Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.08.2018 року у справі №758/3340/18

УХВАЛА

25 серпня 2020року

м. Київ

справа № 758/3340/18

провадження № 61-12370ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В.

О.

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором б/н від 31 серпня 2015 року в розмірі 14 070 грн 28 коп., яка складається з: 5 775 грн 11 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 2 288 грн 88 коп. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 4 860 грн 09 коп. заборгованості за пенею, 500 грн - штрафу (фіксована частина), 646 грн 20 коп. - штрафу (процентна складова).

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року, в задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Суди, відмовляючи в задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк", виходили з того, що позивачем на виконання вимог статті 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Із наданої АТ КБ "ПриватБанк" анкети-заяви не можна дійти беззаперечного висновку, що ОСОБА_1 мала намір укласти саме кредитний договір, а Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи Банку не містять підпису відповідача.

У серпні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, містяться у статті 129 Конституції України, відповідно до якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року справа за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Предметом позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 є стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову в загальному розмірі становить 14 070 грн 28 коп., яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн? 100 = 210 200 грн), а тому справа № 758/3340/18 є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.

Касаційний цивільний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, так і для висновку про те, що розгляд справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної судової практики правозастосування, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені в малозначній справі.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України.

Керуючись частиною 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 24 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов