Історія справи

Ухвала ККС ВП від 25.02.2021 року у справі №761/19157/20

Ухвала

Іменем України

24 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 761/19157/20

провадження № 51-871 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Макаровець А. М.,

суддів Маринича В. К., Марчук Н. О.,

розглянувши касаційну скаргу представника потерпілої особи ПрАТ "Київстар" - Крикуна-Труша А. В. на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою представника Крикуна-Труша А. В. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року,

встановив:

У касаційній скарзі представник Крикун-Труш А. В. ставить питання про перегляд зазначеної ухвали судді апеляційного суду в касаційному порядку у зв'язку з порушеннями норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить відкрити касаційне провадження, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Із матеріалів провадження за скаргою вбачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року залишене без задоволення клопотання представника Крикуна-Труша А. В. в інтересах потерпілої особи ПрАТ "Київстар" про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 12017100100007407 від 20 червня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, на підставі ч.4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Крикуна-Труша А. В. на зазначену ухвалу слідчого судді.

Представник Крикун-Труш А. В. не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, звернувся із вказаною скаргою, яку просить задовольнити. При цьому посилається на необґрунтованість і невмотивованість судового рішення з огляду на недотримання вимог статей 3, 9, 22, 25, 26, 93, 160, 303, 309, 310 КПК, статей 9, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. При цьому посилається на те, що відмова у відкритті апеляційного провадження і нездійснення судом апеляційної інстанції перегляду ухвали слідчого судді про відмову в надані потерпілій стороні тимчасового доступу до документів у кримінальному провадженні, є позбавленням потерпілого ефективного механізму реалізації наданого йому положеннями ч.3 ст.93 КПК права на збирання доказів, що перешкоджає подальшому кримінальному провадженню. При цьому посилається на постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 квітня 2020 року (справа №161/19398/17) та Великої Палати Верховного Суду від 02 вересня 2020 року (справа № 0306/7567/12), практику Конституційного Суду України та Верховного Суду України.

Водночас скаржник подав клопотання, в якому просить передати кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ст.4341 КПК у зв'язку з тим, що питання можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді про залишення без задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів в кримінальному провадженні, містить виключну правову проблему та потребує розгляду Великою Палатою Верховного Суду для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому завертає увагу на те, що наявність висловленої правової позиції у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 квітня 2020 року, не вирішила проблему формування суперечливої судової практики серед ухвалення рішень слідчими суддями, а Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 вересня 2020 року (справа № 0306/7567/12) визнала необхідним і можливим застосувати аналогію права у ситуації, що прямо не передбачена нормами кримінального процесуального закону.

Суд, перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно із положеннями ч.3 ст.392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених ч.3 ст.392 КПК.

Ч.1 та ч.2 ст.309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Зокрема пунктом 10 ч. 1 ст. 309 КПК визначено оскарження під час досудового розслідування в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.

Суддею апеляційної інстанції не встановлено наявність підстав для оскарження передбачених п. 10 ч.1 ст.309 КПК і у касаційній скарзі переконливих доводів про їх наявність також не зазначено.

З урахуванням наведеного, суддя апеляційного суду обґрунтовано звернув увагу на те, що зазначеними нормами чинного КПК передбачений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Як вбачається із наявних у Суді матеріалів, ухвала слідчого судді стосується безпосередньо залишення без задоволення клопотання представника Крикуна-Труша А. В. в інтересах потерпілої особи ПрАТ "Київстар" про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні.

Питання про оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування чітко врегульовані вищезазначеними спеціальними нормами чинного КПК.

З урахуванням наведеного, суддя апеляційного суду розглянувши матеріали за апеляційною скаргою, врахував положення статей 9, 307, 309 КПК, ч.2 ст.19, ст. 55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, обґрунтованодійшов висновку про те, що зазначеними нормами чинного КПК не передбачено окреме оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчого судді про залишення без задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні.

У силу ч.4 ст.399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, суддя апеляційного суду, встановивши, що ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника Крикуна-Труша А. В., діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону. У зв'язку з чим, посилання у касаційній скарзі на судову практику Верховного Суду України та Конституційного Суду України, в цілому не спростовують правильність висновків, наведених в ухвалі судді апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (Рішення у справі "Скорик проти України" від 08 січня 2008 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя і порушенням конституційних прав, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Клопотання представника Крикуна-Труша А. В. про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі ст.4341 КПК, не може бути розглянуто, оскільки таке питання вирішується судом касаційної інстанції після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою. У даному провадженні Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження за скаргою.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника потерпілої особи ПрАТ "Київстар" - Крикуна-Труша А. В., на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою представника Крикуна-Труша А. В. на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

А. М. Макаровець В. К. Маринич Н. О. Марчук