Витрати на правничу допомогу: як правильно стягнути та в якому розмірі

Кінець 2017 року ознаменувався запровадженням нових процесуальних кодексів. Цивільний, господарський та адміністративний процеси змінились докорінно: від запровадження нових засобів доказування до введення прогресивних процедур врегулювання спору за участю судді та ініціювання запуску електронного судочинства, повідомляє ukrainepravo.com.

Не менш важливі зміни відбулись і в сфері представництва інтересів у судах, надання правничої допомоги учасникам справи та стягнення витрат на правову допомогу.

Нещодавно з останнього питання відбувся круглий стіл «Витрати на правову допомогу у господарських справах. Практичні аспекти відшкодування», під час якого правники, науковці та судді намагались розкрити, на перший погляд, просту і водночас, як виявилося, доволі багатогранну та значущу для учасників судового процесу тему відшкодування витрат на правничу допомогу.

Основним спікером зустрічі виступив Олексій Колток, старший юрист Sayenko Kharenko. Також на зустріч були запрошені суддя господарського суду м. Києва Олеся Дупляк, суддя господарського суду Київської області Вікторія Антонова та начальник Київського центру стягнення боргів Департаменту зі стягнення боргів ПАТ «УкрСиббанк» Світлана Петрушова, які поділились власним досвідом правозастосування цього інституту. Окремі тези зазначених спікерів будуть використані в цій публікації.

Вартість послуг адвоката: ставки, статистика, ціноутворення

У межах питання відшкодування витрат на правову допомогу багатьох цікавить питання визначення максимального розміру такої компенсації. Раніше це питання регулювалось Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу», який втратив чинність з прийняттям нових процесуальних кодексів. Наразі це питання залишається відкритим.

Якщо звернутись до реалій, то, наприклад, рейтинг провідних юридичних фірм 2017 року свідчить, що погодинні ставки роботи партнерів у великих або міжнародних фірмах становлять від 300 до 900 доларів США за годину роботи, в середніх – від 150 до 600 доларів США, в невеликих – від 150 до 200 доларів США, а в регіональних – від 65 до 300 доларів США за годину.

У свою чергу, дану дилему намагались вирішити й органи адвокатури України, окремими регіональними відділеннями яких на початку 2018 року приймались орієнтовні погодинні мінімальні ставки роботи адвоката, розмір яких становить 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що є меншим за 35 доларів США).

Серед форм ціноутворення вартості юридичних послуг виділяють такі: погодинна ставка, фіксований гонорар, CAP`s, абонентське обслуговування, successfee та ін. Зазвичай найбільш прийнятною формою для відшкодування витрат на правову допомогу в судовому процесі є «погодинна ставка», адже, застосовуючи її, можна детально та прозоро відобразити всі правові витрати. Водночас прийнятним може бути такий метод, як «фіксований гонорар», якщо при цьому передбачити, на що саме витрачались грошові кошти в розрізі кожної окремо взятої дії.

Читайте статтю: Правова допомога або професійна правнича?

Що таке правнича допомога та хто її може надавати?

Повертаючись до питання правничої допомоги в розрізі процесуального законодавства, перш за все слід відповісти на запитання, що ж взагалі розуміється під поняттям «судові витрати» у новому процесуальному законодавстві? Це, звісно ж, судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких, у свою чергу ,відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Новелою є те, що відшкодуванню підлягають лише витрати на правничу допомогу адвоката, а не звичайного юриста. Такі витрати можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Згідно з положеннями ГПК (а також КАСУ та ЦПК), щоб відшкодувати витрати на правничу допомогу, необхідно надати до суду договір про надання правничої допомоги та докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

У даному контексті важливим є те, що якщо раніше гонорар повинен був бути обов`язково оплачений на момент відшкодування, то наразі гонорар має бути або сплачений, або лише підлягати сплаті. Фактично, це кардинально змінює всі правовідносини щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. У відповідь на зазначену позицію Олексія Колтока суддя Олеся Дубляк порекомендувала в такому разі, якщо сторона заявляє відшкодування витрат на правничу допомогу, які ще не оплачені, обов`язково підтверджувати актами факт виконання і приймання цих робіт іншою стороною. Ці акти бажано надавати суду поетапно як наслідок виконання тих чи інших робіт.

Співмірність витрат: як визначити?

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Перш за все, сумнівним є момент пов‘язування обсягу правничої допомоги із ціною позову, адже навіть якщо розглядається справа про стягнення заборгованості, то розмір заборгованості може не вплинути на обсяг правової допомоги, хоча законодавець установив і такі обмеження. Суддя Вікторія Антонова підтвердила, що кожна справа є унікальною і важливою для сторони, незалежно від ціни позову.

Для прикладу вона навела випадок розгляду справи про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди, де відповідачем була державна установа. Позивачем було заявлено 25000,00 грн витрат на правничу допомогу і на перший погляд витрати були співмірними: позов містив 3 немайнові вимоги, 100000,00 грн моральної шкоди, спростування недостовірної інформації, пов`язаної з тендерними закупівлями, та доволі складний спір. Водночас дискусію між представником позивача та відповідачем, а також навіть між представником позивача та самим позивачем викликала стаття витрат «участь в судовому засіданні з урахуванням витрат на бензин та поштових витрат», вартість якої становила 2000,00 грн. І звісно ж суд не задовольнив таку вимогу, адже він не може самостійно вирахувати, скільки адвокат витратив часу на похід на пошту, а скільки на засідання.

Окрім цього, проблематика визначення співмірності залежить від категорії спору. Так, суддя навела приклад дуже простої справи, компенсація 37000,00 грн, водночас витрат на правничу допомогу заявлено 16000,00 грн. По суті позов у таких справах пишеться «під копірку», було лише 2 засідання, і зрозуміло, що розмір витрат був не співмірним, таким чином, суд його зменшив.

Тому якщо порівнювати витрати часу на підготовку до, наприклад, страхової справи та у випадку корпоративного спору, вони об`єктивно є різними. Час для збору доказів і написання позову та інших документів відповідно витрачатиметься різний. Саме тому суддя рекомендує готувати детальну таблицю, в якій зазначати види робіт, детально прописувати етапи виконання та кількість витраченого часу.

Дискусійним також вбачається питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, якщо сторона у справі звертається до дорогого адвоката. Таким чином виникає логічне запитання: чи повинна бути сторона обмежена у відшкодуванні всієї суми витрат тільки тому, що вирішила довірити захист своїх прав професіоналу з іменитої юридичної фірми? У такому випадку, з урахуванням того, що суддя самостійно приймає рішення про те, який максимальний розмір витрат підлягає відшкодуванню, зрозумілою є позиція деяких учасників про те, що хоча й адвокат з клієнтом можуть домовитись про будь-який розмір гонорару, стороні потрібно зважати, що такий гонорар не обов`язково буде відшкодований їй в повному обсязі, адже адвокату необхідно буде обґрунтувати буквально кожен свій крок крізь призму співмірності.

Процедура відшкодування витрат на правничу допомогу

Переходячи до більш прикладних питань, слід зважати, що завдяки новим процесуальним кодексам, коли адвокат тільки отримує справу, він уже може спрогнозувати розмір витрат на правничу допомогу. Наприклад, якщо адвокат виступає на стороні відповідача, то він передбачає необхідність подання до суду відзиву на позов, заперечення на відповідь на відзив на позов, письмових пояснень по справі тощо. Окрім цього, досвідчений адвокат може також оцінити, протягом якого приблизно строку буде розглядатись справа в суді і, відповідно, передбачити орієнтовну кількість судових засіданнях, в яких необхідно буде взяти участь.

Окрім цього, говорячи про позицію відповідача в судовому спорі в межах розгляду питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, то завдяки новим кодексам така позиція може ставати «активною», зокрема, завдяки процедурі забезпечення витрат на професійну правничу допомогу. Так, передбачається, що за клопотанням відповідача суд може зобов`язати позивача внести на рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на правничу допомогу. Така процедура можлива у разі, якщо: 1) позов є завідомо безпідставним; 2) позивач не має зареєстрованого місця проживання чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування витрат відповідача. Також клопотання про забезпечення може бути задоволено судом, якщо відповідачем будуть надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат.

Водночас вбачається можливим в такому випадку виникнення великого ризику зловживання учасником справи своїми правами щодо забезпечення витрат, бо у позивача просто може не бути можливості заплатити такі витрати, і, як наслідок, позов залишається без розгляду. З іншого боку можливо, що якщо сторона буде розуміти, що її може чекати відшкодування великої суми коштів за роботу адвокатів іншої сторони, це може в деякій мірі зменшувати кількість випадків подання до суду незначних чи безпідставних позовів.

Для того, щоб відшкодувати витрати на правничу допомогу, учасник справи, перш за все, у першій поданій ним заяві по суті справи (для позивача – це позовна заява, для відповідача – відзив на позовну заяву, для третьої особи – позовна заява або пояснення щодо позову або відзиву) повинен передбачити попередній розрахунок розміру витрат на правничу допомогу, в якому описати детально прогнозовані витрати на правничу допомогу.

Розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об’єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт. Для прикладу, якщо адвокат аналізує реєстр судових рішень, то суду можна надати роздруковані судові рішення, можливо, із помітками адвоката, щоб довести факт виконання роботи. Або ж це може бути оформлено у вигляді довідки, яка встановлює, які саме судові рішення були проаналізовані адвокатом та до яких висновків він прийшов. Будь-які юридичні результати роботи, які були зроблені у ході підготовки до справи, переписка, протоколи зустрічей тощо – все це також може бути надано для підтвердження виконаної роботи.

Суддя Олеся Дубляк також навела випадки, коли неправильно оформлювався договір про надання правової або правничої допомоги та неналежним чином зазначався статус адвоката-представника у справі. У зв‘язку з цим суддя радить робити окремий договір на правничу допомогу, який буде заточений під конкретну справу, щоб в суді потім було легше доводити понесені в рамках договору витрати. Або ж, якщо договір укладено на абонентське обслуговування, наприклад, з банківською установою, справи якої пов`язані зі стягненням заборгованості, важливо в актах передбачати, щодо якого саме договору чи боржника надавались адвокатські послуги.

Чи можлива компенсація витрат декільком адвокатам, які беруть участь в одному судовому процесі? Можлива, однак лише якщо буде документально підтверджена ступінь участі кожного з адвокатів у розгляді справи та відповідно розмір ставок, які були застосовані кожним окремим адвокатом при розрахунку вартості послуг. Власне, якщо у справі бере участь один самозайнятий адвокат і у нього є якась певна ставка, то в цьому випадку підтверджувати нічого і не треба, але якщо справою займається велика юридична компанія, в якій є різна градація адвокатів, і у всіх них різні погодинні ставки, виникає необхідність обґрунтувати письмовими доказами, у чому саме полягає різниця при застосуванні ставок залежно від участі того чи іншого адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд, окрім співмірності витрат, звертає також увагу на поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо, дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, активність позиції адвоката тощо.

Усі докази повинні бути подані учасниками справи до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як зазначили учасники круглого столу, можливе зловживання правами у випадку, коли сторони навмисно подають заяву або докази вже на етапі судових дебатів, не даючи можливості іншим учасникам належним чином підготуватись до надання вмотивованих заперечень. Наслідком такого зловживання може бути, скоріш за все, затягування розгляду справи, адже цілком вірогідно, що суд оголосить перерву у справі для підготовки мотивованих клопотань та пояснень іншим учасником. У межах даного питання цікавим є те, що завдяки новим процесуальним кодексам, якщо суд встановить наявність тих чи інших зловживань процесуальними правами, він має право покласти на винну особу судові витрати частково або повністю незалежно від результатів вирішення спору. Тому цілком вірогідно, що такий учасник справи може потрапити у власну ж пастку.

Спростування витрат на правничу допомогу

Окремо слід звернути увагу на спростування витрат на правничу допомогу. Незважаючи на те, що така можливість прямо не встановлена в законі, однак її слід використовувати сторонам шляхом подання своїх заперечень проти попереднього розрахунку витрат. У свою чергу закон передбачає можливість подання клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому стороні необхідно викласти свої заперечення щодо кожної статті витрат в розрізі витраченого часу адвоката.

Як зазначалось вище на прикладі судових справ, стороні не обов`язково викладати свої заперечення щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу в письмовому вигляді, це можна зробити й усно, за умови, що такі заперечення будуть дійсно обґрунтованими.

Те, що зменшення розміру витрат на правничу допомогу можливе взагалі без клопотання ані усного, ані письмового, переконана суддя Олеся Дубляк. Вона навела як приклад випадок, коли друга сторона зовсім не ходить в судові засідання, а суддя бачить, що витрати на правничу допомогу є явно неспівмірні, і в такому разі суддя повинен самостійно втрутитись у ситуацію та зменшити розмір витрат.

Читайте статтю: Скільки та від кого адвокати зможуть отримати за свої послуги в суді

Чи позитивними є нововведення стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу?

Всі ми в тій чи іншій мірі прислухаємось до результатів різного роду опитувань. Ми можемо самі того не розуміти, але статистика посідає дуже важливе місце в житті кожного із нас. Так, в мережі Інтернет було проведено соціальне опитування на предмет визначення, на скільки позитивно юридична спільнота сприйняла нововведення процесуальних кодексів в розрізі відшкодування судових витрат.

Результати виявились такими. На запитання, чи позитивною є можливість відшкодування витрат на правову допомогу, 71% респондентів відповіли ствердно. Питання, яке стосувалось передбачення дій суддів щодо стягнення судових витрат, отримало такі відповіді: 70% опитаних припустили, що з прийняттям нових кодексів судді будуть зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню, а 24% сподіваються на 100% стягнення усіх заявлених витрат. Наступні питання були присвячені розмірам витрат на правничу допомогу і отримали такі показники: чи необхідне встановлення верхньої планки для відшкодування витрат на правничу допомогу (51% - не потрібна, а 38% - потрібна); чи обґрунтовані рекомендовані мінімальні ставки адвокатського гонорару (43 % - їх визначення не доцільне, 3 % - вони завеликі, 22 % - замалі, 27 % - обґрунтовані).

Як бачимо, загалом професійна спільнота позитивно спрйняла нещодавні нововведення в цій сфері. Революційними можна назвати зміни щодо можливості стягнення витрат на правничу допомогу, яка надається виключно адвокатом, скасування максимальних ставок, які підлягають відшкодуванню, та можливість забезпечення витрат на правничу допомогу. Водночас, як бачимо, невирішеним залишилось питання щодо визначення співмірності витрат, а також уникнення зловживань сторін в цій сфері (наприклад, коли заявляється для відшкодування завищена сума, яка фактично не була сплачена адвокату).

Автор статті: Зозуля Наталія

Фото: Українське право