ВС/ККС: Вирок повинен оголошуватись у повному обсязі, оголошення його вступної та резолютивної частин не допускається (ВС/ККС у справі № 519/41/20 від 02.02.2021)

Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
ВС/ККС: Вирок повинен оголошуватись у повному обсязі, оголошення його вступної та резолютивної частин не допускається (ВС/ККС у справі № 519/41/20 від 02.02.2021) - 0_60375700_1613030192_6024e330936d8.jpg

Фабула судового акту: Нормами частини першої статті 376 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Однак з цього правила є виключення, а саме частина друга вказаної статті вказує на те, що якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п’яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

Але у даній справі місцевий суд вочевидь з метою економії часу вирішив оголосити лише вступну та резолютивну частини вироку.

На думку Касаційного кримінального суду такі дії суду є незаконними та такими, що тягнуть за собою скасування судового рішення.

Згідно матеріалів справи особу у ній засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України. Апеляційний суд вирок суду в цілому визнав законним та змінив його лише в частині застосування до засудженого норм ст. 70 КК України.

Прокурором на вказані судові рішення було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що судом першої інстанції всупереч вимог ст. 376 КПК України після виходу з нарадчої кімнати було оголошено лише резолютивну частину вироку, а не повний текст. Про вказані порушення прокурор вказував і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд належної уваги на доводи його скарги не звернув.

Касаційний кримінальний суд визнав такі доводи слушними та скаргу задовольнив.

Приймаючи таке рішення ККС послався на те, що виходячи з аналізу ч. 2 ст. 371, ч. 1 ст. 376 КПК України вирок має бути складений в нарадчій кімнаті, а його повний текст повинен бути оголошений негайно після виходу суду з нарадчої кімнати, крім того, копія цього вироку негайно має бути вручена учасникам судового провадження, що є реалізацією принципу гласності судового процесу, який повинен забезпечити не лише прийняття судом обґрунтованого і законного рішення, а й обізнаність учасників кримінального провадження про мотиви і підстави прийняття такого рішення. Не проголошуючи повного тексту вироку, суддя схиляє до думки, що він не повинен пояснювати прийняте рішення, що може викликати сумнів у справедливості процесу в цілому і ухваленого рішення зокрема.

Отже судові рішення у даному кримінальному провадженні постановлено без додержання вимог ст.ст. 370, 376 КПК України, оскільки при розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій були допущенні істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судових рішень судом касаційної інстанції.

Аналізуйте судовий акт: Відсутність аудіозапису судового засідання не є безумовною підставою для скасування оскаржених судових рішень (ВС/ККС у справі № 219/828/18 від 16.12.2020 р.)

Строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді постановленої без виклику особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення НЕЗАЛЕЖНО від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення (ВС/ККС, № 757/39201/18-к)

Датою оголошення судового рішення у кримінальному провадженні вважається дата виходу суду з нарадчої кімнати (ВС/ККС у справі № 479/933/19 від 26 серпня 2020 р.)

Постанова

Іменем України

02 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 519/41/20

провадження № 51-5036км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Матієк Т.В., Слинька С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Волевач О.В.,

прокурора Шевченко О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 квітня 2020 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160200000249, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 ) та проживаючого у АДРЕСА_2 ), раніше неодноразово судимого, останні раз - 19 червня 2019 року вироком Комінтернівського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців; за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 червня 2019 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 13 листопада 2019 року приблизно о 19:00 перебуваючи в підсобному приміщені магазину «Продукти», який розташований за адресою: проспект Миру 22 А, місто Южне, Одеська область, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, заздалегідь готуючись до скоєння злочину, відчинив вікно у підсобному приміщенні магазину, тим самим створив умови для подальшого проникнення до вказаного приміщення магазину « Продукти » та вчинення кримінального правопорушення.

Надалі, 15 листопада 2019 року приблизно о 03:00, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, прибув до зачиненого магазину «Продукти», який розташований за адресою: Одеська область, місто Южне, проспект Миру 22а, а саме до вікна, яке раніше навмисно залишив відчиненим.

В подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, переслідуючи ціль незаконного збагачення, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди та бажаючи завдати таку шкоду, діючи умисно, повторно, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, а поруч відсутні сторонні особи, заліз через відчинене вікно до підсобного приміщення звідки викрав гроші з каси в сумі 15 130 гривень, та продукти харчування на загальну суму 3 021 гривень, які належали ПП « ОСОБА_2 », спричинивши таким чином ПП « ОСОБА_2 » матеріальний збиток на загальну суму 18 151 грн, після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 17 листопада 2019 року приблизно о 07:00, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 , проник до цокольного приміщення АДРЕСА_3 , звідки з полички у вказаному приміщенні викрав гроші в сумі 4 200 гривень, які належали ПП « ОСОБА_3 », спричинивши таким чином ПП « ОСОБА_3 » матеріальний збиток на суму 4 200 гривень, після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 липня 2020 року вирок районного суду в частині призначеного покарання ОСОБА_1 змінено. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Виключено з резолютивної частини вироку посилання на застосування ст. 70 КК України. Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 червня 2019 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. В іншій частині вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що судом першої інстанції всупереч вимог ст. 376 КПК України після виходу з нарадчої кімнати було оголошено лише резолютивну частину вироку, а не повний текст. Про вказані порушення прокурор вказував і в апеляційній скарзі, проте апеляцій суд належної уваги на доводи його скарги не звернув.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні прокурор підтримав подану скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального

й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за обставин, зазначених у вироку, кваліфікація його дій у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

За змістом касаційної скарги незаконність рішення суду першої інстанції прокурор убачає в істотному порушенні вимог ст. 412 КПК України, оскільки судом першої інстанції був порушений принцип проголошення судового рішення як складової принципу гласності і відкритості кримінального провадження.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 371 КПК України вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 376 КПК України судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Учасники судового провадження відповідно до ч. 6 вказаної статті мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали (постанови) суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Системний аналіз процесуальних норм вказує на те, що вирок має бути складений в нарадчій кімнаті, а його повний текст повинен бути оголошений негайно після виходу суду з нарадчої кімнати, крім того, копія цього вироку негайно має бути вручена учасникам судового провадження.

Проголошенням вироку після виходу з нарадчої кімнати, роз`яснення його змісту реалізовує конституційне положення, що визначене як основна засада судочинства - гласність судового процесу.

Гласність і відкритість кримінального провадження в судах усіх інстанцій є важливою умовою неупередженого, всебічного і повного дослідження обставин кримінального правопорушення та ухвалення на цій основі законного, обґрунтованого і справедливого рішення. Така засада спонукає суддів та інших учасників судового розгляду добросовісно реалізовувати права та виконувати свої професійні обов`язки, суворо дотримуватися правил судочинства, етики взаємин між учасниками розгляду. Тобто засада гласності і відкритості кримінального провадження повинна забезпечити не лише прийняття судом обґрунтованого і законного рішення, а й обізнаність учасників кримінального провадження про мотиви і підстави прийняття такого рішення. Не проголошуючи повного тексту вироку, суддя схиляє до думки, що він не повинен пояснювати прийняте рішення, що може викликати сумнів у справедливості процесу в цілому і ухваленого рішення зокрема.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, зокрема журналу судового засідання від 27 квітня 2020 року, головуючим суддею після виходу з нарадчої кімнати було оголошено лише вступну та резолютивну частини вироку, що є недотриманням норм ст. 376 КПК України і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Окрім того, вирок був надісланий в Єдиний державний реєстр судових рішень лише 18 травня 2020 року та оприлюднений 21 травня 2020 року.

При апеляційному розгляді даного кримінального провадження на вказані порушення суд апеляційної інстанції належної уваги не звернув.

Отже, колегія суддів констатує, що судові рішення у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 постановлено без додержання вимог ст.ст. 370, 376 КПК України, оскільки при розгляді провадження судами першої та апеляційної інстанцій були допущенні істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судових рішень судом касаційної інстанції.

При новому розгляді кримінального провадження суду першої інстанції необхідно усунути допущені порушення та дотримуючись вимог статей 370, 376 КПК України постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

Беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини у справі (зокрема рішення «Едуард Шабалін проти Росії» від 16 жовтня 2014 року) про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення та у контексті даного кримінального провадження, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 , з метою попередження ризику його переховування від суду, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність повторного визнання його вини за висунутим йому обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, ураховуючи особливості касаційного розгляду, передбачені главою 32 КПК України, та обмежені можливості щодо повноцінного розгляду і вирішення цього питання в межах процедури касаційного перегляду, Верховний Суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_1 під вартою на строк, мінімально необхідний для вирішення вказаного питання судом першої інстанції, який у будь-якому разі не може перевищувати 60 днів.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 квітня 2020 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

ОСОБА_1 залишити під вартою до вирішення судом першої інстанції питання щодо обрання йому запобіжного заходу, але не більш ніж на 60 днів.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

6428
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярные судебные решения
ЕСПЧ
1