ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Кадєтової О.В., Карпенко С.О.,

Маляренка А.В., Мостової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відокремленого підрозділу "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2016 року,

встановила:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до відокремленого підрозділу "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету" (далі - ВП "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначав, що перебував у трудових відносинах з ВП "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету" та обіймав посаду механіка.

Наказом ВП "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету" від 5 листопада 2015 року № 376 його звільнено з посади механіка з 30 жовтня 2015 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Вважаючи звільнення таким, що проведено з порушенням норм трудового законодавства, оскільки перебування у відпустці не є прогулом, ОСОБА_3 просив визнати незаконним наказ ВП "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету" від 5 листопада 2015 року № 376, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2016 року, ОСОБА_3 відмовлено у позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не доведено обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення позову.

Проте такі висновки судів є передчасними, зважаючи на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ВП "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету" та обіймав посаду механіка.

Згідно з актом ВП "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету", складеним працівниками технікуму 5 листопада 2015 року, механіку ОСОБА_3 запропоновано надати письмові пояснення щодо його відсутності на робочому місці без поважних причин 2,3 та 4 листопада 2015 року, однак останній відмовився надавати такі пояснення.

Наказом ВП "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету" від 5 листопада 2015 року № 376 ОСОБА_3 звільнено з посади механіка з 30 жовтня 2015 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП Українипередбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року № 9, при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з самовільним використанням без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету є відокремленим підрозділом Луганського національного аграрного університету.

Підпунктом третім пункту 1.4 Положення про відокремлений підрозділ "Костянтинівського технікуму Луганського національного аграрного університету" передбачено, що технікум від імені університету може бути позивачем, відповідачем, третьою особою чи іншою особою, що бере участь у судовій справі, має гербову печатку, штам, власні знаки, логотипи тощо.

У матеріалах справи міститься довіреність Луганського національного аграрного університету, видана 28 серпня 2015 року ОСОБА_5 для представлення інтересів ВП "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету".

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що відокремлений підрозділ "Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету" не є юридичною особою і діє від імені Луганського національного аграрного університету за його довіреністю.

Крім того, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що наказом від 5 листопада 2015 року позивача звільнено із займаної ним посади з 30 жовтня 2015 року за прогули, які він вчинив 2,3 та 4 листопада 2015 року; не з'ясували, чи є таке звільнення законним та чи не порушує воно прав позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами допущені такі порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржувані судові рішення не можуть вважатись законним і обґрунтованим та підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 червня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ.О.Кузнєцов Судді:О.В.Кадєтова С.О.Карпенко А.В.Маляренко Г.І.Мостова