Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.04.2020 року у справі №661/5561/18

Ухвала

01 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 661/5561/18

провадження № 61-13549ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, на заочне рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року, додаткове рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, заборону їх вчинення та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, заборону їх вчинення та відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що поряд з її будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на прилеглій до їх будинку території застосовують при вирощуванні сільськогосподарських культур для продажу генератор дрібнодисперсного розпилення пестицидів "Садко" - потужне джерело шуму та потрапляння в атмосферне повітря небезпечних хімічних речовин (пестицидів), наслідки від роботи генератора негативно відбиваються на стані здоров'я та емоційному стані, впливають на рівень матеріальної забезпеченості та призводять до моральних страждань сім'ї, хвилювання за здоров'я і належний розвиток дитини.

Тривала діяльність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призводить до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки, оскільки застосування пестицидів та агрохімікатів є порушенням встановлених санітарно-гігієнічних вимог, норм і правил.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у частині застосування моторизованого (бензинового) аерозольного генератора розпилювання пестицидів протиправними та такими, що спричинили їм немайнові збитки; заборонити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 застосування моторизованого (бензинового) аерозольного генератора розпилювання пестицидів у населеному пункті відповідно до встановлених правил; стягнути солідарно з відповідачів завдану моральну шкоду в розмірі 35 532,00 грн та відшкодувати понесені судові витрати.

Заочним рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, задоволено частково.

Заборонено застосовувати моторизований (бензиновий) аерозольний генератор розпилювання пестицидів на належній на праві приватної власності ОСОБА_3 земельній ділянці, розташованій на АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 1 000 грн та на користь ОСОБА_1 1 000 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій щодо застосування моторизованого (бензинового) аерозольного генератора розпилювання пестицидів протиправними та такими, що через порушення основоположних прав, спричинили немайнові збитки, відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 протиправно допущено застосування моторизованого (бензинового) аерозольного генератора розпилювання пестицидів, чим порушено права позивачів на сприятливі умови їх життєдіяльності та заподіяно моральну шкоду, із визначенням її розміру в 1 000 грн кожному.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, задоволено частково, заочне рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року в частині заборони застосування моторизованого (бензинового) аерозольного генератора розпилювання пестицидів на належній на праві приватної власності ОСОБА_3 земельній ділянці, розташованій на АДРЕСА_1,та стягнення з ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в розмірі 1 000 грн кожному, скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, в задоволенні цих позовних вимог.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції постановив, що матеріали цієї справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачі застосовують для обробки індивідуального городу в межах населеного пункту моторизований (бензиновий) аерозольний генератор розпилювання пестицидів та при цьому користуються забороненими до використання пестицидами.

08 вересня 2020 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася доВерховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року, додаткове рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

За правилом пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2
102 грн.

Ціна позову у цій справі становить 35 532 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200).

За правилом пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову та складність зазначеної справи, а також враховано, що касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи вищевикладене і те, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключають з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягнення таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником заочне рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року, додаткове рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2020 року та постанова Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2020 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в судді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, на заочне рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року, додаткове рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, заборону їх вчинення та відшкодування моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець