Катюзі – по заслузі! Вирок за незаконне полювання (Конотопський міськрайонний суд Сумської області, справа № 577/1768/21 від 22.04.2021)

Фабула судового акту: Для мене важко зрозуміти людей, які отримують задоволення від полювання. Полювання ж на заповідній території є злочином з якої сторони його не оцінювати – і з моральної і з точки зору закону.

У цій справі мисливець був пійманий на незаконному полюванні на території регіонального ландшафтного парку.

Особу визнали винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 248 КК України (незаконне полювання).

Обвинувачений повністю визнав свою вину, відшкодував завдані збитки та попросив вибачення.

Звісно, лишається питання до суворості призначеного покарання. Так, сторони узгодили покарання за ч. 1 ст. 248 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, тобто судом було призначено покарання більш м’яке, ніж передбачено законом, а саме – штраф у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів громадян (10 200 грн).

Цікаво, що суд вирішив недоцільним застосовувати конфіскацію мисливського карабіну, який був знаряддям вчинення злочину. Так, було зазначено, що оскільки вартість мисливського карабіну значно перевищує розмір завданих матеріальних збитків та суми штрафу застосування в даному випадку конфіскації становитиме непропорційне втручання в право особи на мирне володіння майном.

Аналізуйте судовий акт: Нарешті, - заборона добування лося, яка є наслідком внесення його до Червоної книги, відповідає закону і прав на полювання не порушує (ВС/КАС, справа №826/9432/17, 02.10.19)

Вирок за незаконну вирубку двох дерев (Місцевий районний суд у справі № 458/238/21 від 19.04.2021).

Проведення експертизи у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ст. 246 КК України, з метою визначення розміру шкоди, заподіяної довкіллю, є ОБОВ'ЯЗКОВИМ (ВС/ККС № 673/902/16-к від 22.01.2019)

ВИРОК: За вбивство собаки – кримінальна відповідальність (Деснянський райсуд м. Києва у справі № 754/4/20 від 09.09.2020)

Справа № 577/1768/21

Провадження № 1-кп/577/279/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.,

за участю секретаря

судового засідання Мирошниченко Ю.В.,

прокурора Шерудило В.О.,

представника потерпілого Бут В.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження №12021205450000106 від 02.03.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мізоч Здолбунівського району Рівненської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, непрацюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.248 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У ОСОБА_1 , який є мисливцем та обізнаним про заборону полювання на території об`єктів природно-заповідного фонду України, має посвідчення мисливця НОМЕР_1 від 16.04.2015 року, виник злочинний умисел, направлений на проведення незаконного полювання на території природно-заповідного фонду, а саме регіонального ландшафтного парку «Сеймський».

З метою реалізації злочинного наміру, ОСОБА_1 , будучи власником зареєстрованої у передбаченому законом порядку мисливської зброї, (дозвіл на зброю

№ НОМЕР_2 від 17.04.2019 року), 01.03.2021 року близько 22.00 години, усвідомлюючи, що полювання на території природно-заповідного фонду, без відповідного дозволу, суворо заборонено, та його дії є протиправними, без належних дозвільних документів, з метою незаконного полювання на диких тварин, направився до регіонального ландшафтного парку «Сеймський», на автомобілі «Опель Віваро» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , не повідомивши останнього про мету поїздки, попрохавши перевезти його до с. Новомутин Конотопського району, взявши із собою знаряддя добування тварин, а саме: мисливський карабін «Remington Model 783» калібру .308 Win № НОМЕР_4 , споряджений прицільними пристосуваннями, пристроєм для зниження звуку пострілу та ліхтарем, набої 308 Win (7,62*51 мм) в кількості 4 штуки.

Прибувши до регіонального ландшафтного парку «Сеймський» в

с. Новомутин Конотопського району, ОСОБА_1 розчохлив мисливський карабін «Remington Model 783», зарядив зброю, та зайшов на територію регіонального ландшафтного парку «Сеймський». Далі ОСОБА_1 , утримуючи мисливську зброю на поготові, з метою вистежування диких тварин, направився до 22 кварталу Новомутинської мисливської дільниці ДП «Конотопський лісгосп» Регіонального ландшафтного парку «Сеймський».

При дорозі на території 22 кварталу Новомутинської мисливської дільниці ДП «Конотопський лісгосп» Регіонального ландшафтного парку «Сеймський» ОСОБА_1 побачив самця дикої косулі, якого вполював, здійснивши один постріл. У цей же час, продовжуючи реалізацію свого злочинного корисливого умислу, ОСОБА_1 побачив у лісі на відстані близько 50 метрів від дороги ще самця дикої косулі, якого вполював, здійснивши почергово три постріли з мисливського карабіну «Remington Model 783».

Отримавши можливість розпоряджатися впольованими двома самцями дикої косулі, ОСОБА_1 погрузив туші тварин до салону машини та почав рухатися у напрямку свого місця проживання.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 248 КК України, тобто незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об`єктах природно-заповідного фонду.

У судове засідання представлено угоду про примирення укладену між представником потерпілого ДП «Конотопський лісгосп» Бут В.Л. та обвинуваченим ОСОБА_1 від 14.04.2021 року відповідно до вимог ст.ст. 468 469 471 КПК України.

Згідно наведеної угоди представник потерпілого та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч.1 ст.248 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке слід призначити за вчинене кримінальне правопорушення.

ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.248 КК України, відшкодував завдані збитки та попросив вибачення. Сторони узгодили покарання за ч.1 ст. 248 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 10200 грн.

ОСОБА_1 розуміє, що, відповідно до ст.473 КПК України, наслідком укладення і затвердження даної угоди є обмеження права на оскарження вироку згідно із положеннями ст.ст. 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав передбачених п.1 ч.4 ст. 474 КПК України. Підтвердив добровільність укладення угоди, яку просить затвердити, призначивши узгоджену міру покарання.

Предствник потерпілого Бут В.Л. також розуміє, що, відповідно до ст.473 КПК України, наслідком укладення та затвердження даної угоди є обмеження права оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Вказав на добровільність укладення угоди про примирення із підозрюваним, просить її затвердити і призначити узгоджене покарання.

У разі невиконання угоди про примирення, відповідно до положень ст.476 КПК України, прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження у загальному порядку.

ОСОБА_1 роз`яснено, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 -1 КК України.

Прокурор пропонує затвердити умови представленої угоди.

Суд, перевіривши зміст угоди про примирення, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до переконання, що вимоги угоди про примирення не суперечать закону, будь-чиїм правам та інтересам і можуть бути прийняті судом.

Сторони уклали угоду про примирення добровільно, що не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної із представником потерпілого угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, наслідки невиконання, встановлені ст.476 КПК України, що є підставою для затвердження та призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Отже, перешкод для затвердження угоди про примирення не встановлено.

Позов не заявлений. Процесуальні витрати в розмірі 2124,85 грн. підлягають стягненню з підозрюваного примусово.

Щодо конфіскації знаряддя кримінального правопорушення, яким є мисливська зброя належна підсудному ОСОБА_1 і на яку накладений арешт за ухвалою слідчого судді, то суд вважає, що така конфіскація не може бути визнана співмірною із тяжкістю вчиненого кримінального проступку та розміру завданої шкоди, що становить 24200 грн.

При цьому суд виходить із такого.

Санкцією ч. 1 ст. 248 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Водночас, згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини застосування конфіскації майна в конкретному випадку буде відповідати вимогам ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції не просто за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у даній конкретній ситуації не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб».

Зокрема, порушення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції через застосування конфіскації, яка формально ґрунтувалася на положеннях національного закону, але за обставин конкретної справи була визнана «неспівмірною», оскільки покладала на заявника «надмірний індивідуальний тягар», було встановлено у справі «Ісмайлов (Ismayilov) проти Російської Федерації» від 06 листопада 2008 року.

Отже, при застосуванні конфіскації майна в кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».

Наведена правова позиція викладена у постанові Другої судової палати Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 02.06.2020 року (справа № 748/1457/19).

У цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності за незаконне полювання, що заподіяло шкоду у розмірі 24200 грн. За цією нормою закону України про кримінальну відповідальність сторонами узгоджено покарання, із застосуванням ст.69 КК, у виді штрафу в розмірі 10200 грн., а тому враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, а також вартість мисливського карабіну «Remington Model 783», яка значно перевищує розмір завданих матеріальних збитків та суми штрафу, конфіскація цієї рушниці є неспівмірною із вчиненим кримінальним проступком. Застосування в даному випадку конфіскації становитиме непропорційне втручання в право особи на мирне володіння майном,

Керуючись: ст.ст. 314 473 474 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 14.04.2021 року між представником потерпілого ДП «Конотопський лісгосп» Бут Володимиром Леонідовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.248 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 10200 грн.

Речові докази: мисливський карабін «Remington Model 783» повернути ОСОБА_1 ; 4 гільзи та дві туші дикої кози - знищити, скасувавши арешт накладений за ухвалою слідчого судді від 11.03.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 2124,80 грн.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору.

Суддя: В. О. Кравченко