Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.08.2019 року у справі №591/2549/19

Ухвала

Іменем України

13 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 591/2549/19

провадження № 61-13890 ск 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Тітова М.

Ю.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", служба у справах дітей Сумської міської ради, про захист права власності,

Встановила:

У квітні 2019 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_4, комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), служба у справах дітей Сумської міської ради, про захист права власності.

25 квітня 2019 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила встановити заборону вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено: заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження квартири до часу вирішення судової справи по суті.

Постановою Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" відхилено, а ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2019 року залишено без змін.

16 липня 2019 року представник ТОВ "Кредитні ініціативи" - Темнюкова М. І., надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року.

У касаційній скарзі ТОВ "Кредитні ініціативи" просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Крім того, заявник зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить мотивів щодо задоволення заяви про забезпечення позову, відсутня аргументація про необхідність застосування вказаного обмеження та не здійснена належна оцінка доказів при розгляді заяви, оскільки ТОВ "Кредитні ініціативи" правомірно та законно зареєструвало за собою право власності на спірну квартиру, а суд першої інстанції, застосувавши вказані заходи забезпечення позову, фактично вирішив спір по суті.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 1 статті 150 ЦПК України, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до частини 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Згідно зі статтею 151 ЦПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини її звернення.

Установивши, що між сторонами існує спір, предметом якого є право власності на відповідне нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1), суди дійшли правильного висновку про необхідність тимчасового обмеження реалізації власником оспорюваного права власності на спірне майно, шляхом накладенням заборони на відчуження відповідного майна до часу встановлення законності чи незаконності позбавлення позивачів права власності та отримання у власність відповідного майна нинішнім власником, з метою забезпечення виконання ймовірного судового рішення та збереження спірного майна у нинішнього власника.

Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідні заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами і такі заходи забезпечення позову, у даному випадку, не порушують права власності заявника, оскільки жодним чином не обмежують реалізацію власником права власності в частині володіння та користування його майном. Відповідні заходи забезпечення позову є превентивними по своїй правовій природі та направлені на убезпечення відповідних осіб від додаткових негативних наслідків, пов'язаних із відчуженням спірного майна нинішнім власником, до часу розгляду справи в суді та встановлення дійсних обставин у справі.

Судом першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, відповідні заходи забезпечення позову застосовані правомірно, обґрунтовано та з метою забезпечення виконання рішення суду, якщо таке буде винесене на користь позивачів, оскільки невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до відчуження спірного майна, що в свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у випадку задоволення позову.

Що стосується доводів касаційної скарги про відсутність належної аргументації в ухвалі суду про забезпечення позову щодо застосування відповідних заходів та неналежною оцінкою доказів судом при розгляді даної заяви, то вони спростовуються змістом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в якій чітко та обгрунтовано викладено мотиви та підстави задоволення заяви по забезпеченню позову.

Також не заслуговують на увагу доводи, зазначені в скарзі в частині того, що суд, застосувавши відповідні заходи забезпечення позову, вирішив спір по суті, оскільки із змісту позову вбачається, що предметом спору є оскарження реєстрації права власності на відповідне спірне майно (квартиру). Разом із цим, доводи касаційної скарги в частині того, що ТОВ "Кредитні ініціативи" вимушено зареєструвало за собою право власності на спірну квартиру у зв'язку з невиконанням позивачами кредитних зобов'язань для подальшої її реалізації та погашення заборгованості за кредитом, жодним чином не вказують на незаконність оскаржуваних судових рішень, а навпаки підтверджують правомірність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, оскільки сам власник підтверджує бажання реалізувати спірну квартиру, а отже дійсно існують обґрунтовані підстави вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Колегія суддів зауважує, що зазначені заявником в його касаційній скарзі інші аргументи суд також вважає необґрунтованими, оскільки вони зводяться до незгоди з фактичними обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга, подана на ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, якими розгляд справи не закінчено, є необґрунтованою.

Правильне застосовування норм статей 149, 150 ЦПК України є очевидним іне викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною 5 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

Ухвалила:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 25 квітня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 02 липня 2019 року в справі за заявою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, комунального підприємства "Реєстрація бізнесу" Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, треті особи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", служба у справах дітей Сумської міської ради, про захист права власності,

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

В. С. Жданова

М. Ю. Тітов