Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 31.01.2019 року у справі №609/715/18

Ухвала

30 січня 2019 року

м. Київ

справа № 609/715/18

провадження № 61-2101ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі

1 731,00 грн, моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, завданої злочином та стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок спричинених їй відповідачем легких тілесних ушкоджень, за що останню було засуджено до покарання у вигляді штрафу, ОСОБА_1 зазнала матеріальних та моральних збитків, які полягають у вартості транспортних витрат, які вона понесла у зв'язку з неодноразовими зверненнями до медичного закладу з метою відновлення здоров'я; у фізичному болі, якого ОСОБА_1 зазнала від неправомірних дій відповідача; у душевних стражданнях, яких вона зазнала, хвилюючись за стан здоров'я свого сина, який погіршився від того, що син був очевидцем нанесення їй відповідачем тілесних ушкоджень; у порушенні звичного способу її життя в зв'язку зі зверненнями до медичних установ; у погіршенні її психологічного стану та втрати у зв'язку з цим можливості забезпечувати сім'ю, в складі якої є двоє неповнолітніх дітей.

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн.

В іншій частині рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2018 року залишено без змін.

Судові витрати покладено на сторони, в межах ними понесених.

18 січня 2019 року до Верховного Суду звернулася ОСОБА_1 із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено, що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Предметом позову у справі № 609/715/18 є відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 731,00 грн та моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, завданої злочином.

Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 192 100,00 грн (1 921,00 грн х 100).

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v.
SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, то вона поширюються й на касаційне провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, постанову Тернопільського апеляційного суду від

20 грудня 2018 року прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19 389 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Курило