Вирок за неправдиве повідомлення про «мінування» суду (Вирок по справі №675/652/21 від 21.04.2021).

Фабула судового акту: На сьогоднішній день мінування судів вже ні в кого не викликає здивування. Декілька годин суд паралізований, а справи відкладають на інші дати, помічники суддів навіть не виходять із своїх кабінетів, оскільки робота сама себе не виконає, а у будівлі працює слідчо-оперативна група із собаками.

Сама неодноразово була заручницею таких обставин. Той випадок, коли суд слухає в п’ятницю ввечері лише одну вашу справу, а суд «мінують»..., і так двічі. Не важко здогадатись кому це було вигідно, не дуже сумлінний опонент в мене був.

Однак, чи реально відслідкувати хто за цим стоїть? Хто повідомив про загрозу вибуху? І чи дійсно можливо притягнути таку особу до відповідальності?

До суду звернувся прокурор із обвинувальним актом в якому фізичну особу звинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України.

Як встановлено слідством та судом, обвинувачена разом із своєю знайомою розпивала алкогольні напої біля магазину, що розташований в сільській місцевості. Коли знайома відлучилась, обвинувачена взяла її телефон та повідомила на лінію екстреного виклику оператора «102» ГУНП завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху через замінування місцевого районного суду.

Прокурор стверджував, що дії обвинуваченої були умисними, призвели до породження паніки та порушення нормального ритму життя населення та призвели до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.

Натомість, виїздом на місце події слідчо-оперативна група із спеціалістами - вибухотехніками та службовими собаками відділу кінологічного забезпечення, обстежили суд та підтвердили, що вказане повідомлення про вибух через замінування є неправдивим.

Таким чином, обвинувачена здійснила дії, що є кримінально-караними і передбачені ст. 259 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

В угоді про визнання винуватості, обвинувачена повністю визнала свою вину та отримала 3 роки позбавлення волі, при цьому за умовами угоди особу було звільнено від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки (ст. 75 ККУ).

Дослідивши матеріали справи, суд виніс вирок та затвердив вищезазначену угоду із узгодженим сторонами покаранням.

Нібито все зрозуміло, відстежили дзвінок, знайшли особу, що його здійснила та покарали. Однак, щось мені підказує, що покарали лише виконавця… невже у засудженої був мотив на вчинення таких дій, сиділа-сиділа біля магазину, попиваючи алкоголь і раптово вирішила «замінувати» суд? Або насправді був ще і організатор цього «заходу», який бажав відкласти розгляд справи будь-якими засобами?

Аналізуйте судовий акт: Суд постановив вирок за «піратське» розповсюдження фільмів Warner (Вирок по справі № 759/6479/21 від 06 травня 2021).

Чи можна притягнути свідка до кримінальної відповідальності за відмову від дачі показань? (Виправдувальний вирок по справі №607/12163/20 від 26.04.2021).

Вирок за незаконну вирубку двох дерев (Місцевий районний суд у справі № 458/238/21 від 19.04.2021).

Вирок за невиконання рішення суду, або як отримати судимість за ухилення від знесення самовільного будівництва (Голосіївський районний суд м. Києва у справі 752/13360/19 від 05.04.2021).

Вирок: Саморобний самопал є вогнепальною зброєю, а тому за його виготовлення та зберігання встановлена кримінальна відповідальність (Кобеляцький райсуд Полтавської області у справі № 532/7/21 від 15.01.2021)

Ст. 270 КК України (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) Суб’єктом зазначеного злочину є будь-яка фізична особа, яка досягла 16-річного віку (ВС/ККС справа № 657/692/15-к, 17.05.18)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 675/652/21

Провадження № 1-кп/675/72/2021

"29" квітня 2021 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Трасковського С.Л., за участю: секретаря - Ящука О.І., прокурора - Бобика Т.П., обвинуваченої - ОСОБА_1 , захисника обвинуваченої - адвоката Дацишиної М.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2020 року за №12020100100005545, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Борисів Мінської області, Білорусь, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, неодруженої, такої, що має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючої, раніше судимої:

-12.02.2016 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ст..ст.307 ч.2 69 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі;

-07.02.2019 року Ізяславським районним судом Хмельницької області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., який сплачено 13.05.2019 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2020 року, в обідній час, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 розпивала алкогольні напої поблизу магазину «Крамниця», що по вул.Небесної Сотні, 23 в с.Нове Село Шепетівського (Ізяславського) району. В подальшому, ОСОБА_2 тимчасово відлучилась та залишала власний мобільний телефон на столику.

В цей час, 17 липня 2020 року, близько 13 години 16 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: вул.Небесної Сотні, 23 в с.Нове село Шепетівського (Ізяславського) району Хмельницької області, що поблизу магазину «Крамниця», діючи умисно, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена нею інформація є неправдивою та розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку страху у населення, а також порушить громадську безпеку, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці, здійснила дзвінок з мобільного телефону ОСОБА_2 марки «Samsung» ІМЕІ: НОМЕР_1 , з карткою пакету послуг оператора мобільного зв`язку «Київстар», абонентський номер НОМЕР_2 , на лінію екстреного виклику оператора «102» ГУНП у Хмельницькій області та повідомила завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху через замінування Шевченківського районного суду в м.Києві, що в подальшому призвело до породження паніки та порушення нормального ритму життя населення, внесення дезорганізації у функціонування державних установ, а також безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення.

Виїздом на місце події слідчо-оперативної групи Шевченківського управління поліції ГУНП в м.Києві, спеціалістів - вибухотехників вибухотехнічного управління ГУНП в м.Києві, відділу кінологічного забезпечення з пошуку вибухових речовин вибухотехнічного управління ГУНП в м.Києві та проведеним ними обстеженням Шевченківського районного суду в м.Києві, що по вул.Дегтярівській, 31А в м.Києві, вказане повідомлення про вибух через замінування не підтвердилось.

Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.259 КК України, тобто як завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

15 квітня 2021 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури Бобиком Т.П. та ОСОБА_1 , за участі захисника Дацишиної М.В. в порядку ст.ст.468 469 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Істотним для даного кримінального провадження обставиною за умовами угоди визнається беззастережне визнання ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Сторони також узгодили міру покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.259 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України передбачено звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку, термін якого встановить суд, та з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до змісту ст.ст.468 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила, встановлені КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Дацишина М.В. в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачена беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України в обсязі пред`явленого обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосовано, а також те, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам закону, оскільки ОСОБА_1 характер обвинувачення є зрозумілим, свою винуватість вона визнала повністю, її дії за ч.1 ст.259 КК України кваліфіковано вірно, дане кримінальне правопорушення є тяжким злочином, внаслідок вчинення якого шкода заподіяна лише державним інтересам, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Умови укладеної між сторонами кримінального провадження угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, взяті на себе обвинуваченою зобов`язання виконати можливо, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю даного злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд вважає рецидив злочинів.

Суд також зважає, що обвинувачена на обліку у лікаря - психіатра та лікаря -нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, є раніше судимою, має на утриманні двох малолітніх дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість злочину, особу обвинуваченої, те, що сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування покарання, та вважає за необхідне призначити їй покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, із звільненням її від відбування покарання з встановленням іспитового строку відповідно до ст.75 КК України та покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, з урахуванням особи винної, суд дійшов висновку, що укладену між прокурором і обвинуваченою угоду про визнання винуватості слід затвердити та призначити останній узгоджене сторонами кримінального провадження покарання.

Судові витрати в кримінальному проваджені відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі чт.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314 373 374-376 474 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15 квітня 2021 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури Бобиком Тарасом Петровичем та ОСОБА_1

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Речові докази:

- оптичний диск CD-R, об`ємом 700 МВ, серійний номер LH3157YD04050448 D4, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення:

обвинуваченою виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення їй наслідків укладення угоди;

прокурором, виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, її захиснику та прокурору.

Суддя С.Л.Трасковський