Історія справи

Ухвала ККС ВП від 27.08.2020 року у справі №295/5830/20

Ухвала

іменем України

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 295/5830/20

провадження № 51-3999ска20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Єремейчука С. В.,

суддів Мазура М. В., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанови Богунського районного суду м.

Житомира від 16 червня 2020 року та Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2020 року щодо нього,

встановив:

У касаційній скарзі, ОСОБА_1 порушує питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.

Із матеріалів за скаргою вбачається, що постановою Богунського районного суду м.

Житомира від 16 червня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. (десять тисяч двісті) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 16 червня 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 червня 2020 року залишено без змін.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Статтею 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець керувався такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абз. 6 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

У КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду; постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає (ч.ч. 2, 10 ст. 294 КУпАП).

Тобто, обмеження права на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення, встановлені у ч.ч. 2, 10 ст. 294 КУпАП, відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Крім того, ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Оскаржувані постанови до цього переліку не входять, а тому Касаційний кримінальний суд Верховного Суду не наділений повноваженнями здійснювати їх перевірку.

Таким чином, виходячи із наведених положень Конституції України та статей Кодексів, оскаржувані судові рішення не можуть бути предметом перевірки в порядку касаційної процедури.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. 129 Конституції України, п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанови Богунського районного суду м. Житомира від 16 червня 2020 року та Житомирського апеляційного суду від 30 липня 2020 року щодо нього.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Єремейчук М. В. Мазур А. О. Чистик