Історія справи

Ухвала ККС ВП від 29.10.2020 року у справі №241/1737/20

Ухвала

іменем України

29 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 241/1737/20

провадження № 51-5239 впс 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ємця О. П.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Щепоткіної В. В,

розглянувши подання Донецького апеляційного суду про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 6202005000000646, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК), з Першотравневого районного суду Донецької області до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Подання мотивовано тим, що у Першотравневому районному суді Донецької області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_1. Під час підготовчого судового засідання вирішено питання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності, оскільки, як вбачається з обвинувального акту кримінальне правопорушення було вчинено на території Вознесенівського району м. Запоріжжя.

З огляду на викладене Донецький апеляційний суд на підставі ст. 34 КПК, порушує питання про визначення підсудності в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а саме за місцем вчинення кримінального правопорушення.

Учасникам судового провадження було повідомлено про дату, час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення розгляду подання на іншу дату не надійшло.

Перевіривши доводи наведені у поданні, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Згідно з матеріалами кримінального провадження до Першотравневого районного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК.

Із формулювання висунутого ОСОБА_1 обвинувачення вбачається, що він, будучи військовослужбовцем військової частини 3057 Національної гвардії України у військовому званні "майор", в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від виконання обов'язків військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, до лікувального закладу ДУ ТМО МВС України по Запорізькій області (вул. Олександра Матросова, 29, м. Запоріжжя) та за місцем постійної дислокації окремого загону спеціального призначення "АЗОВ" військової частини 3057 Національної гвардії України (вул. Набережна, с. Юр'ївка, Мангушський район, Донецька область) своєчасно не прибув, вільний час проводив на власний розсуд за місцем свого проживання (АДРЕСА_1).

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК, а саме: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду.

Відповідно до позиції Верховного Суду місце вчинення кримінального правопорушення, в контексті ч. 1 ст. 32 КПК, може вважатися таким, що визначає територіальну юрисдикцію лише у випадку, якщо воно встановлено з деталізацією, достатньою для визначення меж юрисдикції суду першої інстанції. Якщо встановлене органом досудового розслідування місце вчинення злочину охоплює територію, яка підпадає під юрисдикцію кількох судів, що вправі здійснювати провадження в першій інстанції, така вказівка не дозволяє визначити територіальну підсудність за загальним правилом, зазначеним у першому реченні частини 1 статті 32 КПК.

З обвинувального акту вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 вчасно не прибув до лікувального закладу ДУ ТМО МВС України по Запорізькій області (вул. Олександра Матросова, 29, м. Запоріжжя) та до місця постійної дислокації окремого загону спеціального призначення "АЗОВ" військової частини 3057 Національної гвардії України (вул. Набережна, с. Юр'ївка, Мангушський район, Донецька область), що унеможливлює визначитися з конкретним місцем вчинення злочину.

Виходячи з приписів статті 32 КПК, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Із матеріалів кримінального провадження убачається, що в ньому досудове розслідування закінчено слідчим управлінням ТУ ДБР у м. Краматорську Донецької області, а процесуальне керівництво забезпечується військовою прокуратурою Маріупольського гарнізону, які розташовані в м. Маріуполі, Донецької області.

З огляду на викладене та згідно з вимогами частини 1 статті 32 КПК колегія суддів вважає, що кримінальне провадження повинен здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, тому подання Донецького апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 із Першотравневого районного суду Донецької області до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 32, 34 КПК, Верховний Суд

постановив:

Подання Донецького апеляційного суду про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 6202005000000646, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК із Першотравневого районного суду Донецької області до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Ємець Л. Ю. Кишакевич В. В. Щепоткіна