Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.01.2020 року у справі №216/5622/18
Ухвала КЦС ВП від 01.01.2020 року у справі №216/5622/18

Ухвала

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 216/5622/18

провадження № 61-23005ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кіптіли Марини Миколаївни, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Рудана" Криворізької міської ради, про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Рудана" Криворізької міської ради, про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у всесвітній мережі Інтернет на веб-сайті FACEBOOK (http://www. facebook. com) на особистій сторінці ОСОБА_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2/ під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_3" було опубліковано відео-звернення ОСОБА_3, разом з відеозверненням, відповідач опублікував текстову розшифровку свого виступу: "ІНФОРМАЦІЯ_3" ІНФОРМАЦІЯ_3". У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_4 року комунальне підприємство "Телерадіокомпанія "Рудана" Криворізької міської ради поширило у прямому ефірі зазначене відео звернення у повному обсязі у телепередачі "ІНФОРМАЦІЯ_5.

Вказував, що у зазначеному відеозверненні (публічному виступі) відповідачі поширили недостовірну інформацію, яка завдає шкоди особистим немайновим правам позивача, і підлягає спростуванню, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_3 "; "ІНФОРМАЦІЯ_5".

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 березня 2019 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Кіптіла М. М., просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у даній справі є вимоги немайнового характеру - захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Верховний Суд урахував ціну позову, предмет позову, складність та прийшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Вказівка в резолютивній частині оскаржуваної постанови про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кіптіли Марини Миколаївни, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Рудана" Криворізької міської ради, про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. П. Штелик