Стаття 105. Режим особливих умов у колоніях

На забезпечення режиму як порядку виконання та відбування покарання спрямоване й посилення охорони та нагляду за засудженими (режим особливих умов) у випадках стихійного лиха,

351

епідемій, аварій важливих для життєзабезпечення систем, масових заворушень, проявів групової непокори засуджених або в разі виникнення реальної загрози збройного нападу на колонію чи у зв'язку з уведенням надзвичайного чи воєнного стану в районі розташування колонії.

У ч. 1 ст. 105 КВК України наведено вичерпний перелік підстав для введення режиму особливих умов, оскільки це тягне за собою суттєве обмеження прав і свобод не лише засуджених, а й у певній мірі громадян, які перебувають на об'єктах установ виконання покарань та територіях, які до них прилягають.

2. Можна виділити дві групи підстав введення режиму особли вих умов: зовнішні (надзвичайний чи воєнний стан) та внутрішні (вчинення злочинів за участю великої групи засуджених).

Умови, підстави та порядок введення надзвичайного стану розкриваються в Законі України "Про правовий режим надзвичайного стану", військового стану - в Законі України "Про правовий режим воєнного стану". Підставами введення, наприклад, надзвичайного стану, є спроба насильницької зміни конституційного устрою; масові заворушення; міжнаціональні конфлікти; надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру; стихійні лиха; епідемії; крупні аварії тощо. Введення надзвичайного або воєнного стану тягне за собою обмеження ряду конституційних прав і свобод громадян (введення комендантської години; обмеження свободи преси; обмеження продажу окремих товарів, перевірку документів, особистий огляд та огляд речей тощо).

Стихійні лиха можуть бути як природного (землетруси, наводнення, урагани тощо), так і техногенного характеру (різного роду аварії та катастрофи). У цих випадках підставою введення режиму особливих умов служить масштабність та тяжкість наслідків стихійного лиха.

Масові заворушення виражаються у відмові виконати законні вимоги з боку великих груп засуджених, у погромах, побитті, вбивствах "неугодних" засуджених, представників персоналу та інших осіб, а також у ряді аналогічних дій.

Групова непокора засуджених виражається у відмові виконати висунуті до них вимоги (або їх більшу частину), але вони проявляються у менш агресивній формі, не пов'язані з вказаними вище діями (погроми, підпали, вбивства тощо), і у них приймають участь значно менші групи засуджених (хоча і не виключені випадки участі великих мас засуджених, як, наприклад, при оголошенні голодування).

3. У період дії режиму особливих умов в установах виконання покарань може бути призупинено здійснення деяких прав засу джених, введено посилений варіант охорони та нагляду, особли вий порядок допуску на об'єкти, змінений розпорядок дня, обме жена діяльність виробничих, комунально-побутових, культурно- просвітницьких, медико-санітарних та інших служб.

4. Особливого порядку прийняття рішення про посилення охорони, нагляду за засудженими, здійснення інших додаткових режимних заходів у КВК не встановлено, тому воно зазвичай повинно прийматися начальником установи виконання покарань за погодженням з керівництвом територіального управління Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Законодавцем встановлено особливий порядок лише для припинення групових протиправних дій засуджених та ліквідації їх наслідків.