Історія справи

Ухвала ККС ВП від 30.06.2020 року у справі №761/7233/20

Ухвала

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 761/7233/20

провадження № 51-2992 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Чистика А. О.,

суддів: Бородія В. М., Єремейчука С. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року,

встановив:

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 березня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність повноважної особи ДБР, яка полягає у не внесенні відомостей в ЄРДР про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій він порушує питання про скасування вищевказаного судового рішення та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Згідно з ч. 3ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених ч. 3ст. 392 КПК України.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч.ч. 1 та 2 ст. 309 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Разом із цим, Рішенням від 17 червня 2020 року № 4-р (II)/2020 Конституційного Суду України визнано неконституційним положення частини 3 статті 307 КПК України, щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням.

Водночас, відповідно до ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями ст. 5 КПК України, чинним на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Тобто, раніше чинний закон перестає застосовуватись у кримінальному провадженні після набрання чинності новим законом. На відміну від кримінального (матеріального) закону, новий кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.

Так, відповідно до ухвали апеляційного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні його скарги на бездіяльність повноважної особи ДБР, яка полягає у не внесенні відомостей в ЄРДР про кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК України.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Київського апеляційного суду, що була постановлена 29 квітня 2020 року, тобто до дня ухвалення Конституційним Судом України 17 червня 2020 року рішення щодо неконституційності положень частини 3 статті 307 КПК України.

Тому апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення слідчого судді, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження на вказану ухвалу слідчого судді, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону чинного на час постановлення ухвали, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 квітня 2020 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А. О. Чистик В. М. Бородій С. В. Єремейчук