Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.12.2019 року у справі №2-1615/2008

Ухвала

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1615/2008

провадження № 61-21828ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Шишківецька сільська рада, Кіцманське районне бюро технічної інвентаризації,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_2,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Шишківецької сільської ради, Кіцманського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинне будівництво,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 вересня 2008 року задоволено позов ОСОБА_1 до Шишківецької сільської ради, Кіцманського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинне будівництво.

У жовтні 2019 року ОСОБА_2 як особа, яка вважає, що її права порушено зазначеним рішенням, звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказане рішення. Одночасно ставила питання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року вказані ОСОБА_2 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави визнано неповажними та надано заявнику десятиденний строк для подання заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного рішення та надання відповідних доказів.

25 жовтня 2019 року ОСОБА_2, в інтересах якої діяв адвокат Ноцький О. В., подала заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, в якій в обґрунтування інших підстав для поновлення строку заявник зазначає, що вона пропустила строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а саме через неповідомлення її позивачем про подання нею відповідної позовної заяви; незалучення її судом першої інстанції (не дивлячись на ту обставину, що на момент спору вона була зареєстрована саме у спірному будинку) до участі у справі; її постійне проживання за іншою адресою та перебування за кордоном, що унеможливило отримання нею інформації про порушення її права на спірне майно від інших осіб.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 01 листопада 2019 року визнано наведені представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 вересня 2008 року неповажними. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої діяв ОСОБА_3, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 вересня 2008 року відмовлено.

Суд апеляційної інстанції, виходив із того, що доводи заявника про те, що вона не знала протягом одинадцяти років про наявність судового спору щодо майна, щодо якого вона вважає себе співвласником, і участь у якому брала її матір, не заслуговують на увагу. Окрім того, матір заявника 25 листопада 2008 року, тобто майже одинадцять років назад, подарувала спірний будинок сторонній особі ОСОБА_4 і саме він одинадцять років є власником будинку. А тому заявниця повинна була цікавитися долею свого майна та не могла не знати про судовий спір, позивачем в якому була її матір та про відчуження спірного майна.

Крім цього, суд зазначив, що адвокат Ноцький О. В., який представляв інтереси заявника ОСОБА_2, одночасно представляв інтереси ОСОБА_1 відповідно до довіреності від 26 лютого 2019 року та ордеру від 27 лютого 2019 року. З матеріалів справи вбачається, що адвокат Ноцький О. В. ознайомився зі справою 27 лютого 2019 року як адвокат Гулейчук О. М., про що свідчить відповідна заява у матеріалах справи. Вказана обставина свідчить про те, що питання оскарження рішення між сторонами обговорювалося ще у лютому 2019 року, однак апеляційна скарга подана у жовтні 2019 року. Отже, між заявником та позивачем відсутній реальний спір. Апеляційна скарга подана у зв'язку з розглядом іншої справи, пов'язаної з оспорюванням договору дарування житлового будинку від 25 листопада 2008 року.

У грудні 2019 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 листопада 2019 року та повернути справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 5 статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом із тим, як зазначено у частині 5 статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності та неправильності.

Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 292 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною 1 статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідно до частини 4 статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому частини 4 статті 357 ЦПК України.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 "Пономарьов проти України" зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 звернулася до суду із апеляційною скаргою після спливу 11 років із моменту ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції та не навела поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції правильно застосував наведені положення процесуального законодавства та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. На момент звернення заявника із апеляційною скаргою оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким встановленні права та обов'язки для інших осіб, діяло протягом одинадцяти років, а тому відмова апеляційного суду у відкритті провадження є пропорційною меті процесуальних обмежень, про які йдеться вище.

Наведені у касаційній скарзі доводи не свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального права та зводяться до незгоди із мотивами оскаржуваного судового рішення.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності рішення суду.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 5 і 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Шишківецької сільської ради, Кіцманського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на самочинне будівництво відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик