Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 27.09.2018 року у справі №334/4462/18

Ухвала

19 вересня 2018 року

місто Київ

справа № 334/4462/18

провадження № 61-92вп18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С.П. розглянув питання про визначення підсудності у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2018 року цивільну справу за зазначеним позовом направлено до Верховного Суду для визначення підсудності відповідно до правил статті 29 ЦПК України.

Верховний Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Позивачем зазначено, що відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Доказів проживання та реєстрації відповідача на території України чи держави Казахстан стороною не надано.

Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду у порядку, передбаченому статті 29 ЦПК України, одноособово.

Аналіз наведеної норми права свідчить, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.

Відповідно до статті 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Оскільки позивач проживає в Україні, відсутні правові підстави для визначення Верховним Судом підсудності справи за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відповідно до правил статті 29 ЦПК України.

ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення до суду із зазначеним позовом відповідно до положень частини 2 статті 28 ЦПК України, за зареєстрованим її місцем проживання чи перебування у разі, якщо на її утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо вона не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що одна із сторін спору проживає на території України, позивач є громадянкою України, доводи ухвали суду першої інстанції є необґрунтованими, а отже прохання про визначення підсудності не підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у визначенні підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик