Алгоритм дій при поверненні вилученого майна!

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

В повсякденному житті, мабуть, вже кожен знайомий з такими слідчими діями як обшук чи огляд місця події. Хтось, можливо, був присутній під час їх проведення, а дехто з нас переглянув значну кількість детективів чи перечитав низку публікацій ЗМІ про ці слідчі дії. Так, чи інакше, всі ми щось знаємо про обшук та огляд, а особливо обізнані з тим, що правоохоронці полюбляють вилучати чуже майно та часто не люблять його повертати власникам. Тому, скоріш за все, всіх хвилює питання щодо способів захисту свого майна під час проведення зазначених слідчих дій та його повернення у свою власність після їх закінчення.

Положення КПК України визначають тимчасово вилучене майно,як таке, що вилучається у підозрюваного або інших осіб, які являються власниками такого майна, що в свою чергу тягне за собою позбавлення їх майнових прав, а саме правомочностей володіння, користування та розпорядження цим майном до накладення на таке майно арешту або визначення його долі вироком суду.

До такого майна відносять документи, речі, грошові кошти, які використовувалися як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли його сліди, призначалися до схиляння особи для вчинення злочину, є предметом злочину чи одержані внаслідок вчинення такого злочину.

Кримінально-процесуальні норми передбачають такі випадки тимчасового вилучення майна:

  • у затриманої особи;
  • під час обшуку житла чи іншого приміщення;
  • в ході проведення огляду місця події;

В першу чергу обов’язково потрібно знати, що дії щодо захисту вашого майна слід здійснювати ще під час проведення зазначених слідчих дій.Такими діями можуть бути: фіксування порушень допущених учасниками обшуку чи огляду за допомогою відео-, аудіо- зйомки або внесення відповідного запису до протоколу огляду чи обшуку; контроль за внесенням слідчим чи прокурором до протоколу огляду чи обшуку детального переліку вилучених речей чи документів із детальним описом їх індивідуальних ознак; здійснення контролю за вилученням тільки того майна, яке чітко визначене в ухвалі слідчого судді; внесення зауважень до протоколу огляду чи обшуку щодо вилученого слідчим чи прокурором майна.

Звісно, бажано, щоб у вас був адвокат, який про все подбає, адже без правової допомоги за таких обставин дуже важко захистити свої права та, тим більше, свою власність. Фахівець, який не раз особисто брав участь у проведенні таких слідчих дій як обшук та огляд знає, як захистити ваше майно і здійснить всі необхідні дії, щоб його повернути без жодних проблем в майбутньому.

Зазвичай, на практиці,за правовим статусом вилученого майна вирізняють три основні групи:

  • майно на яке накладено арешт або щодо якого подано клопотання про арешт;
  • майно на яке не накладався арешт;
  • майно, якебуло вилучене під час обшуку (огляду) та визнано речовим доказом без накладення арешту.

Зважаючи на те до якої групи належить вилучене майно вчиняються і відповідні процесуальні дії щодо його повернення власнику відповідного майна.

Повернення арештованого майна або майна щодо якого подано клопотання про накладення арешту.

Кримінально-процесуальне законодавство України визначає, що арешт майна допускаєтьсяз метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (задоволення цивільного позову), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Проаналізувавши практику по поверненню арештованого майна власнику можна дійти висновку, що найкращим варіантом є вчинення превентивних заходів по поверненню вилученого під час обшуку (огляду) майна щена стадії подання слідчим чи прокурором клопотання про накладення арешту на майно. Адже, якщо слідчий суддя не задовольнить клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно, то таке майнонегайно повертається власникуабо протягом 72 годин (чи спливу іншого строку визначеного судом) у разі подання клопотання слідчим або прокурором без дотримання відповідних вимог положень КПК України.

Кримінально-процесуальне законодавство України визначає, що арешт майна допускаєтьсяз метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (задоволення цивільного позову), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Проаналізувавши практику по поверненню арештованого майна власнику можна дійти висновку, що найкращим варіантом є вчинення превентивних заходів по поверненню вилученого під час обшуку (огляду) майна щена стадії подання слідчим чи прокурором клопотання про накладення арешту на майно. Адже, якщо слідчий суддя не задовольнить клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно, то таке майнонегайно повертається власникуабо протягом 72 годин (чи спливу іншого строку визначеного судом) у разі подання клопотання слідчим або прокурором без дотримання відповідних вимог положень КПК України.

Одним із таких превентивнихдієвих заходів є участь власника майна в судовому засіданні щодо розгляду клопотання про арешт майна.Безпосередня участь в розгляді клопотання дасть можливість власнику майна чи його представнику (захиснику) обґрунтувати відсутність підстав для необхідності накладення арешту на таке майно. А також власник зможе довести під час судоівого розгляду, що відсутні ризики, передбаченіположеннями ч.1 ст.170 КПК України, такі, як можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження такого майна.

У зв’язку з вищевикладеним, беззаперечно,роль адвоката (захисника) в таких справах є недооцінена, адже, від правильності обраних способів захисту власником майна залежить подальша доля цього майна.

Оскільки, неприбуття власників майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання слідчим суддею, то необхідно вжити всіх необхідних заходів, щоб вас, як власника майна або вашого представника – адвоката залучили до судового розгляду.

До таких заходів можуть бути віднесені:

  • моніторинг інформації на порталі «Судова влада», щоб вчасно дізнатися про розгляд клопотання;
  • подання заяв до всіх слідчих суддів відповідного суду про вжиття заходів щодо інформування вас щодо розгляду такого клопотання про арешт майна.

У разі накладення арешту на майно слід вчиняти наступні дії, щоб повернути таке майно у власність:

Звернутися з клопотанням про ініціювання скасування накладеного на майно арешту до слідчого або прокурора.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового розгляду лише суд. Звернення з таким клопотанням можливе лише у разі, якщо відпали підстави та мета, що передбачені ст. 170 КПК України, які існували на момент накладення арешту. В більшості випадків слідчий чи прокурор відмовляють в задоволення такого клопотання, але отримана відмова, яка має бути вмотивована та обґрунтована, буде незамінним доказомпід час оскарження такого рішення слідчому судді. Адже, в даній відмові слідчий чи прокурор повинні вказати мотиви необхідності подальшого арешту майна і, якщо вони будуть не обґрунтовані або не достатньо обґрунтовані, то у власника майна або його представника з’явиться можливість оскаржити їхні дії в суді.

2. Оскаржити ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно шляхом звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна чи до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Якщо власник майна, його представник чи захисник, представник юридичної особи щодо якої здійснюється провадженняне були присутні при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, то вони мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання може бути подано в будь-який час, нормами кримінально-процесуального законодавства України не встановлено строків для подачі такого клопотання.

У разі ж, якщо власник майна був присутній при розгляді клопотання про накладення арешту на майно і слідчий суддя виніс ухвалу про накладення арешту, то володілець майна або його представник (захисник), представник юридичної особи можуть подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого суддіпротягом 5 днів з дня її оголошення.

Повернення майна на яке не накладено арешт

Діючим Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено правослідчого за погодженням з прокурором та прокуроразвернутися з клопотанням про арешт майна до слідчого судді після його тимчасового вилучення під час проведення огляду місця події чи обшуку. Але, дуже часто виникають випадки, коли слідчий або прокурор не звертаються з таким клопотанням до слідчого судді та не повертають таке майно власникам протягом тривалого часу. Найпоширенішою причиною такої бездіяльності є вилучення майна, яке прямо або взагалі не було передбачене ухвалою про проведення обшуку. У таких випадках відповідно до норм кримінально-процесуального законодавства України майно повинне бути повернуте власникові протягом 48 годин, але часто правоохоронними органами ці вимоги ігноруються.

А тому, потрібно після спливу 48 годин активно діяти, а саме:

1. Звернутися з клопотанням до слідчого або прокурора про повернення тимчасово вилученого майна. З таким клопотанням бажано також звертатися до процесуального керівника (прокурора), який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням відповідного кримінального провадження. Оскільки, на практиці слідчі часто відмовляють у задоволенні такого клопотання без жодних законних підстав.

2. Подати скаргу на дії слідчого або прокурора щодо повернення майна до слідчого судді. Зазвичай, слідчі судді в таких випадках часто підтримують сторонускаржника і задовольняють скаргу. Стаття 169 КПК України чітко закріплює випадки, коли тимчасово вилучене майно повертається особі.

Повернення майна, вилученого під час обшуку (огляду) та визнаного речовим доказом без накладення арешту

Як показує практика, слідчі (прокурори) часто не дотримуються положень КПК України, які регулюють питання щодо правомірного вилучення майна під час проведення слідчих дій. Ними ігноруються правові норми, в яких закріплено, що обмеження права власності можливе лише на підставі відповідного вмотивованого рішення суду.

Однак, слідчий зазвичай просто виносить постанову про визнання вилученого в ході слідчих дій майна речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження. Після чого, вилучене майно не повертається власникові, а зазвичай направляється у разі потреби до експертної установи для проведення експертизи або передається до камери зберігання речових доказів до закінчення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Але, не зважаючи на такі дії слідчого, власник майна має право вимагати повернення вилученого в нього майна шляхом подання до слідчого клопотання про повернення майна. У разі відмови слідчого задовольнити таке клопотання власник має повне право звернутися до зі скаргою до слідчого судді.

Зміст ст. 101 КПК України чітко закріплює обов’язок слідчого накласти арешт на тимчасово вилучене майно або повернути таке майно власнику. Також, якщо тимчасово вилучене майно визнали речовими доказами, то слідчий має право передати такі речові докази на відповідальне зберігання власнику майна.

Але, як правило правоохоронці не зацікавлені у поверненні тимчасово вилученого майна власникам і дуже часто намагаються вчиняти ряд незаконних дій, спрямованих на утримання такого майна, в тому числі не виконують рішень суду щодо повернення такого майна власникам.

Потрібно пам’ятати, що за невиконання судових рішень передбачена кримінальна відповідальність, тож, у разі виникнення такої ситуації потрібно обов’язково подавати заяву в поліцію про вчинення слідчим кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України.

Автор консультації: Адвокатське бюро "СЕРГІЯ ПАГЕРА"

1383
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
0