

Важкі дистиляти (газойлі) із вмістом сірки:

2710 19 31 40
2710 19 35 40
2710 19 49 00

більш як 0,2 мас. %

-"-

98*

2710 19 31 30
2710 19 35 30
2710 19 41 30
2710 19 45 00

більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %

-"-

75*

2710 19 31 20
2710 19 35 20
2710 19 41 20

більш як 0,005 мас.%, але не більш як 0,035 мас.%

-"-

68*

2710 19 31 10
2710 19 35 10
2710 19 41 10

не більш як 0,005 мас. %

-"-

46*

2710 19 61 00
2710 19 63 00
2710 19 65 00
2710 19 69 00

Тільки паливо пічне:

-"-

98*

2711 12 11 00
2711 12 19 00
2711 12 91 00
2711 12 93 00
2711 12 94 00
2711 12 97 00
2711 13 10 00
2711 13 30 00
2711 13 91 00
2711 13 97 00

скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном)

-"-

44

*До ставки у кожній наступній декаді додається коригуюча сума, яка не може бути більшою, ніж 50 відсотків такої ставки. Зазначена сума розраховується щодекади залежно від середньої ціни одного бареля нафти "Brent (DTD)", що склалася на біржі ICE за попередню декаду:

Середня ціна одного бареля нафти "Brent (DTD)", доларів США за барель

Значення коригуючої суми

менше 105

(105 - "Brent (DTD)" (середня ціна за декаду)/ співвідношення середнього курсу євро до долара США за офіційним курсом, встановленим Національним банком України за відповідну декаду x кількість барелів нафти "Brent (DTD)" у тонні (7,62)

105-125

не застосовується

більше 125

(125 - "Brent (DTD)" (середня ціна за декаду)/ співвідношення середнього курсу євро до долара США за офіційним курсом, встановленим Національним банком України за відповідну декаду x кількість барелів нафти "Brent (DTD)" у тонні (7,62)

* До ставки у кожній наступній декаді додається коригуюча сума, яка не може бути більшою, ніж 50 відсотків такої ставки. Зазначена сума розраховується щодекади залежно від середньої ціни одного бареля нафти "Brent (DTD)", що склалася на біржі ICE за попередню декаду:

Середня ціна одного бареля нафти "Brent (DTD)", доларів США за барель

Значення коригуючої суми

менше 105

(105 - "Brent (DTD)" (середня ціна за декаду)/ співвідношення середнього курсу євро до долара США за офіційним курсом, встановленим Національним банком України за відповідну декаду x кількість барелів нафти "Brent (DTD)" у тонні (7,62) x коефіцієнт (0,25)

105-125

не застосовується

більше 125

(125 - "Brent (DTD)" (середня ціна за декаду)/ співвідношення середнього курсу євро до долара США за офіційним курсом, встановленим Національним банком України за відповідну декаду x кількість барелів нафти "Brent (DTD)" у тонні (7,62) x коефіцієнт (0,25)

Інформацію про результати обчислення коригуючої суми та середньої ціни одного бареля нафти "Brent (DTD)", яка склалася на біржі ICE за попередню декаду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, розміщує щодекади не пізніше 13.00 першого робочого дня поточної декади на власному офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, і центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 4677-VI від 15.05.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

6. {Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 5503-VI від 20.11.2012 ; у пункті 6 розділу XX виключено слова і цифри на підставі Законів № 1166-VII від 27.03.2014 , № 1200-VII від 10.04.2014 }

{Пункт 7 підрозділу 5 розділу XX виключено на підставі Закону № 1638-VII від 12.08.2014}

{Пункт 8 підрозділу 5 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

9. Протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 березня 2016 року, платник податку зобов’язаний подати контролюючому органу акт проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків пального, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишку пального, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів. Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишку пального контролюючий орган враховує у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Форма акта проведення інвентаризації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Дані акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального можуть бути перевірені контролюючим органом у встановленому порядку протягом шести календарних місяців із дня його подання.

При встановленні за результатами перевірки невідповідності обсягів пального, зазначених у акті інвентаризації, фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства контролюючий орган здійснює відповідні коригування в Єдиному реєстрі електронних акцизних накладних на підставі даних акта перевірки.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

10. Платникам акцизного податку, які є виробниками пального, якими задекларовані до сплати до бюджету та погашені зобов’язання з акцизного податку на реалізацію пального у 12-місячному періоді починаючи з березня 2015 року, контролюючий орган відкриває на обліковій картці овердрафт у сумі, що дорівнює середньомісячному розміру сум податку, які за останні відповідних 12 звітних (податкових) місяців (березень 2015 року - лютий 2016 року) задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені.

За рахунок сум такого овердрафту платник податку має право зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку.

Такий овердрафт щокварталу (протягом першого числа відповідного кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату такого перерахунку, задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього розрахунку та додавання суми згідно з поточним перерахунком.

Установити, що з 1 липня 2019 року до суми овердрафту застосовується коефіцієнт у розмірі 1,2.

{Пункт 10 підрозділу 5 розділу XX доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

11. Норми статті 120 - 2 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року.

Період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється без обмеження обсягів, обчислених за формулою, визначеною у пункті 232.3 статті 232 цього Кодексу.

З 1 квітня 2016 року реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється з урахуванням усіх вимог, встановлених цим Кодексом.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

12. Розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1791-VIII від 20.12.2016 , № 2245-VIII від 07.12.2017 ; в редакції Закону № 2628-VIII від 23.11.2018 }

13. Тимчасово, до 29 лютого 2016 року (включно), до запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального встановити:

1) здійснення функціонування акцизних складів на підприємствах, що здійснюють виробництво пального, та представника (представників) контролюючого органу на такому акцизному складі відповідно до редакції цього Кодексу, що діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році";

2) для пального, у виробництві якого як сировина використані інші оподатковувані підакцизні товари, сума податку до сплати зменшується на суму податку, розрахованого для такої сировини. Сума податку на сировину, що підлягає відніманню, обчислюється із застосуванням ставок податку на таку сировину, чинних на день реалізації пального. У разі якщо така сума перевищує суму податку на пальне, вироблене з такої сировини, різниця платнику не відшкодовується;

3) для обчислення зменшення суми акцизного податку відповідно до підпункту 2 цього пункту платник податку має отримати від виробника або імпортера підакцизної сировини довідку про обсяг поставленої підакцизної сировини (із зазначенням найменування покупця (отримувача) підакцизної сировини, відомостей про відповідні суми сплаченого акцизного податку та переліку податкових накладних з податку на додану вартість, оформлених на постачання такої сировини) та підтвердження контролюючого органу про зарахування акцизного податку до бюджету. Таке підтвердження надається виробнику або імпортеру підакцизної сировини контролюючим органом за його місцезнаходженням протягом одного робочого дня після звернення шляхом надання відповідної довідки.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

14. Тимчасово, з 1 січня 2016 року до 29 лютого 2016 року (включно), встановити ставки акцизного податку на такі товари:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Ставка акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)

одиниця виміру

ставка

2707 50 10 00
2707 50 90 00

суміші ароматичних вуглеводнів, з яких 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250 °C за методом, визначеним згідно з ASTM D 86

євро за 1000 кілограмів

228

Легкі дистиляти:

2710 12 11 10
2710 12 11 20
2710 12 11 90

для специфічних процесів переробки

євро за 1000 кілограмів

228

2710 12 15 10
2710 12 15 20
2710 12 15 90

для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарних підкатегоріях
2710 12 11 10,
2710 12 11 20,
2710 12 11 90

євро за 1000 кілограмів

228

Бензини спеціальні:

2710 12 21 00

уайт-спірит

-"-

228

2710 12 25 00

інші спеціальні бензини

-"-

228

Бензини моторні:

2710 12 31 00

бензини авіаційні

євро за 1000 кілограмів

36

бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше:

2710 12 41 11
2710 12 41 12
2710 12 41 13
2710 12 41 31
2710 12 41 32
2710 12 41 33
2710 12 41 91
2710 12 41 92
2710 12 41 93
2710 12 45 01
2710 12 45 02
2710 12 45 09
2710 12 49 01
2710 12 49 02
2710 12 49 09

із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші

-"-

228

2710 12 41 14
2710 12 41 15
2710 12 41 19
2710 12 41 34
2710 12 41 35
2710 12 41 39
2710 12 41 94
2710 12 41 95
2710 12 41 99
2710 12 45 12
2710 12 45 13
2710 12 45 99
2710 12 49 12
2710 12 49 13
2710 12 49 99

інші бензини

-"-

228

2710 20 90 00

інші нафтопродукти

євро за 1000 кілограмів

228

2710 12 51 10
2710 12 51 20
2710 12 51 90
2710 12 59 10
2710 12 59 20
2710 12 59 90

із вмістом свинцю більш як 0,013 г/л

-"-

228

2710 12 70 00

Паливо для реактивних двигунів

-"-

34

2710 12 90 00

Інші легкі дистиляти

-"-

228

Середні дистиляти:

2710 19 11 10
2710 19 11 20
2710 19 11 90

для специфічних процесів переробки

-"-

228

2710 19 15 10
2710 19 15 20
2710 19 15 90

для хімічних перетворень у процесах, не зазначених у товарній категорії 2710 19 11

-"-

228

Гас:

2710 19 21 00

паливо для реактивних двигунів

-"-

26

2710 19 25 00

інший гас

-"-

228

2710 19 29 00

Інші середні дистиляти

-"-

228

2710 19 31 01
2710 19 31 10
2710 19 35 01
2710 19 35 10
2710 19 43 00
2710 19 46 00
2710 19 47 10
2710 20 11 00
2710 20 15 00

Важкі дистиляти (газойлі):

-"-

113

2710 19 31 20
2710 19 31 30
2710 19 31 40
2710 19 35 20
2710 19 35 30
2710 19 35 40
2710 19 47 90
2710 19 48 00
2710 20 17 00
2710 20 19 00

Важкі дистиляти (газойлі):

-"-

149

2710 19 62 00
2710 19 64 00
2710 19 68 10
2710 19 68 20
2710 19 68 90
2710 20 31 00
2710 20 35 00
2710 20 39 00

Тільки паливо пічне побутове

євро за 1000 кілограмів

115

2710 19 51 00

Паливо рідке (мазут) для специфічних процесів переробки

-"-

115

2710 19 55 00

Паливо рідке (мазут) для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній підкатегорії 2710 19 51 00

-"-

115

2711 11 00 00

Скраплений газ природний

-"-

7

2711 12 11 00
2711 12 19 00
2711 12 91 00
2711 12 93 00
2711 12 94 00
2711 12 97 00
2711 13 10 00
2711 13 30 00
2711 13 91 00
2711 13 97 00
2711 14 00 00
2711 19 00 00

Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази

-"-

57

2707 10 10 00
2707 10 90 00

Бензол

євро за 1000 кілограмів

283

2707 20 10 00
2707 20 90 00

Толуол

-"-

283

2707 30 10 00
2707 30 90 00

Ксилол

-"-

283

Вуглеводні ациклічні:

2901 10 00 00

насичені

-"-

228

2905 11 00 00

Метанол технічний (метиловий спирт)

-"-

452

2909 19 10 00
2909 19 90 10
2909 19 90 20
2909 19 90 90

Інші ефіри прості, ефіроспирти, ефірофеноли, ефіроспиртофеноли, пероксиди спиртів, пероксиди простих ефірів, пероксиди кетонів (визначеного або невизначеного хімічного складу) та їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні, крім диетилового ефіру (код згідно з УКТ ЗЕД 2909 11 00 00)

-"-

228

Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що й нафтопродукти:

3811 11 10 00
3811 11 90 00
3811 19 00 00

антидетонатори:

євро за 1000 кілограмів

228

3811 90 00 00

інші

-"-

283

3826 00 10 00
3826 00 90 00

Біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних кладних ефірів жирних кислот

-"-

115

3824 90 97 10

Паливо моторне альтернативне

-"-

141

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

{Пункт 15 підрозділу 5 розділу XX виключено на підставі Закону № 2611-VIII від 08.11.2018 }

16. Тимчасово, до 31 грудня 2029 року включно, установити, що:

протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну продавцем марок акцизного податку не може перевищувати 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять календарних місяців;

протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 16 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 ; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 }

17. Встановити з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно ставки акцизного податку на такі товари:

1) тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставки податку з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно

2401

Тютюнова сировина; тютюнові відходи

гривень за 1 кілограм (нетто)*

2363,4

2402 10 00 10

Сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну

гривень за 1 кілограм (нетто)*

2363,4

2402 10 00 90

Сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну

гривень за 1000 штук

1881,17

2402 20 90 10

Сигарети без фільтра, цигарки

гривень за 1000 штук

1881,17

2402 20 90 20

Сигарети з фільтром

гривень за 1000 штук

1881,17

2403

Інший тютюн промислового виробництва та замінники тютюну промислового виробництва; "гомогенізований" або "відновлений" тютюн; тютюнові екстракти та есенції

гривень за 1 кілограм (нетто)*

2363,4

2404 11 00 10

Тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням

гривень за 1000 штук

2516,54;

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставки податку з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно

2402 20 90 10

Сигарети без фільтра, цигарки

відсотків

12

2402 20 90 20

Сигарети з фільтром

відсотків

12

2402 10 00 90

Сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, із вмістом тютюну

відсотків

12;

2) мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку з тютюнових виробів:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставки податку з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно

2402 20 90 10

Сигарети без фільтра, цигарки

гривень за 1000 штук

2516,54

2402 20 90 20

Сигарети з фільтром

гривень за 1000 штук

2516,54

2402 10 00 90

Сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну

гривень за 1000 штук

2516,54, але не менше 2363,4 гривень за 1 кілограм (нетто)*;

3) інші нікотиновмісні продукти для орального застосування:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставки податку з 1 вересня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно

2404 91 90 00

Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування

гривень за 1 кілограм (нетто)*

2363,4.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 ; в редакції Законів № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 466-IX від 16.01.2020 , № 3553-IX від 16.01.2024 }

18. Норми пункту 128 - 1.1 статті 128 - 1 цього Кодексу застосовуються:

з 1 липня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

{Абзац другий пункту 18 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 391-IX від 18.12.2019 }

з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

{Абзац третій пункту 18 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 391-IX від 18.12.2019 }

з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу);

{Абзац четвертий пункту 18 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 }

з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).

{Пункт 18 підрозділу 5 розділу XX доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 }

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

19. Тимчасово, до 31 грудня 2018 року, звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

20. Тимчасово, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів" ставки податку для транспортних засобів, зазначених у підпункті 215.3.5 - 1 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (крім транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00, 8703 90 10 10, 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,5.

Встановлений цим пунктом коефіцієнт застосовується для легкових транспортних засобів, що використовувалися, які ввозяться на митну територію України фізичною особою для власного використання в кількості один легковий транспортний засіб на таку особу.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 20 згідно із Законом № 2611-VIII від 08.11.2018 }

21. Електронні документи, передбачені підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 цього Кодексу, заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників або у мірах повної місткості та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, до дати реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратомірів-лічильників та/або рівнемірів-лічильників, встановлених на відповідному акцизному складі, але не пізніше строків, визначених пунктом 12 цього підрозділу.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 21 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

22. Платники податку зобов’язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов’язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 22 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

23. Акцизні накладні/розрахунки коригування, складені:

до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 15 липня 2019 року (включно);

з 1 до 31 липня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних у період з 23 липня до 15 серпня 2019 року (включно);

з 1 серпня 2019 року, реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних у терміни, передбачені пунктом 231.6 статті 231 цього Кодексу.

Для розподілу обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, де такі обсяги залишків пального знаходяться фактично станом на 1 липня 2019 року:

а) платники податку та суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу та у яких станом на 16 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального обліковуються обсяги залишків пального, зобов’язані скласти акцизні накладні в двох примірниках на такі обсяги пального, перший примірник зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 16 до 20 липня 2019 року (включно), із зазначенням в акцизних накладних акцизних складів/акцизних складів пересувних, де такі обсяги пального фактично знаходилися станом на 1 липня 2019 року, та розпорядників таких акцизних складів/акцизних складів пересувних шляхом заповнення обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених підпунктами "г", "ґ", "з" та "и" пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу;

б) після виконання платником податку вимог підпункту "а" цього пункту щодо відповідного розпорядника акцизного складу/акцизного складу пересувного такий розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного зобов’язаний з 16 до 22 липня 2019 року (включно) зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник отриманої акцизної накладної, складеної платником податку згідно з підпунктом "а" цього пункту.

Обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового з 1 до 15 липня 2019 року (включно) обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:

1) 16 липня 2019 року зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

2) з 16 до 22 липня 2019 року (включно) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку - розпорядником таких акцизних складів пересувних.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 23 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

24. Протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 липня 2019 року, платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів. Зазначені у такому акті інвентаризації обсяги залишків спирту етилового контролюючий орган враховує у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Постійний представник контролюючого органу на акцизному складі бере участь у проведенні інвентаризації обсягів залишків спирту етилового та засвідчує акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового.

Форма акта проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

25. Норми пунктів 120 - 2.1-120 - 2.3 статті 120 - 2 не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.

Норми пункту 128 - 1.2 статті 128 - 1 застосовуються з 1 жовтня 2019 року, а норми пункту 128 - 1.3 статті 128 - 1 - з 1 січня 2020 року (крім штрафних санкцій за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, та з акцизних складів, розпорядники яких до 1 липня 2019 року не підпадали під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу).

{Абзац другий пункту 25 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 }

Норми пункту 128 - 1.3 статті 128 - 1 цього Кодексу за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, починають застосовуватися з 1 квітня 2020 року.

{Пункт 25 підрозділу 5 розділу XX доповнено абзацом третім згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 }

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 25 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 ; в редакції Закону № 129-IX від 20.09.2019 }

26. Тимчасово підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 1 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з пунктом 229.8 статті 229 цього Кодексу, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу - векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій з:

{Абзац перший пункту 26 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 129-IX від 20.09.2019 }

1) реалізації (заправлення повітряних суден) бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з діючим сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації;

2) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів суб’єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості";

3) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі";

4) реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів підприємствам, установам та організаціям системи державного резерву.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

27. Установити, що вимоги щодо обладнання витратомірами-лічильниками вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), та вимоги для таких підприємств щодо щоденного формування даних про добовий фактичний обсяг реалізованого пального, а також відповідальність для таких підприємств за порушення таких вимог застосовуються з 1 січня 2020 року.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 27 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

28. Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому пунктом 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з пунктом 23 цього підрозділу.

У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до пункту 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах "з" та "и" пункту 231.1 статті 231 цього Кодексу реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне:

а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне;

б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 28 згідно із Законом № 129-IX від 20.09.2019 }

29. Суб’єкт господарювання, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а з 1 липня 2019 року зареєстрований платником податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку, окремо по кожному акцизному складу/акцизному складу пересувному, та заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:

1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

знаходилися на зберіганні у такого суб’єкта господарювання на його акцизному складі станом на 1 липня 2019 року та належали іншому суб’єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 1 липня 2019 року;

були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 1 липня 2019 року;

не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 1 липня 2019 року;

2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

були отримані таким суб’єктом господарювання після 1 липня 2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно;

були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 1 липня 2019 року;

не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 1 липня 2019 року.

У заявці на поповнення обсягу залишку пального, складеній платниками, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, додатково зазначається код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) суб’єкта господарювання, пальне якого зберігається відповідно до укладених договорів на зберігання.

Контролюючим органом у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, протягом 10 календарних днів враховується обсяг пального, підтверджений результатами проведеної контролюючим органом документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Документальна перевірка відповідності даних у поданій відповідно до цього пункту заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 1 липня 2019 року призначається контролюючим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 1 квітня 2020 року.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 29 згідно із Законом № 391-IX від 18.12.2019 }

29 - 1 . Тимчасово, до 30 квітня 2020 року, встановити, що:

1) дія абзаців третього і четвертого підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу не застосовується при виробництві дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00) за умови встановлення на такому підприємстві податкових постів;

2) кожне місце відпуску дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00) повинно бути обладнане засобами обліку виробленої продукції, які повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства;

3) державні підприємства, які є одночасно виробниками спирту етилового денатурованого та дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00), мають право використовувати вироблений ними спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00) без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового на лінії виробництва таких дезінфекційних засобів за умови обладнання кожного місця відпуску дезінфекційних засобів засобами обліку виробленої продукції, що відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства;

4) акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00), повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового неденатурованого, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, а також засобами обліку денатуруючих добавок, які повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства;

5) суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво спирту етилового денатурованого та/або дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00), облік спирту етилового денатурованого здійснюється з використанням атестованих відповідно до законодавства методик;

6) електронні документи виробниками спирту етилового денатурованого для виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00) та виробниками дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00) заповнюються з урахуванням підпунктів 4 і 5 пункту 29 - 1 підрозділу 5 розділу XX цього Кодексу шляхом передачі даних з витратомірів-лічильників спирту етилового та засобів обліку виробленої продукції;

7) витратоміри-лічильники спирту етилового та зазначені у цьому пункті засоби обліку виробленої продукції повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності витратомірів-лічильників спирту етилового та засобів обліку готової продукції для цілей цього Кодексу витратоміри-лічильники спирту етилового та засоби обліку виробленої продукції вважаються невстановленими;

8) представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства, на якому виробляється спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00), а також на підприємстві, яке виробляє дезінфекційні засоби:

а) здійснює контроль за дотриманням умов денатурації спирту етилового;

б) бере участь у складанні Акта денатурації спирту етилового, у якому зазначаються об’єм спирту етилового неденатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° С, який був використаний на виробництво спирту етилового денатурованого, та кількість денатуруючих добавок, які були використані під час денатурації;

в) бере участь у складанні Акта виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00), у якому зазначаються об’єм спирту етилового денатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20° С, кількість доданих інгредієнтів та кількість готової продукції.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 29 - 1 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 }

29 - 2 . Терміни погашення податкових векселів, виданих відповідно до пункту 229.8 статті 229 цього Кодексу виробниками або імпортерами палива для реактивних двигунів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 12 70 00, 2710 19 21 00) та/або бензинів авіаційних (код згідно з УКТ ЗЕД 2710 12 31 00), які припадають на період з 1 березня по 30 червня 2020 року, продовжуються по дев’яностий календарний день з дня відновлення прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення в Україні.

{Абзац перший пункту 29 - 2 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

У разі підтвердження до граничного строку погашення податкових векселів, встановленого абзацом першим цього пункту імпортером або виробником, які видали податковий вексель, факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів погашення таких податкових векселів здійснюється у встановленому пунктом 229.8 статті 229 цього Кодексу порядку:

{Абзац другий пункту 29 - 2 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

без сплати коштами сум акцизного податку, зазначених у таких податкових векселях;

без застосування штрафів, встановлених підпунктом 229.8.12 пункту 229.8 статті 229 цього Кодексу.

У разі якщо податковий вексель не погашено до граничного строку погашення податкових векселів, встановленого абзацом першим цього пункту, векселедержатель протягом п’яти робочих днів, наступних за визначеним цим пунктом останнім днем терміну погашення податкового векселя, здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

{Абзац п'ятий пункту 29 - 2 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

У разі відсутності підтвердження до граничного строку погашення податкових векселів, встановленого абзацом першим цього пункту, цільового використання імпортером або виробником, які видали податковий вексель, бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів з таких імпортера або виробника справляється штраф у розмірі 50 відсотків суми акцизного податку, яка обчислюється виходячи з обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, за якими відсутнє підтвердження цільового використання, та ставки акцизного податку, встановленої підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу із застосуванням підвищувального коефіцієнта 10.

{Абзац шостий пункту 29 - 2 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 29 - 2 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 }

{Пункт 29 - 3 підрозділу 5 розділу XX виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30.06.2023 }

30. Марки акцизного податку, надруковані до 1 січня 2021 року, на яких не позначено кількість одиниць у пачці (упаковці), повинні бути використані до 1 липня 2021 року, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 30 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

31. Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) звільняються від оподаткування акцизним податком операції з безоплатної передачі у володіння і користування суб’єктам, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях: конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5- 215.3.5 - 2 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (далі для цього пункту - транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього пункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 31 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

32. Суб’єкти господарювання, які до 23 травня 2020 року не підпадали, а з 23 травня 2020 року підпадають під визначення платників податку відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, які здійснюють ввезення на митну територію України або реалізацію палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90):

1) зобов’язані до 31 грудня 2020 року включно:

зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких є такі платники податку;

обладнати всі акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

2) мають право одноразово до 31 грудня 2020 року включно без сплати акцизного податку подати заявку на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним у разі подальшого використання зазначеного у цьому пункті пального виключно для:

власного споживання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90). Ця норма не поширюється на використання пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом;

власного споживання пального, що було передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання або ввезено таким суб’єктом господарювання на митну територію України. Ця норма не поширюється на пальне, зазначене в абзаці другому цього підпункту;

промислової переробки (крім виробництва підакцизних товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу);

3) зобов’язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 2 цього пункту, використаного для власного споживання та/або промислової переробки у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

4) мають право одноразово до 31 грудня 2020 року включно подати заявку на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, яка реєструється зі списанням з облікової картки грошових коштів сплаченого акцизного податку. Ця норма застосовується до обсягів пального, що в подальшому буде використовуватися для інших цілей, ніж зазначені у підпункті 2 цього пункту;

5) зобов’язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 4 цього пункту, реалізованого у період з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

До суб’єктів господарювання, зазначених у цьому пункті:

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 117.3 статті 117 (за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платниками акцизного податку), пунктами 128 - 1.2 (за відсутність реєстрації акцизних складів) та 128 - 1.3 (за неподання електронних документів з акцизних складів) статті 128 - 1 цього Кодексу;

до 15 січня 2021 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120 - 2 цього Кодексу за порушення строків реєстрації акцизних накладних, складених на операції з реалізації пального, здійснені з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно;

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 128 - 1.1 статті 128 - 1 цього Кодексу за необладнання резервуарів, в яких знаходиться пальне, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та за відсутність їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 32 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

33. Суб’єкти господарювання, які до 23 травня 2020 року підпадали під визначення платників акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу та станом на 23 травня 2020 року мали залишки палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90):

1) зобов’язані до 31 грудня 2020 року включно:

зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, на яких зберігаються палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинники або розріджувачі на основі метанолу, інші готові суміші на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90);

обладнати всі резервуари, в яких зберігаються палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинники або розріджувачі на основі метанолу, інші готові суміші на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

2) мають право одноразово до 31 грудня 2020 року включно без сплати акцизного податку подати заявку на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним у разі подальшого використання зазначеного у цьому пункті пального виключно для:

власного споживання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90). Ця норма не поширюється на використання пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом;

промислової переробки (крім виробництва підакцизних товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу);

3) зобов’язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 2 цього пункту, використаного для власного споживання та/або промислової переробки у період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних;

4) мають право одноразово до 31 грудня 2020 року включно на обсяги палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90) подати заявку на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, яка реєструється зі списанням з облікової картки грошових коштів сплаченого акцизного податку. Ця норма застосовується до обсягів пального, що в подальшому буде використовуватися для інших цілей, ніж зазначені у підпункті 2 цього пункту;

5) зобов’язані до 15 січня 2021 року включно скласти акцизні накладні на загальні обсяги пального, зазначеного у підпункті 4 цього пункту, реалізованого у період з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно, за кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД і зареєструвати їх у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

До суб’єктів господарювання, зазначених у цьому пункті:

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктами 128 - 1.2 (за відсутність реєстрації акцизних складів) та 128 - 1.3 (за неподання електронних документів з акцизних складів) статті 128 - 1 цього Кодексу;

до 15 січня 2021 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 120 - 2 цього Кодексу за порушення строків реєстрації акцизних накладних, складених на операції з реалізації палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), здійснені з 23 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно;

до 31 грудня 2020 року включно не застосовуються штрафні санкції, передбачені пунктом 128 - 1.1 статті 128 - 1 цього Кодексу за необладнання резервуарів, в яких знаходиться пальне, зазначене в абзаці першому цього пункту, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та за відсутність їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 33 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

34. Суб’єкти господарювання, зазначені у пункті 32 цього підрозділу, які після 23 травня 2020 року та до набрання чинності цими пунктами Кодексу подали зі сплатою акцизного податку заявки на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, яке в подальшому буде використовуватися/використане для цілей, зазначених у підпункті 2 пункту 32 цього підрозділу, одноразово: можуть подати розрахунки коригування акцизної накладної, які відміняють операції, зазначені в акцизній накладній, яка коригується, - для обсягів пального, яке використане у цілях, зазначених у підпункті 2 пункту 32 цього підрозділу; у межах залишків пального, які рахуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, можуть подати коригування до поданої зі сплатою акцизного податку заявки на поповнення обсягів залишку пального, яка зменшує обсяг пального, зазначеного в заявці на поповнення обсягів залишку пального, показники якої коригуються; враховують показники розрахунків коригування акцизної накладної та коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в деклараціях акцизного податку за календарні періоди, в яких були враховані акцизні накладні та заявки на поповнення обсягів залишку пального, показники яких скориговано такими розрахунками коригування акцизної накладної та коригуваннями до заявки на поповнення обсягів залишку пального. Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з акцизного податку, що виникнуть у результаті такого врахування, підлягають поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу. Суб’єкти господарювання, зазначені у пункті 33 цього підрозділу, які після 23 травня 2020 року та до набрання чинності цими пунктами Кодексу подали зі сплатою акцизного податку заявки на поповнення обсягів залишку пального/коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), на які встановлено ставку акцизного податку 213,50 євро за 1000 літрів (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00-2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового станом на 23 травня 2020 року за кожним кодом пального згідно з УКТ ЗЕД та кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним, яке в подальшому буде використовуватися/використане для цілей, зазначених у підпункті 2 пункту 33 цього підрозділу, одноразово: можуть подати розрахунки коригування акцизної накладної, які відміняють операції, зазначені в акцизній накладній, яка коригується, - для обсягів пального, використаного у цілях, зазначених у підпункті 2 пункту 33 цього підрозділу; у межах залишків пального, які обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, можуть подати коригування до поданої зі сплатою акцизного податку заявки на поповнення обсягів залишку пального, яка зменшує обсяг пального, зазначеного в заявці на поповнення обсягів залишку пального, показники якої коригуються; враховують показники розрахунків коригування акцизної накладної та коригування до заявки на поповнення обсягів залишку пального в деклараціях акцизного податку за календарні періоди, в яких були враховані акцизні накладні та заявки на поповнення обсягів залишку пального, показники яких скориговано такими розрахунками коригування акцизної накладної та коригуваннями до заявки на поповнення обсягів залишку пального. Суми надміру сплачених грошових зобов’язань з акцизного податку, що виникнуть у результаті такого врахування, підлягають поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 34 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

35. Положення підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу щодо базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 відсотків об’ємних одиниць, в редакції, що діяла з 8 серпня 2020 року, застосовуються з 23 травня 2020 року.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 35 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

36. Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби", сума акцизного податку визначається платником податку, на якого поширюється дія цього пункту, за ставкою, що розраховується за такою формулою:

Ставка = Ставка базова + Vе + Fе,

де Ставка базова - ставка податку в євро за 1 одиницю транспортного засобу, що визначається виходячи з кількості років, що минули з року виготовлення транспортного засобу, до року визначення ставки податку та становить:

Кількість років, що минула з року виготовлення транспортного засобу

Ставка базова, євро

5-9

0

10

25

11

50

12

75

13

100

14

125

15 і більше

150

Vе - ставка податку в євро за 1 одиницю транспортного засобу, що визначається множенням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в кубічних сантиметрах на коефіцієнт, що становить:

0,25 євро за 1 кубічний сантиметр об’єму циліндрів двигуна - для транспортного засобу з об’ємом двигуна внутрішнього згоряння до 2000 кубічних сантиметрів включно;

0,2 євро за 1 кубічний сантиметр об’єму циліндрів двигуна - для транспортного засобу з об’ємом двигуна внутрішнього згоряння від 2001 до 3000 кубічних сантиметрів включно;

0,25 євро за 1 кубічний сантиметр об’єму циліндрів двигуна - для транспортного засобу з об’ємом двигуна внутрішнього згоряння від 3001 до 4000 кубічних сантиметрів включно;

0,35 євро за 1 кубічний сантиметр об’єму циліндрів двигуна - для транспортного засобу з об’ємом двигуна внутрішнього згоряння від 4001 до 5000 кубічних сантиметрів включно;

0,5 євро за 1 кубічний сантиметр об’єму циліндрів двигуна - для транспортного засобу з об’ємом двигуна внутрішнього згоряння понад 5000 кубічних сантиметрів;

Fе - ставка податку в євро за 1 одиницю транспортного засобу, що становить:

для транспортних засобів, оснащених двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом, - 0,0 євро;

для транспортних засобів, оснащених двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), - 100,0 євро;

для транспортних засобів, оснащених двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом або двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) та електричним двигуном (одним чи кількома), - 0,0 євро.

Дія цього пункту поширюється на транспортні засоби особистого користування (у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію), що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п’яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту.

Дія цього пункту не поширюється на транспортні засоби, якщо вони не відповідають екологічним нормам "ЄВРО-2" і вище та/або мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, та/або останньою країною державної реєстрації яких є така держава-окупант (агресор).

Строк, передбачений абзацом першим цього пункту, для учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за умови документального підтвердження їх перебування більш як 90 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби" безпосередньо на території проведення операції Об’єднаних сил (ООС), становить 270 днів.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 36 згідно із Законом № 1402-IX від 15.04.2021 - вводиться в дію з 15.06.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

37. Установити, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 цього Кодексу;

з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 цього Кодексу;

з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 цього Кодексу;

з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відсотків ставок, передбачених пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 цього Кодексу.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 37 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

38. Для платників податку, визначених у підпункті 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, - дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

з 1 січня 2023 року - дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії, згідно з пунктом 216.10 статті 216 цього Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

{Абзац третій пункту 38 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 2173-IX від 01.04.2022 , № 2888-IX від 12.01.2023 }

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 38 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

38 - 1 . Для платників податку, визначених у підпункті 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, що є виробниками електричної енергії, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні - дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію;

{Абзац другий пункту 38 - 1 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, - дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з пунктом 216.10 статті 216 цього Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні), та дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсації (щодо електричної енергії, реалізованої у період з 1 березня 2022 року по останній податковий період, в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, включно).

{Абзац третій пункту 38 - 1 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 38 - 1 згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022 }

39. Установити, що надходження від сплати екологічного податку за викиди двоокису вуглецю спрямовуються на заходи, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю (декарбонізацію) галузями, віднесеними до секції C "Переробна промисловість" та секції D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря" Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності" ДК 009:2010, в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, в обсязі не менше 70 відсотків надходжень від сплати екологічного податку відповідної секції.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 39 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

40. Тимчасово, до 1 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 1 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 1 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 1 квітня 2022 року.

{Підрозділ 5 розділу ХХ доповнено пунктом 40 згідно із Законом № 2139-IX від 15.03.2022 - щодо набрання чинності та дії Закону див. пункт 1 розділу II}

41. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, встановити ставки акцизного податку на такі товари:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Ставка акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)

одиниця виміру (об’єм у літрах, приведених до t 15° C)

ставка

Бензини моторні:

бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше:

2710 12 41 11
2710 12 41 12
2710 12 41 13
2710 12 41 31
2710 12 41 32
2710 12 41 33
2710 12 41 91
2710 12 41 92
2710 12 41 93
2710 12 45 01
2710 12 45 02
2710 12 45 09
2710 12 49 01
2710 12 49 02
2710 12 49 09

із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші

євро за 1000 літрів

100,0

2710 12 41 14
2710 12 41 15
2710 12 41 19
2710 12 41 34
2710 12 41 35
2710 12 41 39
2710 12 41 94
2710 12 41 95
2710 12 41 99
2710 12 45 12
2710 12 45 13
2710 12 45 99
2710 12 49 12
2710 12 49 13
2710 12 49 99

інші бензини

євро за 1000 літрів

100,0

2710 20 90 00

інші нафтопродукти

-"-

100,0

2710 19 31 01
2710 19 31 10
2710 19 31 20
2710 19 31 30
2710 19 31 40
2710 19 35 01
2710 19 35 10
2710 19 35 20
2710 19 35 30
2710 19 35 40
2710 19 43 00
2710 19 46 00
2710 19 47 10
2710 19 47 90
2710 19 48 00
2710 20 11 00
2710 20 15 00
2710 20 17 00
2710 20 19 00

Важкі дистиляти (газойль)

-"-

100,0

2711 12 11 00
2711 12 19 00
2711 12 91 00
2711 12 93 00
2711 12 94 00
2711 12 97 00
2711 13 10 00
2711 13 30 00
2711 13 91 00
2711 13 97 00
2711 14 00 00
2711 19 00 00

Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази

євро за 1000 літрів

52,0

2901 10 00 10

Бутан, ізобутан

євро за 1000 літрів

52,0

3826 00 10 00
3826 00 90 00

Бiодизель та його суміші, що не містять або містять менш як 70 мас.% нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід

євро за 1000 літрів

100,0

3824 99 96 10

Паливо моторне альтернативне

-"-

100,0

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 41 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; в редакції Закону № 2618-IX від 21.09.2022 }

42. Тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 42 згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022 }

43. Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану в Україні, на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво біоетанолу, дозволяється виробництво та зберігання інших видів спирту етилового.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 43 згідно із Законом № 2284-IX від 31.05.2022}

44. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, важкі дистиляти (газойль) за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 31 01, 2710 19 31 10, 2710 19 31 20, 2710 19 31 30, 2710 19 31 40, 2710 19 35 01, 2710 19 35 10, 2710 19 35 20, 2710 19 35 30, 2710 19 35 40, 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10, 2710 19 47 90, 2710 19 48 00, 2710 20 11 00, 2710 20 16 10, 2710 20 16 90, 2710 20 19 00, біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот за кодами згідно з УКТ ЗЕД 3826 00 10 00, 3826 00 90 00 (далі у цьому пункті - важкі дистиляти та біодизель), що вироблені в Україні або ввезені на митну територію України, оподатковуються акцизним податком за ставкою 0 євро за 1000 літрів, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України.

{Абзац перший пункту 44 підрозділу 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3553-IX від 16.01.2024 }

Для ввезення на митну територію України або реалізації вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю імпортер важких дистилятів та біодизелю (далі - імпортер) оформлює податковий вексель у трьох примірниках, а виробник важких дистилятів та біодизелю (далі - виробник) - у двох примірниках. Перший примірник податкового векселя подається до контролюючого органу (векселедержателя) за місцезнаходженням імпортера або виробника, другий примірник - залишається імпортеру або виробнику, а третій примірник - подається до контролюючого органу за місцем митного оформлення таких важких дистилятів та біодизелю.

Податковий вексель видається на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг ввезених на митну територію України або вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю, виходячи із ставки, що визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та ставкою, встановленою абзацом першим цього пункту. До податкового векселя додається розрахунок суми акцизного податку.

Реалізація обсягів важких дистилятів та біодизелю суб’єктами господарювання, які отримали акцизні накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, із зазначенням в них реквізитів податкового векселя, виданого на суму акцизного податку, нарахованого на такі обсяги, здійснюється без сплати акцизного податку.

Строк, на який видається податковий вексель, не може перевищувати 180 календарних днів.

Податковий вексель може бути виданий лише імпортером або виробником - платником податку.

Виданий виробником податковий вексель є підставою для реалізації важких дистилятів та біодизелю із сплатою акцизного податку за ставкою, встановленою абзацом першим цього пункту.

Підставою для митного оформлення важких дистилятів та біодизелю, що ввозяться на митну територію України імпортером із сплатою акцизного податку за ставкою, встановленою абзацом першим цього пункту, є подання таким імпортером до контролюючого органу, що здійснює митне оформлення, у передбаченому Митним кодексом України порядку засобами електронного зв’язку копії податкового векселя, взятого на облік контролюючим органом.

Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання важких дистилятів та біодизелю протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції з реалізації важких дистилятів та біодизелю Міністерству оборони України, складених платником податку, який здійснює таку реалізацію.

Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів.

Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку за операціями, визначеними цим пунктом, погашається на підставі копій первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб’єкта, визначеного цим пунктом, поданих до контролюючого органу, та акцизних накладних, складених на такі операції та зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку на обсяги втрачених важких дистилятів та біодизелю, що не перевищують нормативи втрат, затверджені Кабінетом Міністрів України, погашається на підставі копій первинних документів про втрати таких обсягів пального та акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Сума акцизного податку, сплачена виробником/імпортером до закінчення строку, на який видано податковий вексель, виходячи з обсягів важких дистилятів та біодизелю, цільове використання яких не підтверджено, враховується векселедержателем при погашенні податкового векселя. Така сума податку обчислюється виходячи з обсягу важких дистилятів та біодизелю, цільове використання якого не підтверджено, та ставки податку, що визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та ставкою, встановленою абзацом першим цього пункту.

Векселедержатель перевіряє документи, надані виробником/імпортером для погашення податкового векселя, протягом п’яти робочих днів з дня їх отримання. За результатами перевірки векселедержатель приймає рішення про погашення податкового векселя або про здійснення процедур, передбачених цим пунктом.

У разі якщо передбачений цим пунктом податковий вексель не погашено в установлений строк, векселедержатель протягом п’яти робочих днів, наступних за останнім днем строку, на який видано податковий вексель, здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов’язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

У разі відсутності підтвердження у встановлений строк цільового використання імпортером або виробником, які видали податковий вексель, важких дистилятів та біодизелю з такого імпортера або виробника справляється штраф у розмірі 50 відсотків суми акцизного податку, що обчислюється виходячи з обсягів важких дистилятів та біодизелю, за якими відсутнє підтвердження цільового використання, та ставки акцизного податку, встановленої підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Суб’єкти господарювання, визначені цим пунктом, мають право реалізовувати важкі дистиляти та біодизель іншим особам у разі сплати акцизного податку, нарахованого на обсяги такого пального, виходячи із ставки, що визначається як різниця між ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, та ставкою, встановленою абзацом першим цього пункту.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 44 згідно із Законом № 2618-IX від 21.09.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3325-IX від 10.08.2023 }

45. Тимчасово, в реквізитах акцизної накладної, складеної на умовах, визначених пунктом 44 цього підрозділу, зазначається ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених пунктом 44 цього підрозділу, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюватимуть реалізацію важких дистилятів та біодизелю замовнику, визначеному пунктом 44 цього підрозділу.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 45 згідно із Законом № 2618-IX від 21.09.2022 }

46. Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розділу VIII цього Кодексу не вважаються стаціонарними джерелами забруднення у значенні, наведеному у підпункті 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 46 згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 }

47. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, а для випадків, передбачених абзацом третім цього пункту щодо зберігання пального у ємностях загальною місткістю від 2000 літрів до 5000 літрів, - до визначеної дати припинення можливості бойових дій або дати завершення бойових дій, на доповнення до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, не є акцизним складом:

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального (за винятком платників, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), які розташовані/знаходяться на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 5000 літрів. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, визначені абзацами другим і третім цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила розлив пального у таку тару.

Положення абзаців другого і третього цього пункту застосовуються за умови:

забезпечення суб’єктом господарювання використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок та ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;

здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі.

За умови дотримання вимог, визначених цим пунктом, отримане для заправлення електрогенераторних установок пальне не враховується при застосуванні визначеного підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу критерію щодо неперевищення 1000 кубічних метрів обсягів отримання пального таким суб’єктом господарювання протягом календарного року.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 47 згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 ; в редакції Закону № 3878-IX від 18.07.2024 }

48. З 1 вересня 2024 року до 31 грудня 2027 року включно встановити ставки акцизного податку на такі товари:

Код товару (продукції) згідно з УКТЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТЗЕД

Одиниця виміру (об’єм у літрах, приведених до t 15° C)

Ставка акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)

з 1 вересня до 31 грудня 2024 року включно

з 1 січня до 31 грудня 2025 року включно

з 1 січня до 31 грудня 2026 року включно

з 1 січня до 31 грудня 2027 року включно

2707 50 00 10
2707 50 00 90

Суміші ароматичних вуглеводнів, з яких 65 об. % або більше (включаючи втрати) переганяються при температурі до 250 °C за методом ISO 3405 (еквівалентним методу ASTM D 86)

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

Легкі дистиляти:

2710 12 11 10
2710 12 11 20

для специфічних процесів переробки

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

2710 12 11 90
2710 12 15 10
2710 12 15 20
2710 12 15 90

для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарних підкатегоріях 2710 12 11 10, 2710 12 11 20, 2710 12 11 90

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

Бензини спеціальні:

2710 12 21 10
2710 12 21 90

уайт-спірит

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

2710 12 25 00

інші спеціальні бензини

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

Бензини моторні:

2710 12 31 00

бензини авіаційні

євро за 1000 літрів

30,67*

34,34*

38,01*

41,69*

бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше:

2710 12 41 11
2710 12 41 12
2710 12 41 13
2710 12 41 31
2710 12 41 32
2710 12 41 33
2710 12 41 91
2710 12 41 92
2710 12 41 93
2710 12 45 01
2710 12 45 02
2710 12 45 09
2710 12 49 01
2710 12 49 02
2710 12 49 09

із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

2710 12 41 14
2710 12 41 15
2710 12 41 19
2710 12 41 34
2710 12 41 35
2710 12 41 39
2710 12 41 94
2710 12 41 95
2710 12 41 99
2710 12 45 12
2710 12 45 13
2710 12 45 99
2710 12 49 12
2710 12 49 13
2710 12 49 99

інші бензини

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

2710 20 90 00

інші нафтопродукти

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

2710 12 50 10
2710 12 50 90

із вмістом свинцю більш як 0,013 г/л

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

2710 12 70 00

Паливо для реактивних двигунів

євро за 1000 літрів

30,67*

34,34*

38,01*

41,09*

2710 12 90 00

Інші легкі дистиляти

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

Середні дистиляти:

2710 19 11 10
2710 19 11 20
2710 19 11 90

для специфічних процесів переробки

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

2710 19 15 10
2710 19 15 20
2710 19 15 90

для хімічних перетворень у процесах, не зазначених у товарній категорії 2710 19 11

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

Гас:

2710 19 21 00

паливо для реактивних двигунів

євро за 1000 літрів

23,4*

25,8*

28,2*

30,6*

2710 19 25 00

інший гас

євро за 1000 літрів

212,4

241,8

271,2

300,6

2710 19 29 00

Інші середні дистиляти

євро за 1000 літрів

212,4

241,8

271,2

300,6

2710 19 31 01
2710 19 31 10
2710 19 31 20
2710 19 31 30
2710 19 31 40
2710 19 35 01
2710 19 35 10
2710 19 35 20
2710 19 35 30
2710 19 35 40
2710 19 43 00
2710 19 46 00
2710 19 47 10
2710 19 47 90
2710 19 48 00
2710 20 11 00
2710 20 16 10
2710 20 16 90
2710 20 19 00

Важкі дистиляти (газойль)

євро за 1000 літрів

177,6

215,7

253,8

291,9

2710 19 62 00
2710 19 66 00
2710 19 67 00
2710 20 32 00
2710 20 38 00

Тільки паливо пічне побутове

євро за 1000 літрів

177,6

215,7

253,8

291,9

2710 19 51 00

Паливо рідке (мазут) для специфічних процесів переробки

євро за 1000 літрів

177,6

215,7

253,8

291,9

2710 19 55 00

Паливо рідке (мазут) для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній підкатегорії 2710 19 51 00

євро за 1000 літрів

177,6

215,7

253,8

291,9

2711 11 00 00

Скраплений газ природний

євро за 1000 літрів

3,93

4,19

4,45

4,71

2711 12 11 00
2711 12 19 00
2711 12 91 00
2711 12 93 00
2711 12 94 00
2711 12 97 00
2711 13 10 00
2711 13 30 00
2711 13 91 00
2711 13 97 00
2711 14 00 00
2711 19 00 00

Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази

євро за 1000 літрів

148

173

198

223

2707 10 00 00

Бензол

євро за 1000 літрів

227,8

260,6

293,4

326,2

2707 20 00 10
2707 20 00 90

Толуол

євро за 1000 літрів

227,8

260,6

293,4

326,2

2707 30 00 10
2707 30 00 90

Ксилол

євро за 1000 літрів

227,8

260,6

293,4

326,2

2901 10 00 90

Вуглеводні ациклічні насичені (крім бутану, ізобутану)

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

2901 10 00 10

Бутан, ізобутан

євро за 1000 літрів

148

173

198

223

2905 11 00 00

Метанол технічний (метиловий спирт)

євро за 1000 літрів

267,8

290,6

313,4

336,2

2909 19 10 00
2909 19 90 10
2909 19 90 20
2909 19 90 90

Інші ефіри прості, ефіроспирти, ефірофеноли, ефіроспиртофеноли, пероксиди спиртів, пероксиди простих ефірів, пероксиди кетонів (визначеного або невизначеного хімічного складу) та їх галогеновані, сульфовані, нітровані або нітрозовані похідні, крім диетилового ефіру (код згідно з УКТЗЕД 2909 11 00 00) Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти:

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

3811 11 10 00
3811 11 90 00
3811 19 00 00

Антидетонатори

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

3811 90 00 00

Інші

євро за 1000 літрів

267,8

290,6

313,4

336,2

3826 00 10 00
3826 00 90 00

Біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот

євро за 1000 літрів

134,95

163,90

192,85

221,8

3824 99 92 20

Паливо моторне альтернативне

євро за 1000 літрів

184,08

206,16

228,24

250,32

2710 19 62 00-


2710 19 66 00,
2710 19 67 00,
2710 19 71 00,
2710 19 75 00,
2710 19 99 00,
2710 20 32 00,
2710 20 38 00

Палива рідкі на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового, базових олив та інших мастильних матеріалів, та інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. %

євро за 1000 літрів

242,6

271,7

300,8

329,9

3814 00 90 90

Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу

євро за 1000 літрів

268,2

290,9

313,6

336,3

* До ставки податку застосовується підвищувальний коефіцієнт 10 у разі:

ввезення на митну територію України пального;

реалізації виробником виробленого в Україні пального.

Підвищувальний коефіцієнт 10 не застосовується суб’єктами господарювання, які відповідно до пункту 229.8 статті 229 цього Кодексу видали податковий вексель.

Товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, коди яких згідно з УКТЗЕД не зазначені у цьому підпункті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТЗЕД), оподатковуються за ставкою акцизного податку:

242,6 євро за 1000 літрів - з 1 вересня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно;

271,7 євро за 1000 літрів - з 1 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року включно;

300,8 євро за 1000 літрів - з 1 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року включно;

329,9 євро за 1000 літрів - з 1 січня 2027 року до 31 грудня 2027 року включно.

{Підрозділ 5 розділу XX доповнено пунктом 48 згідно із Законом № 3878-IX від 18.07.2024 }

Підрозділ 6. Особливості справляння плати за землю

{Назва підрозділу 6 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

1. Протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2033 року, резиденти - суб'єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку.

{Пункт 1 підрозділу 6 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законами № 71-VIII від 28.12.2014 , № 1797-VIII від 21.12.2016 , № 2836-XI від 13.12.2022 }

{Пункт 2 підрозділу 6 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Пункт 3 підрозділу 6 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Пункт 4 підрозділу 6 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Пункт 5 підрозділу 6 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

6. Встановити, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120 відсотків.

{Підрозділ 6 розділу XX доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

7. До 1 січня 2025 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості" і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва.

{Підрозділ 6 розділу XX доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 1795-VIII від 20.12.2016 }

8. Установити, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:

для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) - 100 відсотків;

для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків.

{Підрозділ 6 розділу XX доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016 }

9. Установити, що індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

{Підрозділ 6 розділу XX доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 ; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 }

10. У разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішення про встановлення ставок земельного податку (крім земель сільськогосподарського призначення) на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується відповідно до норм цього Кодексу із застосуванням ставки у розмірі 0,01 відсотка нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

{Підрозділ 6 розділу XX доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

11. Тимчасово, до 1 січня 2035 року, установити, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні", органи місцевого самоврядування можуть:

встановлювати ставки земельного податку та орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

звільняти від сплати земельного податку.

До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні".

У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку - інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної цим пунктом.

При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку - інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними пунктом 288.5 статті 288 цього Кодексу.

Штрафні санкції та пеня, визначені цим Кодексом за заниження податкового зобов’язання з плати за землю, за період починаючи з дати досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями до дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями щодо досягнення загального обсягу такої підтримки, не застосовуються.

Прийняття органами місцевого самоврядування рішень відповідно до абзацу першого цього пункту здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні" щодо обмеження загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями та положень відповідних спеціальних інвестиційних договорів, укладених відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні.

{Підрозділ 6 розділу ХХ доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 1293-IX від 02.03.2021 }

12. Установити, що у 2022 році інформація щодо рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих до 1 січня 2022 року, про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), передбачена пунктом 284.5 статті 284 цього Кодексу, надається відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням таких земельних ділянок у строк до 1 липня 2022 року.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку на підставі рішень, зазначених в абзаці першому цього пункту, проводиться контролюючими органами за місцезнаходженням земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові податкове повідомлення-рішення про внесення податку до 1 жовтня 2022 року. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Першим звітним (податковим) періодом для нарахування земельного податку за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі рішень органів місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки у натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), прийнятих до 1 січня 2022 року, вважається 2022 рік.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку на підставі рішень, зазначених в абзаці першому цього пункту, завершується звітним (податковим) періодом, що передує строку, визначеному частиною четвертою статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" для оформлення права власності на земельну ділянку (з урахуванням положень частини шостої зазначеної статті)";

{Підрозділ 6 розділу XX доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

13. Платник єдиного податку четвертої групи, якому відповідно до підпункту 8 пункту 299.10 статті 299 цього Кодексу анульовано реєстрацію платником єдиного податку, зобов’язаний сплачувати земельний податок за земельні ділянки та земельні частки (паї), які були передані йому в оренду власниками та землекористувачами таких земельних ділянок і земельних часток (паїв), з першого дня місяця, наступного за кварталом, у якому анульовано таку реєстрацію, до кінця поточного року. При цьому фізичні особи - власники та землекористувачі таких земельних ділянок і земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку до кінця поточного року, у якому платнику єдиного податку четвертої групи анульовано реєстрацію платником єдиного податку.

Платник єдиного податку четвертої групи, якому анульовано реєстрацію платником єдиного податку відповідно до підпункту 8 пункту 299.10 статті 299 цього Кодексу, зобов’язаний самостійно обчислити суму земельного податку і подати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельних ділянок податкову декларацію з плати за землю протягом 20 календарних днів місяця, наступного за кварталом, у якому анульовано реєстрацію платником єдиного податку.

{Підрозділ 6 розділу XX доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023 }

Підрозділ 7. Особливості порядку повернення торгових патентів

1. Торгові патенти, видані згідно з вимогами Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності цим Кодексом, підлягають поверненню до контролюючих органів за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії).

2. Суб'єкти господарювання несуть відповідальність за дотримання порядку використання торгових патентів, виданих відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", та за дотримання строку сплати за них, передбачену главою 11 розділу II цього Кодексу.

3. Суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 1 січня 2015 року, несуть відповідальність в порядку та на умовах, що діяли до 1 січня 2015 року.

{Підрозділ 7 розділу ХХ доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

Підрозділ 8. Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку

1. Встановити, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:

а) податок на прибуток підприємств;

б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - підприємців);

в) податок на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків;

г) земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;

ґ) плата за користування надрами;

д) збір за спеціальне використання води;

е) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

є) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2) нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) або фіксований податок відповідно до абзаців шостого - двадцять восьмого пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

3) єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 30-31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється;

4) зарахування до бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування) єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року;

5) повернення сум єдиного податку та фіксованого податку, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, а також зарахування сум погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у встановленому порядку з урахуванням цього підрозділу;

6) у разі повернення авансів (інших платежів), отриманих в період перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, з яких був сплачений єдиний податок, на суму такого повернення відбувається коригування суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у відповідності з коригуванням суми єдиного податку в порядку, передбаченому цим Кодексом.

{Пункт 1 підрозділу 8 розділу XX доповнено підпунктом 6 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

2. Установити, що норми підпункту 2 пункту 293.4 статті 293 та підпункту 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу у 2012 році не застосовуються.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 2 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 }

3. Не є підставою для прийняття контролюючим органом у 2012 році рішення про відмову у видачі фізичній особі - підприємцю свідоцтва платника єдиного податку наявність у такої особи на день подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування податкового боргу з єдиного і фіксованого податків, який виник за наслідками обліку в контролюючих органах у лютому 2011 року, а також податкового боргу, який виник з єдиного податку за січень 2012 року.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 }

4. Платники єдиного податку третьої - шостої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи відповідно до норм глави 1 розділу XIV цього Кодексу.

{Підрозділ 8 розділу ХХ доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

5. Установити, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:

для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017-2022 роки;

для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017-2020 роки.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 ; в редакції Закону № 1791-VIII від 20.12.2016 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2245-VIII від 07.12.2017 , № 2628-VIII від 23.11.2018 ; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 }

6. До складу доходу платника єдиного податку - юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до статті 4 Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 }

6 - 1 . До складу доходу платника єдиного податку першої - третьої груп не включаються суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми "Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва" та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 6 - 1 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

7. До складу доходу платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону України "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 }

8. Установити, що у частині регулювання платників єдиного податку четвертої групи підпункт 4 пункту 291.4, підпункти 291.4.3-291.4.7 пункту 291.4, пункт 291.5 - 1 статті 291, стаття 292 - 1 , пункт 293.9 статті 293, пункт 294.1 статті 294, абзац другий пункту 294.4 статті 294, пункт 295.9 статті 295, підпункт 2 пункту 297.1 статті 297, підпункти 3 і 4 пункту 297.1 статті 297, підпункт 5 пункту 297.1 статті 297, пункт 297.4 статті 297, пункти 298.8 та 298.9 статті 298, підпункти 4 і 5 пункту 299.10 статті 299, абзац другий пункту 299.11 статті 299 діють тимчасово та втрачають чинність з 1 січня року, наступного за роком набрання чинності законом України щодо стимулювання розвитку агропромислового комплексу України з урахуванням Спільної сільськогосподарської політики Європейського Союзу у розрізі надання державної допомоги і розвитку сільських територій.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

9. Установити, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

{Абзац перший пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023 }

9.1. Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього підпункту єдиний податок не сплачувався.

9.2. Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

{Абзац перший підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022 }

До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

{Абзац другий підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022 }

9.3. Платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 цього Кодексу, не можуть бути:

1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

{Абзац третій підпункту 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX виключено на підставі Закону № 2192-IX від 14.04.2022 }

діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

{До підпункту 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX включено абзац третій згідно із Законом № 2876-IX від 12.01.2023 }

обмін іноземної валюти;

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами);

{Абзац п'ятий підпункту 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 2142-IX від 24.03.2022 , № 2173-IX від 01.04.2022 , № 2325-IX від 21.06.2022 }

видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);

{Абзац шостий підпункту 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022 }

2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

4) фізичні та юридичні особи - нерезиденти.

9.4. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 цього Кодексу.

{Підпункт 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2142-IX від 24.03.2022 }

9.5. Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

{Абзац перший підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2325-IX від 21.06.2022 }

{Абзац другий підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX виключено на підставі Закону № 2325-IX від 21.06.2022 }

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Для осіб, реєстрація яких платником податку на додану вартість є призупиненою відповідно до цього пункту, обрахунок показників, визначених статтею 200 - 1 цього Кодексу, призупиняється на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Не враховуються в обрахунку показника ∑ НаклОтр суми податку на додану вартість за отриманими платником податку на додану вартість податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якого платник податку застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

{Підпункт 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону № 2142-IX від 24.03.2022 }

9.6. Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, дорівнює календарному місяцю.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 9.7 цього пункту для подання податкової декларації.

{Підпункт 9.6 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону № 2142-IX від 24.03.2022 }

9.7. Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків, передбачених цих пунктом.

Платники єдиного податку третьої групи - фізичні особи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, - у разі визначення єдиного соціального внеску подають звітність за звітний період - грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та зазначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, що зобов’язані визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання платників єдиного податку, подають звітність за звітний період - грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов’язання.

{Підпункт 9.7 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону № 2142-IX від 24.03.2022 }

9.8. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими цим пунктом:

з 1 квітня 2022 року - у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;

з наступного робочого дня після подання заяви - у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

{Підпункт 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону № 2142-IX від 24.03.2022 }

9.9. Платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. У такому разі платник податків вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, платник податку зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.

{Абзац підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023 }

До платників податків, які відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, положення підпункту 298.8.8 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу не застосовуються.

{Абзац підпункту 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 }

Новоутворені суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, подають заяву за загальною процедурою, передбаченою цим Кодексом.

За товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник податку на додану вартість зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником податку на додану вартість, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.

{Підпункт 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 2142-IX від 24.03.2022 }

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого цього підпункту за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

{Підпункт 9.9 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 2142-IX від 24.03.2022 }

9.10. Надати право Кабінету Міністрів України визначати особливості нарахування та сплати єдиного податку.

9.11. Платники податку на прибуток підприємств (у тому числі платники податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень), які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, або відмовилися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за той період (періоди) протягом календарного року, в якому (яких) платник був платником податку на прибуток підприємств.

{Пункт 9 підрозділу 8 розділу XX доповнено підпунктом 9.11 згідно із Законом № 2142-IX від 24.03.2022 }

9.12. Оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи відповідно до цього пункту, здійснюється з урахуванням таких особливостей.

Надміру сплачена сума грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що існує на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, може бути зарахована у погашення грошових зобов’язань з цього податку, що виникатимуть після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, що залишилися неврахованими у зменшення нарахованої суми податкового зобов’язання з цього податку на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, можуть бути враховані у зменшення такої суми після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що існувало на дату переходу на сплату єдиного податку, може бути зараховане у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, що виникатиме після відновлення сплати цього податку, у порядку, визначеному пунктом 140.4 статті 140 цього Кодексу.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 статті 140 цього Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування на дату переходу на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, зменшують фінансовий результат до оподаткування з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 статті 140 цього Кодексу, після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки, у разі відновлення ним у цьому ж році сплати податку на прибуток підприємств складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 цього розділу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 цього Кодексу обчислюється за весь звітний рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

{Пункт 9 підрозділу 8 розділу XX доповнено підпунктом 9.11 згідно із Законом № 2173-IX від 01.04.2022 }

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 9 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 }

9 - 1 . Особливості переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу

9 - 1 .1. Платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу.

Новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, автоматично вважаються платниками єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.

9 - 1 .2. Платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником податку на додану вартість відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 цього підрозділу та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу, за товарами, необоротними активами, придбаними/виготовленими/ввезеними на митну територію України з податком на додану вартість до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, які використані (поставлені, реалізовані) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу. При цьому база оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, в якому вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання.

9 - 1 .2.1. Платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником податку на додану вартість відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 цього підрозділу та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу, не пізніше 31 жовтня 2023 року включають до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що були сплачені під час ввезення товарів, необоротних активів, під час застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу. При цьому такі платники податків зобов’язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу за товарами, необоротними активами, ввезеними на митну територію України та використаними (поставленими, реалізованими) в період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість, що були сплачені при ввезенні таких товарів, необоротних активів під час застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, включено до складу податкового кредиту. База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань за такими необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, протягом якого вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання (митної вартості).

При цьому в обрахунку показника Σ Митн враховуються суми податку на додану вартість, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України за період, протягом якого платник податку застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

9 - 1 .3. Оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, та з 1 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

9 - 1 .3.1. Платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 цього розділу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.

9 - 1 .3.2. Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період - 2022 рік, не перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється річний звітний період.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період - 2022 рік, перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється базовий квартальний звітний період.

9 - 1 .3.3. Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 цього Кодексу обчислюється за весь звітний 2023 рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди 2023 року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку.

9 - 1 .3.4. Платники податку для цілей розрахунку амортизації відповідно до положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку та під час сплати єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 цього Кодексу (у тому числі під час перебування на сплаті єдиного податку).

Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації згідно із статтею 138 цього Кодексу та дати введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку або під час сплати єдиного податку. При цьому при визначенні мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, введених в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку, враховуються також положення пункту 43 - 1 підрозділу 4 цього розділу.

9 - 1 .3.5. Для цілей застосування у 2023 році пункту 140.2 статті 140 цього Кодексу:

не враховуються нараховані у бухгалтерському обліку під час перебування на сплаті єдиного податку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами;

не враховуються суми фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за період перебування на сплаті єдиного податку;

сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу визначаються як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок звітного періоду визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та на кінець відповідного звітного податкового періоду з цього податку з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 статті 140 цього Кодексу.

9 - 1 .3.6. Для цілей застосування у 2023 році підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 - 1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу не враховується вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті єдиного податку.

9 - 1 .3.7. Для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу не враховується сума роялті, відображена у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку за періоди перебування на сплаті єдиного податку.

9 - 1 .3.8. Для цілей застосування у 2023 році підпункту 140.4.6 пункту 140.4 та підпункту 140.5.8 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу не враховуються суми дооцінки та уцінки, враховані у фінансовому результаті до оподаткування на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за періоди перебування на сплаті єдиного податку.

9 - 1 .4. Справляння єдиного податку платників, які до 1 серпня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

9 - 1 .4.1. Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених пунктом 9 цього підрозділу.

Дохід, отриманий у період застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, встановленого пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу.

9 - 1 .4.2. Вимоги, встановлені пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу для відповідної групи платників єдиного податку щодо кількості осіб, які перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу.

Обмеження, встановлені пунктами 291.5 та 291.5 - 1 статті 291 цього Кодексу для платників єдиного податку, мають бути виконані до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платник податку втратив право або самостійно відмовився від використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу.

9 - 1 .4.3. Встановити, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

9 - 1 .4.4. Встановити, що у 2023 звітному році суб’єкти господарювання, які у 2023 році використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, та втратили право або самостійно відмовилися від використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, і були переведені на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, або щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід (обрати) на спрощену систему оподаткування, в тому числі у разі повторної протягом 2023 року державної реєстрації фізичною особою - підприємцем, шляхом подання заяви за загальною процедурою, визначеною цим Кодексом.

При цьому у разі подання заяви до 1 вересня 2023 року суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку з 1 серпня 2023 року (крім єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, якщо така особа станом на 1 серпня 2023 року не зареєстрована платником податку на додану вартість).

9 - 1 .4.5. Встановити, що у 2022 та 2023 роках при визначенні розміру податкового боргу для застосування підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу для платників єдиного податку першої або другої групи не включаються суми податкового боргу, що виникли за податкові періоди з 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 9 - 1 згідно із Законом № 3219-IX від 30.06.2023 }

10. На період з 1 березня 2022 року до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території, для платників єдиного податку четвертої групи, у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди яких перебувають земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, положення підпункту 291.5 - 1.3 пункту 291.5 - 1 статті 291 цього Кодексу застосовуються виключно під час реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.

10.1. Для цілей, визначених підпунктом "а" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291, підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 та підпунктом 4 пункту 299.10 статті 299 цього Кодексу, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

10.2. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023 }

11. Установити, що з 1 серпня 2023 року фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

При цьому такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний податок не сплачувався.

Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене пунктом 295.2 статті 295 цього Кодексу.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку у порядку та строки, визначені цим Кодексом, до таких платників не застосовуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Норми цього пункту не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи - підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому цього пункту, територію України.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 3219-IX від 30.06.2023 }

12. Установити, що для платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 цього підрозділу, нараховані контролюючим органом суми авансових внесків з єдиного податку, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, підлягають скасуванню (анулюванню) за відповідні періоди з 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року.

Податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються таким платникам єдиного податку за періоди, за які був фактично сплачений єдиний податок, що відображені в декларації платника єдиного податку.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 3219-IX від 30.06.2023 }

13. До операцій з повернення товарів/необоротних активів, придбаних під час використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, якщо такі операції з повернення здійснені не пізніше 31 жовтня 2023 року, норми пункту 192.2 статті 192 цього Кодексу не застосовуються.

Не вимагається підтвердження товарно-транспортними накладними, що складаються відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", операцій з перевезення товарів/необоротних активів, придбаних покупцем під час використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, у зв’язку з поверненням таких раніше поставлених товарів/необоротних активів у власність постачальника, а також у зв’язку з подальшим їх постачанням на користь того самого покупця, якщо такі операції з перевезення здійснені у період з 1 серпня 2023 по 31 жовтня 2023 року включно.

{Підрозділ 8 розділу XX доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 3219-IX від 30.06.2023 }

Підрозділ 9. Особливості повернення сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також місцевих податків і зборів

1. Повернення сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також місцевих податків і зборів, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надміру, зарахування до бюджетів таких податків і зборів, які сплачуються у першому кварталі 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, та сум, які сплачуються у рахунок погашення податкового боргу, що сформувався станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року.

2. Фізичні особи, які є власниками транспортних засобів, що відповідно до законодавства підлягають технічному огляду один раз на два роки, при проходженні у 2011 році такого технічного огляду або знятті транспортних засобів з обліку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату за 2010 рік податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за ставками, які діяли до 1 січня 2011 року, а фізичні особи, які були звільнені у 2010 році від його сплати, - документ, що дає право на користування такими пільгами. У разі неподання таких документів технічний огляд транспортних засобів та зняття їх з обліку не провадяться.

Підрозділ 9 - 1 . Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

1. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року до 1 квітня 2016 року, встановлюється ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, визначена пунктом 252.20 статті 252 цього Кодексу, за природний газ, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 статті 252 цього Кодексу, видобутий з покладів до 5000 метрів, у розмірі 70 відсотків, а з 1 квітня 2016 року до 31 грудня 2016 року (включно) - 50 відсотків.

2. Держава гарантує, що з 1 січня 2018 року до 1 березня 2022 року буде застосовуватися стимулююча ставка рентної плати за користування надрами для природного газу, видобутого із нових свердловин, встановлена цим Кодексом станом на 1 січня 2018 року. Розмір стимулюючої ставки не може бути збільшений, а також до неї не можуть застосовуватися коригуючі коефіцієнти або інші механізми, що можуть бути передбачені цим Кодексом або іншими актами законодавства, що призведуть або можуть призвести до фактичного збільшення розміру податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу порівняно з розміром таких податкових зобов’язань, розрахованим згідно з цим Кодексом станом на 1 січня 2018 року. У разі внесення змін до законодавства, що регулює податковий порядок стимулювання видобування природного газу, суб’єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

{Підрозділ 9 - 1 розділу XX доповнено пунктом 2 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2139-IX від 15.03.2022 - щодо набрання чинності та дії Закону див. пункт 1 розділу II}

3. Тимчасово встановити ставку рентної плати за користування надрами для видобування бурштину, визначену пунктом 252.20 статті 252 цього Кодексу:

до 31 грудня 2020 року включно - у розмірі 5 відсотків;

до 31 грудня 2021 року включно - у розмірі 8 відсотків.

{Підрозділ 9 - 1 розділу XX доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 490-IX від 04.02.2020 }

4. Держава гарантує, що з 1 березня 2022 року до 1 березня 2032 року для видобування газу природного (будь-якого походження) будуть застосовуватися ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі ставки рентної плати за користування надрами для природного газу, видобутого із нових свердловин, встановлені пунктом 252.20 статті 252 цього Кодексу станом на 1 березня 2022 року. Держава гарантує, що визначений цією статтею строк дії застосовування ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (будь-якого походження) не підлягає скасуванню, зменшенню або перегляду до 1 березня 2032 року.

Протягом цього періоду:

розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (будь-якого походження), визначених пунктом 252.20 статті 252 цього Кодексу, у тому числі рентної плати за користування надрами для природного газу, видобутого із нових свердловин, визначених станом на 1 березня 2022 року, не можуть бути збільшені, а також до них не можуть застосовуватися коригуючі коефіцієнти або інші механізми, що можуть бути передбачені цим Кодексом або іншими актами законодавства, що призведуть або можуть призвести до фактичного збільшення розміру податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу порівняно з розміром таких податкових зобов’язань, розрахованим згідно з цим Кодексом станом на 1 березня 2022 року;

розміри ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, включаючи стимулюючі ставки рентної плати за користування надрами для природного газу, видобутого із нових свердловин, можуть бути у будь-який час зменшені та до них можуть бути застосовані коригуючі коефіцієнти або інші механізми, що можуть бути передбачені цим Кодексом або іншими актами законодавства, що призведуть до фактичного зменшення розміру податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу порівняно з розміром таких податкових зобов’язань, розрахованим згідно з цим Кодексом станом на 1 березня 2022 року.

{Підрозділ 9 - 1 розділу XX доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 2139-IX від 15.03.2022 - щодо набрання чинності та дії Закону див. пункт 1 розділу II}

{Розділ XX доповнено підрозділом 9 - 1 згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 ; текст підрозділу 9 - 1 розділу XX в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015 }

Підрозділ 9 - 2 . Особливості уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу

1. Податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість подаються за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Разом з уточнюючим розрахунком подається перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.

На випадки подання уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань відповідно до цього підрозділу не поширюються норми статті 50 цього Кодексу.

При складанні уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань для застосування податкового компромісу не враховуються суми коригувань податкового кредиту з податку на додану вартість та/або витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток, відображені в уточнюючих розрахунках, які одночасно відповідають таким умовам:

1) подані в порядку, встановленому статтею 50 цього Кодексу, після 1 квітня 2014 року;

2) уточнюють показники податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, що передували 1 квітню 2014 року;

3) за результатами подання таких уточнюючих розрахунків було зменшено податкове зобов’язання (збільшено від’ємне значення) з податку на прибуток або податку на додану вартість за такі звітні (податкові) періоди.

У платника податків за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання.

2. Сума заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов’язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

3. Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше ніж 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.

Подання платником податків уточнюючого розрахунку за періоди, щодо яких не була проведена документальна перевірка, може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки згідно з процедурою податкового компромісу.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, контролюючий орган приймає рішення щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки, про що повідомляє платника податків відповідно до статті 42 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу.

Якщо контролюючий орган повідомив платника податків про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, сума задекларованих зобов’язань вважається узгодженою.

У разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки контролюючий орган проводить таку перевірку та за її результатами:

1) приймає податкове повідомлення-рішення у разі виявлення порушень платником податків вимог податкового законодавства, сплата грошового зобов’язання за яким здійснюється у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу;

2) складає довідку у разі відсутності таких порушень, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку.

Податкове повідомлення-рішення або довідку контролюючий орган направляє платнику податків у порядку, передбаченому статтями 42 та 58 цього Кодексу.

4. Уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно із цим підрозділом не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів.

5. Платник податків сплачує податкові зобов’язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов’язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

6. У разі якщо платник податків розпочинає процедуру адміністративного та/або судового оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами документальної позапланової перевірки згідно із цим підрозділом, податковий компроміс не застосовується.

7. Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов’язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов’язання вважається неузгодженим.

Процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному пунктом 1 цього підрозділу.

8. Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов’язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

9. У разі досягнення податкового компромісу перевірки щодо податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за уточненими операціями у наступних періодах за зазначеними податками контролюючими органами не проводяться.

10. Діяння, вчинене платником податків або його посадовими (службовими) особами, що призвело до заниження його податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, якщо такі податкові зобов’язання уточнені за процедурами застосування податкового компромісу та сплачені до бюджетів, не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

11. Податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

12. Платники податків з метою застосування податкового компромісу мають право подати уточнюючі розрахунки або заяви відповідно до положень цього підрозділу протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим підрозділом.

{Розділ XX доповнено підрозділом 9 - 2 згідно із Законом № 63-VIII від 25.12.2014 }

Підрозділ 9 - 3 . Особливості справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

1. Тимчасово, до 31 грудня 2020 року включно, ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за види радіозв’язку, передбачені підпунктом 16 - 1 пункту 254.4 статті 254 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 458,30 гривні на місяць за 1 мегагерц смуги радіочастот.

2. Установити, що до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, передбачених пунктом 254.4 статті 254 цього Кодексу для виду радіозв’язку "стільниковий радіозв’язок", для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, виданої з 1 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені пунктом 254.4 статті 254 цього Кодексу.

{Підрозділ 9 - 3 розділу XX доповнено пунктом 2 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

3. До припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, ставки рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України встановлюються в таких розмірах (крім понижувальних коефіцієнтів, визначених цим пунктом, які застосовуються до 1 вересня 2024 року):

Вид радіозв’язку

Діапазон радіочастот

Ставка рентної плати за 1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень

1.

Радіорелейний зв’язок фіксованої радіослужби

0,03-300 ГГц

1,30

2.

Радіозв’язок:

фіксованої, рухомої сухопутної радіослужб

0,03-470 МГц

1274,57

морської радіослужби

0,03-470 МГц

637,29

3.

Радіозв’язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації

30-470 МГц

1274,57

4.

Радіозв’язок з використанням радіоподовжувачів

30-470 МГц

639,28

5.

Радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів

1427-2400 МГц
2400-2483,5 МГц
5150-5850 МГц

32,20 - 1

6.

Радіозв’язок у системі з фіксованим абонентським радіодоступом стандарту DECT

30-3000 МГц

64,33

7.

Транкінговий радіозв’язок

30-470 МГц

3952,32

8.

Пошуковий радіозв’язок

30-960 МГц

50982,39

9.

Радіолокаційна та радіонавігаційна радіослужби

30-3000 МГц
3-30 ГГц

128,64

10.

Радіозв’язок супутникової рухомої та фіксованої радіослужб

30-3000 МГц
3-30 ГГц

84,44

11.

Стільниковий радіозв’язок

300-791 МГц
821-832 МГц
862-880 МГц
915-925 МГц
960-1710 МГц
1785-1805 МГц
1880-1920 МГц
1980-2110 МГц
2170-2200 МГц

28360,23 - 1

791-821 МГц
832-862 МГц
880-915 МГц
925-960 МГц

28360,23 - 2,3,4

1710-1785 МГц
1805-1880 МГц
1920-1980 МГц
2110-2170 МГц

28360,23 - 2,5,6

2510-2545 МГц
2565-2570 МГц
2630-2665 МГц
2685-2690 МГц

3685,50 - 2,7,8

12.

Радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації

2000-2300 МГц
2400-2510 МГц
2545-2565 МГц
2570-2575 МГц
2610-2630 МГц
2665-2685 МГц
2690-3400 МГц
3800-7000 МГц

56,30 - 1

10-42,5 ГГц

20,11 - 1

13.

Передавання звуку залежно від потужності:

30 кГц-30 МГц

до 1 кВт включно

1527,84

від 1,1 до 10 кВт включно

2295,83

від 10,1 до 100 кВт включно

3248,75

від 101 до 500 кВт включно

3823,68

від 501 кВт і вище

6352,67

14.

Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності:

30-300 МГц

від 1 до 10 Вт включно

64,33

від 10,1 до 100 Вт включно

193,01

від 101 Вт до 1 кВт включно

317,63

від 1,1 до 5 кВт включно

510,65

від 5,1 до 20 кВт включно

956,94

від 20,1 кВт і вище

1274,57

15.

Передавання звуку залежно від потужності:

66-74 МГц
87,5-108 МГц

до 100 Вт включно

478,46

від 101 Вт до 1 кВт включно

956,94

від 1,1 до 10 кВт включно

1527,84

від 10,1 кВт і вище

1913,82

16.

Передавання та ретрансляція телевізійного зображення залежно від потужності:

300-880 МГц

до 10 Вт включно

44,24

від 10,1 до 100 Вт включно

88,45

від 101 Вт до 1 кВт включно

193,01

від 1,1 до 5 кВт включно

382,02

від 5,1 до 20 кВт включно

763,93

від 20,1 кВт і вище

956,94

16 - 1 .

Види радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв)

2300-2400 МГц
2575-2610 МГц
3400-3800 МГц

3685,50

17.

Види радіозв’язку (служби, системи, радіотехнології, радіоелектронні засоби, випромінювальні пристрої), що не зазначені у пунктах 1-16 - 1 пункту 3 цього підрозділу

9 кГц-400 ГГц

1913,82

- 1 Для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного спектра (радіочастотного ресурсу) України, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

- 2 Для ширини безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот менше 10 МГц (5 х 2) у кожному регіоні окремо та/або в усіх регіонах України, що належать окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного спектра (радіочастотного ресурсу) України, застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,2.

- 3 Для ширини смуги радіочастот, яка перевищує 20 МГц (10 х 2) у кожному регіоні окремо, що належать окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного спектра (радіочастотного ресурсу) України, застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4.

- 4 Для ширини безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц (5 х 2) у кожному регіоні, за умови що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 20 МГц (10 х 2) в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного спектра (радіочастотного ресурсу) України, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

- 5 Для ширини смуги радіочастот, яка перевищує 30 МГц (15 х 2) у кожному регіоні окремо, що належать окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного спектра (радіочастотного ресурсу) України, застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4.

- 6 Для ширини безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц (5 х 2) у кожному регіоні, за умови що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 30 МГц (15 х 2) в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного спектра (радіочастотного ресурсу) України, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

- 7 Для ширини смуги радіочастот, яка перевищує 40 МГц (20 х 2) у кожному регіоні окремо, що належать окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного спектра (радіочастотного ресурсу) України, застосовується підвищувальний коефіцієнт 1,4.

- 8 Для ширини безперервного інтервалу (суцільної смуги) радіочастот в усіх регіонах України, що дорівнює або перевищує 10 МГц (5 х 2) у кожному регіоні, за умови що загальна ширина смуги радіочастот не перевищує 40 МГц (20 х 2) в одному діапазоні радіочастот, що належать окремому платнику рентної плати - користувачу радіочастотного спектра (радіочастотного ресурсу) України, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75.

Передбачені цими примітками підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт, помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.

Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 цього пункту, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

{Підрозділ 9 - 3 розділу XX доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 3721-IX від 21.05.2024 }

4. Установити, що до ставок рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, передбачених пунктом 3 цього підрозділу для виду радіозв’язку "стільниковий радіозв’язок", для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 1 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені пунктом 3 цього підрозділу.

{Підрозділ 9 - 3 розділу XX доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 3721-IX від 21.05.2024 }

{Розділ XX доповнено підрозділом 9 - 3 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

Підрозділ 9 - 4 . Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб

1. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року (далі - період одноразового (спеціального) добровільного декларування) та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених цим Кодексом, та виконання інших умов, визначених цим підрозділом.

{Абзац другий пункту 1 підрозділу 9 - 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2516-IX від 15.08.2022 }

Подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така одноразова (спеціальна) добровільна декларація.

2. Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування - це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених цим підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

3. Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків (далі - декларант).

Декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

{Абзац третій пункту 3 підрозділу 9 - 4 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 }

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції".

Особи, які мають право відповідно до цього підрозділу скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування та не скористалися таким правом, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичної особи, одержаних (набутих) за рахунок доходів, з яких не сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори відповідно до податкового законодавства на момент нарахування (отримання) таких доходів та/або склад та обсяг таких активів перебуває в межах, визначених пунктом 10 цього підрозділу.

4. Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі - об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

5. Об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

порушеннями у сфері валютного законодавства;

порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого пунктом 12 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

б) активи фізичної особи, які належать декларанту, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212 - 1, а так само статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), статтею 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України;

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 258 - 5 і 306, частинами першою і другою статті 368 - 3 , частинами першою і другою статті 368 - 4 , статтями 368, 368 - 5, 369 і 369 - 2 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

6. Декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного цим підрозділом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

6.1. Для цілей цього підрозділу одноразова (спеціальна) добровільна декларація - це декларація, в якій відображається така інформація (дані):

відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених цим Кодексом випадках - серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктом "а" пункту 4 цього підрозділу, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них, зокрема дані про вид, розмір та валюту активу, класифікацію банківських металів. Для грошових активів фізичної особи, розміщених на рахунках у банках або внесених до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації зазначається найменування та інші відомості про банківську або небанківську фінансову установу (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою - зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави), в якій відкриті відповідні рахунки, на яких зберігаються валютні цінності, або до якої зроблені відповідні внески, та відповідно до законодавства засвідчений документ, що підтверджує наявність задекларованих грошових активів фізичної особи на відповідному рахунку.

Для прав грошової вимоги (у тому числі грошових коштів, позичених декларантом третім особам за договором позики) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації зазначається найменування та інші відомості про юридичну особу - боржника (код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; якщо така установа є іноземною юридичною особою - зазначається код, присвоєний органом реєстрації юридичних осіб відповідної держави, або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (або у визначених цим Кодексом випадках - серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи відповідний документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) фізичної особи - боржника, номер та дата документа, що підтверджує право грошової вимоги;

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами "б"-"е" пункту 4 цього підрозділу, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених підпунктом "а" пункту 4 цього підрозділу. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених цим пунктом.

Інформація, що міститься в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, є податковою інформацією.

6.2. Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розділом II цього Кодексу, та особливостей, встановлених цим підрозділом.

6.3. У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до цього підрозділу декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному цим підрозділом. При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, передбачених цим підрозділом.

У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у новій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації сумою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування і сумою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, сплаченою відповідно до попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

7. Визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

7.1. Для об’єктів декларування, визначених підпунктом "а" пункту 4 цього підрозділу:

базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

7.2. Для об’єктів декларування, визначених підпунктами "б"-"е" пункту 4 цього підрозділу, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

8. Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з пунктом 7 цього підрозділу, таких ставок:

8.1. 5 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог пункту 9 цього підрозділу, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених підпунктом "а" пункту 4 цього підрозділу;

щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами "б"-"е" пункту 4 цього підрозділу, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 8.3 цього пункту.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої підпунктом 8.1 цього пункту ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами.

{Абзац п'ятий підпункту 8.1 пункту 8 підрозділу 9 - 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2516-IX від 15.08.2022 }

8.2. 9 відсотків:

щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених підпунктом "а" пункту 4 цього підрозділу;

щодо об’єктів декларування, визначених підпунктами "б"-"е" пункту 4 цього підрозділу, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 8.3 цього пункту.

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої підпунктом 8.2 цього пункту ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами.

{Абзац п'ятий підпункту 8.2 пункту 8 підрозділу 9 - 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2516-IX від 15.08.2022 }

8.3. 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

{Абзац перший підпункту 8.3 пункту 8 підрозділу 9 - 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2516-IX від 15.08.2022 }

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

9. Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Після подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації з урахуванням положень абзацу першого цього пункту та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку та у такому разі має подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію відповідно до цього підрозділу.

Декларант з метою забезпечення виконання положень цього пункту звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

10. Склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять:

1) активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 цього пункту, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

2) нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 квадратних метрів, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості - нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 квадратних метрів;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України;

3) один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб i більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі кубічних сантиметрів та/або середньоринковою вартістю понад 400 тисяч гривень, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 кубічних сантиметрів, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Щодо активів фізичної особи, визначених цим пунктом, не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

11. Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, вважається узгодженою.

12. Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада 2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року (крім випадків, передбачених абзацами третім - шостим цього пункту).

{Абзац другий пункту 12 підрозділу 9 - 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2516-IX від 15.08.2022 - зміни набирають чинності з 1 вересня 2022 року }

У разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

{Пункт 12 підрозділу 9 - 4 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2516-IX від 15.08.2022 - зміни набирають чинності з 1 вересня 2022 року }

першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

{Пункт 12 підрозділу 9 - 4 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2516-IX від 15.08.2022 - зміни набирають чинності з 1 вересня 2022 року }

другого платежу - до 1 травня 2024 року;

{Пункт 12 підрозділу 9 - 4 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2516-IX від 15.08.2022 - зміни набирають чинності з 1 вересня 2022 року }

третього платежу - до 1 травня 2025 року.

{Пункт 12 підрозділу 9 - 4 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2516-IX від 15.08.2022 - зміни набирають чинності з 1 вересня 2022 року }

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 цього Кодексу;

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

13. Податкова перевірка центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію пункту 10 цього підрозділу, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені пунктом 10 цього підрозділу.

Сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

У разі сплати декларантом, який обрав ставку податку із розстроченням сплати трьома рівними частинами, першої частини податкового зобов’язання такий платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та тимчасово звільняється від виконання обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 1 січня 2021 року. У разі несплати (несвоєчасної сплати) другої чи третьої частини податкового зобов’язання декларант притягується до відповідальності та вважається таким, що має обов’язок нарахування та сплати податків і зборів щодо зазначених доходів на загальних підставах, а розмір сплаченої частини податкового зобов’язання вважається помилково сплаченим.

14. До декларанта, який сплатив у повному обсязі суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених цим підрозділом порядку, строки та розмірі, а також виконав інші вимоги, передбачені цим підрозділом, не можуть:

1) застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації активів за будь-який період до 1 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів фізичної особи, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212 - 1 Кримінального кодексу України. Суми, щодо яких сплачено збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, вираховуються з установлених критеріїв для цілей кваліфікації правопорушення як кримінально караного діяння щодо активів фізичної особи, які були відображені (у межах складу та вартості) в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації;

2) розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також за статтями 155 - 1, 162, 162 - 1, 163 - 1 (щодо самозайнятої особи), 163 - 2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163 - 4 (щодо самозайнятої особи), 163 - 15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 - 1, 164 - 2 (щодо фізичної особи - підприємця), 165 - 1 (щодо самозайнятої особи), 166 - 6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо такі правопорушення пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єктів декларування до 1 січня 2021 року (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

15. Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

15.1. Одноразова (спеціальна) добровільна декларація підлягає в порядку, передбаченому цим підрозділом, камеральній перевірці, яку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної декларації.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, такий орган направляє протягом 10 календарних днів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, декларанту відповідне повідомлення. За результатами розгляду такого повідомлення декларант має право подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

У разі виявлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, має право на підставі відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подати уточнюючу відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення. Повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 цього Кодексу.

15.2. З метою підтвердження застосування відповідної ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної пунктом 8 цього підрозділу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час камеральної перевірки відповідної одноразової (спеціальної) добровільної декларації має право:

перевірити реєстрацію правочинів та/або активів у державних реєстрах, у тому числі шляхом звернення до відповідних державних органів;

звернутися до декларанта із запитом щодо підтвердження наявності у декларанта зазначених у відповідній одноразовій (спеціальній) добровільній декларації майна, майнових і немайнових прав, у разі якщо за результатами перевірки, передбаченої абзацом другим цього підпункту, виявлена розбіжність між задекларованою інформацією та даними державних реєстрів.

У разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 365 днів з дня подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларантом порушення ним встановлених пунктами 8 і 9 цього підрозділу умов розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установах, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги (у тому числі відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою), та/або відсутності копій документів, передбачених цим підрозділом, за умови що декларант протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, не надасть пояснення та документальні підтвердження, та/або відповідні копії документів на письмовий запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та/або перелік ненаданих документів, передбачених цим підрозділом, у порядку, визначеному цим Кодексом, проводиться документальна позапланова невиїзна перевірка та здійснюється нарахування грошових зобов’язань. При цьому такі валютні цінності та права вимоги (у тому числі грошові кошти, позичені третім особам), що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, та/або активи, вартість яких має бути підтверджена документально, у випадках, передбачених цим підрозділом, оподатковуються за ставкою 18 відсотків. У такому разі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює нарахування грошових зобов’язань у порядку, визначеному цим Кодексом.

16. Одноразові (спеціальні) добровільні декларації, а також відомості, що містяться в них, не можуть бути використані в розслідуваннях та/або перевірках стосовно декларанта, а також як докази у кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

Положення абзацу першого цього пункту не застосовуються у разі, якщо декларант, починаючи з 2010 року, є чи був членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, особи, визначеної абзацом третім пункту 3 цього підрозділу, крім випадку притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за статтями 212 та 212 - 1 (щодо зобов’язань декларанта як фізичної особи або фізичної особи - підприємця) Кримінального кодексу України щодо активів фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, або відповідними державними органами встановлено, що набуття активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 - 5 Кримінального кодексу України, або такі активи підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України. У разі винесення судом рішення, що набрало законної сили, про визнання активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави або винесення вироку суду щодо конфіскації або спеціальної конфіскації таких активів сплачений декларантом збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування не повертається.

Активи фізичної особи (у межах складу та вартості), які зазначено у поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, та відповідно сплачений збір декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у встановлених цим підрозділом порядку, строки та розмірі, а також одноразова (спеціальна) добровільна декларація не можуть бути використані як підстава для відкриття кримінального провадження, кваліфікованого за статтями 212 і 212 - 1 Кримінального кодексу України, або повідомлення про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 155 - 1, 162, 162 - 1, 163 - 1 (щодо самозайнятої особи), 163 - 2 (щодо самозайнятої особи в частині сплати єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), 163 - 4 (щодо самозайнятої особи), 163 - 15 (щодо самозайнятої особи), 164 (щодо самозайнятої особи), 164 - 1, 164 - 2 (щодо самозайнятої особи), 165 - 1 (щодо самозайнятої особи), 166 - 6 (щодо самозайнятої особи) Кодексу України про адміністративні правопорушення, або як доказ визнання декларантом факту вчинення ним зазначених у цьому абзаці правопорушень чи визнання ним вини у вчиненні зазначених у цьому абзаці правопорушень.

17. Відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з цим підрозділом, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду. За розголошення такої інформації, у тому числі внаслідок службової недбалості або допуску до інформації інших осіб, які не мають такого права, а також незаконне використання таких відомостей посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, притягаються до цивільної, адміністративної, кримінальної та іншої відповідальності згідно із законом.

18. Реалізація положень, передбачених цим підрозділом, не є підставою для повного або часткового невиконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та недотримання вимог законодавства у сфері реалізації і моніторингу ефективності персональних, спеціальних, економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

19. Державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені цим підрозділом, не поширюються на активи, здобуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, крім кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212 - 1 (щодо сплати податків як фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем), статтею 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів, обов’язкових платежів), статтею 367 (якщо злочин пов’язаний з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України.

Державні гарантії та звільнення від відповідальності, передбачені цим підрозділом, також не поширюються на:

активи фізичної або юридичної особи, набуття яких містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368 - 5 Кримінального кодексу України, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;

валютні цінності, права вимоги та грошові кошти, позичені третім особам, що відображені в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у разі встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушення декларантом встановлених пунктами 8 і 9 цього підрозділу умов розміщення валютних цінностей у банківських або інших фінансових установах, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги.

Установити, що тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена пунктом 8.2 пункту 8 цього підрозділу, застосовується у розмірі 7 відсотків.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

{Розділ XX доповнено підрозділом 9 - 4 згідно із Законом № 1539-IX від 15.06.2021 }

Підрозділ 10. Інші перехідні положення

1. Встановити, що погашення простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.

{Пункт 1 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 }

1 - 1 . Встановити, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

{ Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 1 - 1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

1 - 2 . Податковий борг платників податків - фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 1 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків - фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені цим Кодексом, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами цього Кодексу.

При наданні відстрочення згідно з цим пунктом норми статті 100 цього Кодексу не застосовуються.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 1 - 2 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 }

{ Пункт 2 підрозділу 10 розділу XX втратив чинність на підставі Закону № 5203-VI від 06.09.2012 }

2 - 1 . Підлягають списанню:

податковий борг станом на 1 січня 2011 року Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім податкового боргу з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку із порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію";

реструктуризовані суми податків та зборів на умовах, визначених Законом України від 23 червня 2005 року № 2711-IV "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", підприємствам - виробникам електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію";

податковий борг суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, перед бюджетом, який виник внаслідок визначення контролюючими органами податкового зобов'язання суб'єкта господарювання через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року;

визначені контролюючими органами станом на 1 січня 2011 року неузгоджені грошові зобов'язання та пені Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (крім зобов'язань з податку на додану вартість при здійсненні митного оформлення природного газу, ввезеного на митну територію України у минулих періодах) та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", АТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок", за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження;

визначені контролюючими органами неузгоджені грошові зобов'язання та пені суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом, через наявність небалансу технологічних витрат електроенергії (понаднормативних витрат електроенергії), що відносяться до періодів до 1 січня 2011 року та за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження;

розстрочені Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" податкові зобов'язання (з урахуванням процентів, нарахованих на такі розстрочені суми) з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", не включаються до валових доходів та валових витрат учасників процедури списання.

Відповідні рішення про списання зазначених сум приймаються контролюючими органами в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків. У разі відмови контролюючим органом у списанні згідно з цим пунктом платники податків можуть оскаржити такі дії в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу.

Згідно з положеннями цього пункту списанню підлягають суми, що залишаються несплаченими станом на перше число місяця, у якому набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

На списані відповідно до положень цього пункту суми не нараховуються штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 2 - 1 згідно із Законом № 3320-VI від 12.05.2011 - зміна діє до 30 червня 2012 року}

2 - 2 . Підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 1 липня 2012 року, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Підлягає списанню податковий борг із сплати податку на додану вартість Державного агентства резерву України, який виник у зв'язку з переведенням заборгованості Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підприємств паливно-енергетичного комплексу перед Державним агентством резерву України, що списується відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Суми, списані відповідно до положень цього пункту та Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", не включаються до доходів та витрат учасників процедури списання.

Контролюючі органи в межах їх компетенції у порядку, передбаченому для списання безнадійного податкового боргу, здійснюють списання зазначених сум протягом десяти робочих днів з дня подання заяви платника податків.

На списані відповідно до положень цього пункту суми не нараховується пеня, штрафні санкції, що встановлені цим Кодексом.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 2 - 2 згідно із Законом Законом № 5414-VI від 02.10.2012 }

2 - 3 . У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення цього пункту не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 2 - 3 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 }

2 - 4 . Контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Таке списання здійснюється без застосування положень статті 101 цього Кодексу та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

Положення цього пункту не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до цього пункту суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені цим Кодексом, за період з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього пункту, у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 2 - 4 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 }

3. Встановити, що в разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу.

{Пункт 4 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

5. У зв'язку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

6. Не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

{Пункт 6 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

7. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

{Пункт 7 підрозділу 10 розділу XX доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 }

8. У випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Положення підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо донарахування податкових зобов'язань платнику податку контролюючим органом внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, не застосовується.

{Пункт 8 підрозділу 10 розділу XX доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 }

9. Тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.

10. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

11. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 }

12. Норми статті 69 цього Кодексу не поширюються на депозитарні установи при відкритті ними рахунків у цінних паперах власникам для обліку прав на належні цим власникам дематеріалізовані цінні папери відповідно до договорів з емітентами цих цінних паперів про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників. Зобов’язання, передбачені статтею 69 цього Кодексу, мають бути виконані депозитарною установою у разі звернення осіб, зазначених у цій статті, в день укладення ними договору про обслуговування рахунка у цінних паперах.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 ; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 }

13. У податкових (звітних) періодах 2012 року обчислення коригуючого коефіцієнта, встановленого абзацом першим пункту 259.1 статті 259 цього Кодексу, здійснюється шляхом ділення середньої ціни одного бареля нафти "Urals", що склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом поточного звітного (податкового) періоду, на базову ціну нафти. Під базовою ціною нафти розуміється ціна нафти "Urals", що дорівнює 100 доларів США за барель.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 13 згідно із Законом № 4235-VI від 22.12.2011 }

14. Установити, що до 1 січня 2016 року не застосовуються штрафні санкції за неподання або порушення строку подання фізичними особами до контролюючих органів відомостей про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013 }

{Пункт 15 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Пункт 16 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

16 - 1 . Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

{Абзац перший пункту 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

{Підпункт 1.2 пункту 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

{Підпункт 1.4 пункту 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону № 2520-IX від 15.08.2022 }

1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

1.6. Платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

1.7. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пунктах 3 і 4 пункту 170.13 - 1 статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу.

{Абзац перший підпункту 1.7 пункту 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 466-IX від 16.01.2020, № 1539-IX від 15.06.2021 ; в редакції Закону № 2520-IX від 15.08.2022 }

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

{Підпункт 1.7 пункту 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено новим абзацом згідно із Законом № 548-VIII від 18.06.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2463-VIII від 19.06.2018 - застосовується до податкових періодів починаючи з 1 травня 2018 року}

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

{Підпункт 1.7 пункту 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2308-IX від 19.06.2022 }

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

{Підпункт 1.7 пункту 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено новим абзацом згідно із Законом № 548-VIII від 18.06.2015 }

{П ункт 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 1.7 згідно із Законом № 211-VIII від 02.03.2015 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 381-VIII від 12.05.2015 }

1.8. Тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проект), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи (виплачені, надані), що нараховані громадянам Японії (незалежно від їхнього резидентського статусу) японськими суб’єктами з реалізації Проекту у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами. Зазначене звільнення застосовується лише до тієї частини доходів, що пов’язана з реалізацією Проекту.

Термін "японський суб’єкт з реалізації Проекту" вживається у значенні, наведеному у пункті 9 підрозділу 1 цього розділу.

У разі якщо японським суб’єктом з реалізації Проекту виступатиме договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (з участю у такому договорі більше ніж 50 відсотків) є особи, визначені у підпунктах "а"-"в" пункту 9 підрозділу 1 цього розділу, норми цього підпункту застосовуються виключно до доходів громадян Японії, що нараховуються (виплачуються, надаються) оператором такої спільної діяльності.

{П ункт 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 1.8 згідно із Законом № 903-VIII від 23.12.2015 }

1.9. Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому пункту 10 підрозділу 1 цього розділу.

{П ункт 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 1.9 згідно із Законом № 2374-VIII від 22.03.2018 }

1.10. Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в пунктах 13, 15, 16, 17 і 18 підрозділу 1 цього розділу.

{П ункт 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 1.10 згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1072-IX від 04.12.2020 , № 1914-IX від 30.11.2021 }

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 16 - 1 згідно із Законом № 1621-VII від 31.07.2014 }

{Пункт 17 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

18. З метою формування реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, власники об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (фізичні особи) на підставі оригіналів документів про право власності на об’єкти нерухомості можуть здійснювати звірку відомостей щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у їх власності, до 31 грудня 2015 року (включно).

{ Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 403-VII від 04.07.2013 ; в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 }

19. Установити, що до 1 січня 2014 року органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" на підставі отриманого від відповідного контролюючого органу висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, видають платнику податку, який подав до такого контролюючого органу заяву про обрання способу відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість шляхом отримання фінансового казначейського векселя, зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом видачі у строки, визначені пунктом 200.13 статті 200 цього Кодексу, фінансових казначейських векселів строком обігу до п’яти років з дохідністю на рівні 5 відсотків річних.

Сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом видачі фінансових казначейських векселів, поділяється на рівні частини, на кожну з яких видається окремий фінансовий казначейський вексель із строком платежу один, два, три, чотири та п’ять років.

Видача фінансового казначейського векселя прирівнюється до видачі платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на рахунок платника податку.

За заявою платника податку, поданою до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата пред’явлення векселя до сплати може бути перенесена на будь-яку іншу дату, що настає за датою пред’явлення векселя до сплати, в межах календарного року, на який припадає дата сплати за векселем.

Платники податку мають право здійснювати сплату будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України шляхом пред’явлення для сплати (не раніше настання строку платежу, визначеного у векселі) органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, фінансового казначейського векселя, виданого відповідно до цього пункту. Таке пред’явлення прирівнюється до сплати узгодженого грошового зобов’язання шляхом перерахування коштів з рахунка платника податку на бюджетний рахунок.

Сума позитивного значення різниці між сумою будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України, і сумою фінансових казначейських векселів, що пред’являються до сплати в рахунок такого узгодженого грошового зобов’язання, сплачується платником податку до бюджету коштами у порядку, встановленому цим Кодексом.

Сума від’ємного значення різниці між сумою будь-якого узгодженого грошового зобов’язання, що сплачується до Державного бюджету України, і сумою фінансових казначейських векселів, що пред’являються до сплати в рахунок такого узгодженого грошового зобов’язання, за бажанням платника податку на підставі поданої ним відповідної заяви може або відшкодовуватися йому з бюджету коштами у порядку, встановленому цим пунктом, або на таку суму можуть видаватися нові фінансові казначейські векселі, в яких дата пред’явлення векселя до сплати може бути перенесена на будь-яку іншу дату, що настає за датою пред’явлення векселя до сплати, в межах календарного року, на який припадає дата сплати за векселем.

Виплата доходу за фінансовими казначейськими векселями відбувається в момент їх пред’явлення до сплати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок видачі, обігу, обліку та сплати за фінансовими казначейськими векселями, виданими відповідно до цього пункту, затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 407-VII від 04.07.2013 }

20. Штрафні санкції за помилки, допущені при розрахунку грошових зобов’язань відповідно до норм статті 39 цього Кодексу за період з 1 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року, застосовуються у розмірі 1 гривня за кожне порушення.

У разі самостійного корегування податкових зобов’язань з метою трансфертного ціноутворення за результатами застосування статті 39 цього Кодексу за період з 1 вересня 2013 року по 31 грудня 2014 року штрафні санкції, передбачені статтею 50 цього Кодексу, не застосовуються.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 20 згідно із Законом № 408-VII від 04.07.2013 ; в редакції Закону № 1260-VII від 13.05.2014 }

20 - 1 . Штрафні санкції за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального в ємностях до двох літрів без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку, передбачені пунктом 117.3 статті 117 цього Кодексу, не застосовуються з дати виникнення зобов’язання щодо такої реєстрації.

Штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, передбачені статтею 120 - 2 цього Кодексу, не застосовуються до осіб, які реалізують пальне в ємностях до двох літрів з дати виникнення зобов’язання щодо такої реєстрації.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 20 - 1 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

{Пункт 21 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 72-VIII від 28.12.2014 }

22. Єдиний державний реєстраційний веб-портал юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців створюється відповідно до закону. До створення цього веб-порталу інформація з реєстрів про взяття суб’єктів господарювання на облік як платників податків і зборів, їх реєстрацію як платників податку на додану вартість (у тому числі як суб’єктів спеціального режиму оподаткування) та єдиного податку оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, згідно з вимогами, встановленими цим Кодексом.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 22 згідно із Законом № 657-VII від 24.10.2013 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

23. Установити, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" на підставі отриманих від відповідного контролюючого органу реєстрів інвентаризації платників податку та висновків із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, оформлюють видачу платникам податку, які подали до такого контролюючого органу заяву про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики, зазначену у реєстрах та висновках суму бюджетного відшкодування шляхом видачі у строки, визначені пунктом 200.13 статті 200 цього Кодексу, облігацій внутрішньої державної позики строком обігу п’ять років.

Оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики прирівнюється до видачі платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на рахунок платника податку.

Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість, а також основних умов їх випуску затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 23 згідно із Законом № 719-VII від 16.01.2014 з урахуванням змін, внесених Законом № 1165-VII від 27.03.2014 }

24. Встановити, що у 2014 році звіт про контрольовані операції, що відповідно до статті 39 цього Кодексу подається центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за період з 1 вересня по 31 грудня 2013 року подається до 1 жовтня 2014 року.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 24 згідно із Законом № 1260-VII від 13.05.2014 }

25. Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені цим Кодексом, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом.

Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію".

{ Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 25 згідно із Законом № 1275-VII від 20.05.2014 }

26. Установити, що тимчасово, на період дії Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", для платників податків, які на дату втрати чинності Законом України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У цьому пункті терміни вживаються в такому значенні:

інша територія України - територія України, крім тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та тимчасово окупованої території, що визнана такою відповідно до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".

Термін "тимчасово окупована територія" для цілей цього пункту вживається у значенні, визначеному в Законі України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

26.1. На тимчасово окупованій території:

1) загальнодержавні та місцеві податки і збори, визначені статтями 9 та 10 цього Кодексу, та військовий збір, визначений пунктом 16 - 1 цього підрозділу, не справляються;

2) платники податків із податковою адресою на тимчасово окупованій території звільняються від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів;

3) не проводяться контролюючими органами камеральні, документальні та фактичні перевірки;

4) зупиняється застосування до платників податків норм статей 59, 60 та 87-101 цього Кодексу;

5) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань та інші порушення податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

26.2. Контролюючий орган здійснює без подання платником податку заяви списання податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та несплачених процентів за користування розстроченням (відстроченням)) платника податків із податковою адресою на тимчасово окупованій території, який за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, виник у період з дати початку тимчасової окупації, визначеної Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату прийняття рішення про списання такого боргу.

Таке списання здійснюється без застосування положень статті 101 цього Кодексу та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

Положення цього пункту не застосовуються щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені законодавством з питань банкрутства, та/або до яких застосовані спеціальні обмежувальні заходи (санкції), передбачені Законом України "Про санкції".

Сплачені до дати прийняття рішення про списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій, пені та процентів за користування розстроченням (відстроченням) не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до цього пункту суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені цим Кодексом, за період з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя" і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з цим підпунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до цього підпункту, у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження";

26.3. Будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, оподатковуються за правилами, встановленими цим Кодексом для їхньої виплати (репатріації) за кордон України.

26.4. У разі здійснення господарських операцій між особами, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, та платниками податків, які мають податкову адресу на іншій території України, до таких операцій застосовуються положення статті 39 цього Кодексу з урахуванням критеріїв, визначених підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

26.5. Реєстрація платником податку на додану вартість, відповідно до вимог статті 183 цього Кодексу, осіб, податковою адресою яких або одного з учасників за договором про спільну діяльність, договором управління майном, угодою про розподіл продукції є тимчасово окупована територія, контролюючими органами не проводиться до закінчення строку тимчасової окупації або зміни податкової адреси таким платником податку з тимчасово окупованої на іншу територію України.

26.6. Платникам податків, які зберігають пальне та/або спирт етиловий на тимчасово окупованій території, забороняється на підставі акта проведення інвентаризації обсягів залишку пального станом на початок дня 1 березня 2016 року та/або акта проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року враховувати відповідні обсяги залишків пального та/або спирту етилового у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 цього Кодексу, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати коригування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

До платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, зупиняється застосування норм пунктів 213.2 та 213.3 статті 213 та статей 225, 226, 229-233 цього Кодексу.

До платників податків, податковою адресою яких є інша територія України, а місцем здійснення діяльності є тимчасово окупована територія, зупиняється застосування норм пунктів 213.2 та 213.3 статті 213 та статей 225, 226, 229-233 цього Кодексу щодо діяльності, яка здійснюється за таким місцем та/або об’єктів, які розташовані на тимчасово окупованій території.

26.7. Реєстрація платником акцизного податку відповідно до вимог пункту 212.3 статті 212 цього Кодексу осіб, податковою адресою та/або місцем здійснення діяльності яких є тимчасово окупована територія, контролюючими органами не проводиться до закінчення строку тимчасової окупації або зміни податкової адреси та/або місця здійснення діяльності на іншу територію України.

Реєстрація платником єдиного податку відповідно до вимог статей 298 та 299 цього Кодексу осіб, податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, контролюючими органами не проводиться до закінчення строку тимчасової окупації або зміни податкової адреси на іншу територію України.

26.8. Доходи фізичної особи - громадянина України, яка має податкову адресу на тимчасово окупованій території, отримані у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права), оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за загальними правилами оподаткування, встановленими цим Кодексом.

З доходів, отриманих у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються спадкоємцями - громадянами України, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (дарування) або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців, податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, процедури та дії щодо забезпечення остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності та подання податкової звітності, відповідно до вимог цього Кодексу, можуть проводитися за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів.

26.9. Доходи фізичних осіб, у тому числі найманих працівників, які мають постійне місце проживання на тимчасово окупованій території, зокрема заробітна плата та інші подібні виплати та компенсації, що виплачуються податковими агентами, в тому числі роботодавцями, з місцезнаходженням на іншій території України, оподатковуються за загальними правилами за місцезнаходженням такого податкового агента (роботодавця).

26.10. У разі здійснення нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям (незалежно від системи оподаткування), податковою адресою яких є тимчасово окупована територія, доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 та підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 цього Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця та/або доходу фізичної особи - підприємця платника єдиного податку.

26.11. Будь-які податки, збори, стягнуті на тимчасово окупованій території, не змінюють розмір податкових зобов’язань з податків, зборів, нарахованих (що підлягають стягненню) на іншій території України.

26.12. Контролюючий орган здійснює анулювання реєстрації платників єдиного податку третьої групи, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без прийняття рішення по кожному окремому платнику податків.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 26 згідно із Законом № 1636-VII від 12.08.2014 ; в редакції Закону № 1617-IX від 01.07.2021 }

27. Установити, що за результатами провадження господарської діяльності за останній звітний (податковий) період 2014 року платники збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, збору за першу реєстрацію транспортного засобу, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, збору за користування радіочастотним ресурсом України, збору за спеціальне використання води, плати за користування надрами, плати за землю, єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, акцизного податку з операцій з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, подають податкові декларації (розрахунки) з таких податків та зборів у порядку, встановленому цим Кодексом.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 27 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

{Пункт 28 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 129-IX від 20.09.2019 }

29. Тимчасово, до 1 січня 2016 року, встановлюється збір у вигляді цільової надбавки до діючої ціни на природний газ для споживачів усіх форм власності.

{Абзац перший пункту 29 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 812-VIII від 24.11.2015 }

1.1. Платниками збору є суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, у тому числі уповноважені особи договорів простого товариства, які:

а) провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів;

б) споживають імпортований ними природний газ як паливо або сировину;

в) споживають видобутий ними природний газ як паливо або сировину.

1.2. Об’єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі:

а) відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для побутових споживачів - на підставі облікових документів), для платників, що визначені у підпункті "а" підпункту 1.1 цього пункту;

{Підпункт "а" підпункту 1.2 пункту 29 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 812-VIII від 24.11.2015 }

б) імпортованому у звітному періоді платником, що визначений у підпункті "б" підпункту 1.1 цього пункту;

в) видобутому та спожитому як паливо або сировина нафтогазовидобувним підприємством або його підрозділами, що визначені платниками у підпункті "в" підпункту 1.1 цього пункту, за виключенням обсягу природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до розділу I, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених платником відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу.

1.3.1. Збір справляється у розмірі 2 відсотків на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів:

а) підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб’єктів господарювання, зокрема блочні (модульні) котельні (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб’єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води);

б) бюджетні установи;

в) промислові та інші суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ;

г) суб’єкти господарювання, що визначені у підпункті "б" підпункту 1.1 цього пункту;

ґ) суб’єкти господарювання, у тому числі уповноважені особи простих товариств, що визначені у підпункті "в" підпункту 1.1 цього пункту.

1.3.2. На обсяги природного газу, що постачається для побутових споживачів, збір справляється у розмірі 4 відсотків.

{Підпункт 1.3.2 підпункту 1.3 пункту 29 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 812-VIII від 24.11.2015 }

1.4. Споживачами є такі категорії: побутові споживачі, бюджетні установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб’єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб’єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

{Підпункт 1.4 пункту 29 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 812-VIII від 24.11.2015 }

1.5. Під діючою ціною на природний газ слід розуміти:

{Абзац перший підпункту 1.5 пункту 29 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 812-VIII від 24.11.2015 }

а) договірну ціну природного газу як товару (без урахування тарифів на його транспортування і розподіл, торгової націнки постачальника природного газу в межах максимальної торгової націнки, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", та суми податку на додану вартість) для платників, визначених у підпункті "а" підпункту 1.1 цього пункту;

{Підпункт "а" підпункту 1.5 пункту 29 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 812-VIII від 24.11.2015 }

б) митну вартість оформлення природного газу для платників, що визначені у підпункті "б" підпункту 1.1 цього пункту;

в) середню митну вартість імпортованого природного газу для платників, що визначені у підпункті "в" підпункту 1.1 цього пункту. Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період, обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та передається ним до 5 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, який до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі.

1.6. Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.

1.7. Податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Форма податкової декларації встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

1.8. Платники, що визначені у підпункті "б" підпункту 1.1 цього пункту, сплачують збір до або в день подання митної декларації.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 29 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

30. Установити, що тимчасово, протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2018 року, резиденти - суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), звільняються від сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 30 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

31. За наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 31 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

32. Тимчасово, до 1 липня 2015 року, встановити, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 32 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

33. Установити, що на 2015 рік ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1. пункту 265.5 статті 265 цього Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об’єктів нежитлової нерухомості.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 33 згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014 }

34. Установити, що для контрольованих операцій з резидентами, здійснених до 1 січня 2015 року, пропорційне коригування здійснюється за правилами, що діяли до 1 січня 2015 року.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 34 згідно із Законом № 609-VIII від 15.07.2015 }

35. Тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків, обсяг доходів та/або операцій яких за попередній (звітний) рік складав менше 20 млн гривень, штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення в терміни, визначені цим Кодексом, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати такого податкового зобов’язання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Зазначена норма не застосовується у разі повторного протягом року визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з одного й того самого податку або збору. При цьому у разі скасування штрафної санкції відповідне сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 35 згідно із Законом № 655-VIII від 17.07.2015 }

36. У разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків" і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов’язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 36 згідно із Законом № 655-VIII від 17.07.2015 }

37. Виконання контролюючими органами плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації (далі - план реструктуризації), або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації (далі - план санації), у разі визнання їх залученими кредиторами відповідно до Закону України "Про фінансову реструктуризацію" здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

{Абзац перший пункту 37 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 425-IX від 20.12.2019 }

Реструктуризація податкового боргу та грошових зобов’язань платника податків на умовах плану реструктуризації або плану санації здійснюється відповідно до цього пункту та не потребує укладення окремого договору про розстрочення (відстрочення) згідно із статтею 100 цього Кодексу.

Реструктуризація податкового боргу та грошових зобов’язань платника податків згідно з цим пунктом здійснюється контролюючими органами шляхом анулювання (прощення), розстрочення (відстрочення) податкового боргу та грошових зобов’язань.

Операції з реструктуризації заборгованості відповідно до плану реструктуризації або плану санації не визнаються контрольованими операціями відповідно до статті 39 цього Кодексу та до них не застосовуються вимоги цього Кодексу, встановлені до контрольованих операцій.

Контролюючі органи здійснюють списання, розстрочення (відстрочення) податкового боргу та грошових зобов’язань платника податку протягом 10 робочих днів з дня підписання плану реструктуризації або затвердження плану санації.

{Абзац п'ятий пункту 37 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 425-IX від 20.12.2019 }

Контролюючі органи зобов’язані списати частину податкового боргу пропорційно до частини анульованих (прощених) кредиторами зобов’язань боржника відповідно до плану реструктуризації або плану санації. Розстрочення (відстрочення) або списання податкового боргу здійснюється на умовах плану реструктуризації або плану санації. Такі умови повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог інших кредиторів, визначені планом реструктуризації або планом санації. Загальний строк погашення розстроченого (відстроченого) податкового боргу не може перевищувати трьох років з дня підписання плану реструктуризації або затвердження плану санації.

{Абзац шостий пункту 37 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 425-IX від 20.12.2019 }

Майно платника податку звільняється з податкової застави та від адміністративного арешту з дня підписання плану реструктуризації або затвердження плану санації.

{Абзац сьомий пункту 37 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 425-IX від 20.12.2019 }

Погашення реструктуризованих податкових зобов’язань здійснюється платником податку на умовах плану реструктуризації або плану санації. У разі невиконання платником податку своїх обов’язків з погашення реструктуризованих податкових зобов’язань строк виконання податкових зобов’язань вважається таким, що настав.

Не підлягають списанню та/або реструктуризації податковий борг та грошові зобов’язання платника податку з податку на доходи фізичних осіб та за єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім штрафних санкцій та пені.

Визнається безнадійним незалежно від наявності критеріїв визначення податкового боргу безнадійним, установлених у статті 101 цього Кодексу, та підлягає списанню контролюючими органами:

податковий борг платника податків, що виник більш як за три роки до дня початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації;

податковий борг платника податків, що виник протягом трьох років до дня початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації, що списується на умовах плану реструктуризації або плану санації;

застосовані штрафні санкції та пеня, нараховані платнику податків до дати початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації, за якими тривають процедури адміністративного або судового оскарження.

Підлягають розстроченню (відстроченню) несписаний податковий борг та грошові зобов’язання платника податків, що виникли до дня початку процедури фінансової реструктуризації відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації, на умовах плану реструктуризації або плану санації.

Припинення плану реструктуризації або плану санації є підставою для нарахування пені, штрафних та фінансових санкцій відповідно до законодавства на несплачену суму заборгованості з податків (зборів).

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 37 згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015 }

38. Установити, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

{Абзац перший пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

38.1. У цьому пункті терміни вживаються в такому значенні:

тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України;

територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України;

інша територія України - територія України, крім тимчасово окупованої території та території населених пунктів на лінії зіткнення.

Терміни "період проведення антитерористичної операції" та "територія проведення антитерористичної операції" вживаються у цьому пункті у значенні, наведеному в Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

38.2. На період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

{Абзац перший підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов’язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються:

з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця;

з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

38.3. Для платників податків - самозайнятих фізичних осіб під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, норми підпункту 38.2 цього пункту застосовуються на весь строк їх військової служби.

38.4. Якщо фактичним місцезнаходженням філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу юридичної особи є:

тимчасово окупована територія, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення, така юридична особа, відокремлений чи інший структурний підрозділ, уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету або на єдиний рахунок податки, збори у випадках, передбачених цим Кодексом, звільняються від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, за весь період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС);

{Абзац другий підпункту 38.4 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 190-IX від 04.10.2019 }

інша територія України або територія населених пунктів на лінії зіткнення, а місцезнаходженням відповідної юридичної особи є тимчасово окупована територія, такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи перебувають на обліку як окремі платники податків і зборів та сплачують податки і збори на умовах та в порядку, визначених цим Кодексом.

38.5. Платники податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія та які здійснюють виробництво (імпорт) алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів на зазначеній території, не мають права замовляти марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів, які виробляються на тимчасово окупованій території.

Ввезення на іншу територію України та територію населених пунктів на лінії зіткнення тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв, вироблених на тимчасово окупованій території, забороняється.

До платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) та/або місцем здійснення діяльності яких є тимчасово окупована територія, зупиняється застосування норм пунктів 213.2 та 213.3 статті 213 та статей 225, 229 цього Кодексу.

38.6. Об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС).

{Абзац перший підпункту 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018 , № 466-IX від 16.01.2020 }

При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до цього підпункту.

{Підпункт 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено новим абзацом згідно із Законом № 905-IX від 17.09.2020 }

Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно.

{Підпункт 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

У зв’язку з цим платники податків - юридичні особи, об’єкти оподаткування яких розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, починаючи з 1 березня 2020 року самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і подають до 20 квітня 2020 року контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально починаючи з 1 березня 2020 року.

{Підпункт 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

{Абзац підпункту 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

38.7. Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

{Абзац другий підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

У зв’язку з цим платники податків - юридичні особи, об’єкти оподаткування яких розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, починаючи з 1 березня 2020 року самостійно обчислюють суму податку плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення) і подають до 20 квітня 2020 року контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями починаючи з 1 березня 2020 року.

{Підпункт 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено новим абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

{Положення першого речення абзацу підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(I)/2019 від 05.06.2019 } Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

{Абзац четвертий підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

{Підпункт 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

38.8. Земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні платників єдиного податку четвертої групи, не є об’єктом оподаткування єдиним податком у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС).

{Абзац перший підпункту 38.8 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

Для платників єдиного податку четвертої групи, у яких місцезнаходженням усіх земельних ділянок є тимчасово окупована територія, для переходу на спрощену систему оподаткування або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у році, наступному після року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва не надається.

{Абзац другий підпункту 38.8 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

{Підпункт 38.8 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

38.9. Під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія пункту 177.8 статті 177 та підпункту 2 пункту 297.1 статті 297 цього Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця та/або доходу фізичної особи - підприємця платника єдиного податку.

{Підпункт 38.9 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 }

38.10. З метою оподаткування податком на додану вартість необоротні активи, придбані (збудовані, споруджені, створені) до 14 квітня 2014 року і які станом на 1 січня 2017 року знаходяться на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, не вважаються:

{Абзац перший підпункту 38.10 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 2245-VIII від 07.12.2017 , № 1617-IX від 01.07.2021 }

такими, що призначаються для використання (або починають/почали використовуватися) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків;

невиробничими необоротними активами, невиробничими основними засобами або невиробничими нематеріальними активами в розумінні цього Кодексу.

{Абзац третій підпункту 38.10 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017 }

З метою оподаткування податком на додану вартість товари, які придбані, вироблені до 14 квітня 2014 року і які станом на 1 січня 2017 року знаходяться на тимчасово окупованій території, не вважаються:

{Підпункт 38.10 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

такими, що призначаються для використання (або починають/почали використовуватися) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

{Підпункт 38.10 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

Положення підпунктів "в" та "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються.

{Підпункт 38.10 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

38.11. Тимчасово, до завершення проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

{Абзац перший підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 2245-VIII від 07.12.2017 , № 1617-IX від 01.07.2021 }

Підстави неможливості пред’явлення первинних документів:

первинні документи втрачені (знищені чи зіпсовані) у зв’язку з проведенням антитерористичної операції;

первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення і їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя та здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

{Абзац четвертий підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 2245-VIII від 07.12.2017 , № 1617-IX від 01.07.2021 }

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент за місцем свого обліку подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та/або операції Об’єднаних сил (ООС) запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

{Абзац сьомий підпункту 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату цих документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не можуть бути перевірені контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення проведення антитерористичної операції.

Втрата документів, що не пов’язана з проведенням антитерористичної операції, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Зазначені в цьому підпункті положення застосовуються до платників податків/податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення антитерористичної операції згідно з цим Кодексом.

Платник податків/податковий агент не може застосовувати положення цього підпункту щодо податкових (звітних) періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.

Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови контролюючого органу у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган зобов’язаний видати вмотивоване рішення у строк не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента, в якому зазначаються підстави та докази такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов’язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за вказані податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за вказані податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за вказані звітні періоди.

{Підпункт 38.11 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

38.12. Тимчасово, на період з початку проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) до 1 липня 2020 року, звільняються від оподаткування акцизним податком та податком на додану вартість операції з безоплатної передачі підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5-215.3.5 - 2 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, які є конфіскованим майном, майном, визнаним безхазяйним, майном, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майном, визначеним у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органів прокуратури у Донецькій та Луганській областях.

Перелік товарів, зазначених у цьому пункті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

38.13. Видані в період з початку проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) та до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" податкові повідомлення-рішення з акцизного податку та податку на додану вартість, якими визначено грошові зобов’язання у зв’язку з оподаткуванням операцій з безоплатної передачі підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5-215.3.5 - 2 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, які є конфіскованим майном, майном, визнаним безхазяйним, майном, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майном, визначеним у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, у розпорядження Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органів прокуратури у Донецькій та Луганській областях, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", а податковий борг (у тому числі пеня та штрафні санкції) за такими податковими повідомленнями-рішеннями, підлягає списанню у порядку, визначеному цим Кодексом для безнадійного податкового боргу.

{Пункт 38 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 38.13 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

38.14. На період здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) щодо земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, мінімальне податкове зобов’язання не визначається.

{Пункт 38 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 38.14 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 38 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 ; в редакції Закону № 1989-VIII від 23.03.2017 - застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року}

39. Індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

З 1 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 39 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

40. Пункт 100.9 цього Кодексу застосовується до грошових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 40 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

41. Господарські операції, визначені підпунктом "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, визнаються контрольованими з дати набрання чинності переліком організаційно-правових форм нерезидентів в розрізі держав (територій), затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Умови, визначені підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу щодо обсягу господарських операцій з кожним контрагентом, для цілей абзацу першого цього підпункту розраховується у 2017 році за підсумками звітного (календарного) року.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 41 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 }

42. Штрафні санкції, передбачені пунктом 120 - 1.1 статті 120 - 1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 42 згідно із Законом № 2143-VIII від 13.07.2017 }

43. Штрафні санкції, передбачені пунктом 120 - 2.1 статті 120 - 2 цього Кодексу за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Акцизні накладні та/або розрахунки коригувань до акцизних накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 43 згідно із Законом № 2143-VIII від 13.07.2017 }

44. Штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 цього Кодексу, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 44 згідно із Законом № 2143-VIII від 13.07.2017 }

45. Тимчасово, до 31 грудня 2017 року:

у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі інформації, що міститься у базах даних обліку платника податків) внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків" зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності;

платник податків зобов’язаний відновити втрачену та/або пошкоджену інформацію, визначену абзацом другим цього пункту;

у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим пунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться контролюючим органом до дати відновлення такої інформації, але не пізніше 31 грудня 2017 року.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 45 згідно із Законом № 2143-VIII від 13.07.2017 }

46. Призначення та проведення перевірок з питань повноти нарахування та сплати податків у контрольованих операціях, здійснених платниками податків у 2013 та 2014 звітних роках, здійснюється відповідно до підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 та/або підпунктів 78.1.14 - 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 46 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

47. Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій у 2013 та 2014 роках проводиться відповідно до положень глави 8 цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 47 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

48. Самостійне коригування, передбачене підпунктом 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2015 та 2016 роках, проводиться відповідно до норм статті 39 цього Кодексу в редакції на день проведення самостійного коригування.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 48 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 }

49. Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених пунктом 9 - 3 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від відповідальності, передбаченої пунктом 206.16 статті 206 та пунктом 218.3 статті 218 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 49 згідно із Законом № 2611-VIII від 08.11.2018 }

{Пункт 50 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 354-IX від 05.12.2019 }

{Пункт 51 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 354-IX від 05.12.2019 }

52. Установити, що по 31 грудня 2019 року до рішень про встановлення туристичного збору та/або про внесення змін до таких рішень, прийнятих сільською, селищною, міською радою не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 12.3.3-12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 }

52 - 1 . За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

{Абзац перший пункту 52 - 1 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

{Абзац четвертий пункту 52 - 1 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 }

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

{Абзац пункту 52 - 1 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 }

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

{Абзац пункту 52 - 1 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 }

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

{Абзац пункту 52 - 1 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 }

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

{Абзац пункту 52 - 1 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 }

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

{Абзац пункту 52 - 1 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 }

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

{Абзац одинадцятий пункту 52 - 1 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 1 згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 }

52 - 2 . {Дія пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану - див. пункт 2 розділу II Закону № 2120-IX від 15.03.2022 } Установити мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

{Абзац перший пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 591-IX від 13.05.2020 , № 2120-IX від 15.03.2022 }

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

{Пункт 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX доповнено новим абзацом згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 }

документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

{Абзац пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020 }

{Абзац четвертий пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 2120-IX від 15.03.2022 }

{Абзац п'ятий пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 2120-IX від 15.03.2022 }

{Абзац шостий пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 2120-IX від 15.03.2022 }

{Абзац сьомий пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 2120-IX від 15.03.2022 }

{Абзац восьмий пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 2120-IX від 15.03.2022 }

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

{Абзац пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

Документальні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

{Абзац пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законами № 591-IX від 13.05.2020 , № 2120-IX від 15.03.2022 }

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

{Абзац пункту 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень - травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня - травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

{Пункт 52 - 2 підрозділу 10 розділу XX доповнено абзацом згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 }

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 2 згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 }

52 - 3 . Установити, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена статтею 179 цього Кодексу, подається до 1 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку. При цьому вимоги підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 у 2020 році не застосовуються.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. При цьому абзац перший пункту 179.7 статті 179 у 2020 році не застосовується.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 3 згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 }

52 - 4 . Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 4 згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 ; в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 }

52 - 5 . Об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року.

Установити, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкта нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 5 згідно із Законом № 533-IX від 17.03.2020 ; в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 }

52 - 6 . Надати органам місцевого самоврядування у 2020 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 6 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

52 - 7 . Встановити, що у 2020 році на проекти рішень, рішення сільських, селищних, міських рад про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, прийняті відповідно до пункту 52 - 6 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу, не поширюється підпункт 4.1.9 пункту 4.1 та пункт 4.5 статті 4, підпункт 12.3.4 пункту 12.3, підпункт 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішень) та пункт 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) статті 12 Податкового кодексу України, Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частина третя статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закон України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 7 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020 }

52 - 8 . Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу;

{Абзац другий пункту 52 - 8 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022 }

статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

статтями 73 і 78 цього Кодексу щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість; з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які проводять господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України; податкового контролю за трансфертним ціноутворенням; податкового контролю за нерезидентами (представництвами нерезидентів); валютного контролю в частині дотримання встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

{Абзац четвертий пункту 52 - 8 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 }

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 8 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 ; в редакції Закону № 591-IX від 13.05.2020 }

52 - 9 . Тимчасово платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень - травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV цього Кодексу умов застосування першої групи платників єдиного податку. При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному пунктом 293.2 статті 293 цього Кодексу, за такі періоди не застосовуються.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 9 згідно із Законом № 1072-IX від 04.12.2020 }

52 - 10 . Тимчасово, на період приватизації об’єктів спиртової та лікеро-горілчаної галузі відповідно до Програми реформування та розвитку спиртової галузі, не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження виконання покупцем об’єкта приватизації зобов’язань за договором купівлі-продажу в частині погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

У випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, положення пунктів 92.1-92.3 статті 92 цього Кодексу не застосовуються.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52 - 10 згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022 }

53. Норми пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу щодо:

запиту контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) - вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній - вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній і які у 2022 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подати до 1 жовтня 2023 року повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Норми абзацу третього підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу щодо подання платниками податків звітів у розрізі країн міжнародної групи компаній - вперше застосовуються щодо фінансового року, встановленого материнською компанією міжнародної групи компаній, який закінчується у період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, з дотриманням строку подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу.

Норми абзаців четвертого - сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу щодо подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній - вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією - стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні звіти за наявності підстав, визначених абзацами четвертим - сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, подаються з дотриманням строку подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 53 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 ; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }

53 - 1 . Багатосторонній автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки здійснюється на підставі Багатосторонньої угоди CRS після приєднання компетентного органу України до Багатосторонньої угоди CRS та у строки, визначені розділом 3 Багатосторонньої угоди CRS.

53 - 1 .1. Вимоги статті 39 - 3 цього Кодексу в частині, що стосується застосування фінансовими агентами Загального стандарту звітності CRS для цілей виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS, застосовуються з 1 липня 2023 року. Для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS першим звітним періодом є період, що розпочинається 1 липня 2023 року та завершується 31 грудня 2023 року.

Особи, які мають усі необхідні дозволи для ведення господарської діяльності та відповідають критеріям підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS станом на 30 червня 2023 року, застосовують процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків з 1 липня 2023 року.

У 2024 році центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює граничний строк подання звіту про підзвітні рахунки за перший звітний період, але не раніше 1 липня 2024 року.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, має право встановити інший перший звітний період для подання звітності про підзвітні рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, якщо Багатостороння угода CRS визначить інші звітні періоди та строки подання звітності за підзвітними рахунками, ніж визначені цим Кодексом.

53 - 1 .2. Установити, що у період з 1 липня 2023 року до набрання чинності нормативно-правовим актом, затвердженим відповідно до підпункту 39 - 3.1.4 пункту 39 - 3 .1 статті 39 - 3 цього Кодексу (Порядок застосування CRS), правила належної комплексної перевірки, визначені розділами II-VIII Загального стандарту звітності CRS, застосовуються на/щодо таких дат:

1) для цілей пункту С(6) розділу III та пункту С(9) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS щодо існуючих рахунків - 30 червня 2023 року;

2) для цілей пункту D розділу III Загального стандарту звітності CRS перевірка існуючих рахунків фізичних осіб має бути завершена:

до 31 грудня 2023 року - для рахунків з високою вартістю у значенні, наведеному в розділі VIII Загального стандарту звітності CRS;

до 31 грудня 2024 року - для рахунків з низькою вартістю у значенні, наведеному в розділі VIII Загального стандарту звітності CRS;

3) для цілей пунктів А та В розділу V Загального стандарту звітності CRS застосовуються дати 30 червня 2023 року та 31 грудня 2023 року;

4) для цілей пункту E(1) розділу V Загального стандарту звітності CRS перевірка існуючих рахунків організацій із сукупним залишком або вартістю, що перевищує суму в гривні, еквівалентну 250000 доларів США станом на 30 червня 2023 року, має бути завершена до 31 грудня 2024 року;

5) для цілей пункту E(2) розділу V Загального стандарту звітності CRS перевірка існуючих рахунків організацій із сукупним залишком або вартістю, що не перевищує суму в гривні, еквівалентну 250000 доларів США станом на 30 червня 2023 року, але перевищує еквівалент 250000 доларів США у гривні станом на 31 грудня 2023 року або будь-якого наступного року, має бути завершена протягом календарного року, наступного за роком, протягом якого загальний баланс або вартість рахунку перевищить суму в гривні, еквівалентну 250000 доларів США;

6) для цілей пункту В(8)(b) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS у визначенні терміна "кваліфікований емітент кредитної картки" застосовується дата 1 липня 2023 року;

7) для цілей пункту С(10) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS у визначенні терміна "новий рахунок" застосовується дата 1 липня 2023 року або пізніша дата;

8) для цілей пункту С(14) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS у визначенні терміна "рахунок з низькою вартістю" застосовується дата 30 червня 2023 року;

9) для цілей пункту С(15) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS у визначенні терміна "рахунок з високою вартістю" застосовується дата 30 червня 2023 року;

10) для цілей пункту С(17)(f)(ii) розділу VIII Загального стандарту звітності CRS застосовується дата 1 липня 2023 року.

53 - 1 .3. Установити такі особливості застосування положень статті 39 - 3 цього Кодексу у частині, що стосується застосування Загального стандарту звітності CRS, протягом перехідного періоду:

1) фінансові агенти, які станом на 30 червня 2023 року відповідають критеріям підзвітних фінансових установ, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі відповідно до пункту 39 - 3.3 статті 39 - 3 цього Кодексу до 31 грудня 2023 року;

2) за порушення, вчинені фінансовими агентами та власниками рахунків до 31 грудня 2024 року включно, штрафні (фінансові) санкції, передбачені пунктами 118 - 1.3-118 - 1.8 статті 118 - 1 цього Кодексу, не застосовуються, а за порушення, вчинені у період з 1 січня по 31 грудня 2025 року, - застосовуються у 0,5 розміру відповідного штрафу.

53 - 1 .4. Не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов’язань платника податків, інформація, отримана контролюючим органом від іноземних компетентних органів відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та яка стосується фінансового рахунку або рахунків громадянина України, відкритих у фінансових установах іноземних юрисдикцій, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа - громадянин України, не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 53 - 1 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 ; в редакції Закону № 2970-IX від 20.03.2023 }

54. Встановити такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду:

першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

підпункт "б" підпункту 39 - 2 .1.2 пункту 39 - 2 .1 статті 39 - 2 цього Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

"б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або";

підпункти 39 - 2 .3.2.1-39 - 2 .3.2.4 підпункту 39 - 2 .3.2 пункту 39 - 2 .3 статті 39 - 2 цього Кодексу застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року;

штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39 - 2 цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років;

до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39 - 2 цього Кодексу. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39 - 2 цього Кодексу, за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років:

а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України";

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 54 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 ; в редакції Закону № 1117-IX від 17.12.2020 }

55. Відшкодування шкоди особі, права якої порушені, завданої податковими правопорушеннями контролюючих органів, що були вчинені контролюючими органами до 1 січня 2021 року, або податковими правопорушеннями контролюючих органів у вигляді протиправних рішень контролюючих органів, прийнятих за результатами податкових перевірок, що були розпочаті до 1 січня 2021 року, здійснюється за правилами цього Кодексу, що діяли до 1 січня 2021 року.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 55 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

56. Проведення перевірок, що були розпочаті до 1 січня 2021 року, розгляд заперечень платників податків до актів (довідок) таких перевірок, прийняття за їх результатами податкових повідомлень-рішень, а також їх оскарження здійснюються за правилами цього Кодексу, що діяли до 1 січня 2021 року.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 56 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

57. Установити, що спеціальні звання податкової служби, встановлені цим Кодексом, присвоюються посадовим особам контролюючих органів, яким раніше було присвоєно спеціальні звання податкової та митної служби, за таким співвідношенням незалежно від займаних посад:

Спеціальні звання органів доходів і зборів

Спеціальні звання органів державної податкової служби

головний державний радник податкової та митної справи

головний державний радник податкової служби;

державний радник податкової та митної справи I рангу

державний радник податкової служби I рангу;

державний радник податкової та митної справи II рангу

державний радник податкової служби II рангу;

державний радник податкової та митної справи III рангу

державний радник податкової служби III рангу;

радник податкової та митної справи I рангу

радник податкової служби I рангу;

радник податкової та митної справи II рангу

радник податкової служби II рангу;

радник податкової та митної справи III рангу

радник податкової служби III рангу;

інспектор податкової та митної справи I рангу

інспектор податкової служби I рангу;

інспектор податкової та митної справи II рангу

інспектор податкової служби II рангу;

інспектор податкової та митної справи III рангу

інспектор податкової служби III рангу;

інспектор податкової та митної справи IV рангу

інспектор податкової служби IV рангу;

молодший інспектор податкової та митної справи

молодший інспектор податкової служби.

Період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 57 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

58. Установити, що у 2020 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування, населених пунктів на лінії зіткнення про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Кодексу, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 58 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

59. У разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 59 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

60. Нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності цим Законом належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 1 січня 2021 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.

{Абзац перший пункту 60 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

Перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу, та якими не були виконані вимоги абзацу першого цього пункту, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 1 липня 2021 року.

{Абзац другий пункту 60 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

За результатами перевірки, проведеної відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган:

бере на облік нерезидента на підставі акта перевірки, якщо за результатами перевірки підтверджено ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво в Україні;

вживає заходів щодо зняття з обліку відокремленого підрозділу, у тому числі постійного представництва, нерезидента, якщо за результатами перевірки підтверджено припинення здійснення нерезидентом діяльності на території України, відсутність на території України об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням у такого нерезидента, та відокремленим підрозділом або постійним представництвом нерезидента виконані обов’язки платника податків, визначені статтею 16 цього Кодексу.

Постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 1 січня 2021 року, залишаються платниками таких податків відповідно до вимог цього Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.

{Пункт 60 підрозділу 10 розділу XX доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020 }

60 - 1 . Норми, визначені абзацом двадцять п’ятим підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14, пунктом 120.7 статті 120, абзацом третім підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133, абзацом дванадцятим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктом 136.7 статті 136 цього Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2022 року.

Норми пункту 67.5 статті 67, підпункту 78.1.22 пункту 78.1 статті 78, пункту 86.13 статті 86, підпункту 94.2.9 пункту 94.2 статті 94, пункту 117.4 статті 117 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 1 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 2 . Норми підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов’язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 2 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 3 . Норми підпункту 14.1.193 (крім абзацу двадцять п’ятого) пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"14.1.193. постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов’язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.

Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 3 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 4 . Норми абзацу першого підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми абзацу першого підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"47.1.1. юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 4 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 5 . Норми пункту 64.5 статті 64 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми пункту 64.5 статті 64 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"64.5. Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Для взяття на облік постійні представництва нерезидентів та відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб зобов’язані звернутися протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації (акредитації, легалізації) в установленому порядку або до початку провадження господарської діяльності, якщо така реєстрація не є обов’язковою згідно із законодавством, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням. Взяття на облік таких платників податків здійснюється відповідно до пункту 64.2 цієї статті.

У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік складається акт, який надсилається через компетентний орган України до компетентного органу іноземної держави для організації заходів стягнення.

Форма зазначеного акта затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі отримання іноземною компанією або організацією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент береться на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням відповідного об’єкта після подання таких документів:

заяви за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

копії витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

нотаріально засвідченої копії правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України;

дані про представника платника податку".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 5 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 6 . Норми підпункту 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"133.2.2. постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 6 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 7 . Норми підпункту "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 7 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 8 . Норми підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"141.4.2. Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 8 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 9 . Норми абзацу першого підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми абзацу першого підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"141.4.4. Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою - підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 9 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 10 . Норми абзацу першого підпункту 141.4.5 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми абзацу першого підпункту 141.4.5 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"141.4.5. Страховики або інші резиденти, у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 10 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

60 - 11 . Норми підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються до податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2021 року.

До 31 грудня 2020 року включно норми підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу застосовуються в такій редакції:

"141.4.7. Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених статтею 39 цього Кодексу.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених статтею 39 цього Кодексу".

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 60 - 11 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020 }

61. До 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

{Абзац четвертий пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 1017-IX від 01.12.2020 }

{Абзац п'ятий пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 1017-IX від 01.12.2020 }

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

{Абзац дев'ятий пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 1017-IX від 01.12.2020 }

{Абзац десятий пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 1017-IX від 01.12.2020 }

{Абзац одинадцятий пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 1017-IX від 01.12.2020 }

{Абзац дванадцятий пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 1017-IX від 01.12.2020 }

{Абзац тринадцятий пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 1017-IX від 01.12.2020 }

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

{Абзац чотирнадцятий пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 1017-IX від 01.12.2020 }

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 61 згідно із Законом № 129-IX від 20.09.2019 }

62. Тимчасово, до 31 грудня 2020 року, кошти, що надходять на поточний рахунок публічного акціонерного товариства "Укрнафта", відкритий відповідним органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у процесі проведення взаєморозрахунків, передбачених пунктом 31 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", та підлягають перерахуванню до спеціального фонду державного бюджету згідно з пунктами 11-13 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", використовуються виключно для погашення податкового боргу публічного акціонерного товариства "Укрнафта", в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів, нарахованих та/або таких, що підлягають нарахуванню на суму цього боргу), а також визначених контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих у зв’язку з несвоєчасною сплатою податків, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 62 згідно із Законом № 1005-IX від 17.11.2020 }

62. Установити, що для цілей застосування підпункту 35 - 1.8 статті 35 - 1 цього Кодексу враховуються суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов’язань і пені, що виникли, за даними контролюючого органу, починаючи з 1 січня 2021 року.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 62 згідно із Законом № 190-IX від 04.10.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 465-IX від 16.01.2020 }

63. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику, здійснюють автоматичний обмін інформацією, що міститься/має міститися в реєстрі інвестиційних проектів із значними інвестиціями, в тому числі щодо наданого відповідно до пункту 76 підрозділу 2 цього розділу звільнення від оподаткування податком на додану вартість, в обсязі та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 63 згідно із Законом № 1293-IX від 02.03.2021 }

64. Установити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 64 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

65. Установити, що штрафні санкції, передбачені статтею 123 цього Кодексу, при визначенні податкових зобов’язань платників податків з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік, а також штрафні санкції, передбачені статтею 124 цього Кодексу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, розрахованого контролюючим органом з урахуванням загального мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік, не застосовуються.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 65 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

66. Установити, що при обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених підпунктами 141.9.2, 141.9.3 пункту 141.9 статті 141, пункту 177.15 статті 177, пунктів 297 - 1 .2, 297 - 1 .3, 297 - 1 .4, 297 - 1 .5 статті 297 - 1 цього Кодексу, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 66 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

67. Тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 38 - 1.1.1 і 38 - 1.1.2 статті 38 - 1 цього Кодексу, застосовується із значенням 0,04.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 67 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

68. Установити, що тимчасово, до 1 січня 2037 року, для платників податків, які відповідають одночасно таким критеріям:

утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2022 року;

місцем податкової адреси та місцем здійснення діяльності яких є виключно такі населені пункти:

м. Нововолинськ Волинської області,

м. Вугледар Донецької області,

м. Торецьк Донецької області,

м. Мирноград Донецької області,

м. Лисичанськ Луганської області,

м. Привілля Луганської області,

м. Червоноград Львівської області,

м. Українськ Донецької області,

селище Тошківка Сєвєродонецького району Луганської області,

м. Селидове Донецької області,

м. Родинське Донецької області,

м. Привілля Луганської області,

м. Новодружеськ Луганської області,

село Межиріччя Червоноградського району Львівської області,

село Сілець Червоноградського району Львівської області,

село Глухів Червоноградського району Львівської області,

м. Гірник Донецької області,

м. Золоте Луганської області,

м. Гірське Луганської області,

м. Новогродівка Донецької області,

м. Покровськ Донецької області;

основним видом діяльності яких є діяльність у переробній промисловості (група 10, клас 11.06, 11.07 група 11, група 13-18, група 20-27, клас 29.3 група 29, клас 30.1-30.4, 30.92, 30.99 група 30, група 31-33 секції C КВЕД ДК 009-2010);

не мають відокремлених підрозділів, дочірніх підприємств, представництв та філій;

питома вага доходу, отриманого суб’єктом господарювання від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу протягом звітного періоду становить понад 90 відсотків;

сума річного доходу (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень;

середньооблікова кількість працівників протягом звітного періоду становить не менше 10 осіб;

виробничі потужності розташовані виключно на території населених пунктів, зазначених у цьому пункті, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Дія цього пункту не поширюється на суб’єктів господарювання, які утворені після 1 січня 2022 року шляхом реорганізації (поділу, виділення), податковою адресою яких є інші, ніж зазначені у цьому пункті, населені пункти, або здійснюють свою діяльність з виробництва товарів у інших населених пунктах.

Якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податків зобов’язані починаючи з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати податки у загальному порядку.

68.1. Тимчасово, до 1 січня 2037 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств - суб’єктів господарювання, визначених відповідно до норм цього пункту.

При цьому, якщо платник податку у будь-якому податковому (звітному) періоді не відповідає хоча б одному критерію, зазначеному у цьому пункті, то такий платник податку зобов’язаний починаючи з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати податок на прибуток підприємств у загальному порядку за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.

68.2. Тимчасово, до 1 січня 2037 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції:

із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих, що ввозяться суб’єктами господарювання, які відповідають критеріям, визначеним цим пунктом, виключно для використання у власній виробничій діяльності та класифікуються за такими товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД:

6902 10 00 00; 6902 20 99 00; 6903 90 90 00; 7309 00 59 00; 8402 11 00 00; 8402 12 00 00; 8402 19 10 00; 8402 19 90 00; 8402 20 00 00; 8405 10 00 00; 8416 20 80 00; 8417 10 00 00; 8417 20 10 00; 8417 20 90 00; 8417 80 30 00; 8417 80 50 00; 8417 80 70 00; 8418 69 00 90; 8419 33 00 00; 8419 34 00 00; 8419 35 00 00; 8419 39 00 10; 8419 39 00 90; 8419 40 00 00; 8419 60 00 00; 8419 89 10 00; 8419 89 30 00; 8419 89 98 00; 8420 10 10 00; 8420 10 30 00; 8420 10 81 00; 8420 10 89 10; 8420 10 89 90; 8421 11 00 00; 8421 19 70 90; 8421 21 00 00; 8421 32 00 19; 8421 32 00 90; 8421 39 15 20; 8421 39 15 59; 8421 39 15 91; 8421 39 15 99; 8421 39 25 00; 8421 39 35 90; 8421 39 85 10; 8421 39 85 90; 8422 20 00 00; 8422 30 00 10; 8422 30 00 91; 8422 30 00 99; 8422 40 00 10; 8422 40 00 90; 8423 20 10 00; 8423 20 90 00; 8423 30 10 00; 8423 30 90 00; 8423 81 21 00; 8423 81 23 00; 8423 81 29 00; 8423 81 80 00; 8423 82 20 10; 8423 82 20 90; 8423 82 81 00; 8423 82 89 10; 8423 82 89 90; 8423 89 20 00; 8423 89 80 00; 8424 49 10 00; 8424 49 90 00; 8424 82 10 00; 8424 82 90 10; 8424 82 90 90; 8424 89 40 00; 8424 89 70 00; 8426 20 00 00; 8426 30 00 00; 8428 20 20 00; 8428 20 80 00; 8428 31 00 00; 8428 32 00 00; 8428 33 00 00; 8428 39 20 00; 8428 39 90 00; 8428 70 00 00; 8428 90 71 00; 8428 90 79 00; 8428 90 90 00; 8430 10 00 00; 8430 31 00 00; 8430 39 00 00; 8430 41 00 00; 8430 49 00 00; 8430 50 00 00; 8430 61 00 00; 8430 69 00 00; 8434 10 00 00; 8434 20 00 00; 8435 10 00 00; 8436 10 00 00; 8436 21 00 00; 8436 29 00 10; 8436 29 00 90; 8436 80 10 00; 8436 80 90 00; 8437 10 00 00; 8437 80 00 00; 8438 10 10 00; 8438 10 90 00; 8438 20 00 00; 8438 30 00 00; 8438 40 00 00; 8438 50 00 00; 8438 60 00 00; 8438 80 10 00; 8438 80 91 00; 8438 80 99 00; 8439 10 00 00; 8439 20 00 00; 8439 30 00 00; 8440 10 10 00; 8440 10 20 00; 8440 10 30 00; 8440 10 40 00; 8440 10 90 00; 8441 10 10 00; 8441 10 20 00; 8441 10 30 00; 8441 10 70 00; 8441 20 00 00; 8441 30 00 00; 8441 40 00 00; 8441 80 00 00; 8485 80 00 90 (тільки машини для пошарового нарощування паперової маси); 8443 11 00 00; 8443 12 00 00; 8443 13 10 00; 8443 13 32 00; 8443 13 34 00; 8443 13 38 00; 8443 13 90 00; 8443 14 00 00; 8443 15 00 00; 8443 16 00 00; 8443 17 00 00; 8443 19 20 00; 8443 19 40 00; 8443 19 70 00; 8444 00 10 00; 8444 00 90 00; 8445 11 00 00; 8445 12 00 00; 8445 13 00 00; 8445 19 00 00; 8445 20 00 00; 8445 30 00 00; 8445 40 00 00; 8445 90 00 00; 8446 10 00 00; 8446 21 00 00; 8446 29 00 00; 8446 30 00 00; 8447 11 00 00; 8447 12 00 00; 8447 20 20 00; 8447 20 80 00; 8447 90 00 00; 8449 00 00 00; 8451 10 00 00; 8451 21 00 00; 8451 29 00 00; 8451 30 00 00; 8451 40 00 00; 8451 50 00 00; 8451 80 10 00; 8451 80 30 00; 8451 80 80 00; 8452 21 00 00; 8452 29 00 00; 8453 10 00 00; 8453 20 00 00; 8453 80 00 00; 8454 10 00 10; 8454 10 00 90; 8454 20 00 00; 8454 30 10 00; 8454 30 90 00; 8455 10 00 00; 8455 21 00 00; 8455 22 00 00; 8456 11 10 00; 8456 11 90 00; 8456 12 10 00; 8456 12 90 00; 8456 20 00 00; 8456 30 11 00; 8456 30 19 00; 8456 30 90 00; 8456 40 00 00; 8456 50 00 00; 8456 90 00 00; 8457 10 10 00; 8457 10 90 00; 8457 20 00 00; 8457 30 10 00; 8457 30 90 00; 8458 11 20 00; 8458 11 41 00; 8458 11 49 00; 8458 11 80 00; 8458 19 00 10; 8458 19 00 90; 8458 91 20 00; 8458 91 80 00; 8458 99 00 00; 8459 10 00 00; 8459 21 00 00; 8459 29 00 00; 8459 31 00 00; 8459 39 00 00; 8459 41 00 00; 8459 49 00 00; 8459 51 00 00; 8459 59 00 00; 8459 61 10 00; 8459 61 90 00; 8459 69 10 00; 8459 69 90 00; 8459 70 00 00; 8460 12 00 10; 8460 12 00 90; 8460 19 00 00; 8460 22 00 00; 8460 23 00 00; 8460 24 00 00; 8460 29 10 00; 8460 29 90 00; 8460 31 00 00; 8460 39 00 00; 8460 40 10 10; 8460 40 10 90; 8460 40 90 00; 8460 90 00 10; 8460 90 00 90; 8461 20 00 00; 8461 30 10 00; 8461 30 90 00; 8461 40 11 00; 8461 40 19 00; 8461 40 31 00; 8461 40 39 00; 8461 40 71 00; 8461 40 79 00; 8461 40 90 00; 8461 50 11 00; 8461 50 19 00; 8461 50 90 00; 8461 90 00 00; 8462 11 10 00; 8462 11 90 00; 8462 19 10 00; 8462 19 90 00; 8462 22 10 00; 8462 22 90 00; 8462 23 00 00; 8462 24 00 00; 8462 25 00 00; 8462 26 00 00; 8462 29 10 00; 8462 29 90 00; 8462 32 10 00; 8462 32 90 00; 8462 33 00 00; 8462 39 00 00; 8462 42 00 00; 8462 49 00 00; 8462 51 00 00; 8462 59 00 10; 8462 59 00 20; 8462 59 00 90; 8462 61 10 00; 8462 61 90 10; 8462 61 90 20; 8462 61 90 30; 8462 61 90 90; 8462 62 10 00; 8462 62 90 10; 8462 62 90 20; 8462 62 90 90; 8462 63 10 00; 8462 63 90 10; 8462 63 90 20; 8462 63 90 90; 8462 69 10 00; 8462 69 90 10; 8462 69 90 20; 8462 69 90 90; 8462 90 10 00; 8462 90 90 10; 8462 90 90 90; 8463 10 10 00; 8463 10 90 00; 8463 20 00 00; 8463 30 00 00; 8463 90 00 00; 8464 10 00 00; 8464 20 11 00; 8464 20 19 00; 8464 20 80 00; 8464 90 00 00; 8465 10 10 00; 8465 10 90 00; 8465 20 00 10; 8465 20 00 20; 8465 20 00 30; 8465 20 00 40; 8465 20 00 51; 8465 20 00 59; 8465 20 00 70; 8465 20 00 90; 8465 91 10 00; 8465 91 20 00; 8465 91 90 00; 8465 92 00 00; 8465 93 00 00; 8465 94 00 00; 8465 95 00 10; 8465 95 00 90; 8465 96 00 00; 8465 99 00 10; 8465 99 00 90; 8468 20 00 00; 8468 80 00 00; 8471 41 00 00; 8471 49 00 00; 8471 70 50 00; 8474 10 00 00; 8474 20 00 00; 8474 31 00 00; 8474 32 00 00; 8474 39 00 00; 8474 80 10 00; 8474 80 90 00; 8475 10 00 00; 8475 21 00 00; 8475 29 00 00; 8477 10 00 00; 8477 20 00 00; 8477 30 00 00; 8477 40 00 00; 8477 51 00 00; 8477 59 10 10; 8477 59 10 90; 8477 59 80 00; 8477 80 11 00; 8477 80 19 00; 8477 80 91 00; 8477 80 93 00; 8477 80 95 00; 8477 80 99 00; 8478 10 00 00; 8479 20 00 00; 8479 30 10 00; 8479 30 90 00; 8479 40 00 00; 8479 50 00 00; 8479 60 00 00; 8479 81 00 00; 8479 82 00 10; 8479 82 00 90; 8479 83 00 10; 8479 89 30 00; 8479 89 60 00; 8479 89 70 00; 8479 89 97 10; 8479 89 97 20; 8479 89 97 30; 8479 89 97 50; 8480 10 00 00; 8480 20 00 00; 8480 30 10 00; 8480 30 90 00; 8480 41 00 00; 8480 49 00 00; 8480 50 00 00; 8480 60 00 00; 8480 71 00 10; 8480 71 00 90; 8480 79 00 00; 8485 10 00 00; 8485 20 00 00; 8485 30 10 00; 8485 30 90 10; 8485 80 00 10; 8486 10 00 00; 8486 20 00 10; 8486 20 00 90; 8486 30 00 10; 8486 30 00 30; 8486 30 00 50; 8486 30 00 91; 8486 30 00 99; 8486 40 00 00; 8502 12 00 90; 8502 13 20 90; 8502 13 40 90; 8502 13 80 90; 8502 20 40 90; 8502 20 60 90; 8502 20 80 90; 8502 31 00 00; 8502 39 20 90; 8502 39 80 90; 8502 40 00 90; 8504 21 00 00; 8504 22 10 00; 8504 22 90 00; 8504 23 00 00; 8504 34 00 00; 8504 40 30 00; 8504 50 00 10; 8504 50 00 90; 8507 20 80 90; 8514 11 00 00; 8514 19 10 00; 8514 19 80 00; 8514 20 10 00; 8514 20 80 00; 8514 31 10 00; 8514 31 90 00; 8514 32 10 00; 8514 32 90 00; 8514 39 10 00; 8514 39 90 10; 8514 39 90 90; 8514 40 00 00; 8515 11 00 00; 8515 19 10 00; 8515 19 90 00; 8515 21 00 00; 8515 29 00 00; 8515 31 00 00; 8515 39 13 00; 8515 39 18 00; 8515 39 90 00; 8515 80 10 00; 8515 80 90 00; 8517 61 00 00; 8517 62 00 00; 8517 71 00 19; 8517 79 00 00; 8524 (тільки плоскі дисплейні модулі, які є частинами для товарів позиції 8517); 8537 10 10 00; 8537 10 91 00; 8537 10 95 00; 8537 10 98 90; 8537 20 91 00; 8537 20 99 00; 8543 10 00 00; 8543 20 00 00; 8543 30 40 00; 8543 30 70 00; 9011 10 00 10; 9011 10 00 90; 9011 20 10 00; 9011 20 90 00; 9011 80 00 00; 9012 10 00 10; 9012 10 00 90; 9013 20 00 00; 9013 80 00 00; 8524 11 00 90 (крім плоских дисплейних модулів для приладів та апаратури таких кодів: 8517, 8522, 8529, 8528 42 00 00, 8528 52 10 00 і 8528 62 00 00); 8524 91 00 90 (крім плоских дисплейних модулів для приладів та апаратури таких кодів: 8517, 8522, 8529, 8528 42 00 00, 8528 52 10 00 і 8528 62 00 00); 9024 10 20 10; 9024 10 20 90; 9024 10 40 10; 9024 10 40 90; 9024 10 80 00; 9024 80 00 00; 9030 10 00 00; 9030 20 00 00; 9030 31 00 00; 9030 32 00 00; 9030 33 20 00; 9030 33 70 00; 9030 39 00 00; 9030 40 00 00; 9030 82 00 00; 9030 84 00 00; 9030 89 00 00; 9031 10 00 00; 9031 20 00 00; 9031 41 00 00; 9031 49 10 00; 9031 49 90 00; 9031 80 20 10; 9031 80 20 20; 9031 80 20 90; 9031 80 80 00; 9032 10 20 00; 9032 10 80 00; 9032 20 00 00; 9032 81 00 00; 9032 89 00 00.

{Абзац третій підпункту 68.2 пункту 68 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 3553-IX від 16.01.2024 }

Порядок ввезення на митну територію таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України;

з постачання на митній території України суб’єктами господарювання, які відповідають критеріям, визначеним цим пунктом, товарів власного виробництва.

Положення цього підпункту не поширюються на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

У разі нецільового використання обладнання та комплектуючих, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим підпунктом, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена/нарахована на дату виникнення таких податкових зобов’язань, а також сплатити пеню відповідно до закону.

68.3. Тимчасово, до 1 січня 2037 року, звільняються від оподаткування рентною платою за спеціальне використання води суб’єкти господарювання, визначені відповідно до норм цього пункту.

При цьому, якщо платник рентної плати за спеціальне використання води у будь-якому податковому (звітному) періоді не відповідає хоча б одному критерію, зазначеному у цьому пункті, то такий платник рентної плати за спеціальне використання води зобов’язаний починаючи з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати рентну плату за спеціальне використання води у загальному порядку за ставками, встановленими відповідно до статті 255 цього Кодексу.

68.4. Тимчасово, до 1 січня 2037 року, звільняються від оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів суб’єкти господарювання, визначені відповідно до норм цього пункту.

При цьому, якщо платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у будь-якому податковому (звітному) періоді не відповідає хоча б одному критерію, зазначеному у цьому пункті, то такий платник рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів зобов’язаний починаючи з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів у загальному порядку за ставками, встановленими відповідно до статті 256 цього Кодексу.

68.5. Тимчасово, до 1 січня 2037 року, звільняються від оподаткування платою за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) суб’єкти господарювання, визначені відповідно до норм цього пункту, за земельні ділянки, які знаходяться у власності та/або користуванні таких суб’єктів, що використовуються такими платниками плати за землю для провадження господарської діяльності.

При цьому, якщо платник плати за землю у будь-якому податковому (звітному) періоді не відповідає хоча б одному критерію, зазначеному у цьому пункті, то такий платник плати за землю зобов’язаний починаючи з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду, в якому відбулась така невідповідність, нараховувати та сплачувати плату за землю у загальному порядку за ставками, встановленими відповідно до статей 274, 277 і 288 цього Кодексу.

Якщо земельні ділянки, які знаходяться у власності та/або користуванні суб’єктів господарювання, визначених відповідно до норм цього пункту, та/або окремі будівлі, споруди або їх частини, що знаходяться на цих земельних ділянках, надаються в оренду (найм, позичку) іншим фізичним та юридичним особам, плата за землю за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах.

{Підрозділ 10 розділу ХХ доповнено пунктом 68 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021 }

69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

{Абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 }

69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 - 2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

{Абзац перший підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024 - застосовуються з 3 вересня 2023 року }

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 - 2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

{Абзац другий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024 - застосовуються з 3 вересня 2023 року }

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних платниками акцизного податку акцизних накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції", або зведених акцизних накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованих за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками), за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції";

подання оформлених з дотриманням порядку, встановленого статтею 230 цього Кодексу, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронного документа за весь період починаючи з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції", із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні визначеного цим абзацом періоду та обсягу обігу пального та/або спирту етилового за цей період, за умови подання таких документів протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції";

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

строків сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення - рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України".

За умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом восьмим цього підпункту, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються.

{Абзац дванадцятий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024 - застосовуються з 3 вересня 2023 року }

Нараховані та сплачені або стягнуті у період з 1 серпня 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі" суми штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом восьмим цього підпункту, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів.

{Абзац тринадцятий підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024 - застосовуються з 3 вересня 2023 року }

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

При цьому платники акцизного податку протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей, зобов’язані:

зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні/розрахунки коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до дня відновлення таких можливостей, або зведені акцизні накладні/розрахунки коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованого за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками);

подати оформлені у порядку, встановленому статтею 230 цього Кодексу, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронний документ за період з 24 лютого 2022 року до дня відновлення таких можливостей із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні такого періоду та обсягу обігу пального або спирту етилового за цей період.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки після припинення або скасування воєнного стану в Україні, зобов’язані протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні:

зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні/розрахунки коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, або зведені акцизні накладні/розрахунки коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованого за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками);

подати оформлені у порядку, встановленому статтею 230 цього Кодексу, електронні документи, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або єдиний електронний документ за період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні такого періоду та обсягу обігу пального або спирту етилового за цей період.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року з показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 цього Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Установити, що норми цього підпункту в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції" застосовуються з 1 серпня 2023 року.

{Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2142-IX від 24.03.2022 ; в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2719-IX від 03.11.2022 , № 2720-IX від 03.11.2022 ; в редакції Законів № 2836-XI від 13.12.2022 , № 3303-IX від 09.08.2023 }

69.1 - 1 . Платники податку на додану вартість зобов’язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу XX доповнено підпунктом 69.1 - 1 згідно із Законом № 2260-IX від 12.05.2022 }

69.1 - 2 . Платники податків, які є виконавцями договорів, передбачених статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", звільняються від відповідальності, визначеної цим Кодексом, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням таких договорів, з обов’язковим виконанням обов’язку щодо сплати таких податкових зобов’язань у сумі, пропорційній надходженню коштів за такими договорами, протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем надходження таких коштів, але не пізніше останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану на території України.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу XX доповнено підпунктом 69.1 - 2 згідно із Законом № 2290-IX від 31.05.2022 }

69.2. Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

{Абзац перший підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023 }

а) камеральних перевірок;

{Абзац другий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування}

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);

{Абзац третій підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 }

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

{Абзац п'ятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування}

лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

{Абзац шостий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування}

червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

{Абзац сьомий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування}

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

{Абзац восьмий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування}

69.2 - 1 . Установити, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до 1 грудня 2023 року, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

{Абзац підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3453-IX від 09.11.2023 }

{Абзац десятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 3453-IX від 09.11.2023 }

{Абзац одинадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 3453-IX від 09.11.2023 }

{Абзац дванадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 3453-IX від 09.11.2023 }

{Абзац тринадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 3453-IX від 09.11.2023 }

{Абзац чотирнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 3453-IX від 09.11.2023 }

Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.

{Абзац підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023 }

{Абзац шістнадцятий підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX виключено на підставі Закону № 3453-IX від 09.11.2023 }

{Підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2142-IX від 24.03.2022 , № 2173-IX від 01.04.2022 ; в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 }

69.2 - 2 . Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та до іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв’язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 цього пункту, та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Не підлягають зупиненню документальні перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), 78.1.8 (в частині декларування бюджетного відшкодування), 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких згідно з підпунктами 1-4 підпункту 69.35 - 1 цього пункту діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу XX доповнено підпунктом 69.2 - 2 згідно із Законом № 3453-IX від 09.11.2023 }

69.3. Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.

69.4. У разі неможливості зареєструвати акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних дозволяється переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами за наявності товарно-транспортної накладної, яка повинна містити всю інформацію, що має міститися у відповідній акцизній накладній, яка повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом строків, визначених у цьому пункті.

69.5. Операції з добровільної передачі або відчуження, або вилучення товарів, у тому числі підакцизних, надання послуг на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування.

{Підпункт 69.5 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022 }

69.5 - 1 . Звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України товарів (крім товарів за товарними позиціями 2203-2208, 2401-2404 і кодами 2103 90 30 00, 2106 90, 1601 00 91 10, 1601 00 99 10, 1602 10 00 19, 1602 90 99 19 згідно з УКТ ЗЕД) громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі такими особами Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 69.5 - 1 згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 ; в редакції Закону № 3553-IX від 16.01.2024 }

69.5 - 2 . Звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України товарів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 10, 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8702 90 19 00, 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо такі операції здійснюються громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх добровільної передачі такими особами Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам без попереднього або наступного відшкодування їх вартості.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 69.5 - 2 згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 }

69.5 - 3 . Товари, зазначені у підпунктах 69.5 - 1 і 69.5 - 2 цього пункту, які були звільнені від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком під час ввезення на митну територію України, мають бути передані отримувачам, зазначеним у підпунктах 69.5 - 1 і 69.5 - 2 цього пункту, не пізніше 45 календарних днів з дня завершення митного оформлення таких товарів, а у разі якщо щодо таких товарів після завершення їх митного оформлення здійснювалося на території України підтверджене документально технічне обслуговування та/або ремонт - не пізніше 90 календарних днів з дня завершення їх митного оформлення.

У разі порушення строку, визначеного цим підпунктом, або нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму податку на додану вартість та акцизного податку, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

{Підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 69.5 - 3 згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 }

69.6. Коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.

{Підпункт 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законами № 2120-IX від 15.03.2022 , № 2173-IX від 01.04.2022 , № 3219-IX від 30.06.2023 }

69.7. Сума відшкодування вартості пального, витраченого при наданні послуг з перевезення для забезпечення потреб Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони, не включається до складу оподатковуваного доходу фізичних осіб, які надають такі послуги.

69.8. На період до припинення або скасування воєнного стану дозволяється виробництво та імпорт тютюнових виробів, віднесених до коду 2402 20 90 20 згідно з УКТ ЗЕД маркованих марками акцизного податку "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні" - "ТВЕН В", "тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні" - "ТВЕН І", у разі якщо ставка акцизного податку є однаковою.

Обіг маркованих відповідно до цього підпункту тютюнових виробів здійснюється до їх повної реалізації кінцевому споживачу.

69.9. Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

{Абзац перший підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3219-IX від 30.06.2023 }

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 - 2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

{Абзац другий підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022 }

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

{Абзац третій підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 }

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

{Абзац четвертий підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 }

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;

{Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 2719-IX від 03.11.2022 }

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

{Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 }

Установити, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, розгляд скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу, здійснюється протягом 10 робочих днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

{Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 }

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом визначеного для розгляду строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

{Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 }

{Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 }

{Підпункт 69.10 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ виключено на підставі Закону № 2120-IX від 15.03.2022 }

69.11. Зупинити до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу. До звітних податкових періодів лютий - липень 2022 року пункти 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених підпунктом 69.2 цього пункту.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

{Підпункт 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 - набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування}

69.12. Операції, передбачені підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об’єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов’язкової реєстрації платником податком на додану вартість відповідно до статті 181 цього Кодексу.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.12 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2836-XI від 13.12.2022 }

69.13. На акцизних складах, які є частково зруйнованими та розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, облік пального та спирту етилового здійснюватиметься на підставі даних інвентаризації, проведеної після закінчення зазначених у цьому пункті подій.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.13 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3050-IX від 11.04.2023 }

69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Платники орендної плати, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до статті 288 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з орендної плати за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за 2022 рік у строк до 31 грудня 2023 року.

При цьому річна сума платежу за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню у порядку, визначеному цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, - анулюванню.

Складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені підпунктом 283.1.9 пункту 283.1 та пунктом 283.2 статті 283 цього Кодексу, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, - анулюванню.

Складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені пунктом 288.8 статті 288 цього Кодексу, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, - анулюванню.

Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків: якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю - надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу; а якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, - сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.14 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 }

69.14 - 1 . Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:

для фізичних осіб - власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

у селах - не більш як 0,25 гектара,

у селищах - не більш як 0,15 гектара,

у містах - не більш як 0,1 гектара;

для фізичних та юридичних осіб - власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб - власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

100 відсотків площі земельної ділянки - у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;

50 відсотків площі земельної ділянки - у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.

Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховується і не сплачується за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, - анулюванню.

Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків:

якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю - надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу;

якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, - сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.14 - 1 згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024 }

69.15. Не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:

за 2022 рік - у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;

з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

{Абзац третій підпункту 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3219-IX від 30.06.2023 }

Сума мінімального податкового зобов’язання за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені цим підпунктом, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки (земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.

Платники податків, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" визначили та задекларували в податковій звітності мінімальне податкове зобов’язання за 2022-2023 роки за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених абзацом першим цього підпункту, мають право відкоригувати нараховані за 2022-2023 роки суми загального мінімального податкового зобов’язання шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Норми, визначені абзацами сьомим і восьмим пункту 38 - 1 .2 статті 38 - 1 цього Кодексу, застосовуються до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

{Підпункт 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 3219-IX від 30.06.2023 }

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.15 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 }

69.16. За період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Починаючи з 1 січня 2023 року в частині територій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, екологічний податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території.

Екологічний податок не нараховується та не сплачується платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, за період, коли такі земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, та/або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі якщо дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

Дати початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники екологічного податку, визначені у цьому підпункті, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" визначили та задекларували в податковій звітності за податкові (звітні) періоди 2022 та/або 2023 років податкові зобов’язання з екологічного податку, мають право відкоригувати нараховані за ці періоди суми екологічного податку шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.16 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; в редакції Законів № 2142-IX від 24.03.2022 , № 3050-IX від 11.04.2023 }

69.17. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, для банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених для надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка/електронного гаманця платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, та повідомлень про взяття рахунка/електронного гаманця на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунка/електронного гаманця на облік.

{Абзац перший підпункту 69.17 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3219-IX від 30.06.2023 }

Рахунок/електронний гаманець вважається взятим на облік у разі отримання банком або іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка/електронного гаманця на облік у контролюючих органах або за мовчазною згодою, якщо таке повідомлення не отримано, датою та часом взяття рахунка/електронного гаманця на облік у такому разі вважається дата та час отримання банком або іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення.

У разі неотримання фінансовою установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення по таких рахунках/електронних гаманцях можуть здійснюватися видаткові операції без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі.

Щодо всіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року платникам податків, визначеним пунктом 69.1 статті 69 цього Кодексу, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік не пізніше 1 вересня 2023 року. Якщо після 1 вересня 2023 року у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах.

{Підпункт 69.17 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 ; в редакції Закону № 3219-IX від 30.06.2023 }

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.17 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

69.18. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до статті 19 - 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження Кабінетом Міністрів України, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо протягом визначеного у цьому підпункті строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом строків, зазначених у цьому підпункті.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 ; в редакції Законів № 2876-IX від 12.01.2023 , № 3706-IX від 09.05.2024 }

69.19. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, для контролюючих органів припиняється перебіг строків, встановлених для взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів за основним місцем обліку або фізичних осіб - підприємців за податковою адресою та передачі даних про взяття на облік таких платників податків у контролюючих органах до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 }

69.20. У разі наявності інформації на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про відсутність можливості забезпечити продаж марок акцизного податку імпортерам тютюнових виробів дозволяється ввезення на митну територію України тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку, які не є документами суворого обліку, та надрукованими за межами митної території України на замовлення виробників або імпортерів тютюнових виробів. Акцизний податок з тютюнових виробів, маркованих такими марками, сплачується платниками податку до подання митної декларації.

У випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, разом з митною декларацією платник податку подає до митного органу:

документ, що підтверджує сплату акцизного податку до відповідного бюджету в повному обсязі. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, інформації щодо підтвердження сплачених сум акцизного податку з відповідними реквізитами такого документа;

{Абзац третій підпункту 69.20 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023 }

інформацію про марки акцизного податку із зазначенням серій та номерів марок акцизного податку, якими марковані тютюнові вироби, що ввозяться на митну територію України.

Марки акцизного податку, надруковані за межами митної території України, повинні мати розміри, кольорову гаму та реквізити, які передбачені положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженим Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 226.3 статті 226 цього Кодексу.

Обіг маркованих відповідно до цього пункту тютюнових виробів здійснюється до їх повної реалізації кінцевому споживачу, але не пізніше ніж через три місяці після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.20 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 }

69.21. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання контролюючим органом рішення про вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану, прийнятого відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", без застосування вимог статті 92 цього Кодексу.

{Абзац перший підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 }

При цьому у разі оплатного вилучення майна такі кошти спрямовуються на погашення податкового боргу платника податків, майно якого вилучено.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.21 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 }

69.22. Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

підставою для обчислення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Держатель Реєстру майна щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на перше число відповідного кварталу.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:

1) за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:

за 2021 та 2022 роки - за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

2) за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості:

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди - за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;

за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди - за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;

3) за пошкоджені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України):

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди - за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об’єктах нерухомого майна відновлюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди - за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відновлюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди - за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об’єктах нерухомого майна відновлюється починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.

За об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням.

У частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

До таких рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".

Органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам за місцем розташування об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу копії прийнятих рішень щодо:

встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки об’єктів нерухомого майна, що зазнали незначних пошкоджень внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" задекларували за 2022-2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2022 та 2023 роки шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов’язань за об’єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов’язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень - лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

При цьому річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна, визначених цим підпунктом, визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно із статтею 266 цього Кодексу, по об’єктах нерухомого майна, визначених у цьому підпункті, по яких не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - анулюванню.

Надмірно сплачені суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

{Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.22 згідно із Законом № 2142-IX від 24.03.2022 ; в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 }