Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.12.2019 року у справі №335/5436/18

Ухвала

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 335/5436/18

провадження № 61-21141ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною

скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ
КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором

у розмірі 84 525,12 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня

2019 року, позов АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення.

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

від 09 квітня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року, у якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Також зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для банку, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом

випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою

в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена

в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено що з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1

921 грн.

У вказаній справі ціна позову становить 84 525,12 грн, яка станом на 01 січня

2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн? 100 = 192 100 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи,

а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Посилання скаржникана те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для банку, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики

є безпідставними, оскільки останнім не наведено належного обґрунтування такого твердження.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков