Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.02.2020 року у справі №127/21759/19

Ухвала

27 березня 2020 року

м. Київ

справа № 127/21759/19

провадження № 61-3048ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Казеко Оксани Іванівни на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 07 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Казеко О. І. на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 07 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Казеко О. І. залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків щодо наведення підстав касаційного оскарження з посиланням на випадки, передбачені положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України до 18 березня 2020 року.

У березні 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла уточнена касаційна скарга, надіслана на виконання вимог ухвали від 21 лютого 2020 року, зміст якої є ідентичним змісту касаційної скарги, надісланої у лютому 2020 року.

Відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 2 статті 389 ЦПК України.

Оскільки уточнена касаційна скарга ОСОБА_1 не містить посилань на випадки, це свідчить про невиконання вимог ухвали Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в повному обсязі, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Казеко Оксани Іванівни на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 07 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року вважати неподаною і повернути заявнику.

Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара