Титульне володіння майном виключає набуття права власності на це майно на підставі ст. 344 ЦК України – за набувальною давністю (ВССУ від 15 лютого 2017р. у справі № 126/3733/15-ц)

Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
Титульне володіння майном виключає набуття права власності на це майно на підставі ст. 344 ЦК України – за набувальною давністю (ВССУ від 15 лютого 2017р. у справі № 126/3733/15-ц) - vssu_titulne_volodinnya_maynom_viklyuchae_nabuttya_59412d3d04b6d.jpg

Фабула судового акту: У селах, райцентрах поширеними були і залишаються випадки, коли особа володіє певним майном, будівлею, земельною ділянкою не будучи власником такого майна, без правильно оформлених документів на володіння, проте це відбувається тривалий час. Як правило особа добросовісно та відкрито заволоділа таким майном, а саме майно із часом поліпшується за рахунок праці або коштів володільця.

У таких випадках ЦК України передбачає право володільця на повноцінне набуття права власності із оформленням правовстановлюючих документів через суд на підставі ст. 344 ЦК України – «набувальна давність».

Проте, як підтвердив ВССУ, набуття права власності на майно за набувальною давністю неможливе, коли існує титульне володіння, тобто особа володіє майном на певній правовій підставі, навіть оформленої не повністю правильно або за положенням вже не діючого законодавства.

Так, у цій справі фізична особа тривалий час володіла нерухомістю, яка за старим законодавством була оформлена на юридичну особу, і пізніше ця юридична особа була ліквідована. Але з’явився правонаступник – інша юридична особа і виник спір.

Фізична особа не укладала з ліквідованою юридичною особою нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна, тобто була лише фактичним володільцем, проте не законним власником спірного майна. Свій позов про визнання права власності на майно за набувальною давністю, особа обґрунтовувала ст. 344 ЦК України та документами підписаними із ліквідованим власником: акт приймання – передачі майна, прибуткова накладна та касовий ордер, які датовані 1991 роком.

Саме ці документи і стали підставою для встановлення судом титульного володіння майном і підставою для відмові у задоволенні позову. Отже, якщо у тебе є титул, визнання права власності на майно за набувальною власністю виключається.

Аналізуйте судовий акт: Майнове право – це «ПРАВО ОЧІКУВАННЯ» - обмежене речове право, яке засвідчує правомочність отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому і є складовою частиною майна, як об’єкта цивільних прав. (ВСУ у справі 6-265цс16)

Без введення в експлуатацію майно не є нерухомістю, тому суд не може визнати право власності на об’єкт незавершеного будівництва в порядку, передбаченому ст. 331 ЦК України (ВГСУ від 15 березня 2017р. у справі №909/935/15)

Поліпшення орендованого нерухомого майна, збільшення його вартості та корисності без зміни функціонального призначення цього майна самі по собі не означають створення нової речі (ВГСУ, справа № 909/1179/15 від 29.03.17)

Невиконання стороною умов та зобов‘язань, передбачених попереднім договором після його припинення не дає право іншій стороні відшкодовувати збитки у спосіб визнання права власності на річ, що мала бути придбана у майбутньому за основним договором

Визначальною обставиною при припиненні права власності співвласника на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника є відсутність істотної шкоди для нього та членів його сім'’ї (ВСУ від 23 листопада 2016р. у справі № 6-1943цс16)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., ЗавгородньоїІ.М., Коротуна В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Великокиріївської сільської ради Бершадського району, Бершадського виробничого побутово-торговельного товариства з обмеженою відповідальністю «Бершадь-побутсервіс» про визнання права власності в порядку набувальної давності, за зустрічним позовом Бершадського виробничого побутово-торговельного товариства з обмеженою відповідальністю «Бершадь-побутсервіс» до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи, та остаточно просив визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю, яке він придбав, але нотаріально не оформив, на підставі договору купівлі-продажу від 16 вересня 1991 року, а саме 17/100 частини нежитлової будівлі бувшого побутового комбінату, загальною площею 549,4 кв. м, яка складається з: 1/2 частини вестибюлю № 1, приміщення № 20, приміщення № 19, коридор № 16 та приміщення № 17, загальною площею 91,37 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 (а. с. 30 ,т. 1).

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на те, що 16 вересня 1991 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав у Бершадського об'єднання побутового обслуговування вказані вище 17/100 частини нежитлової будівлі, що підтверджується актом прийому-передачі майна, прибутковою накладною та касовим ордером.

Позивач зазначав, що сторони правочину домовились щодо усіх істотних умов договору, тобто відбулось повне виконання договору, проте договір купівлі-продажу ними в нотаріальній конторі не посвідчувався, тобто вони законним чином не оформили право власності.

Посилаючись на те, що він увесь час з 1991 року користувався і продовжує відкрито, добросовісно та безперервно володіти та користуватись вищевказаними приміщеннями, доглядає та утримує їх, постійно робить поточний ремонт, уклав договори електропостачання до них, а також вказавши, що частина приміщень функціонує як аптека, частина - як склад для видачі продуктів, і оренда приміщень, зайнятих аптекою, оформлена договорами, ОСОБА_4 просив задовольнити позов.

У березні 2016 року Бершадське виробниче побутово-торговельне товариство з обмеженою відповідальністю «Бершадь побутсервіс» (далі - Бершадське ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс», товариство) звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спірне майно, посилаючись на те, що воно є правонаступником Бершадського державного комунального підприємства побутового обслуговування «Мрія», яке в свою чергу було утворене на базі Бершадського об'єднання побутового обслуговування, і укладений між останнім та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу спірного майна від 16 вересня 1991 року, є нікчемним.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 24 травня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на нежитлові приміщення № 17 площею 16.56 кв. м, № 19 площею 15.26 кв. м та № 20 площею 27.25 кв. м, розташовані в приміщенні колишнього побутового комбінату А на АДРЕСА_1

В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовлено.

В задоволенні позову Бершадського ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс» відмовлено.

Додатковим рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 22 червня 2016 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року апеляційну скаргу Бершадського ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс» задоволено частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 22 червня 2016 року в частині часткового задоволення позову ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку набувальної давності скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додаткове рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 22 червня 2016 року скасовано.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення Бершадського ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс» на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, задовольняючи первісний позов ОСОБА_4, керувався вимогами ст. 344 ЦК України, врахував пояснення свідків та виходив з того, що ОСОБА_4 добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується спірними нежитловими приміщеннями, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення його позову та визнання за ним права власності на ці приміщення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності за ОСОБА_4 в порядку набувальної давності та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, врахував роз'яснення, викладені у п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», та правильно виходив з того, що посилання ОСОБА_4 на отримання спірної частини нежитлової будівлі у власність на підставі договору купівлі-продажу від 16 вересня 1991 року, тобто підставне (титульне) заволодіння майном, виключає можливість застосування набувальної давності, а тому положення ст. 344 ЦК України (чинна з 01 січня 2004 року) до спірних відносин застосуванню не підлягають, у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Бершадського ВПТ ТОВ «Бершадь побутсервіс», апеляційний суд вмотивовано виходив із відсутності доказів на підтвердження того, що це товариство є правонаступником Бершадського державного комунального підприємства побутового обслуговування «Мрія» та відповідно власником спірного майна.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: Л.М. Мазур

І.М. Завгородня

В.М. Коротун

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ
1