Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.07.2021 року у справі №199/548/21

Ухвала

08 липня 2021 року

м. Київ

справа № 199/548/21

провадження № 61-10280ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 травня

2021 року у справі за позовом ОСОБА_1

до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заподіяної моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заподіяної моральної шкоди.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2021 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліку щодо сплати судового збору до 15 лютого 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

18 червня 2021 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 394 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання

про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги,

про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення,

про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження

за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову

в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими

або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто перелік ухвал суду, які підлягають касаційному оскарженню окремо від рішення суду, чітко визначається процесуальним законом. У переліку ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню після

їх перегляду в апеляційному порядку, що визначений пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, ухвала щодо визначення розміру судових витрат відсутня (пункт 13 частини 1 статті 353 ЦПК України).

Частиною 2 статті 382 ЦПК України передбачено, що постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку

у випадках, передбачених Частиною 2 статті 382 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху

у зв'язку із несплатою судового збору оскарженню у касаційному порядку

не підлягає, а отже не може бути предметом перегляду у касаційному порядку і постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали.

Пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи те, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху у зв'язку із несплатою судового збору та постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, не підлягають касаційному оскарженню окремо від рішення суду, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктами 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, пунктом 1 часини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про визнання незаконним наказу про звільнення з роботи, скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заподіяної моральної шкоди - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович