Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.04.2020 року у справі №2-19/12

Ухвала

03 червня 2020 року

місто Київ

справа № 2-19/12

провадження № 61-6214ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В.

В.,

учасники справи:

заявник - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкаль Сергій Павлович,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 10 січня 2020 року у складі судді Сидоренко А. П. та постанову Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції заявника

У червні 2019 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкаль С. П.

(далі - державний виконавець) звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-19/12, первинно виданого 04 січня 2012 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

(далі - ПАТ "УкрСиббанк") заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 389
828,50 грн.

Заява обґрунтовувалася тим, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (далі - відділ, виконавча служба) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 04 січня 2012 року № 2-19/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 389 828,50 грн.

Під час виконання зазначеного виконавчого листа його втрачено.

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за заявою про видачу дублікату виконавчого листа у справі № 2-19/12.

Заяву державного виконавця про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-19/12 задоволено. Видано дублікат виконавчого листа № 2-19/12, виданого на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 15 січня 2008 року у сумі 331 172,67 грн, заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 18 липня 2008 року у сумі 1 058 655,96 грн.

Суд першої інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що провадження у справі необхідно закрити, оскільки виконавча служба вже зверталася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, провадження у справі закрито ухвалою суду від 17 січня 2019 року.

У таких висновках суд першої інстанції виходив з того, що підставою для звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа стало те, що постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Литвиненка Олександра Олександровича від 06 червня 2019 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 16 січня 2019 року. Разом з цим, така обставина не існувала під час ухвалення судом першої інстанції рішення від 17 січня 2019 року про закриття провадження у справі за заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Щодо підстав для видачі дубліката виконавчого листа суд першої інстанції зробив висновок, оскільки його втрачено під час здійснення його примусового виконання, заява про видачу його дубліката є обґрунтованою.

Постановою Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не перевірив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, отже не перевірено і підстави видачі дубліката цього документа. У таких висновках суд апеляційної інстанції керувався тим, що на момент звернення державного виконавця до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа постанова про закриття виконавчого провадження скасована, виконавче провадження відновлено. За наведених обставин відсутні підстави вважати, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплинув.

Суд апеляційної інстанції визнав, що заявник надав докази на підтвердження факту втрати оригіналу виконавчого листа.

ІІ. ВИМОГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 27 березня 2020 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтовувалася тим, що державний виконавець та стягувач (ПАТ "УкрСиббанк") не надали докази втрати виконавчого листа. Суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин, зокрема, чи поверталися виконавчі листи стягувачу.

На переконання заявника, суди першої та апеляційної інстанції невірно застосували підпункт 17.4. пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пунктом 3 частини 1 статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилом частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту оскаржуваних рішень Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

Такий висновок суд зробив з огляду на таке.

Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій

Судами встановлено, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2012 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено. Стягнуто солідарно на користь ПАТ "УкрСиббанк" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 15 січня 2008 року у розмірі 331 172,67 гру, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 18 липня 2008 року у розмірі 1 058 655,96 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Товарніченко Є. А. від 09 липня 2012 року відкрито виконавче провадження № 33692646 з виконання виконавчого листа № 2-19/12 року, який видано 04 січня 2012 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором у сумі 1 389 828,50 грн.

Відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Циганок А. О. від 25 листопада 2014 року під час примусового виконання виконавчого листа № 2-19/12 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" боргу у розмірі 1 389 828,50 грн, встановлено, що автотранспорт божника не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, у зв'язку з чим зазначений виконавчий документ повернуто стягувачу.

Листом від 25 листопада 2014 року на адресу стягувача та боржника направлено постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві та виконавчий лист.

18 травня 2015 року відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 04 січня 2012 року № 2-19/12.

Відповідно до довідки начальника Ковпаківського відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції в Сумській області Пшик Т. С. (далі - Ковпаківське ВДВС м. Суми ГТУЮ в Сумській області), згідно із відомостями автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 10 липня 2018 року виконавчий лист № 2-19/12, виданий 04 січня 2012 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 1 389 828,50
грн у зазначеному відділі виконавчої служби, втрачено, на виконанні не перебуває.

Постановою заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Молодцова Едуарда В'ячеславовича від 26 грудня 2018 року виконавче провадження № 33692646 з примусового виконання виконавчого листа від 04 січня 2012 року № 2-19/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості у розмірі 1 389
828,50 грн передано із Ковпаківського ВДВС м. Суми ГТУЮ в Сумській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Постановою Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкаля С. П. від 11 січня 2019 року прийнято виконавче провадження № 33692646 з примусового виконання виконавчого листа № 2-19/2012 від 04 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості у розмірі 1 389 828,50 грн.

Заступником начальника Управління - начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області Литвиненком О. О. у порядку статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" за власною ініціативою проведено перевірку виконавчого провадження № 33692646 з примусового виконання виконавчого листа № 2-19/12 від 04 січня 2012 року.

Постановою про перевірку матеріалів виконавчого провадження від 15 січня 2019 року, на підставі пункту 13 частини 1 статті 39 Закону України

"Про виконавче провадження" зобов'язано головного державного виконавця Ричкаля С. П. закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-19/12 від 04 січня 2012 року у зв'язку із непред'явленням виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням.

На виконання зазначеної постанови, за результатами зазначеної перевірки, державним виконавцем 16 січня 2019 року ухвалена постанова про закінчення виконавчого провадження № 33692646.

Постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 06 червня 2019 року скасована постанова від 16 січня 2019 року про закінчення виконавчого провадження.

Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.

Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

На час звернення заявника до суду у червні 2019 року із заявою про видачу дубліката виконавчого листа діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року (далі-Закон № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law18~ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності ~law19~, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності ~law20~. Після набрання чинності ~law21~ виконавчі дії здійснюються відповідно до ~law22~.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою органу виконавчої служби від 25 листопада 2014 року повернуто стягувачу - ПАТ "УкрСиббанк" виконавчий лист № 2-19/12, виданий 04 січня 2012 року Зарічним районним судом м. Суми стосовно боржника ОСОБА_1.

Оскільки виконавчий лист видано та повернуто до набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року, застосуванню підлягають положення Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року (далі-Закон № 606-XIV).

Відповідно до ~law25~ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ~law26~ стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України).

Як встановлено судами, 25 листопада 2014 року виконавчий лист, виданий судом 04 січня 2012 року № 2-19/2012, повернуто стягувачу, 18 травня 2015 року відновлено виконавче провадження № 33692646,26 грудня 2018 року зазначене виконавче провадження передано із Ковпаківського ВДВС м. Суми ГТУЮ в Сумській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області; 11 січня 2019 року виконавче провадження прийнято до виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області; 16 січня 2019 року виконавче провадження № 33692646 закінчено, постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 06 червня 2019 року скасована постанова від 16 січня 2019 року про закінчення виконавчого провадження.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що строк пред'явлення виконавчого документа пропущений.

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Доводи касаційної скарги, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено факт втрати оригіналу виконавчого листа та його отримання стягувачем, спростовуються такими відомостями.

Відповідно до довідки від 23 липня 2019 року № 50778 Ковпаківського ВДВС м. Суми ГТУЮ в Сумській області, виконавчий лист від 04 січня 2012 року № 2-19/12 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості у розмірі 1 389 828,50 грн втрачено під час виконання судового рішення. Докази отримання стягувачем оригіналу виконавчого документа у відділі виконавчої служби не виявлено.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статей 12, 81 ЦПК України.

Установивши, що заявник (державний виконавець) із заявою про видачу дубліката виконавчого листа звернувся до суду у червні 2019 року, строк пред'явлення до виконання якого не пропущено, та ураховуючи наявність доказів, які свідчать про втрату органом виконавчої служби оригіналу виконавчого документа під час виконання судового рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення заяви про видачу його дубліката.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, на законність судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та наявних у справі доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

В оцінці правомірності оскаржуваних судових рішень щодо наявності підстав для закриття провадження у справі Верховний Суд виходить з того, що відповідне провадження, розпочате за заявою про видачу дубліката виконавчого документа, не може бути закрите з тих підстав, що раніше виконавець вже звертався з аналогічних процесуальним клопотанням, яке було вирішено судом. Подібне звернення до суду та його вирішення судом не перешкоджають процесуально заінтересованій особі повторно звернутися до суду з таким самим клопотанням.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд визнає підставним висновок, що правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 10 січня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року є очевидно необґрунтованою.

Згідно з частиною 4 статті 394 ЦПК України, у разі якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 1 , частиною 2 статті 389, частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 10 січня 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у справі за заявою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ричкаля Сергія Павловича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 2-19/12, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

А. С. Олійник

В. В. Яремко