Кримінальна відповідальність у сфері е-декларування: незаконне збагачення і декларування недостовірної інформації

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Кримінальна відповідальність у сфері е-декларування: незаконне збагачення і декларування недостовірної інформації - kriminalna_vidpovidalnist_u_sferi_e_deklaruvannya_nezakonne_zbagachennya_i_deklaruvannya_nedostovirnoi_informatsii_5ebbbb5accdb4.jpg

Одним питань, яке викликає суспільний резонанс, а також є причиною головного болю у багатьох державних службовців, залишається питання залучення до відповідальності за порушення порядку подання декларації держслужбовцями.

З причини наближення початку кампанії подачі декларацій про доходи держслужбовців за 2019 рік, а також прийняття парламентом низки законодавчих актів у цій сфері, знову набуває актуальності проблематика дотримання термінів подачі і правил заповнення декларації про доходи держслужбовців.

Зміст:

Яка ж відповідальність передбачена в сфері е-декларування?

Чинним законодавством, крім дисциплінарної відповідальності для осіб, які займають посади в певних органах влади, передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність в сфері виконання обов'язків з декларування доходів державних службовців.

Зрозуміло, найбільш негативні наслідки тягне за собою притягнення до кримінальної відповідальності.

Статтею 366-1 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за навмисне неподання зобов'язаними декларантами так званої декларації про доходи держслужбовців, а також декларування недостовірних даних.

За вчинення вказаних злочинів передбачено покарання у вигляді штрафу від 34 000 до 51 000 гривень або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Читайте статтю: ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА НЕПОДАЧУ ЛИБО НЕСВОЕВРЕМЕННОСТЬ ПОДАЧИ Е-ДЕКЛАРАЦИИ: ШАГ ЗА ШАГОМ

За яких умов декларанта можуть притягнути до кримінальної відповідальності за статтею 366-1 Кримінального кодексу України?

Зазначеною статтею фактично передбачені два склади злочинів:

  • умисне неподання декларації;
  • декларування завідомо недостовірних відомостей.

Відносно першої згаданого складу злочину (умисного неподання декларації) законодавством передбачено чіткий порядок встановлення факту неподання декларації, повідомлення про цей факт самого декларанта і подальше ініціювання кримінального переслідування.

Лише при дотриманні всіх кроків, передбачених законодавством, декларант може бути притягнутий до відповідальності за неподання декларації.

З цього випливає, що стороною обвинувачення в кримінальних провадженнях, передбачених статтею 366-1 КК України, для доведення винуватості особи у вчиненні злочину повинен бути доведений і підтверджений відповідними належними і допустимими доказами факт отримання декларантом повідомлення НАЗК про факт неподання декларації.

Відносно кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей, слід знати про таке.

По-перше, законодавцем передбачено поріг: за подачу завідомо недостовірних відомостей у декларації щодо майна чи іншого об'єкта декларування, що має вартість, кримінальна відповідальність настає в разі, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Так, для декларацій держслужбовців за 2019 рік таким порогом буде виступати сума в 480 250 гривень і більше, за 2018 рік - 440 500 гривень і більше, за 2017 рік - 400 000 гривен.

По-друге, залученню до кримінальної відповідальності повинні передувати низка заходів, процедура проведення яких врегульована Законом України «Про запобігання корупції» та підзаконними актами НАЗК.

Так, встановлення факту декларування недостовірних відомостей здійснюється НАЗК за спеціальною процедурою - повною перевіркою е-декларації.

Виходячи з цього, залученню до відповідальності за подібні порушення передують:

  1. Ухвалення НАЗК рішення про проведення повної перевірки е-декларації, поданої конкретним публічним службовцем;
  2. Здійснення НАЗК повної перевірки е-декларації;
  3. Встановлення за результатами такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме декларування недостовірної інформації;
  4. Відображення цих фактів у відповідному рішенні НАЗК, прийнятому за результатами повної перевірки декларації;
  5. Повідомлення органу досудового розслідування або прокурора про виявлені факти декларування недостовірних відомостей у разі, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вбачається, що для притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтею 366-1 Кримінального кодексу України, необхідний ряд умов, від дотримання чи недотримання яких правоохоронними органами залежить законність притягнення осіб до відповідальності.

Іншими словами, якщо громадянин, який притягається до відповідальності, не отримував від НАЗК повідомлення про неподання декларації, або недостовірність задекларованих ним відомостей не встановлена ​​відповідним рішенням НАЗК, сторона звинувачення позбавляється можливості стверджувати про обгрунтованість звинувачення з точки зору чинного закону, оскільки в такому випадку відсутні обов'язкові докази, які можуть бути використані для доведення наявності у особи умислу на вчинення відповідного кримінального злочину.

У свою чергу вказане може свідчити про відсутність в діях особи складу кримінального злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, а отже і відсутності підстав для притягнення її до кримінальної відповідальності.

Це не означає, що в разі недотримання уповноваженими державними органами вимог закону при встановленні згаданих фактів в ході перевірки декларацій держслужбовців особа може ухилитися від встановленої законом відповідальності.

А що ж по незаконному збагаченню?

Резонансним рішенням Конституційного суду України від 26.02.2019 у справі № 1-135 / 2018 (5846/17) стаття 368-2 Кримінального кодексу України визнана неконституційною.

У свою чергу парламентарії зобов'язалися «виправити» ситуацію, і 31.10.2019 прийняли закон, згідно з яким Кримінальний кодекс України доповнено статтею 368-5, яка і передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

На даний момент закон спрямований на підпис Президенту України, найближчим часом очікується його публікація і вступ в силу.

Так, згідно з прийнятим 31.10.2019 закону, стаття 368-5 Кримінального кодексу України передбачатиме кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.

Таким чином законодавець визначив поріг таких незаконно придбаних активів. Для 2019 року ця сума в 6 243 250 гривень і вище.

За вчинення такого злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Слід розуміти, що положеннями частини другої статті 4 Кримінального кодексу прямо передбачено, що злочин і покарання, а також інші кримінально-правові наслідки дій визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цих дій; частини другої статті 5 Кримінального кодексу, в якій конкретизований принцип, закріплений в статті 58 Конституції України, і передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність дій, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Іншими словами, законність придбання активів держслужбовців може бути оцінена крізь призму статті 368-5 Кримінального кодексу тільки з моменту вступу в силу закону, яким Кримінальний кодекс України буде доповнений вказаною нормою.

Оскільки оцінка законності придбання активів нерозривно пов'язана з перевіркою задекларованого майна, вбачаємо, що притягнення до відповідальності за вчинення вказаного злочину можливе тільки в разі придбання активів після набрання таким законом чинності, і, відповідно, відображення даних про такі активи в деклараціях за 2019 рік.

Відповідно до прийнятого закону, під придбанням активів слід розуміти придбання їх публічним службовцем у власність, а також придбання активів у власність іншим фізичним або юридичним особам, якщо доведено, що таке придбання було здійснено за дорученням такого декларанта, або такий декларант може прямо або побічно здійснювати щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійснення права розпорядження ними.

Під активами закон має на увазі грошові кошти (в тому числі готівкові кошти, кошти, що знаходяться на банківських рахунках або на зберіганні в банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, в тому числі криптовалюта, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи або послуги, надані держслужбовцю - суб'єкту декларування.

Також слід зазначити, що під законними доходами декларантів закон розуміє отримані і задекларовані доходи держслужбовця або членів його сім'ї, в тому числі доходи у вигляді заробітної плати, гонорари, дивіденди, відсотки, роялті, страхові виплати, пенсія, інші доходи, а також задекларовані грошові активи держслужбовця або членів його сім'ї.

Підводячи підсумок під викладеним, вважаємо, що вступ в силу згаданого закону лише загострить увагу суспільства до проблематики декларування публічними службовцями своїх доходів. В таких умовах правильне відображення в е-деклараціях відповідних даних про майно і активи убезпечить суб'єктів декларування від можливих негативних наслідків.

Юридичний ресурс «Протокол» («Protocol») сподівається, що ця консультація стане корисною. Пам'ятайте, що на юридичному ресурсі «Протокол» Ви завжди зможете знайти професійного юриста, який надасть кваліфіковану допомогу, при цьому недорого. Користуйтеся нашим сервісом Тендер на юридичну послугу і вирішуйте свої проблеми швидко і назавжди.

Автор консультації: Кучер Іван

Джерело: Юридичний портал Протокол

9828
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
1