Передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. (ВС КЦС, справа №2-2236/12 від 08.03.2023 р.)

Фабула судового акту: Державний виконавець звернувся до суду з поданням про видачу дубліката виконавчого листа. Так, за заявою стягувача виконавче провадження ще було відкрито в 2015 році, однак згодом встановлено інше місце проживання боржника, і було прийнято рішення передати виконавче провадження до іншого відділу ДВС. Однак, передати не вдалося, бо згідно акту про знищення документів виконавчого провадження такі намокли, деформовані і стали непридатними до зберігання в архіві. Потім відділи ДВС реформували утворивши нові, у підпорядкуванні міжрегіональних управлінь Мін’юсту. Рішення залишилось невиконаним.

Суд першої інстанції подання виконавця задовольнив, визнавши цілком логічним необхідність видання дублікату, бо стягувач не може відповідати за такі ситуації.

Натомість апеляційний суд - навпаки - у задоволенні подання відмовив, бо вважав, що виконавче провадження було закінчене, інші постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу чи прийняття його до виконання іншим відділом державної виконавчої служби відсутні, а на момент звернення державного виконавця з поданням до суду сплив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.

ВС КЦС скасував оспорювану постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - залишив в силі. З приводу строків - пояснив:

Згідно з ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до п. 9 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції, визначено, що про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження. Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.

Згідно з пп. 17.4 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Право виконавця на звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа передбачено п. 10 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Цей строк встановлюється з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже у цій справі: Як встановлено судами, це виконавче провадження було закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із направленням виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС. Докази спрямування виконавчого листа - відсутні, що, зокрема, підтверджується актом знищення цих документів. Рішення суду по стягувачу - не виконане.

Оскільки виконавчий лист щодо стягнення з боржника заборгованості на користь стягувача було пред'явлено до примусового виконання стягувачем у січні 2015 року та втрачено під час його пересилання між відділами ДВС, тобто за обставин, які не залежали від стягувача. Отже, суд першої інстанції - дійшов правильного висновку про задоволення подання державного виконавця про видачу дубліката втраченого виконавчого документа.

Передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред`явленого стягувачам, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує його права.

На відміну від остаточного закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу, при зміні органу державної виконавчої служби чи його компетенції, передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС стадія виконання судового рішення не припиняється і не переривається, отже правила ч.5, 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (ч.3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV) не застосовуються.

Аналізуйте судовий акт: Якщо держвиконавець повернув виконавчий лист і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього пред'явлено цей лист до виконання приватному виконавцю - то надалі виконавчий збір не стягується (ВС КАС, справа №320/6215/19 від 21.07.2022 р.);

Законодавством про виконавче провадження не передбачено обов'язок державного виконавця повідомляти боржника про опис майна. (ВС КАС, справа №480/5060/20 від 02.06.2022 р.);

Начальник органу виконавчої служби має контролювати законність, повноту і своєчасність дій державних виконавців. ВС визнав протиправною бездіяльність за нездійснення такого контролю (ВС КАС, справа №802/921/18-а від 08.09.2022 р.);

З 28.08.2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню. Крім того, повернення викон.документа (в т.ч. без реального виконання) не заперечує стягнення виконавчого збору (ВС КАС, справа №640/23271/21 від 11.08.2022 р.).

Постанова

Іменем України

08 березня 2023 року

м. Київ

справа № 2-2236/12

провадження № 61-12778св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - старший державний виконавець Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Осух Вікторія Олегівна,

стягувач - колективне підприємство «Рембудмонтаж»,

боржник -ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу колективного підприємства «Рембудмонтаж» на постанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Владичана А. І., Височанської Н. К.,

від 24 листопада 2022 року.

Зміст подання

1. У липні 2022 року старший державний виконавець Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Осух В. О. звернулася до суду з поданням про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 2-2236/12.

2. Свої доводи державний виконавець мотивувала тим, що на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби міста Чернівці перебувало виконавче провадження № 46304270 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2236/12, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці 12 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Рембудмонтаж» 197 183, 74 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 2 316, 11 грн витрат зі сплати судового збору.

3. 31 січня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

4. 26 листопада 2015 року вказане виконавче провадження завершено у відповідності до пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв на той час (направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС).

5. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 99

від 11 лютого 2016 року Чернівецьке міське управління юстиції, в підпорядкуванні якого перебував Першотравневий відділ ДВС, ліквідовано, створено Чернівецький міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції в Чepнiвeцькiй області.

6. Наказом Міністерства юстиції України № 4053/5 від 17 грудня

2019 року Перший відділ ДВС міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ліквідовано шляхом виведення зі складу головних територіальних управлінь юстиції в областях. На підставі зазначеного наказу створено Перший відділ ДВС у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) шляхом введення його до складу міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції.

7. Державний виконавець стверджувала, що надати копії документів на підтвердження відправки матеріалів виконавчого провадження № 46304270 до Першотравневого ВДВС Чернівецького міського управління юстиції неможливо, оскільки згідно з протоколом від 19 лютого 2018 року та актом знищення документів від 19 лютого 2018 року завершені виконавчі провадження та сформовані номенклатурні справи Шевченківського, Першотравневого, Садгірського відділів ДВС Чернівецького міського управління юстиції, Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області знищено. Вказане підтверджується копією акту знищення документів, що перебували в робочій кімнаті № 309 Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 19 лютого 2018 року.

8. Із урахуванням зазначеного, державний виконавець просила видати дублікат виконавчого листа № 2-2236/12, виданого Шевченківським районним судом міста Чернівці 12 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Рембудмонтаж» 197 183, 74 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2 316, 11 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвала суду першої інстанції та її основні мотиви

9. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці у складі судді Чебан В. М. від 04 жовтня 2022 року подання державного виконавця про видачу дубліката виконавчого листа задоволено.

10. Видано старшому державному виконавцю Першого відділу ДВС у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Осух В. О. дублікат виконавчого листа № 2-2236/12, виданого Шевченківським районним судом міста Чернівці 12 січня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь

КП «Рембудмонтаж» 197 183, 74 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2 316, 11 грн витрат зі сплати судового збору.

11. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчий лист

№ 2-2236/12 від 12 січня 2015 року щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості втрачено під час його пересилання між підрозділами ДВС, тобто за обставин, які не залежали від дій стягувача

КП «Рембудмонтаж», а тому у суду наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа № 2-2236/12 від 12 січня 2015 року. На відміну від закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу, при зміні органу державної виконавчої служби стадія виконання судового рішення не завершується, отже правила частин п`ятої та шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» не застосовуються, що спростовує твердження представника боржника про необхідність дослідження дотримання строків повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

12. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 24 листопада

2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 04 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні подання старшого державного виконавця Першого відділу ДВС у міста Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Осух В. О. про видачу дублікату виконавчого листа.

13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що виконавче провадження було закінчене, інші постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого документу чи прийняття його до виконання іншим відділом державної виконавчої служби відсутні. На момент звернення державного виконавця з поданням до суду сплив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Узагальнені доводи касаційної скарги

14. 13 грудня 2022 року КП «Рембудмонтаж» через засоби поштового зв`язку подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 листопада 2022 року та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 04 жовтня 2022 року.

15. Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про скасування ухвали суду першої інстанції.

16. Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що апеляційний суд не врахував, що виконавчий документ не повертався стягувачу, був втрачений при пересилці між відділами державної виконавчої служби, а матеріали виконавчого провадження знищено, що підтверджується копією акту знищення документів, які перебували у робочій кімнаті № 309 Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 19 лютого 2018 року. Сам же стягувач пред`явив виконавчий лист до примусового виконання у межах, визначених законом строків.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-2236/12 за поданою касаційною скаргою.

18. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року справу № 2-2236/12 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі

№ 2-2236/12 від 29 жовтня 2014 року у задоволенні позову

КП «Рембудмонтаж» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні ним трудових обов`язків, відмовлено.

20. Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 29 грудня

2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2015 року, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 жовтня

2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов

КП «Рембудмонтаж» задоволено частково.

21. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Рембудмонтаж»

197 183, 74 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Рембудмонтаж» 2 316, 11 грн витрат зi сплати судового збору.

22. 12 січня 2015 року по справі № 2-2236/12 справі видано виконавчі листи.

23. Відповідно до витягу з ВП спецрозділ від 11 липня 2022 року постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького міського управління юстиції Громової Л. В. від 31 січня

2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-2236/12.

24. Постановою державного виконавця - заступника начальника відділу ДВС Громової Л. В. 26 листопада 2015 року було закінчено виконавче провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою закінчення виконавчого провадження стало те, що боржник за вказаною у виконавчому документі адресою не проживає, що підтверджується актом державного виконавця. Майна, на яке можливо було б звернути стягнення, у xoдi проведення виконавчих дій не виявлено. Згідно з даними, наданими УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Право власності на нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Інформація про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах, стосовно боржника відсутня. Виходячи з відповіді органів Пенсійного фонду України, інформація про боржника відсутня. Боржник працює та отримує заробітну плату у ТОВ «СенсГруп»

у с. Чагор, що підтверджується відповідями органів ДПІ та ПФУ, однак сума боргу значно бiльшa ніж три мінімальні заробітні плати, у зв`язку з чим необхідно в повній мipi пepeвірити майновий стан боржника, вчинити дії щодо виявлення в нього будь-якого майна. Згідно з відповіддю адресно-довідкового бюро боржник зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , що являється територією Першотравневого ВДВС Чернівецького міського управління юстиції.

25. Згідно з актом знищення документів, що перебували в робочій кімнаті № 309 Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 19 лютого 2018 року, підписаним: головою комісії ОСОБА_2 ; заступником голови комісії: ОСОБА_3 ; членами комісії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , завершені виконавчі провадження та сформовані номенклатурні справи Шевченківського, Першотравневого, Садгірського відділів ДВС Чернівецького міського управління юстиції, Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, що знаходились у спеціально відведеному місці, робочий кімнаті № 309, сильно намокли, аркуші розмоклі та деформовані, внаслідок чого повністю зникла механічна міцність паперу, тексти розмиті та є непридатними до використання і збереження в apxiвi, не підлягають відновленню. У відповідності до протоколу від 19 лютого 2018 року комісією прийнято рішення щодо знищення затоплених завершених виконавчих проваджень та сформованих номенклатурних справ Шевченківського, Першотравневого, Садгірського відділів ДВС Чернівецького міського управління юстиції, Чернівецького міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

26. У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 99

від 11 лютого 2016 року Чернівецьке міське управління юстиції, в підпорядкуванні якого перебував Шевченківський відділ ДВС, ліквідовано та його правонаступником став Чернівецький міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

27. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 2492/5

від 04 серпня 2017 року Чернівецький міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області реорганізовано шляхом поділу на Перший відділ ДВС міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, Другий відділ ДВС міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та Третій відділ ДВС міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.

28. В подальшому на підставі постанови заступника начальника ГТУЮ з питань ДВС начальником управління юстиції в Чернівецькій області Малого О. В. від 20 жовтня 2017 року зобов`язано передати виконавчі провадження, які перебувають на виконанні в Чернівецькому міському відділі ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області, для подальшого їх виконання Першому відділу ДВС міста Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області та у відповідності до територіальної підвідомчості відділів, вказаних та затверджених наказом № 157/5 від 20 жовтня 2017 року ГТУЮ в Чернівецькій області.

29. Виконавчий лист № 2-2236/12, виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, не виконаний.

Позиція Верховного Суду

30. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

31. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

32. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні подання державного виконавця про видачу дублікату виконавчого листа, апеляційний суд виходив із того, що виконавче провадження було закінчене, а на момент звернення державного виконавця з поданням до суду сплив строк пред`явлення виконавчого документу до виконання. Також суд апеляційної інстанції виходив із того, що у разі якщо такий строк закінчився, зацікавлена особа, яка звертається до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, має одночасно ставити питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

33. Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

34. Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішенняу визначеному законом порядку.

35. Зазначене конституційне положення знайшло розвиток у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

36. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

37. Виконання судового рішення згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

38. Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року

№ 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) звертав увагу, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

39. Відповідно до §§ 51-53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

40. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»

від 02 червня 2016 року № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

41. Аналогічні положення були закріплені у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.

42. Передача виконавчих документів і виконавчих проваджень здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

43. Відповідно до пункту 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції

від 02 квітня 2012 № 512/5, виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі, якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби.

44. Згідно з пунктом 7 розділу V вказаної Інструкції передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження.

45. Пунктом 9 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначено, що про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження. Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження.

46. Як встановлено судами, постановою державного виконавця від 26 листопада 2015 року було закінчено виконавче провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із направленням виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС. Виконавчий лист № 2-2236/12 було направлено за належністю до Першотравневого відділу ДВС Чернівецького МУЮ.

47. Докази спрямування виконавчого листа № 2-2236/12 до Першотравневого відділу ДВС Чернівецького МУЮ відсутні, що, зокрема, підтверджується актом знищення документів від 19 лютого 2018 року.

48. Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 29 грудня

2014 року у справі № 2-2236/12 не виконане.

49. Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

50. Згідно з підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

51. Право виконавця на звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа передбачено пунктом 10 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

52. У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

53. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першоїсудової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі

№ 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок про те, що оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, заяким був виданий втрачений виконавчий лист.

54. Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Цей строк встановлюється з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

55. Згідно з частиноюпершою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

56. Суд першої інстанції, встановивши, що виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Чернівці № 2-2236/12 від 12 січня

2015 року щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь КП «Рембудмонтаж» було пред`явлено до примусового виконання стягувачем у січні 2015 року та втрачено під час його пересилання між відділами ДВС, тобто за обставин, які не залежали від стягувача, а рішення суду не виконано, дійшов правильного висновку про задоволення подання державного виконавця про видачу дубліката втраченого виконавчого документа.

57. Передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

58. Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред`явленого стягувачам, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує його права.

59. Вирішуючи спір, апеляційний суд не звернув уваги на вказані вище обставини, неправильно застосував положення Закону України «Про виконавче провадження» і помилково скасував ухвалу суду першої інстанції.

60. Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, обґрунтовано виходив із того, що на відміну від остаточного закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу, при зміні органу державної виконавчої служби чи його компетенції, передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС стадія виконання судового рішення не припиняється і не переривається, отже правила частин п`ятої та шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»(частини третьої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV)не застосовуються.

61. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення подання державного виконавця щодо видачі дубліката виконавчого листа, правильно застосував до спірних правовідносин положення вищенаведених нормативно-правових актів.

62. За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

63. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 402 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу колективного підприємства «Рембудмонтаж» задовольнити.

2. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 листопада

2022 рокускасувати.

3. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 04 жовтня

2022 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян С. Ф. Хопта В. В. Шипович