Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.03.2021 року у справі №2-3887/06

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 2-3887/06

провадження № 61-2764ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, треті особи: Третя сумська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, про визначення часток співвласників у спільній сумісній власності на квартиру та визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, треті особи: Третя сумська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, про визначення часток співвласників у спільній сумісній власності на квартиру та визнання права власності у порядку спадкування.

На обґрунтування позову зазначав, що йому, його матері - ОСОБА_3, та сестрі - ОСОБА_2, на праві спільної сумісної власності належала квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, після її смерті відкрилася спадщина, яка складалася із 1/3 частини вказаної квартири, а він є спадкоємцем за законом першої черги та прийняв спадщину, так як на час її відкриття проживав із спадкодавцем.

Посилаючись на те, що без виділу частки спадкодавця в спільному майні він позбавлений можливості оформити свої спадкові права, просив суд ухвалити рішення, яким виділити частку із майна, що перебуває в спільній сумісній власності, а саме квартири, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, враховуючи, що кожному з співвласників належить рівна частка указаної квартири у розмірі 1/3 її частини, визнати за ним право власності на 2/3 частини вище зазначеної квартири, а за ОСОБА_2 право на 1/3 її частини.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2006 року визначено частки у праві власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/3 частини за кожним.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3.

ОСОБА_4, особа, яка не брала участі у справі, але вважала, що оскаржуваним судовим рішенням суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов'язки, звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2006 року.

Указувала, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, в установлений законом строк її законними представниками подано заяву про прийняття спадщини, проте, суд першої інстанції оскаржуваним рішенням позбавив її права на спадкове майно.

Постановою Сумського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2006 року скасовано

та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

19 лютого 2021 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

За змістом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав.

Сторонами в цивільному процесі, згідно зі статтею 48 ЦПКУкраїни, є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно положень цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. Відповідно, неналежний відповідач - особа, яка була притягнута позивачем та щодо якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до статтею 48 ЦПКУкраїни, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини 1 та 2 статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій). Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини 2 статті 119 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина 2 статті 30 ЦПК України у вказаній редакції). Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом на 1/3 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_4, яка в установлений законом порядок прийняла спадщину до звернення

ОСОБА_1 із цим позовом до суду.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, встановивши, що Сумська міська рада не є належним відповідачем у справі, оскільки ОСОБА_4 прийняла спадщину за заповітом на 1/3 частини вищезазначеної квартири, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду

від 09 лютого 2021 рокута відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України, оскільки Верховний Суд уже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Керуючись частиною 1 , пунктом 5 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, треті особи: Третя сумська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, про визначення часток співвласників у спільній сумісній власності на квартиру та визнання права власності у порядку спадкування, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська