Legal Tech

Використання систем штучного інтелекту (ШІ) в адвокатській (і не тільки) діяльності вже давно не викликає жодного подиву, радше навпаки – вимога часу. Ба більше, освітні платформи та професійні організації дедалі частіше пропонують адвокатам заходи різного формату з вдосконалення навичок взаємодії з мовними моделями ШІ з метою «полегшення» роботи. Однак в гонитві за таким «полегшенням», натхненні ще з часів студентства фразою про те, що «право – це мистецтво добра і справедливості», представники правничої професії нерідко вдаються до креативу. До прикладу, подають як докази до суду відповіді, згенеровані ШІ, або звертаються з клопотанням про розʼяснення судового рішення, протиставляючи мотиви суду поясненням ШІ-асистентів, або ж наводять у процесуальних документах визначення певних понять/категорій, згенеровані ШІ.

Про те, як це вплине на contract automation стартапи, писати не буду. Їхня доля, ймовірно, вже визначена.

Сучасні можливості застосування ШІ у професійній діяльності юристів, етичні та правові виклики, пов’язані з його використанням, практичні поради щодо безпечної та ефективної інтеграції ШІ в роботу – ці та інші питання розглянули під час презентації Посібника з відповідального використання ШІ для правників. Участь у заході взяв суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк.

Стрімкий розвиток генеративних моделей ШІ, як, наприклад, ChatGPT від OpenAI чи Gemini від Google, не лише спричинив технологічний прорив, але й поставив перед правовою системою низку складних питань щодо інтелектуальної власності контенту, створеного за допомогою таких систем. Хто є автором створеного ШІ продукту? Чи підлягає такий контент захисту авторським правом? Чи може бути порушено права третіх осіб під час використання даних для навчання моделей?

Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) вже сьогодні впливає на організацію судових процесів та окремі аспекти функціонування правосуддя. У світі алгоритмічні інструменти дедалі частіше застосовуються судами та органами, які забезпечують їх діяльність, — від автоматизованої обробки справ до аналітичної підтримки суддів. Однак використання ШІ в межах правосуддя вимагає чітких меж і гарантій, які б унеможливлювали порушення таких фундаментальних принципів, як незалежність суддів, неупередженість правосуддя, верховенство права, персональна відповідальність судді за ухвалені рішення, а також конфіденційність.

Штучний інтелект уже не майбутнє, а робочий інструмент сучасного юриста. За даними звіту Thomson Reuters, 72% фахівців галузі вважають ШІ союзником, здатним скоротити рутинне навантаження та підвищити ефективність роботи — використання розумних систем уже економить до чотирьох годин робочого часу юриста на тиждень. Нині існує цілий спектр AI-рішень, які повністю або частково адаптовані під юридичну практику, — від універсальних чат-ботів до вузькоспеціалізованих аналітичних систем. У цій статті ми розглянемо найбільш поширені рішення, які вже сьогодні змінюють юридичну практику.

Продукт ориентирован прежде всего на инхаус и коммерческие команды при работе с более-менее стандартными контрактами. Вряд ли он подойдет для юрфирм. Сейчас у компании более 2000 клиентов, преимущественно средний бизнес.

ШІ в судах – як потужний інструмент: ним треба вміти користуватися. Молоток забиває цвяхи швидше, але в невмілих руках може гепнути по пальцях.

Актуальність застосування штучного інтелекту у бізнесі загалом зумовлена неминучим прогресом, який неможливо зупинити. Ігноруючи технологічний прогрес, ти не уникаєш змін, ти виключаєш себе з історії. У сучасному світі конкуренція є надзвичайно жорсткою, і ключовою метою бізнесу стає оптимізація витрат та зменшення зайвих видатків. Традиційним та ефективним способом такої оптимізації є передавання певних бізнес-процесів на аутсорсинг, що дозволяло суттєво скорочувати витрати та ризики. Проте останнім часом і цього стає недостатньо через зростання вартості послуг аутсорсингу та необхідність у більш швидких і гнучких рішеннях.

Спираючись на попередні два дослідження щодо залучення ШІ до системи правосуддя в Україні (посилання) та аналізу відповідних наукових і практичних робіт (посилання), ця стаття досліджує потенціал ШІ у забезпеченні єдності судової практики.