Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 140/5192/20

касаційне провадження № К/990/10696/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська»

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року (головуючий суддя - Довгополов О.М.; судді - Гудим Л.Я., Святецький В.В.)

у справі № 140/5192/20

за позовом Головного управління ДПС у Волинській області

до Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська»

про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року позов Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) до Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» (далі - ДП «ПДШ № 10 «Нововолинська», відповідач, платник) про стягнення податкового боргу задоволено.

Стягнуто з рахунків ДП «ПДШ № 10 «Нововолинська» в банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України податковий борг в розмірі 7 507 603,42 грн.

20 грудня 2022 року від ДП «ПДШ № 10 «Нововолинська» до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій відповідач просив:

зобов`язати ГУ ДПС у Волинській області у відповіді на ухвалу про прийняття до розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду подати письмові пояснення щодо поданої заяви (в тому числі щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року в цій справі) та їх документальне підтвердження, встановивши строк для подання до суду пояснень та документів (разом із доказом направлення їх копій заявнику);

за результатами розгляду звіту ГУ ДПС у Волинській області визнати протиправними рішення про відмову в задоволенні заяви про списання у відповідності до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заборгованості згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 140/5192/20 в загальному розмірі 7 507 603, 42 грн;

в порядку статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постановити окрему ухвалу, якою зобов`язати ГУ ДПС у Волинській області списати заборгованість за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у справі № 140/5192/20.

Ухвалою від 28 грудня 2022 року Волинський окружний адміністративний суд заяву ДП «ПДШ № 10 «Нововолинська» повернув без розгляду заявнику.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вказана заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, оскільки ДП «ПДШ № 10 «Нововолинська» не є належним заявником в розумінні статей 382 383 КАС України.

Відповідач оскаржив ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою від 14 лютого 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДП «ПДШ № 10 «Нововолинська» на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року.

Суд апеляційної інстанцій зазначив, що статтею 294 КАС України передбачено вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, при цьому ухвала про повернення заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною другою статті 167 КАС України, в зазначеному переліку відсутня.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, платник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на неврахування апеляційним судом правої позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 160/8471/18.

Ухвалою від 13 квітня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

За приписами статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ця ухвала суду першої інстанції про повернення заяви без розгляду, яка прийнята на підставі частини другої статті 167 КАС України, не передбачена у визначеному статтею 294 КАС України переліку ухвал, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Верховий Суд вважає висновок суду апеляційної інстанції таким, що суперечить положенням пункту 3 частини першої статті 294 КАС України, які передбачають можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

При цьому можливість оскарження зазначеної ухвали суду першої інстанції вказаною нормою КАС України не поставлена у залежність від того, на підставі якої конкретно норми цього Кодексу відбулося повернення відповідної заяви.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року, оскільки вказана ухвала суду першої інстанції підлягала оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає провадженню у справі.

Керуючись статтями 345 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник