Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.12.2018 року у справі №161/4910/18

Ухвала

Іменем України

29 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 161/4910/18

провадження № 61-47135ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В.О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_6 звернувся в суд зі скаргою на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Перший ВДВС міста Луцьк ГТУЮ у Волинській області) СотнікК. А. Вимоги скарги обґрунтовано тим, що постановою від 15 березня 2018 року ВП №53888988 закінчено виконавче провадження з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, ухваленого 28 квітня 2017 року про поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника директора Державного професійно-технічного навчального закладу (далі - ДПТНЗ) "Луцьке вище професійне училище" з навчально-виховної роботи з 01 квітня 2017 року, однак державним виконавцем рішення суду не виконано в повній мірі. Просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 15 березня 2018 року ВП №53888988 та зобов'язати державного виконавця виконати рішення суду від 28 квітня 2017 року у справі №161/5751/17.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2018 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Волинського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_4 суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, дійшов висновку, що зазначення у наказі про поновлення на роботі часу дії контракту з працівником не спростовує факту виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника директора ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" з навчально-виховної роботи з 01 квітня 2017 року.

12 листопада 2018 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням судами норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 15 березня 2018 року.

Заявник зазначає, що у період з 07 листопада 2017 року по 15 березня 2018 року державним виконавцем не вчинено будь-яких заходів по зобов'язанню директора ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" Романюка В. В. видати наказ у відповідності до резолютивної частини рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року у справі № 161/5751/17. Вказує на те, що бездіяльності державного виконавця у порядку судового контролю за виконанням судового рішення надано правову оцінку ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2017 року та ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 01 вересня 2017 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року визнано неправомірним та скасовано наказ директора ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" Романюка В. В. від 31 березня 2017 року № 49-к про звільнення ОСОБА_4 із посади заступника директора з навчально-виховної роботи; поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника директора ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" з навчально-виховної роботи з 01 квітня 2017 року та допущено негайне виконання рішення суду в цій частині.

05 травня 2017 року головним державним виконавцем Першого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області Сотнік К. А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника директора ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" з навчально-виховної роботи з 01 квітня 2017 року.

На виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" видано наказ від 13 червня 2017 року № 80-к, відповідно до пункту 3 якого ОСОБА_4 поновлено на попередній роботі на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи по контракту з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2017 року.

ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" до трудової книжки ОСОБА_4 внесений відповідний запис.

15 березня 2018 року заступником начальника Першого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ у Волинській області Сотнік К. А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 53888988 у зв'язку з повним фактичним виконаннямсудового рішення.

Серед іншого, державним виконавцем встановлено, що 13 червня 2017 року наказом № 80-к ОСОБА_4 було поновлено на посаді та фактично допущено до роботи, про що свідчить запис в трудовій книжці та табель обліку робочого часу. Після фактичного допущення працівника до роботи складається акт про виконання рішення, виконавче провадження підлягає закінченню і не поновлюється при повторному недопущенню працівника до роботи, а в працівника з'являється право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2017 року визнано протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов'язано його виконати вищезазначений виконавчий лист. При цьому, в даній ухвалі суду не зазначалось, яким шляхом мають бути поновлені порушені права чи свободи.

В подальшому державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору, витрат та штрафу з боржника. Зазначені постанови були виконані. При виїзді за місцем роботи стягувача 27 вересня 2017 року з пояснень директора ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" встановлено, що ОСОБА_4 звільненоу зв'язку із закінченням строку контракту.

Станом на 20 жовтня 2017 року ОСОБА_4 поновлено на роботі на підставі рішення Апеляційного суду Волинської області від 17 жовтня 2017 року.

Сторони виконавчого провадження, як це передбачає стаття 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (стаття 451 ЦПК України).

Статтею 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених Статтею 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Статтею 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження". Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в основу обґрунтування наявності підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" покладено наказ ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" від 13 червня 2017 року № 80-к, яким ОСОБА_4 поновлено на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи по контракту з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2017 року.

Обґрунтовуючи вимоги скарги, ОСОБА_4 вказував на невідповідність формулювання наказу про його поновлення на роботі на певний період з резолютивною частиною рішення суду, яке підлягає примусовому виконанню, оскільки вважає, що встановлення в наказі періоду роботи з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2017 року порушує його трудові права. При цьому, заявник не заперечував факту допущення його до роботи та фактичного поновлення на посаді.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Оскільки фактичне виконання виконавчого документа відбулося, державним виконавцем на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову від 15 березня 2018 року про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи те, що зазначення в наказі про поновлення на роботі часу дії контракту з працівником не спростовує факту виконання рішення суду про поновлення стягувача на посаді заступника директора ДПТНЗ "Луцьке вище професійне училище" з навчально-виховної роботи з 01 квітня 2017 року, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

За правилами частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики (частина 4 статті 394 ЦПК України).

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, ухвалені у справі судові рішення не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а є власним суб'єктивним тлумаченням обставин справи заявником.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 червня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

Г. І. Усик