Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 24.03.2020 року у справі №766/21767/19

Ухвала

23 березня 2020 року

м. Київ

справа № 766/21767/19

провадження № 61-3957 ск 20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання дій щодо відмови в узгодженні проекту землеустрою протиправними та зобов'язання вчинити дії,

Встановив:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Херсонської міської ради про визнання дій щодо відмови в узгодженні проекту землеустрою протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено позивачу його право на звернення до суд даними позовом у порядку адміністративного судочинства до Херсонського окружного адміністративного суду.

Не погодившись із даною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року залишено без змін.

28 лютого 2020 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, і зобов'язати відповідача надати позивачу земельну ділянку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги особі, яка її подала, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Як зазначено у частині 2 статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до змісту касаційної скарги, ОСОБА_1 оскаржує ухвалу суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, визначену в пункті 2 частини 1 статті 389 ЦПК України.

Як убачається із касаційної скарги, її прохальна частина не відповідає вимогам статтей 406, 409 ЦПК України, оскільки заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та зобов'язати відповідача надати позивачу земельну ділянку, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції згідно ЦПК України, оскільки в даному випадку Верховний Суд здійснює лише перегляд у касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанцій та не може розглянути справу по суті спору. Також, у мотивувальній частині касаційної скарги не зазначено, у чому полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а також не вказано, які норми не застосовані або неправильно застосовані судами при постановленні оскаржуваних судових рішень. Натомість, у касаційній скарзі ОСОБА_1 лише описує, зокрема, дії посадових осіб відповідача та дії суддів, під головуванням яких були ухвалені оскаржувані рішення.

Таким чином, всупереч вимогам частини 2 статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не зазначено підстави касаційного оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 18 жовтня 2019 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, а саме, в чому полягає неправильне застосування певних норм матеріального права чи порушення відповідних норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

У пункті 4 частини 4 393 ЦПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пункті 4 частини 4 393 ЦПК України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи, те що ОСОБА_1 не виконав вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження відповідних судових рішень, передбачених у частині 2 статті 389 ЦПК України, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Відповідно до вимог частини 6 статті 393 ЦПК Українипро повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

На підставі викладеного та керуючись статями 185, 389, 393 ЦПК України,

Ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 листопада 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 30 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про визнання дій щодо відмови в узгодженні проекту землеустрою протиправними та зобов'язання вчинити дії, повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко