Leniency Program у сфері публічних закупівель: перспективи для України

Конкуренція є наріжним каменем ефективної економіки, але водночас вона часто зазнає викликів через недобросовісні практики, такі як картельні змови та антиконкурентні узгоджені дії. Саме для боротьби з цими явищами у світі розроблено Leniency Program – механізм, що дозволяє компаніям добровільно зізнатися у порушеннях антимонопольного законодавства, розкрити інформацію про змови та уникнути значних санкцій.

В Україні ця програма отримала новий імпульс після першого застосування Антимонопольним комітетом України (АМКУ) у грудні 2024 року.

За результатом розгляду справи Комітетом встановлено, що дві компанії вчинили порушення, передбачені пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів двох торгів із закупівлі будівельних робіт.
📌 Джерело: АМКУ вперше задіяв новий порядок звільнення від відповідальності (Leniency)

Leniency Program у світі: історія успіху

• 1978, США – Міністерство юстиції США (DOJ) вперше запровадило програму, однак через відсутність достатніх стимулів вона була малоефективною.
• 1993, США – відбулася реформа: першій компанії, що повідомила про картель, надано повний імунітет від штрафів. Це значно збільшило кількість викритих змов, зробивши Leniency Program одним із найефективніших інструментів боротьби з картелями.
• 1996, ЄС – Європейська комісія створила власну Leniency Program, завдяки якій було викрито десятки масштабних картелів у сферах авіаперевезень, автомобільних запчастин та фінансових ринків.
• 2000-ті – Leniency Program отримала широке поширення: її впровадили Канада, Японія, Австралія, Бразилія та Південна Корея. Це значно посилило глобальну боротьбу з картелями.

Гучні міжнародні справи

📌 Авіакартель (ЄС, 2010) – розкрито змову між авіакомпаніями, зокрема British Airways, Air France-KLM, Air Canada, Cargolux, Martinair, Cathay Pacific Airways, Japan Airlines, LAN Chile, Qantas, SAS та Singapore Airlines, які узгоджували ціни на вантажні перевезення в період з грудня 1999 року по 14 лютого 2006 року. Загальна сума штрафів сягнула €799 млн, з яких найбільші штрафи були накладені на Air France (€182 920 000) та KLM (€127 160 000). Lufthansa та її дочірня компанія Swiss International Air Lines були звільнені від сплати штрафів, оскільки першими надали інформацію Європейській комісії про картельну змову.

📌 Картель у сфері виробництва вітамінів (США, 1999-2004) – у цей період Міністерство юстиції США (DOJ) розслідувало глобальну змову серед провідних фармацевтичних компаній, які займалися виробництвом вітамінів. Ці компанії брали участь у фіксації цін, розподілі ринків і маніпулюванні торгами, що призвело до значного зростання цін на вітаміни та продукти, які їх містять.

📌 У 1999 році швейцарська компанія F. Hoffmann-La Roche Ltd. та німецька BASF AG визнали свою участь у змові та погодилися сплатити штрафи в розмірі $500 млн та $225 млн відповідно. Ці штрафи стали найбільшими на той час, накладеними за порушення антимонопольного законодавства США. Загальний обсяг штрафів за цією справою перевищив $1 млрд.

📌 Фінансовий скандал LIBOR (ЄС, 2013) – масштабна змова між провідними банками, включаючи Barclays, UBS, Citigroup, Deutsche Bank, JPMorgan Chase та Royal Bank of Scotland, була спрямована на маніпулювання міжбанківськими ставками LIBOR та EURIBOR. Це вплинуло на мільярди доларів фінансових угод у всьому світі, спричинивши серйозні фінансові втрати для інвесторів та компаній.

У результаті розслідувань Європейська комісія наклала штрафи на загальну суму понад €1,7 млрд. Barclays та UBS були серед банків, які отримали найбільші штрафи. Deutsche Bank отримав рекордний штраф у розмірі €725 млн, а Citigroup – €70 млн. JPMorgan Chase та Royal Bank of Scotland також були оштрафовані на сотні мільйонів євро. Крім того, деякі керівники банків зазнали кримінального переслідування.

📌 Джерело: Європейська комісія про штрафи за скандал LIBOR

Чому Leniency Program працює?

• Руйнує змови – учасники картелів побоюються, що хтось інший повідомить про змову першим.
• Допомагає швидко викривати схеми – компанії надають докази, які інакше було б складно отримати.
• Скорочує час розслідування – антимонопольні органи оперативно отримують необхідну інформацію.
• Покращує ринок – сприяє чесній конкуренції, знижує ціни та робить економіку ефективнішою.

Виклики застосування антимонопольного законодавства в Україні та можливість оскарження штрафів у ЄСПЛ

Leniency Program, безумовно, є дієвим інструментом для боротьби з картелями. Проте практика її застосування, як і загалом антимонопольного регулювання в Україні, має свої недоліки. Однією з ключових проблем є дискреційність Антимонопольного комітету України при визначенні розміру штрафів. Відомі випадки, коли санкції, накладені АМКУ, суттєво перевищували економічно обґрунтовані межі, що призводило до непропорційних фінансових наслідків для підприємств.

Ще однією проблемою є ризик бездоказового визнання компанії учасником картельної змови. Відсутність чіткої методики оцінки доказів може призвести до ситуації, коли суб’єкт господарювання несправедливо отримує статус порушника антимонопольного законодавства, що спричиняє не лише фінансові втрати, а й репутаційні ризики. У таких випадках компанії мають можливість оскаржити рішення АМКУ в судовому порядку, і позитивна практика скасування неправомірних рішень уже існує.

Національні суди неодноразово визнавали незаконними окремі рішення АМКУ через недостатність доказової бази або порушення процесуальних норм. Це свідчить про те, що антимонопольне регулювання в Україні потребує вдосконалення, зокрема, більш прозорого механізму визначення порушень та розрахунку санкцій.

Проблема набуває ще більшої ваги у сфері публічних закупівель. Включення компанії до Реєстру порушників унеможливлює її участь у тендерах протягом трьох років, що фактично може означати значні обмеження у підприємницької діяльності підприємства та звуження ринку збуту.

Таким чином, оскарження рішень АМКУ є важливим правовим механізмом захисту інтересів бізнесу та відновлення справедливості.

Можливість звернення до ЄСПЛ у випадках, коли штрафи, накладені АМКУ, є надмірними або безпідставними розглядаються як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне володіння. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово визнавав, що фінансові санкції мають бути пропорційними, а їхнє накладення має відповідати вимогам законності, легітимності та справедливого балансу між інтересами держави та власника, а надмірні чи взагалі безпідставні штрафи АМКУ розглядаються як втручання у право власності. Успішні справи в ЄСПЛ щодо надмірних штрафів свідчать про можливість оскарження несправедливих рішень антимонопольних органів на міжнародному рівні.

Висновки

Антиконкурентні змови завдають суттєвої шкоди споживачам та економіці загалом, знижуючи рівень чесної конкуренції. Впровадження Leniency Program в Україні відкриває нові можливості для боротьби з картелями, водночас стимулюючи компанії до співпраці з антимонопольними органами.

Leniency Program – це не лише інструмент контролю, а й механізм, що гарантує чесні правила гри для всіх учасників ринку. Його ефективність доведена у міжнародній практиці, і Україна має всі шанси скористатися цим досвідом для посилення економічної конкуренції та створення прозорих умов для бізнесу.

Автор статті: Антоніна Валеріївна Мельникова